Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №338/1740/25 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1740/25

Провадження 3/338/39/26

19 лютого 2026 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Рибка Л.Я., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 (селище Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и л а:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №546602 від 21 грудня 2025 року, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він 21 грудня 2025 року близько 01 год 57 хв, по вул. Івана Франка в с. Пороги Івано-Франківського району Івано-Франківської області, керував транспортним засобом марки "Volkswagen Touareg", р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 (а) ПДР України. Огляд проведений на місці зупинки автомобіля зі згоди водія за допомогою приладу "Drager Alcotest 6810", тест № 6527, результат - 0,36%.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, пояснив, що 21 грудня 2025 року його зупинили працівники поліції і запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, однак не роз`яснили йому його прав, не дали можливості залучити адвоката перед проведенням огляду, а також не розповіли процедури проходження такого огляду. Відеофіксація проведення огляду не здійснювалася, свідки також не залучалися, жоден документ в його присутності не складався, копії направлення та акту огляду водія йому не вручались та ним не підписувались. В ході проведення огляду, за допомогою алкотестеру, мундштук на приладі "Drager Alcotest 6810" в його присутності не відкривався, з результатом огляду він не погодився, пояснив, що хворіє та для лікування вживав настоянку прополісу. Разом з тим, працівники поліції не запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Просив закрити провадження у справі, так як того вечора алкоголь не вживав, з результатами огляду на стан сп`яніння не погодився, а працівниками поліції порушено процедуру проходження такого огляду.

Захисник особи, яка притягується до відповідальності - адвокат Кукушкін І.Л., в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з підстав зазначених у клопотанні, оскільки огляд ОСОБА_1 проведений працівниками поліції з порушенням вимог Порядку огляду на місці зупинки транспортного засобу, зокрема свідки не залучались, відеофіксація не здійснювалась, процедура огляду не роз`яснювалась, а також допущено порушення вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

05 лютого 2026 року ОСОБА_1 надав до суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення у його діях, так як не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а додані до протоколу матеріали відеозапису, не містять фіксації керування автомобілем та дотримання процедури огляду водія, передбаченої ст. 266 КУпАП.

Також, вважає, що при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, працівники поліції порушили вимоги КУпАП, Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року №1452/735, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395.

Постановою Богородчанського районнного суду від 08 січня 2026 року матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, повернуто на доопрацювання до відділення поліції №2 (селище Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, оскільки всупереч вимогам закону, на доданому до протоколу диску, про який зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення (п.10 технічний засіб відеозапису 102011022), відсутні файли з відеозаписом події, які б підтверджували або спростовували вчинення особою адміністративного правопорушення, та до матеріалів справи не долучено пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а свідки не залучались.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку захисника, дослідивши матеріали справи, та відеозапис, приходжу до наступних висновків.

Судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення повторно не вбачаю та вважаю, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які були надані до протоколу про адміністративне правопорушення.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, надані наступні письмові докази, зокрема:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 546602 від 21 грудня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 21 грудня 2025 року близько 01 год 57 хв, перебуваючи по вул. Івана Франка в с.Пороги Івано-Франківського району Івано-Франківської області, керував транспортним засобом марки "Volkswagen Touareg", р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, протокол підписаний особою, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 .. В графі пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення відсутні (а.с.2);

- роздруківка з принтера приладу "Drager Alcotest 6810" (а.с. 1), з якої видно, що результат тестування на факт вживання алкоголю на момент проведення огляду – 21 грудня 2025 року о 01 год 57 хв - становив 0,36%, зазначено прізвище - ОСОБА_1 ;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 грудня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 до медичного закладу не доставлявся, відомості про вручення зазначеного документу ОСОБА_1 відсутні. (а.с. 3);

- акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд ОСОБА_1 проводився у зв`язку з виявленням ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Результат огляду склав 0,36%, свідки не зазначені. Акт огляду складений без дати його проведення, тому не можливо встановити, коли такий документ складений та при яких обставинах, відомості про вручення ОСОБА_1 відсутні (а.с. 4);

- копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки "Drager Alcotest 6810" №12-01/5695, чинного до 14 жовтня 2026 року (а.с. 7);

- DVD-R диск з відеофіксацією події від 21 грудня 2025 року, відповідно до якого встановлено, що на відео не міститься зображення факту, перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля марки "Volkswagen Touareg", р.н. НОМЕР_1 та здійснення руху транспортного засобу. Також, не міститься відтворення процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. На відео відтворюється рух службового автомобіля працівників поліції, який рухається по автомобільній дорозі (а.с.14).

Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому, вирішуючи питання щодо винуватості та притягнення особи до адміністративної відповідальності, має бути перевірена наявність обставин, що виключають притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №546602 зазначено, що ОСОБА_1 21 грудня 2025 року близько 01 год 57 хв, перебуваючи по вул. Івана Франка в с. Пороги Івано-Франківського району Івано-Франківської області, керував транспортним засобом марки " Volkswagen Touareg ", р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 "а" Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Отже, за змістом закону, суб`єктом адміністративного правопорушення за дії, що поставлені у вину ОСОБА_1 , може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", передбачено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису з DVD-R диску (а.с. 14), встановлено, що на відео зафіксовано рух службового автомобіля працівників поліції. Разом з тим на відеозаписі не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факту перебування його за кермом.

Тобто, відеозапис, наявний у матеріалах справи, суперечить вимогам інструкції МВС України № 1026 від 18 грудня 2018 року. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення.

