Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №205/12566/25 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/12566/25

Номер провадження2/205/1303/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчана Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - Позивач) звернулось до суду з позовом доОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.07.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_2 (далі – Відповідач) уклали Кредитний договір (оферти) № 19.07.2024-100001606, відповідно до якого позичальнику було надано кредит в розмірах та умовах, встановлених в договорі, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користуванням ним.

Однак, відповідач порушила умови укладеного договору, у зв`язку з чим, станом на 31.10.2024 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 46 125 грн. 00 коп., де заборгованість за тілом кредиту – 15 000 грн. 00 коп., заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом – 20 475 грн. 00 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом – 1 050 грн. 00 коп., додаткової комісії - 2 100 грн. 00 коп. та неустойки - 7 500 грн. 00 коп.

У зв`язку із вищевикладеним, позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором (оферти) № 19.07.2024-100001606 від 19.07.2024 року, станом на 31.10.2024 року, у загальному розмірі 46 125 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подала.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача разом з позовною заявою подала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У такій заяві представник Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Від відповідача неодноразово надходили заяви про відкладення розгляду справи, у зв`язку з ознайомленням з матеріалами справи.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить судова повістка, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, яка належним чином була повідомлена і від якої не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені нею причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 19.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 19.07.2024-100001606, відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 15 000 грн. 00 коп., строком на 105 днів з дати його надання. Відповідачем підписано електронним цифровим підписом пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору.

З метою отримання кредитних коштів, відповідач вказала реквізити електронного платіжного засобу № 5168 – 74 - ХХXX-XXXX-1601, свої анкетні та паспортні дані.

Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надається кредит на наступних умовах: сума кредиту: 15 000 грн. 00 коп., строк, на який надається кредит: 105 дні з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 31.10.2024 року. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Пунктом 9 кредитного договору передбачена денна процента ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожень день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розмірі виданого кредиту. Денна проуцентна ставка та її розрахунок : 1,5% = (23625 /15000)/105х100%.

Пунктом 11 кредитного договору передбачена комісія, яка пов`язана з наданням Кредиту – 1 050 грн. 00 коп. Комісія за надання нараховується кредитом та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.

Пунктом 12 кредитного договору передбачена комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 1050 грн. 00 коп. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Пунктом 17 кредитного договору передбачена неустойка: 150 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 05.08.2025 за № 1-0508успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 19.07.2024 15:10:18 на суму 15 000 грн. 00 коп., номер картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 457379229, призначення платежу: Видача за договором кредиту № 19.07.2024 -100001606.

Таким чином, ТОВ «Споживчий центр» виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, відповідно до умов договору.

Позивач наголошує, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач допустила прострочення повернення кредиту, сплати процентів та комісії, внаслідок чого за нею, ОСОБА_1 , станом на 31.10.2024 року, згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 19.07.2024 -100001606 від 19.07.2024 року, виникла заборгованість на загальну суму 46 125 грн. 00 коп., де заборгованість за тілом кредиту – 15 000 грн. 00 коп., заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом – 20 475 грн. 00 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом – 1 050 грн. 00 коп., додаткової комісії - 2 100 грн. 00 коп. та неустойки - 7 500 грн. 00 коп.

Також, судом встановлено, що відповідач змінила своє прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є військовослужбовцем, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_2 від 27.11.2023 року.

Оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання не виконує, то між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Суд зазначеє, що відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір від 13.03.2025 року № 13.03.2025 -100000880 укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 15 000 грн. 00 коп. підтверджено квитанції ID від 19.07.2024 року про перерахування суми кредиту на платіжну картку позичальника, яка має всі ознаки первинного бухгалтерського документу.

Таким чином, у зв`язку із тим, суд вважає, що отримання у кредит грошових коштів Відповідачем підтверджено належними доказами по справі, а відтак у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов`язання повернути такі кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі.

Так само, судом встановлено, що відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернула. Зокрема, перевіривши надані позивачем розрахунок заборгованості, у тому числі на предмет його узгодженості із вказаною квитанцією ID від 19.07.2024 року, та узявши до уваги умови кредитного договору, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачем умов такого кредитного договору в частині своєчасного повернення сум отриманого кредиту.

Таким чином, застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитом – 20 475 грн. 00 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом – 1 050 грн. 00 коп., додаткової комісії - 2 100 грн. 00 коп. та неустойки - 7 500 грн. 00 коп., суд виходив із наступного.

Суд погоджується із доводами відповідача стосовно того, що оскільки вона є дружиною військовослужбовця, який перебуває в лавах ЗСУ, а тому має гарантоване законом право щодо не нарахування штрафних санкції, пені, комісій за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30 березня 2021 року № 1357-IX, який набрав чинності 23 квітня 2021 року пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції: «15. Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Останніми змінами, які набрали чинності 19 серпня 2022 року пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено словами «крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 є дружиною військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на військовій службі з 05.11.2023 року і по теперішній час, а отже на неї поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Таким чином, за таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором № 19.07.2024 -100001606 від 19.07.2024 року, станом на 31.10.024 року, у загальному розмірі 15 000 грн. 00 коп., що складається із суми заборгованості за тілом кредиту – 15 000 грн. 00 коп. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитом – 20 475 грн. 00 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом – 1 050 грн. 00 коп., додаткової комісії - 2 100 грн. 00 коп. та неустойки - 7 500 грн. 00 коп. необхідно відмовити, оскільки такі вимоги не ґрунтуються на законі.

Суд також зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлена про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явилася, відзив на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надала, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Також, за змістом ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судового збору у розмірі 787 грн. 77 коп. (15 000 грн. 00 коп. х 2 422 грн. 40 коп. /46 125 грн. 00 коп. = 787 грн. 77 коп.).

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 527,530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141,258, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, – задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за Кредитним договором № 19.07.2024 -100001606 від 19.07.2024 року, станом на 31.10.2024 року, у загальному розмірі 15 000 грн. 00 коп., що складається із суми заборгованості за тілом кредиту – 15 000 грн. 00 коп.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитом – 20 475 грн. 00 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом – 1 050 грн. 00 коп., додаткової комісії - 2 100 грн. 00 коп. та неустойки - 7 500 грн. 00 коп., – відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 787 грн. 77 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.