Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №199/15990/25 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/15990/25

(2/199/1769/26)

РІШЕННЯ

іменем України

16.02.2026

м. Дніпро

справа №199/15990/25

провадження №2/199/1769/26

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері, -

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання матері. В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що позивач є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі її матеріальне становище є вкрай складним. Позивач отримує пенсію за віком у розмірі 3 900,00 грн., утім даної суми недостатньо для забезпечення її базових потреб та придбання необхідних ліків. Син позивача наразі проходить службу в Збройних Силах України та має стабільний дохід, що дозволяє йому надавати матері матеріальну допомогу.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання матері у розмірі 40% з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позовної заяви до суду.

Ухвалою суду від 03.12.2025 дану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі у строк до 15.12.2025.

10.12.2025 позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 15.12.2025 відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.

11.12.2025 відповідачем надано до суду заяву про визнання позову в повному обсязі та звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як учасника бойових дій.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним сином ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 .

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою пенсійного віку.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.

В силу ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Пункт 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" містить роз`яснення, що обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202), не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обовязків щодо них.

Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Свідченням такої потреби є отримання матір`ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум.

При вирішення спору слід врахувати роз`яснення, викладені в п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 березня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», згідно з ч. 2 ст. 205 СК України при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків.

Суд, враховує обставини справи, а саме той факт, що позивач є особою пенсійного віку, тобто в правовому розумінні непрацездатною та потребує матеріальної допомоги, а тому, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 визнав позовні вимоги,має можливість матеріально утримувати матір, оскільки отримує постійний дохід, інших стягнень не має, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1/4 від усіх видів його заробітку (доходу).

Суд відмовляє у стягненні аліментів в розмірі 40% з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, оскільки ст. 205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи, що згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, суд вважає за потрібне судові витрати віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 279, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь матері ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу).

В іншій частині позову - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах місячних платежів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16 лютого 2026 року.

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання – АДРЕСА_1 .

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 .

Суддя О.Б.Подорець