Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №399/1046/25 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/1046/25

провадження № 2/399/79/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шульженко В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 1486679 від 20.02.2021,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму заборгованості за Договором позики №1486679 в розмірі 8729,40 грн., з яких: - 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5729,40 грн. - сума заборгованості за відсотками. Стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 20.02.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №1486679 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3000,00 грн. строк позики - 21 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису НОМЕР_4, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Позикодавець на виконання Договору позики №1486679 від 20.02.2021 року, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3000,00 грн. за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК Фінекспрес» - платіжна система, яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на банківську платіжну картку фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку юридичної особи (IBAN) на банківську платіжну картку фізичної особи технічно неможливий без використання платіжної системи, що підтверджується електронною платіжною інструкцією №135546d8-035c-4438-9bb8-0e6527714710 від 20.02.2021, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі, листом №30/09/25-11449 від 30.09.2025 року, та довідкою № КД-000054869/ТНПП від 30.09.2025 р. ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа).

В обґрунтування нарахування процентів та строку договору позики зазначено представником позивача п. 4.2. договору та пункти Правил. У договорі позики встановлено строк позики 21 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями. Отже, укладаючи договір позики, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування.

Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Заборгованість відповідача за договором позики складає 8729,40 грн., зокрема: - 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5729,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Отже, Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за Договором позики та заборгованості за процентами - не виконав ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором позики №1486679 на підставі договору факторингу.

Позикодавцем/первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище Договором позики, зокрема: 21.06.2021 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 2106 від 21.06.2021 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1486679 від 20.02.2021 р.

03.04.2023 р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 р. за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1486679 від 20.02.2021 р.

Підписані сторонами Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей підтверджують факт переходу від клієнта до позивача/фактора відповідних Прав Вимоги та є невід`ємними частинами цього Договору.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8735,70 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5735,70 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Ухвалою суду від 05.11.2025 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, зазначено про строки протягом яких сторони мають право подати відповідні процесуальні документи. Даною ухвалою клопотання про витребування доказів задоволено та постановлено витребувати у АТ «Державний ощадний банк України» інформацію зазначену в ухвалі.

Відповідачу за зареєстрованою адресою місяця проживання та за адресою зазначеною позивачем направлено судові поштові документи, а саме копія ухвали про відкриття провадження у справі, проте до суду повернулися конверти з відміткою на довідці «адресат відсутній».

Враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України днем вручення вказаних судових документів є 03.12.2025.В установлені строки відзив не надійшов.

Крім того, слід зазначити, що відповідач ознайомилася з матеріалами даної цивільної справи 16.12.2025, що підтверджується відповідною заявою. Проте, будь-яких заяви, клопотання від відповідача до суду не надійшло.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.02.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та відповідачем укладено Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1486679.

Цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі, що зазначено в п. 5 цього Договору.

Відповідачем підписано зазначений Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_4.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.1 Договору позики передбачено, що за цим Договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Рахунок відповідача зазначено в п.11 Договору «Юридичні адреси та реквізити сторін», рахунок ОСОБА_1 : НОМЕР_1 .

Відповідно до умов Договору позики (пункт 2) відповідачу надається позика в розмірі 3000,00 грн.; строк позики (строк Договору) - 21 день; процентна ставка (базова) / день 1,99 % (фіксована). Дата надання позики - 20.02.2021. Дата повернення позики (останній день) - 13.03.2021. Знижена процентна ставка/день, % - 0,01%. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % - 2,70%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, % - 3,65%. Орієнтовна загальна вартість позики, у грн. - 3006,30 грн.

Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики, що зазначено в п.3 Договору.

Пунктом 4 Договору та його підпунктами (4.1, 4.2), передбачено, що підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що:

- позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;

- позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі "Правила"), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Договір укладений в результаті зваженого рішення сторін, на взаємовигідних умовах, на принципах ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, згідно яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог розумності та справедливості. Договір діє з моменту перерахування суми позики протягом строку позики, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за цим Договором, що передбачено п.6 Договору.

Інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною Договору (п.10 Договору).

При матеріалах справи наявна довідка про ідентифікацію видана ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та в якій зазначено, що даною довідкою підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України та зазначено інформацію щодо ідентифікації клієнта.

На підтвердження перерахування відповідачу позики в розмірі 3000,00 грн., на рахунок останньої зазначений в Договорі (п.11), надано позивачем:

- копію платіжної інструкції/операція 135546d8-035c-4438-9bb8-0e6527714710 від 20.02.2021 за посередництвом платіжної установи ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНЕКСПРЕС" підписана в електронній формі;

- лист №30/09/25-11449 від 30.09.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»;

- довідку № КД-000054869/ТНПП від 30.09.2025 р. ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа).

21.06.2021 р. ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» уклали Договір факторингу № 2106 від 21.06.2021 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1486679 від 20.02.2021 р., що підтверджується копією цього Договору з додатками до нього та Реєстром прав вимог №1.

03.04.2023 р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 р. за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1486679 від 20.02.2021 р., що підтверджується копією цього Договору з додатками до нього.

Відповідно до Реєстру боржників від 03.04.2023 року до договору факторингу №030423-ФК від 03.04.2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8735,70 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5735,70 грн. - сума заборгованості за відсотками.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду від АТ «Державний ощадний банк України» надійшли відповіді до суду 19.11.2025 та 10.12.2025 в яких повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_2 та направлено виписки по рахунку, з яких видно, що ОСОБА_1 надійшли кошти в розмірі 3000,00 грн. 22.02.2021.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики вбачається, що відповідач має заборгованість в розмірі 8729,40 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованості за тілом позики, 5729,40 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами.

