Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №202/11436/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/11436/25

Провадження № 2/202/1634/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Пономаренко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі

цивільну справу №202/11436/25

за позовом

Акціонерного товариства «СЕНС БАНК»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

24.11.2025 АТ «СЕНС БАНК» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 21.05.2021 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим уклав з банком угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631659553. Відповідно до умов Кредитного договору, який укладений в електронній формі, Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість за Кредитним договором становить 184 071,83 грн.

12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Враховуючи викладене просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 184 071,83 грн. та судові витрати.

15.12.2025 по справі відкрите спрощене позовне провадження та відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов.

Відповідач відзив на позов не подав, але 23.01.2026, через підсистему «Електронний суд», представник відповідача - адвокат Пузін Денис Миколайович подав письмові пояснення-заперечення щодо позовних вимог у яких зазначив, що, на його думку, позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Так, кредитний договір ОСОБА_1 з Акціонерним Товариством «Сенс Банк» не підписувала, як і не підписувала Паспорт споживчого кредиту від 21.05.2021 та Акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Вказаний акцепт не містить ані дати укладання ані підпису ОСОБА_1 . Крім того, в матеріалах відсутня Угода про обслуговування кредитної картки та сам договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, які також мали б бути наявними при доказуванні та мали б містить підпис про ознайомлення відповідачки. Примірний графік та розрахунок сукупної вартості наведені в Тарифах, які є невід`ємною частиною Договору та розміщені на сайті Банку: www.alfabank.ua, які ОСОБА_1 також не підписувала та не ознайомлювалася з ними.

Позивачем не було надано копію кредитного договору та Умов та правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які діяли на момент укладання договору та які мали би бути підписані відповідачем. Навіть сам номер кредитного договору № 631659553, міститься лише у розрахунку заборгованості.

У позовній заяві зазначено, що відповідачка ознайомлена та погодилась з Умовами, Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, однак, на підтвердження цього, Позивачем не додано до позовної заяви жодного доказу. Відтак, у цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Отже, без наданих Позивачем підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутність Анкети-заяви щодо домовленості сторін про сплату процентів, пені та комісії, надані банком Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Таким чином, зважаючи на викладене, вважає, що Позивачем не надано доказів, які б підтверджували що Відповідачка була ознайомлена з усіма істотними умовами договору та тарифами, не надано доказів щодо суми наданого кредиту та щодо зарахування кредитних коштів на платіжну карту, яка належить саме відповідачці. Позивачем також не надано і рух коштів (виписка з особового рахунку), відповідачки.

Щодо розміру боргу, який просить стягнути позивач, зазначив, що з наданого банком розрахунку заборгованості по особовому рахунку випливає, що тіло кредиту утворювалось у зв`язку з включенням до нього всіх несплачених відповідачкою нарахувань, постійно збільшуючи його, що не було передбачено узгодженими умовами договору, а також списувались відсотки за користування кредитом, що також не було узгоджено сторонами.

Внаслідок таких дій банку тіло кредиту безпідставно збільшено на суму нарахованих та несплачених відповідачкою відсотків за користування кредитом та не враховані в погашення боргу списані суми відсотків, однак з одного боку фактично зазначена сума позичальником не витрачалася, а з іншого - заборгованість за тілом кредиту не зменшувалась, а тому визначена банком заборгованість за тілом кредиту з урахуванням відсотків є необґрунтованою.

Вважає, що нарахування заборгованості в частині відсотків здійснювалось банком неправомірно, а отже не підлягає стягненню, тому кошти, автоматично списані в рахунок відсотків з карткового рахунку слід вираховувати при визначенні загального розміру заборгованості.

Сума неправомірно списаних з відповідачки неузгоджених платежів за користування кредитом перевищує загальний залишок заборгованості за кредитом, заявленим банком та відповідно позовні вимоги банку є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, зазначив, що у Паспорті споживчого кредиту зазначено, що кошти за Договором № 631659553 від 21.05.2021 були надані Відповідачці строком на 12 місяців. Однак, відповідно до наданого до суду розрахунку заборгованості встановлено, що нарахування здійснювались кредитодавцем (та сплачувались відповідачкою) вже після спливу строку Договору. За таких підстав вказані нарахування є неправомірними.

З огляду на викладене Відповідачка вважає, що проценти нараховані після спливу строку, указаного в Договорі № 631659553 від 21.05.2021, стягненню не підлягають.

Представником відповідачки було пораховано всі сплати по кредитній заборгованості, а саме: загальна сума платежів по РКО (розрахунково-касове обслуговування, які не є окремою послугою для споживача, а вважаються супутніми витратами банку) - 5092,34 грн, сума платежів по овердрафту - 48255,36 грн, сума платежів за тіло кредиту - 140726,15 та сума по відсоткам за користування - 57608,69 грн. А разом відповідачкою було здійснено оплати на загальну суму 251682,54 грн.

Таким чином, зважаючи на викладене, Позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що Відповідачка була ознайомлена з усіма істотними умовами договору, у зв`язку з чим остання, не розуміючи реальних умов та тарифів, повністю та навіть із великим надлишком сплатила тіло кредиту, яке позивач не врахував як погашення і продовжував нараховувати заборгованість. Тобто, відповідно до законодавства, вимога Позивача про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 184071,83 грн. на даний час є взагалі не доведеною, а тому - задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, просив у задоволенні позову відмовити.

29.01.2026, через підсистему «Електронний суд», представник позивача Дворська А.Р. подала додаткові пояснення у справі у яких зазначила, що заява представника відповідача від 23.01.2026 року по своїй суті та змісту є відзивом на позовну заяву, який поданий з пропуском встановленого судом строку на подання відзиву.

Також пояснила, що зі змісту поданої Заяви/ Відзиву на позовну заяву, вбачається, що відповідач заперечує підписання договору, погодження умов кредитування, в тому числі, заперечує, що був ознайомлений з умовами кредитування, тарифами, заперечує суму заборгованості, розмір відсотків, а також строк кредитування. Проте, не заперечує отримання коштів, користування ними, а також те, що кошти не були повернені в добровільному поряду, а наявна заборгованість не була погашена.

Так, 21.05.2021 року ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернулася до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (який було розміщено на сайті Банку: www.alfabank.ua; архівна версія договору, яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною). Банк прийняв пропозицію Відповідача.

Акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - Акцепт) містить інформацію про дані позичальника, паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській обл.,24.04.1998 року, що проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно п. 5.2. Акцепту визначено, що в Додатку № 4 до Договору визначаються такі умови відповідної Програми: - сума Кредиту, - процентна ставка, - строк користування Кредитом, - комісійні винагороди (у випадку їх наявності), - порядок сплати кредиту за відповідною Програмою.

Згідно п. 5.4. Акцепту визначено випадку необхідності внесення змін до Правил користування Карткою та/ або Тарифів на обслуговування Картки, Банк не пізніше ніж за 30 (Тридцять) календарних днів до дати з якої застосовуватимуться змінені Правила користування Карткою та/ або Тарифи на обслуговування Картки, направляє Клієнту повідомлення про такі зміни шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційному сайті Банку в мережі Інтернет за посиланням www.alfabank.ua.

Згідно п. 6 Акцепту Підписанням Акцепту Банк підтверджує, що Клієнт надав власну згоду Банку на передачу до Кредитного реєстру Національного банку України інформації у випадках, обсязі, строки та у порядку, передбачених чинним законодавством України, а також попередньо ознайомлений(на) у письмовій формі: - зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту; - з інформацією, надання якої передбачене нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ; - які кошти є вкладом відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та з Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб. - із інформацією, зазначеною в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка розміщена на офіційній сторінці Банку у мережі Інтернет за посиланням www.alfabank.ua.

Угода вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання Банком Акцепту та надання суми Кредиту та діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань перед Банком та закриття Рахунку.

В даному випадку Позичальник підписав документи шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «8088», направленого йому 21.05.2021 року на номер телефону: НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк», ідентифікований Банком. Акцепт договору позичальником здійснено за номером телефону + 380687949001 на який 21.05.2021 було відправлено одноразовий ідентифікатор 8088.

Згідно з умовами Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (архівна версія публічної пропозиції, яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною) клієнт ініціював процес активації картки із використанням Системи «Інтернет-сервісу «My Alfa-bank» та отримав від Банку ОТП-пароль - аналог ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду).

Підписання угоди № 631659553 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», позичальником здійснено ОТПпаролем - аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду).

Крім того, для Клієнта випущена міжнародна платіжна карта MasterCard DEBIT WORLD строком дії 5 (п`ять років) з моменту випуску. Процентну ставку за користування Кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття готівки 35.99%, тип процентної ставки - фіксована.

