Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №378/146/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/146/26

Провадження № 3/378/98/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2026 року селище Ставище

Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за ст. ст. 124 , 122-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24.01.2026 об 11 годині 30 хвилин в селище Ставище по вул. Цимбала Сергія, 14, керуючи автомобілем УРАЛ 4951, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 (з прикріпленою попереду снігоприбиральною лопатою), не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вжив заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, перед виїздом не перевірив та не забезпечив технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу, внаслідок чого від саморобного кріплення тримання лопати відлетів шматок гачка та потрапив в транспортний засіб HYUNDAI TUCSON, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого вказаний транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушила п. п. 1.5, 2.3 «а», «б» Правил дорожнього руху України.

За протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 576569 від 27.01.2026 ОСОБА_1 , скоївши вищевказану дорожньо-транспортну пригоду, залишив місце ДТП, чим порушив п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України.

Постановою від 09 лютого 2026 року відповідно до ст. 36 КУпАПоб`єднано в одне провадження справ: ЄУН 378/146/26, провадження № 3/378/98/26, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, ЄУН 378/147/26, провадження № 3/378/99/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КУпАП та присвоїти адміністративній справі єдиний унікальний номер 378/146/26, провадження № 3/378/98/26.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 24.01.2026, керуючи автомобілем УРАЛ 4951, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 (з прикріпленою попереду снігоприбиральною лопатою), в селищі Ставище по вул. Цимбала Сергія, їхав до гаража на птахофабриці. Коли ставив автомобіль в гараж, помітив відламаний гачок тримання тросу, який тримає лопату. Через декілька днів працівники поліції повідомили йому про скоєння ДТП, під час якої вищевказаний гачок відірвавшись, пошкодив інший автомобіль. Проте, він цього не помітив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правопорушення згідно ст. 124 КУпАП - це порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно п. 2.3 «а» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: перед виїздом перевірити та забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Відповідно п. 2.3 «б» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР України ОСОБА_1 дотримано не було.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. п. 1.5, 2.3 «а», «б» ПДР України за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 24.01.2026 року серії ЕПР1 № 576553, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, та безпосередньо ОСОБА_1 ;

- даними схеми місця ДТП від 24.01.2026, згідно якої в автомобілі HYUNDAI TUCSON, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , пошкоджена передня решітка радіатора, наявна вм`ятина радіатору;

- поясненнями ОСОБА_1 в суді та його письмовими поясненнями від 27.01.2026, згідно яких він 24.01.2026, керуючи автомобілем УРАЛ 4951, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 (з прикріпленою попереду снігоприбиральною лопатою), в селищі Ставище по вул. Цимбала Сергія, їхав до гаража на птахофабриці. Коли ставив автомобіль в гараж, помітив відламаний гачок тримання тросу, який тримає лопату. Через декілька днів працівники поліції повідомили йому про скоєння ДТП, під час якої вищевказаний гачок відірвавшись, пошкодив інший автомобіль. Проте, він цього не помітив,

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 24.01.2026, згідно яких 24.01.2026, близько 11 год. 30 хв., він рухався автомобілем HYUNDAI TUCSON, державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , по вул. Цимбала Сергія в селищі Ставище. Коли розминався з зустрічним транспортним засобом, який прибирав сніг, від даного автомобіля в його бік відлетів металевий уламок, який влучив в передню частину його автомобіля.

Дані вищевказаної схеми дорожньо-транспортної пригоди щодо місця зіткнення, яке зазначене в схемі, та поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 свідчать про недотримання останньою п. п. 1.5, 2.3 «а», «б» Правил дорожнього руху України.

Вищенаведені докази на переконання суду є належними, допустимими та достовірними.

Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю вищевказаних доказів.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вказане адміністративне правопорушення, не встановлено.

Відносно ОСОБА_1 складено також протокол за ст. 122-4 КУпАП за порушення підпунктів «а» пункту 2.10 ПДР України - залишення ним місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п. 2.10 «а» ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив викладені в протоколі, складеному відносно нього за ст. 122-4 КУпАП, обставини, зазначивши, що під час складання протоколу за ст. 124 КУпАП працівники поліції повідомили йому про скоєння ДТП, під час якої вищевказаний гачок відірвавшись, пошкодив інший автомобіль. Проте, він цього не помітив,

Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Статтею ст. 122-4 КУпАП передбачено накладення стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, мають тлумачитись на її користь, а згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що за встановлених обставин відсутні підстави для висновку, що ОСОБА_1 помітив спричинення ушкоджень іншому автомобілю, тому, відповідно, немає підстав для визнання умисним залишення ним місця ДТП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд, оцінивши наявні в даній справі докази, приходить до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вказаною статтею підлягає закриттю.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 122-4, 124, 247 п. 1, 283-285, 287 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя Н. М. Марущак