Судом встановлено, що позивач, пред`являючи вимоги про повернення позики, просив, крім тіла (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути з відповідача також і заборгованість по відсоткам.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач у позові посилався на пункти Договору та Правил, при цьому у тексті самого Договору позики зазначено, зокрема, що Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (п.4.2), а також пунктом 10 Договору зазначено, що інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною Договору.

Однак слід зазначити, що при матеріалах справи наявна роздруківка Правил надання грошових коштів у позику "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (на умовах повернення позики в кінці строку позики), які відповідачем не підписані.

В договорі зазначено, що позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила надавались для ознайомлення відповідачу та вона погодилася з ними, підписуючи Договір позики, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати відсотків, та, зокрема саме у зазначеному в цьому документі розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (Товариства), яка може вносити відповідні зміни в ці Правила, що підтверджено постановою Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

З огляду на викладене, позивачем не було надано суду доказів того, що саме додані банком до позовної заяви Правила та саме в цій редакції розуміла відповідач, погоджуючись з ними шляхом підписання зазначеного Договору, і сама лише обставина наявності відповідної редакції Правил надання грошових коштів у позику, розміщених на сайті Товариства на дату підписання відповідачем Договору позики, жодним чином не спростовує даного висновку суду.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд не приймає до уваги вказані Правила надання грошових коштів у позику.

За змістом ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Що стосується нарахування відсотків відповідно до умов вказаного Договору позики слід зазначити, як вказано вище, строк позики 21 день, процентна ставка (базова) /день 1,99% (фіксована), дата надання позики 20.02.2021, дата повернення позики (останній день) 13.03.2021. Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики. Договір діє з моменту перерахування суми позики.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів відповідачу здійснювалося за період з 21.02.2021 по 27.05.2021, в розмірі 1,99 % в день, як передбачено умовами Договору.

Проте, відповідно до наданих на виконання вимог ухвали суду АТ «Державний ощадний банк України» виписок вбачається, що грошові кошти відповідач отримала 22.02.2021, а тому нарахування процентів повинно здійснюватися з 22.02.2021.

При цьому, слід зазначити, що Договорі позики не містить умов нарахування відсотків за межами строку дії Договору, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню та стягнення заборгованості за відсотками в межах строку дії.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 13.03.2021 сума заборгованості за відсотками складала 1253,70 грн., проте відповідачу нараховані відсотки з 21.02.2021 тоді коли кошти остання отримала 22.02.2021, таким чином необхідно відняти відсотки за один день 59,70 грн. (3000грн.*1,99%), отже 1253,70 грн. - 59,70 грн. = 1194 грн., а також необхідно відняти суму сплачених відповідачем відсотків в розмірі 1,80 грн., тобто 1194-1,80 грн. = 1192,20 грн.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такого правового висновку дійшла ВП ВС у справі від 28.03.2018 року № 444/9519/12.

Стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування грошима і після визначеного сторонами договору строку повернення позики - дня закінчення строку договору, не ґрунтуються на нормах матеріального права, про що зазначено у постанові ВП ВС від 23.10.2019 року у справі №723/304/16-ц.

Відповідно, після закінчення строку кредитування кредитодавець втрачає право нараховувати проценти, комісію та пеню, а має право компенсації втрат від інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Таким чином, до стягнення підлягає сума відсотків у розмірі 1192,20 та 3000,00 грн. тіло, що в загальному розмірі становить 4192,20 грн.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до статей 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України: одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок; якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, що передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, дослідивши у сукупності подані позивачем докази по справі, суд дійшов висновку, що фактично отримані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті в строк, визначений договором, що свідчить про порушення його прав.

Тому, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми позики.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, враховуючи встановлені у справі обставини, вимоги чинного законодавства та судову практику, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором позики в розмірі 4192,20 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд доходить наступного.

Згідно з ч. 1, п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Представник позивача на обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав наступні копії документів, які знаходяться при матеріалах справи:

- договір № 25-08/25/ФП про надання правничої допомоги від 25.08.2025 року укладений між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет» разом з додатками до нього. Розділ 4 Договору містить інформацію про винагороду за надання правничої допомоги, в підпункті 4.1 наведена табличка в якій зазначено вид правничої допомоги, категорія боржників та розмір винагороди адвоката;

- витяг від 01.10.2025 з Акту №2-ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025р. в якому відображений боржник відповідач, надані послуги та їх вартість, що становить у розмірі 4500 грн.;

- акт приймання передачі справ на надання правничої допомоги в якому за порядковим номером 633 зазначено відомості відносно відповідача;

- платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 579939274.1 від 15.10.2025, якою перераховано позивачем адвокату Ткаченко Ю.О. гроші та в призначені платежу зазначено: оплата згідно акту №2-ФП приймання наданої правничої допомоги від 01.10.2025 року за Договором про надання правничої допомоги №25 08/25/ФП від 25.08.2025 року без ПДВ;

- ордер про надання правничої допомоги від 03.09.2025 року;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Вказані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 4500,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 року у справі №340/4492/22 дійшов висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Визначаючи у даній справі розмір судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу адвоката, за встановлених обставин, суд виходить з того, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до суми 3000,00 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд».

При цьому, слід зазначити, що в ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в даній ситуації становить 3028,00 грн.

Проте, нормами ч.3 ст. 4 зазначеного Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, в зв`язку з подачею позивачем позову через систему «Електронний суд» ними сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень статті 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 1163,33 грн. (2422,40*4192,20/8729,40), слід стягнути з відповідача на користь позивача.

При складенні повного рішення, суд застосовує положення другого речення ч.5 ст. 268 ЦПК України та, зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі 1519/2-5034/11.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за Договором позики № 1486679 від 20.02.2021 в розмірі 4192,20 грн. (чотири тисячі сто дев`яносто дві гривні 20 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1163,33 гривень та на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ЄДРПОУ 43311346), місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса зазначена позивачем: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 19.02.2026.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко