Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №398/5506/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5506/25

провадження №: 2/398/499/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"11" лютого 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Шинкаренко І.П.,

за участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Мунтяна В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє представник – адвокат Мунтян Володимир Іванович, про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, в якій просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2017 року у справі № 398/1770/17 на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_3 з частина всіх видів заробітку (доходу) щомісяця на 1/8 частину всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2017 року у справі № 398/1770/17 збільшено розмір аліментів, що стягувалися з ОСОБА_1 до частини заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття сина ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження. У зв`язку зі складними життєвими обставинами, погіршенням стану здоров`я позивач залишився безробітнім. На даний час він не має постійного місця роботи та постійного доходу, державним виконавцем здійснюється нарахування аліментів від середньої заробітної плати у розмірі 3310,25 грн щомісячно. Позивач зазначає, що сплачує аліменти постійно, але у меншому розмірі, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість, яка станом на лютий 2025 року складала 115117,66 грн.

На переконання позивача зазначені вище обставини свідчать про наявність підстав, передбачених законодавством для зменшення розміру аліментів у зв`язку з чим він і звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою судді від 02 вересня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, зазначив, що дійсно наразі він не має постійного офіційного доходу, зайнятий доглядом за хворою матір`ю, з якою вони проживають удвох, у зв`язку з чим власне і не має змоги працювати. Крім того, додав, що має вади здоров`я, що також впливає на його працездатність. Фінансово йому допомагають друзі. Вказує, що він не відмовляється сплачувати аліменти, однак у розмірі, меншому від визначеного судом.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, її представник – адвокат Мунтян В.І., зазначив, що дитина перебуває на повному утриманні матері, батько фінансово не допомагає, наразі відповідно до рішення суду з урахуванням діючого законодавства на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягає стягненню 1/4 частини доходу позивача, мінімальний розмір, який не покриває потреб дитини, вважає підстави зазначені позивачем для зменшення розміру аліментів на утримання дитини необґрунтованими, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення позивача, з`ясувавши позицію відповідача, дослідивши наявні матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що у позивача та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується актовим записом про народження № 23, складеним Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Олександрії Олександрійського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області та сформованим за допомогою застосунку «ДІЯ».

Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2017 року у справі № 398/1770/17 збільшено розмір аліментів, що стягуються за рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 травня 2014 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом досліджено надані позивачем копії договорів на виконання робіт № 21/10-ц від 21 жовтня 2024 року, № 11/11-Ц від 11 листопада 2024 року, № 09/12-Ц від 09 грудня 2024 року, що свідчать про отримання ним заробітку за договорами цивільно-правого характеру та відсутність постійного стабільного доходу.

З виписки з амбулаторної карти № 27/14 ОСОБА_1 , виданої КНП «Олександрійська психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» від 19 вересня 2022 року, вбачається, що останній спостерігається з січня 2014 року, коли поступив на стаціонарне лікування. Повторно був госпіталізований у 2015 році та 2019 році. Має діагноз гострий поліморфний психотичний розлад в анамнезі.

Аналізуючи вимоги та заперечення сторін, суд виходить з наступного.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтями 150, 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 181 та ч. 1 ст.183 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст.182 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

При цьому, відповідно до аналізу ст.192 СК України й наданих Пленумом Верховного Суду України роз`яснень вбачається, що зміна розміру аліментів є правом, а не обов`язком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.

При вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, суду необхідно з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і чи впливає ця зміна на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20), від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21) викладено такий правовий висновок щодо застосування статті 192 СК України: «Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану».

Позивач, який заявив вимогу про зміну (зменшення) розміру аліментів на утримання дитини, має довести не лише обставини, якими він обґрунтовує позов, а й факти, з наявністю яких закон пов`язує настання бажаного для нього правового наслідку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи заявлені позивачем підстави для зменшення розміру аліментів, дослідивши надані суду в обґрунтування позовних вимог докази, суд вважає недоведеним значне погіршення матеріального становища позивача, що унеможливлює сплату аліментів на утримання дитини у розмірі, визначеному судом. Позивач не надав актуальних відомостей про доходи чи зміну їх розміру, а також інших відомостей про його матеріальний стан, які б об`єктивно свідчили про істотне погіршення його матеріального становища після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів. Так само не надав позивач і доказів здійснення ним догляду та утримання хворої матері, про що зазначив у судовому засіданні. А сама по собі наявність у нього гострого поліморфного психотичного розладу в анамнезі не може бути безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

Натомість розмір аліментів, визначений судом на утримання сина ОСОБА_3 відповідає вимогам сімейного законодавства та усталеній судовій практиці, а його зменшення без доведення погіршення майнового становища платника аліментів не буде спрямовано на належне забезпечення прав дитини та суперечитиме її інтересам.

Суд зазначає, що і відповідач, і позивач в рівних частках повинні утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне її утримання.

Згідно із ст. ст. 7, 155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Розглядаючи дану цивільну справу, суд виходить з інтересів, в тому числі дитини та повинен дотриматися балансу права платника аліментів на зменшення їх розміру та права дитини на утримання з боку батька.

Враховуючи наведене, а також те, що при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини, враховуючи те, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що в позивача значно змінилось (погіршилось) матеріальне становище або стан здоров`я, у зв`язку з чим він не здатен сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі, визначеному судовим рішенням, підстав для зменшення розміру аліментів у суду немає, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, оскільки вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України також не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.7, 150, 181 -183, 192 СК України, суд

УХВАЛИВ

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє представник – адвокат Мунтян Володимир Іванович, про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Рішення суду може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 11 лютого 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: адвокат Мунтян Володимир Іванович, адреса місцезнаходження: Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, вул. Поштова, буд. 14.

Суддя І.П. Шинкаренко