Таким чином, 21.05.2021 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії із наступними основними умовами: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «RED», мета кредиту - для особистих потреб; Опис послуги - надання Банком послуг Клієнту з обслуговування Кредитної Картки, а також надання Клієнту Кредиту у вигляді Відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого Клієнту Кредиту або його частини, Банк здійснює подальше кредитування Клієнта у межах її ліміту шляхом надання траншів ліміт кредитної лінії - у розмірі 200 000 грн; сума встановленої кредитної лінії - 28600,00 грн процентна ставка - 35.99 % річних; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Для ідентифікації в обліковій системі Банку Угоді було присвоєно № 631659553.

Сторони також узгодили, що всі відносини між Позичальником та Банком, що не врегульовані Угодою, регулюються Договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору, додатково до тих, що вказані в Угоді, і є невід`ємною частиною Угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку: www.alfabank.ua (архівна версія Договору, яка була чинною на дату укладення сторонами Угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною). Архівна версія (з 27.04.2021 по 16.05.2021):https://sensebank.ua/storage/files/publichnoe-predlozhenie-na-oformlenie-dbo-fl-z27042021.pdf.

Зазначаючи, що договір відповідачем не був підписаний, не був укладений, а умови кредитування не були погоджені, відповідач не надав жодного доказу на спростування обставин, зазначених у позовній заяві, та зокрема, у довідці про ідентифікацію, не надав жодних доказів на спростування факту отримання коштів та користування ними.

З доводів відповідача випливає та підтверджується матеріалами справи, що кошти позичальником були отримані, коштами позичальник користувався, мав забезпечити на рахунку наявність коштів, частково сплачував заборгованість, проте, в результаті неналежного виконання умов договору, виникла заборгованість. Відомості про користування коштами наведені у банківській виписці, яка є належним та допустимим доказом. Випискою по особовому рахунку підтверджується надання відповідачу кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії (встановлення ліміту), а також часткова сплата ним коштів за кредитним договором, користування відповідачем кредитними коштами.

Жодних заяв від відповідача щодо незгоди зі зміною ліміту або анулювання кредитної лінії або інших заяв щодо розірвання договору, до Банку не надходило.

Враховуючи викладене просила позовні вимоги задовольнити.

Повідомлені судовими повістками, які доставлені до електронний кабінетів представників у підсистемі «Електронний суд», позивач та відповідач у судове засідання не з`явились.

Приписами ч.1 ст.223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та відповідача, оскільки про дату, час і місце розгляду справи їх було повідомлено належним чином.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2021 року між АТ «СЕНС БАНК» та ОСОБА_2 було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії із наступними основними умовами: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «RED», мета кредиту - для особистих потреб; Опис послуги - надання Банком послуг Клієнту з обслуговування Кредитної Картки, а також надання Клієнту Кредиту у вигляді Відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого Клієнту Кредиту або його частини, Банк здійснює подальше кредитування Клієнта у межах її ліміту шляхом надання траншів ліміт кредитної лінії - у розмірі 200 000 грн; сума встановленої кредитної лінії - 28600,00 грн процентна ставка - 35.99 % річних; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - MasterCard Debit World; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Для ідентифікації в обліковій системі Банку Угоді було присвоєно № 631659553.

Підписання угоди № 631659553 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», позичальником здійснено ОТПпаролем - аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду).

Відповідно до довідки про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк», ідентифікований Банком. Акцепт договору позичальником здійснено за номером телефону НОМЕР_2 на який 21.05.2021 було відправлено одноразовий ідентифікатор 8088.

ОСОБА_2 випущено міжнародну платіжну карту MasterCard DEBIT WORLD строком дії 5 (п`ять років) з моменту випуску.

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у відповідності до якого запис про зміну найменування позивача внесено 30.11.2022.

01.12.2022 Національний банк України вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (скорочене найменування - АТ «Альфа-Банк») на Акціонерне товариство «Сенс Банк» (скорочене найменування - АТ «Сенс Банк»).

З наданої позивачем виписки по рахунку ОСОБА_2 за період з 21.05.2021 по 02.06.2025 судом встановлено, що фактично за період з 21.05.2021 по 12.03.2022 ОСОБА_2 витратила 49 926,08 грн кредитних коштів. Після 12.03.2022 ОСОБА_2 кредитними коштами не користувався.

У розрахунку заборгованості, який надано позивачем суду, останній зазначає, що борг відповідача складається з: 111 325,72 грн - прострочене тіло кредиту та 72 746,11 грн відсотки за користування кредитом, які і просить стягнути з ОСОБА_2 .

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно з вимогами статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ «Сенс Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У цій справі судом встановлено, що 21.05.2021 між АТ «СЕНС БАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір в електронній формі, що відповідачем доказами не спростовано.

