Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №338/1602/25 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1602/25

26 січня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Битківського Л.М.,

з участю секретаря Чорній К.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на своє утримання у зв`язку з продовженням навчання, -

встановив:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення в її користь аліментів своє утримання в розмірі частки від усіх видів його заробітку, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму щомісячно, до закінчення навчання.

Заявлені вимоги мотивує тим, що з часу припинення шлюбних стосунків між батьками залишилась проживати з матір`ю, яка підтримує її матеріально. До досягнення повноліття батько сплачував на користь матері аліменти на усіх неповнолітніх дітей, в тому числі і на неї, однак з 05.07.2025 року такі виплати припинились. В даний час вона стаціонарно навчається у відокремленому структурному підрозділі «Івано-Франківський фаховий коледж Карпатського національного університету ім. В.Стефаника», на 4 курсі. Передбачуваний термін закінчення навчання 30.06.2026 року. У зв`язку з навчанням самостійного заробітку немає і не може себе утримати, потребує допомоги батька. Відповідач є її батьком, працює в лісником у ПП «Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природо-заповідне господарство «Чорний ліс». Крім того, батько має інші види доходів, а тому спроможний підтримувати її матеріально. Посилаючись на ст.199-201 СК України просила визначити розмір аліментів у розмірі частки від усіх видів її заробітку.

До початку судового засідання позивачка подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідач подав суду відзив на позов у якому зазначив, що заявлені вимоги визнає частково. Обов`язок підтримувати матеріально дочку ОСОБА_5 , яка продовжує навчання, не заперечує. Однак вважає, що при визначенні розміру аліментів слід врахувати реальні можливості нести такі витрати. Зокрема за рішенням Богородчанського районного суду на нього покладено обов`язок сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у частці від заробітку у розмірі частини від усіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, на його утриманні перебуває ще двоє неповнолітніх дітей, які народжені у другому шлюбі. Також вимушений допомагати батькові ОСОБА_9 , 1960 р.н., який внаслідок перенесеного оперативного лікування, не може забезпечити себе самостійно і потребує матеріальної допомоги. З огляду на його фінансову спроможність, вважав за можливе сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 800 грн. щомісячно. Стягнення аліментів у більшій сумі поставить у скрутне матеріальне становище його та сім`ю, яку він утримує.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 підтримала вказану позицію.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, які подані у розпорядження суду, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка здобуває фахову освіту за освітнім рівнем молодшого бакалавра у «Івано-Франківському фаховому коледжі Карпатського національного університету ім. В.Стефаника» і навчається на денній формі навчання. У зв`язку з навчанням самостійного заробітку позивачка немає, а тому потребує утримання від батьків. З матеріалів справи встановлено, що до липня 2025 року відповідач сплачував аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 до досягнення повноліття. На даний час матеріальну допомогу позивачці надає лише матір.

Відповідно до ст. 199 ч.1 СК України батьки зобов`язані утримувати повнолітніх сина або дочку, які продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Відповідач, як особа працездатного віку, працює і отримує дохід за основним місцем роботи, а також, оскільки у ПП «Спеціалізоване лісомисливське науково-дослідне природо-заповідне господарство «Чорний ліс» він працевлаштований лише на 0,5 ставки, має змогу працювати та отримувати доходи від інших видів діяльності, відомостей про які у розпорядження суду не подано не позивачкою , ні відповідачем. З досягненням дочкою повноліття відповідач усунувся від виконання батьківського обов`язку і припинив надавати матеріальну допомогу по її утриманню під час навчання.

Виходячи зі змісту ст.181, ч.5 ст.183, 200 СК України аліменти можуть бути визначені у частці від заробітку. Запропонований позивачкою розмір аліментів, що складає частку від доходів відповідача, на думку суду є не обґрунтованим. З огляду на обов`язок відповідача утримувати інших неповнолітніх дітей, як від першого шлюбу, так і народжених у другому шлюбі, розмір аліментів на утримання дочки ОСОБА_2 слід визначити у частці, що складатиме рівну частину, як і на інших утриманців, тобто у розмірі 1/6 частини, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такий розмір аліментів, разом з матеріальною допомогою матері зможе забезпечити позивачці необхідний рівень забезпечення життєвих потреб позивачки на період навчання та буде посильним, на думку суду для відповідача .

На підставі наведеного, ст. 199 СК України, керуючись ст.ст.174, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково. Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) жительки АДРЕСА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки від усіх видів його заробітку, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб щомісячно до закінчення навчання, але не далі, як до досягнення віку 23 років.

Стягнення аліментів розпочати з 28.11.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1211,20 грн. судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржене сторонами у апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30-ти днів.

Суддя