Відео з відеореєстратора , встановленого на автомобілі працівників поліції не повне, здійснено не з бодікамери працівника поліції та не відображає події, яка мала місце 21 грудня 2025 року о 01 год 57 хв.

Інших доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено.

Щодо порушення процедури проведення огляду особи зазначаю наступне.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.

За правилами ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п.2 І розділу Інструкції №1452/735 та п. 2 Порядку №1103 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до п.3 І розділу Інструкції №1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції №1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відсутність відео з бодікамери поліцейського, в ході проведення огляду особи на місці, та не залучення свідків до відповідної процедури, не дає можливості встановити чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про законність дотримання процедури огляду особи, передбаченої ст. 266 КУпАП, яка оспорюється, особою, яка притягується до адміністративної відповідльності.

Таким чином, так як всі сумніви та протиріччя тлумачаться на корить особи, яка притягується до відповідальності, тому такі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 , як акт огляду особи на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 21 грудня 2025 року та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КПН "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я" від 21 грудня 2025 року як належні, достатні та допустимі. Зазначені вище докази, вважаються недійсними, відповідно до вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП.

Щодо доводів порушення процедури огляду за допомогою "Drager Alcotest", зазначаю наступне.

В судовому засіданні встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 був проведений у відповідності до Інструкції при застосуванні спеціального технічного засобу "Drager Alcotest". Зокрема, з пояснень ОСОБА_1 та його захисника слідує, що перед початком використання спеціального технічного засобу "Drager Alcotest" мундштук, через який видихав повітря ОСОБА_1 не розпаковувався працівником поліції з герметичної упаковки в його присутності.

Згідно із наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 08 листопада 2018 року №404 "Про прийняття та скасування національних нормативних документів", який прийнятий відповідно до Європейського стандарту IDT, ЕN 15964:2011, затверджено національний стандарт за призначенням ДСТУ EN 15964:2018 (EN 15964:2011, IDT) "Прилади неодноразового використання для виявляння алкоголю у видихуваному повітрі. Вимоги та методи випробування" - на заміну ДСТУ EN 15964:2014 , який чинний з 01 січня 2020 року.

Відповідно до ДСТУ EN 15964:2018 (далі - Стандарт), чинному на час проведення огляду 21 грудня 2025 року, пристрої (газоаналізатори) використовують мундштуки для відбору проб дихання.

Пунктом 3.11 Стандарту визначено, що мундштук - це гігієнічно запакована частина, призначена для одноразового використання, яку приєднують до приладу для виявляння алкоголю у видихуваному повітрі й через яку особа, що її перевіряють, подає пробу видихуваного повітря. Мундштук використовують, щоб запобігти змішуванню проби видихуваного повітря з навколишнім повітрям і розбавленню проби.

Згідно з приписами пункту 5.2 Стандарту, прилад повинен виключати можливість вдихання забрудненого повітря від попередніх користувачів. Мундштук призначений тільки для одноразового використання. Повинна бути забезпечена можливість брати мундштуки, не торкаючись частини, що буде і була в контакті з губами особи, яку перевіряють. Мундштуки повинні бути в індивідуальній герметичній упаковці, яку можна легко відкрити.

Інструкцією по експлуатації "Аналізатора парів етанолу в повітрі, що видихається, "Drager Alcotest 6820" передбачено порядок встановлення мундштука. Так, в інструкції вказано про необхідність відкрити упаковку (з гігієнічних міркувань не знімати упаковку з ділянки, що контактує з ротом, поки мундштук не встановлено в прилад); прикласти мундштук діагонально (рифленим маркуванням вгору) і втиснути в тримач, при встановленні мундштука буде чутно виразне клацання, встановлений мундштук може підсвічуватися в увімкненому стані приладу, після чого необхідно повністю зняти упаковку.

В розділі умови проведення вимірювань Інструкції по експлуатації, який визначає порядок роботи аналізатора "Drager Alcotest 6820", прямо передбачено необхідність використання саме нового мундштука для кожної особи.

Таким чином, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушеннями, зокрема, не підтверджено і оспорюється особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, що розпакування мундштука для технічного засобу "Drager Alcotest" при обстеженні ОСОБА_1 відбувалося з герметичної упаковки, що ставить під сумнів достовірність такого огляду, результати якого не можна прийняти як беззаперечний доказ винуватості особи, так як використання вживаних мундштуків може призводити до похибки вимірювання і отримання помилкового результату тесту.Пояснення ОСОБА_1 в цій частині не спростовано в ході судового розгляду.

Сумніви, які виникли щодо винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, тлумачить на користь останнього та приходить до висновку щодо недоведеності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України", суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.

Разом з тим під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, до протоколу не було долучено жодного належного, достатнього та допустимого доказу, якій би прямо чи не прямо підтверджував існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати доказом винуватості особи.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

На переконання суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах "Гурепка проти України" від 08 квітня 2010 року, "Лучанінов проти України" від 09 червня 2011 року на необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05 лютого 2008 року "Романаускас проти Литви" судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

У справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

На можливість застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення звернув увагу Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 "справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" (пункт 4).

Тому в силу дії вказаного конституційного принципу всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Викладене дає підстави для обґрунтованих сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відповідно до ст. 62 Конституції усі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягується до відповідальності.

Оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП поза розумним сумнівом не доведена, а тому провадження у цій справі слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Копію постанови вручити ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.Я. Рибка