Крім того, з аналізу розрахунку та виписки по рахунку відповідача судом встановлено, що за період з 21.05.2021 по 12.03.2022 ОСОБА_2 витратила 49 926,08 грн кредитних коштів, банком нараховано відсотки та комісії за користування кредитом (внутрішні операції) у розмірі 56 307,30 грн (внутрішні операції), які включені до тіла кредиту, а відтак суд встановив, що відповідач має заборгованість перед банком за тілом кредиту у розмірі 49 926,08 грн (фактично витрачені кошти).

Суд зазначає, що при укладенні кредитного договору, а саме у паспорті споживчого кредиту, який є його невід`ємною частиною, сторони погодили річну процентну ставку у розмірі 35,99 %.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України).

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно з частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Згідно із пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено у такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набранням чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено комісію за розрахунково-касове обслуговування кредитної заборгованості, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлювлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором.

Отже, встановлення банком комісії за обслуговування кредиту, зокрема, комісії за розрахунково-касове обслуговування, відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування».

Подібні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21.

Розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, у тому числі у вигляді електронного документа, укладеного між ними, які пов`язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.

Розрахунково-касове обслуговування є однією з базових операцій банків. Будь яка операція - і пасивна, і активна, і надання послуг - неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже - розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому виконання таких операцій виконуються за дорученням клієнтів, яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.

Банки на договірній основі здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконують їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків, за що стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди.

Отже, касове обслуговування - це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відповідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У цій справі судом встановлено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.

Витяг з Публічної пропозиції, додатків до договору, що розміщений на веб-сторінці банку www.alfabank.ua, на які містить посилання у кредитному договорі, та які були б погоджені з відповідачем у момент укладення вказаного договору суду не представлено.

Відтак, з виписки по рахунку, судом встановлено, що банком безпідставно нараховувалися комісії та плати (розрахунково-касове обслуговування, плата за користування послугою SMS-інформування, проценти за овердрафт, проценти за прострочену заборгованість) у розмірі 56 307,30 грн, які були включені в суму заборгованості за тілом кредиту.

Оскільки умови угоди про надання кредиту від 21.05.2021 року в частині щомісячної комісії за розрахунково-касове обслуговування та плати за користування послугою SMS-інформування є нікчемними, а стягнення процентів за овердрафт та за прострочену заборгованість не передбачені кредитним договором та фактично є нарахування відсотків на вже нараховані відсотки, вимоги позовної заяви про стягнення заборгованості у розмірі 56 307,30 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до звичаїв ділового обороту у кредитних правовідносинах саме банк або інша фінансова установа розраховує заборгованість, маючи для цього необхідні технічні та професійні ресурси. Хоча такі дії кредитор вчиняє на власну користь, їх невчинення зумовлює стан юридичної невизначеності, неможливість припинення боржником зобов`язання виконанням, проведеним належним чином, за відсутності інформації про дійсну суму його заборгованості.

Визначаючи розмір заборгованості, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані сторонами докази (зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Обов`язком суду під час розгляду справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Як вже було встановлено судом, з наданої банком виписки, фактична заборгованість відповідачки перед банком становить 49 926,08 грн, а тому суд перерахував розмір заборгованості наступним чином: 49 926,08 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту, та: 49 926,08 х 35,99% х 3 роки = 53 905,96 грн, що є заборгованістю за відсотками за користування кредитом.

Отже, заборгованість в розмірі 103 832,04 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 49 926,08 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 53 905,96 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується випискою, а відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 366,23 грн витрат по сплаті судового збору, що є пропорційним задоволеним позовним вимогам (56,40%).

Приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача у позові, тобто до закінчення судових дебатів, зроблена заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. У зв`язку з чим суд вважає за необхідне встановити позивачу строк у п`ять днів після ухвалення рішення суду для подання суду доказів на підтвердження витрат, які він сплатила у зв`язку з розглядом справи.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст. ст. 261, 509, 525, 526, 530, 551, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ 23494714; юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100) заборгованість за кредитним договором № 631659553 від 21.05.2021 у сумі 103 832,04 грн (сто три тисячі вісімсот тридцять дві грн 04 коп.), що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 49 926,08 грн (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять шість грн 08 коп.) та заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 53 905,96 грн. (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот п`ять грн 96 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ 23494714; юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 366 грн 23 коп. (одна тисяча триста шістдесят шість грн 23 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України позивачу подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення докази щодо розміру витрат, які він сплатив у зв`язку з розглядом справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою рішення, у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складання повного судового рішення.

Повний текст рішення суддя склала 20.02.2026.

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО