Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №522/17810/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/401/26

Номер справи місцевого суду: 522/17810/25

Головуючий у першій інстанції Єршова Л. С.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М.,

за участю:

секретаря Козлової В.А.,

захисника ОСОБА_1 – адвоката Щербини Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Щербина Юлія Ігорівна, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000,00 грн. Також стягнуто з неї на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Відповідно до адміністративних матеріалів, 19.07.2025 року о 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 керувала електросамокатом Jet, в м. Одеса по вул. Ніжинська №75, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest «Drager» 7510. Результат позитивний – 0,45 проміле, чим порушила п. 2.9а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.130 КУпАП.

Зазначені обставини стали підставою для винесення оскаржуваної постанови Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2025 року про визнання винною і притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.26-29).

Не погоджуючись із вказаною вище постановою, 05.01.2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Щербина Ю.І., подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.32-34).

В судовому засіданні представник скаржника також просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 11.12.2025 року, посилаючись на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Вивчивши клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Щербина Ю.І.,про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що копію повного тексту оскаржуваної постанови Приморського районного суду м. Одеси ухвалена 11 грудня 2025 року адвокат Щербина Ю.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , отримала лише 24 грудня 2025 року (а.с.30), а з апеляційною скаргу до Одеського апеляційного суду, за допомогою підсистеми (модуля) «Електронний суд» звернулась 05 січня 2026 року (а.с.32-34).

Відтак, зазначені обставини свідчать про те, що строк на апеляційне оскарження був пропущений адвокатом Щербиною Ю.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , з поважних причин, тому підлягає поновленню.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що апеляційний перегляд судового рішення гарантовано учасникам справи п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, статтею 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) та практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є:

по-перше: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

по-друге: передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

по-третє: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я (ч.4 ст. 266 КУпАП).

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст. 266 КУпАП).

Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів, регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року N 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.3 розділу I Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п.12 Розділу II Інструкції).

Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено направлення водіїв і проведення такого огляду (далі - Порядок).

Згідно із пунктом 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Наведені вище приписи національного законодавства правоохоронцями дотримані.

Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відеозапис, інші документи.

Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд в основу оскаржуваної постанови поклав відомості, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №396748 від 19.07.2025 року (а.а.1),тестуванням ОСОБА_1 на алкоголь за допомогою приладу «Alcotest Drager», результат тесту 0,45 ‰ (а.с.6), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.7), відеозаписом, долученому правоохоронцями до матеріалів справи (а.с.8).

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності факту керування ОСОБА_1 електросамокатом на наявному відеозаписі, апеляційний суд не приймає до уваги, адже дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №396748 від 19 липня 2025 року встановлено, що ОСОБА_1 підписала такий протокол без жодних заперечень. Також дані доводи апеляційної скарги спростовуються наданим відеозаписом, на якому ОСОБА_1 не заперечувала факту керування транспортним засобом.

Щодо твердження апелянта про те, що відео фіксація за допомогою бодікамери здійснювалась поліцейськими з порушенням установлених правил, зокрема: бодікамери були розміщені не у спосіб, що забезпечує повну та об`єктивну фіксацію подій, в зв`язку з чим відеоматеріали не дають можливості чітко встановити всі істотні обставини справи, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи долучені відеозаписи. Оглянуті судом відеозаписи дають можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний та допустимий доказ у справі.

Під час дослідження відеозаписів суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що на них послідовно зображені події, які хронологічно продовжують одна одну. Наявний відеозапис в цілому відображає послідовність дій поліцейських.

Зазначений відеозапис не викликає сумнівів щодо його достовірності та допустимості, оскільки на ньому відображено подію, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення. Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозапису, апелянтом не надано. Не встановлено таких обставин і під час апеляційного розгляду справи.

Посилання представника апелянта на те, що один і той самий мундштук встановлений «Alcotest Drager» надавався ОСОБА_1 для продування три рази, а тому вплинуло на результат через залишок парів повітря від попереднього продування, апеляційний суд відхиляє, як такі, що побудовані на припущеннях, доказів несправності цього приладу стороною захисту не надано.

Крім того, чинним профільним законодавством, а саме Порядком та Інструкцією не передбачено, що після кожної невдалої спроби проходження огляду за допомогою алкотестеру, мундштук має замінюватися.

З відеозапису убачається, що питання про заміну мундштука ОСОБА_1 не порушувала.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не мала і не могла мати ознак сп`яніння, які б давали підстави для проходження такого огляду, що вказує на порушення її процесуальних прав, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки як свідчить зміст адміністративного протоколу серії ЕПР1 №396748, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення поліцейськими було зафіксовано наявність у водія ознак, характерних при алкогольному сп`янінні, а саме запах алкоголю з порожнини рота.

Вищезазначені документи ОСОБА_1 підписала без будь яких зауважень.

З урахуванням викладеного, доводи наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими та зводяться до незгоди апелянта з оскаржуваною постановою суду.

Апеляційний суд враховує, що ЄСПЛ вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних, достовірних і допустимих доказах, які будучи проаналізованими, не викликають сумнівів у наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст.ст. 268, 283, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Щербини Юлії Ігорівни про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2025 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Щербина Юлія Ігорівна, залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда