Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №504/1731/18 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/261/26

Справа № 504/1731/18

Головуючий у першій інстанції Добров П.В.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кострицького В.В.,

суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Булацевської Я.В.

учасники справи:

скаржник – ОСОБА_1

стягувач - ОСОБА_2

правонаступник стягувача – ОСОБА_3

представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4

суб`єкт оскарження - Лиманський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Одеської області

представник суб`єкта оскарження – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 березня 2023 року, ухвалене у складі судді Доброва П.В., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на протиправні дії та бездіяльність посадових осіб Лиманського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Одеської області,-

установив:

Короткий зміст скарги.

18 травня 2018 ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Лиманського ВДВС ГТУЮ в Одеській області Іванова І.В., яка ухвалою судді Комінтернівського суду Одеської області Барвенка В.К. від 23.05.2018 року залишена без руху у зв`язку із невідповідністю скарги вимогам ст.175 ЦПК України.

18 червня 2018 року ОСОБА_1 була подана уточнена скарга, в якій він просив:

1) визнати неправомірною бездіяльність Лиманського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, посадовими особами якого було залишено без розгляду його заяви про відкладення та зупинення виконавчих дій за виконавчим листом № 2/504/112/13 від 26.03.2013 року, ВП №44176335, у зв`язку з наявністю обставин, що перешкоджають виконанню та роблять його неможливим;

2) визнати неправомірними дії, проведені 07.05.2018 року посадовими особами Лиманського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за виконавчим листом № 2/504/112/13 від 26.03.2013 року ВП №44176335, з виділення частини домоволодіння та встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , незважаючи на обставини що унеможливлюють виконання;

3) зобов`язати Лиманський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області усунути порушення, допущені 07.05.2018 року при проведені виконавчих дій за виконавчим листом № 2/504/112/13 від 26.03.2013 року, ВП №44176335.

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.01.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17.12.2013 року, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Крижанівська сільська рада Комінтернівського району Одеської області, про виділ в натурі 1/2 частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності, розташованого за адресою - АДРЕСА_1 та встановлено порядок користування земельною ділянкою.

У вересні 2015 року заступник начальника ВДВС Комінтернівського РУЮ звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду. У свою чергу ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 10.10.2016 року подання ВДВС Комінтернівського РУЮ було задоволено. Заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки виконання рішення суду було залишено без розгляду, у той час як воно повинно було бути розглянуто судом одночасно із розглядом подання ВДВС Комінтернівського РУЮ.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.05.2017 року було скасовано вищевказану ухвалу суду першої інстанції від 10.10.2016 року. Справу повернуто до суду першої інстанції для розгляду клопотання ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду. Однак, його заява про відстрочку виконання рішення суду так і не була розглянута.

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.01.2013 року. Ухвалою Комінтернівського районного суду від 22 січня 2019 року у задоволенні заяви було відмовлено.

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчої служби Лиманського району із заявою про зупинення виконавчого провадження, посилаючись на розгляд судом його заяви про перегляд рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, за нововиявленими обставинами.

Також він повідомив державну виконавчу службу про те, що за результатами проведеного спеціалістом з геодезії обміру земельної ділянки її площа становить 715,17кв.м., що не відповідає розміру 818кв.м., який було взято до уваги судом першої інстанції під час ухвалення рішення. У зв`язку з вказаним, він просив державного виконавця відкласти здійснення виконавчих дій та звернутися до суду із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду. Однак, державний виконавець залишив його заяву без розгляду та призначив на 07.05.2018 року проведення виконавчих дій.

02.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до державної виконавчої служби Лиманського району Одеської області із заявою про зупинення виконавчого провадження з тих підстав, що на 23.05.2018 року призначено судове засідання з розгляду його заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Державний виконавець його заяву залишив без розгляду. В результаті проведення призначених на 07.05.2018 року виконавчих дій йому було виділено земельну ділянку менше, чим визначив суд, чим були порушені його права (а. с. 1 - 3).

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 18.06.2018 року скаргу прийнято до провадження. Призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 26.07.2018 року (а. с. 23). Неодноразово призначалися судові засідання з розгляду скарги.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 16.09.2019 року справу прийнято до провадження іншого судді у зв`язку із самовідводом попереднього судді (а. с. 144). Неодноразово призначалися судові засідання з розгляду скарги.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 25.03.2021 року вищевказану скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного суду від 17.02.2022року ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 березня 2021 року про залишення скарги без розгляду скасовано, цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Державного виконавця Лиманського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Іванова Івана Васильовича направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.04.2022року відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 та призначене судове засідання на 23.08.2022року. Неодноразово призначалися судові засідання з розгляду скарги.

14 листопада 2018 року суб`єктом оскарження – Лиманським районним ВДВС ГТУЮ в Одеській області були надані заперечення, в яких начальник відділу Стоніс Ю.В. просив у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити повністю.

В обґрунтування заперечення суб`єкт оскарження зазначив, що 30.07.2013року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 44176335 по виконанню виконавчого листа № 2/504/112/13, виданого Комінтернівським районним судом Одеської області 26.03.2013 року щодо встановлення порядку користування присадибною земельною ділянкою та будинком за адресою: АДРЕСА_1 , виділити в користування ОСОБА_2 ізольовану земельну ділянку площею 409кв.м., організувати в`їзд на земельну ділянку з АДРЕСА_1 , виділити в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 409кв.м., зберегти існуючий в`їзд на земельну ділянку з АДРЕСА_1 . Межу розподілу між ділянками описати наступним чином: - від правої межі з відступом 13,1м від вуличного розподілювального паркану (вул.Сонячна) до перехрестя з зовнішньою стіною житлового будинку довжиною 0,5 м; - по смузі продовження по міжквартирним перегородкам житлового будинку на зовнішню стіну прибудови літ. «а-1»; - поворот праворуч по огинаючій зовнішні стіни прибудов літ. «а1», «а2» з довжиною відрізків 2,8+0,27+2,1+2,36 (м); - поворот ліворуч по похилій (L=45 градусів) довжиною 2,8м, яка є гіпотенузою сторін 2,0 м = 2,0 м (прив`язочні розміри до житлового будинку літ. «А» і літньої кухні літ. «В»); - поворот ліворуч в бік задньої межі довжиною 8,95м з відступом 2,0м від зблокованих споруд літ. «В», «Г», «Д»; - поворот ліворуч довжиною 1м; - поворот праворуч в бік задньої межі довжиною 17,05м; - поворот ліворуч довжиною 7,7м до перехрестя з правою боковою межею з відступом 46,0м від вуличного розподілювального паркану (вул.Сонячна).

З 25.08.2014 року по 15.08.2015 року виносилися постанови про відкладення провадження виконавчих дій на підставі відсутності повідомлення про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.

14.08.2017 року була винесена постанова про поновлення вчинення виконавчих дій. 10.08.2017 року та 26.04.2018 року були винесені постанови про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні. 18.08.2017 року було складено Акт про неможливість проведення виконавчих дій у зв`язку з неможливості потрапити на земельну ділянку.

27.04.2018 року ОСОБА_1 був особисто під підпис повідомлений про проведення виконавчих дій. 26.04.2018 року було винесено постанову про залучення до участі у проведенні виконавчих дій працівників поліції.

02.05.2018 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, від нього надійшла заява про зупинення (відстрочення) виконання. Згідно Акту від 07.05.2018 року виконавчі дії були проведені у присутності працівників Крижанівської сільської ради. Під час здійснення виконавчих дій від ОСОБА_1 жодних зауважень та заяв не надійшло, про що свідчить його підпис в Акті державного виконавця від 07.05.2018 року. На заяву ОСОБА_1 від 02.05.2018 року була надана відповідь від 15.05.2018 року. Усі виконавчі дії були проведені згідно вимог виконавчого документа №2/504/112/13, виданого Комінтернівським районним судом 26.03.2013 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 березня 2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції в обґрунтування свого судового рішення зазначає, що скаржником не доведено, що головним державним виконавцем Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області при винесенні постанов про відкриття, відкладення, зупинення, поновлення та закінчення виконавчого провадження були порушені норми Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Судом встановлено, що рішення суду, на виконання якого виданий виконавчий лист, не скасоване, а тому головним державним виконавцем правомірно проведено дії з примусового виконання виконавчого листа № 2/504/112/13, виданого 26.03.2013р. Комінтернівським районним судом Одеської області про встановлення порядку користування присадибною земельною ділянкою.

Враховуючи викладене, оскільки головним державним виконавцем Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області здійснені всі визначені чинним законодавством дії, спрямовані на виконання рішення суду, будь-яких порушень у діях головного державного виконавця не виявлено, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із вказаним рішенням 29 грудня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 направив до Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 березня 2023 року.

Скаржник не погоджується із оскаржуваною ухвалою, вважає її необґрунтованою, незаконною та постановленою з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Коротко виклавши обставини справи, скаржник зазначає, що незважаючи на наявні, як вважає скаржник, перешкоди у виконанні рішення суду у справі №2-275/11, 07 травня 2018 року державним виконавцем Лиманського ВДВС ГТУЮ в Одеській області Івановим І.В. були проведені виконавчі дії з виділу стягувачу в натурі 409 кв.м спірної земельної ділянки і 7/25 частин спірного домоволодіння, шляхом примусового проникнення на територію спірної земельної ділянки та примусового проникнення до спірного домоволодіння, в результаті чого, на думку скаржника, були істотно порушені права боржника та членів його родини.

Скаржник наголошує на тому, що в результаті вищевказаних дій його родину незаконно виселили із частини займаного житлового будинку, а саме дитячої кімнати та заблоковано вхід до кухні і санвузлу. Тому, апелянт вважає, що вказані незаконні дії проводилися державним виконавцем з перевищенням та зловживанням службових повноважень, без наявності відповідного рішення суду про усунення перешкод у користуванні майном та примусового проникнення до помешкання, без залучення до виконання служби у справах дітей, права та інтереси яких були грубо порушені.

Крім того, скаржник зауважує, що в результаті дій державного виконавця апелянтові було виділено меншу земельну ділянку, ніж визначив суд, що, на його думку, є істотним порушення прав сторони виконавчого провадження. З огляду на викладене в апеляційній скарзі, скаржник просить скасувати ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 березня 2023 року та постановити нову, якою:

1) визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Лиманського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, якими було залишено без розгляду заяви скаржника про відкладення та зупинення виконавчих дій за виконавчим листом №2/504/112/13 від 26 березня 2013 року ВП №44176335, у зв`язку із наявністю обставин, що перешкоджають виконанню та роблять його неможливим;

2) визнати неправомірними дії посадових осіб Лиманського відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, проведені 07 травня 2018 року за виконавчим листом №2/504/112/13 від 26 березня 2013 року ВП №44176335 з виділення частини домоволодіння та встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , не зважаючи на обставини, що унеможливлюють виконання;

3) зобов`язати Лиманський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області усунути порушення, допущені 07 травня 2018 року при проведенні виконавчих дій за виконавчим листом №2/504/112/13 від 26 березня 2013 року ВП №44176335 шляхом скасування постанови про закриття виконавчого провадження №44176335, відновлення виконавчого провадження, залучення до участі у виконавчому провадженні спеціаліста для з`ясування розміру загальної площі спірної земельної ділянки та надання висновку про можливість виконання рішення суду після встановлення фактичної площі спірної земельної ділянки та подальшого звернення до суду з поданням про зміну порядку і способу виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 24 січня 2013 року у справі №2-275/11.

Позиція учасників справи.

Не погодившись з вимогами та доводами апеляційної скарги представник Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) звернулась із відзивом на апеляційну скаргу, відповідно до якого просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 березня 2023 в повному обсязі.

Відділ державної виконавчої служби не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що ухвала суду першої інстанції винесене в рамках чинного законодавства.

Щодо явки сторін.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду. Сторони не з`явились до судового розгляду заявник просив відкласти розгляд справи у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, однак судова колегія враховуючи, що справа знаходиться в провадженні апеляційного суду більше двох років та заявник неодноразово заявляв клопотання про відкладення судового розгляду, що порушує розумні строки судового перегляду та реалізацію прав сторін та є на думку суду процесуальним зловживанням стороною заявника правами, а тому таке клопотання підлягає відхиленню.

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду в межах скарги та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.01.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17.12.2013 року, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Крижанівська сільська рада Комінтернівського району Одеської області, про виділ в натурі 1/2 частки домоволодіння, що є у спільній частковій власності, розташованого за адресою - АДРЕСА_1 та встановлено порядок користування земельною ділянкою.

26 березня 2013 року Комінтернівським районним судом Одеської області виданий Виконавчий лист по справі № 2-275/11. (а.с.123), який пред`явлено до примусового виконання 23.07.2014 р.

30.07.2014 року постановою головного державного виконавця ВДВС Комінтернівського РУЮ Стоніс Ю.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/504/112/13, виданого 26.03.2013р. Комінтернівським районним судом Одеської області про встановлення порядку користування присадибною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 . Запропоновано боржнику ОСОБА_1 добровільно виконати рішення суду у 7-ми денний термін з моменту відкриття виконавчого провадження. (а.с.38).

25.08.2014р,. 26.09.2014р., 10.10.2014р., 31.10.2014р., 21.11.2014р., 12.12.2014р., 30.01.2015р., 27.02.2015р., 13.03.2015р., 09.04.2015р., 24.04.2015р., 15.05.2015р. провадження виконавчих дій відкладалося у зв`язку із відсутністю боржника ОСОБА_1 (а.с.51-75).

15.08.2015р. виконавче провадження було зупинене у зв`язку із перебуванням боржника на стаціонарному лікуванні з 10.08.2015р.

04.08.2017 року у зв`язку із закінченням існування обставин, що призвели до зупинення виконавчого провадження, виконавче провадження з примусового виконання було поновлено. 27.04.2018 року ОСОБА_1 під особистий підпис було повідомлено про призначення виконавчих дії на 07.05.2018року. (а.с.111).

26.04.2018р. постановою головного державного виконавця Іванова І.В. призначено спеціаліста для участі у виконавчому провадженні (а.с.115 зворот).

07 травня 2018 року складений акт про примусове виконання виконавчого листа № 2/504/112/13, виданого 26.03.2013р. Комінтернівським районним судом Одеської області про встановлення порядку користування присадибною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.121) Зазначений акт підписали стягувач ОСОБА_2 , боржник ОСОБА_1 , поняті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , спеціаліст – інженер 1 категорії ОСОБА_9

10.05.2018 винесено постанову про закриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/504/112/13, виданого 26.03.2013р. Комінтернівським районним судом Одеської області про встановлення порядку користування присадибною земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.122).

На підставі викладених обставин ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Лиманського ВДВС ГТУЮ в Одеській області Іванова І.В., в якій він просив: визнати неправомірною бездіяльність Лиманського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, посадовими особами якого було залишено без розгляду його заяви про відкладення та зупинення виконавчих дій за виконавчим листом № 2/504/112/13 від 26.03.2013 року, ВП №44176335, у зв`язку з наявністю обставин, що перешкоджають виконанню та роблять його неможливим; визнати неправомірними дії, проведені 07.05.2018 року посадовими особами Лиманського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за виконавчим листом № 2/504/112/13 від 26.03.2013 року ВП №44176335, з виділення частини домоволодіння та встановлення порядку користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , незважаючи на обставини що унеможливлюють виконання; зобов`язати Лиманський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області усунути порушення, допущені 07.05.2018 року при проведені виконавчих дій за виконавчим листом № 2/504/112/13 від 26.03.2013 року, ВП №44176335.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що головним державним виконавцем Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області здійснені всі визначені чинним законодавством дії, спрямовані на виконання рішення суду, будь-яких порушень у діях головного державного виконавця не виявлено.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Щодо посилання скаржника на те, що не зважаючи на його заяву про зупинення провадження та наявність підстав для відкладання виконавчих дій, державним виконавцем Івановим І.В. було проведенні виконавчі дії, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 34.Закону України " Про виконавче провадження" встановлені підстави для зупинення вчинення виконавчих дій. 1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу; 2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа; 3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення; 4) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування Документ сформований в системі «Електронний суд» 17.09.2024 2 виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника); 5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону; 6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення; 7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно енергетичного комплексу", крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону; 8) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; 9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 10) включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем); 11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження; 12) включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Колегія суддів наголошує, що боржником не наведено існування жодної з встановлених законодавством підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, відповідно державний виконавець здійснював дії в межах чинного законодавства та своїх повноважень.

Посилання скаржника, що в результаті вказаних незаконних дій йому було виділено земельну ділянку меншого розміру ніж яку виділив йому суд, що є істотним порушенням прав сторони виконавчого провадження, суд апеляційної інстанції не приймає, виходячи з наступного.

Висновки з зазначеного питання вже були зроблені Комінтернівський районним судом у справі № 2-275/11 від 22.01.2019 р. , відповідно до якого було відмовлено особі в перегляді заочного рішення.

Суд в своєму рішення вказав, що оскільки обставина, на яку заявник посилається як на істотну обставину, зокрема експертний висновок ПП «Одеський науково- дослідний центр експертних досліджень ім. Скібинського С.С.» № 135/1/2015, який складений 25.09.2015 року виникла після набрання судовим рішенням законної сили, ця обставина не могла бути врахована судом при ухваленні судового рішення, у зв`язку із чим є новою обставиною, і не може вважатись нововиявленою. Так само не є нововиявленою обставиною висновок геодезіста, залученого для участі у виконавчому провадженні, а є підставою для вирішення цього питання у встановленому законом порядку. Посилання заявника на те, що судами першої інстанції, а пізніше апеляційної та касаційної інстанції не враховано істотних обставин справи, що призвело до ухвалення незаконного, як на переконання заявника, судового рішення, не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно суд не знайшов підстав для перегляду рішення, яке набуло статусу остаточного, оскільки суд не встановив жодної підстави для втручання внаслідок серйозного порушення процесуальних норм.

Колегія суддів також звертає увагу, що згідно Акту від 07.05.2018 року виконавчі дії були проведені у присутності працівників Крижанівської сільської ради. Під час здійснення виконавчих дій від ОСОБА_1 жодних зауважень та заяв не надійшло, про що свідчить його підпис в Акті державного виконавця від 07.05.2018 року (т. 1 а.с. 19-20; 121).

Посилання скаржника на те, що рішенням суду йому була виділена не придатна для проживання частина будинка, яка потребувала переобладнання та ремонту, на що ним було витрачено суму коштів, яка в декілька разів перевищує розмір компенсації стягнутою з нього на користь позивача, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, адже дані доводи є підставою для оскарження рішення суду в апеляційній та касаційній інстанції, а не підстави для невиконання рішення суду, чи зупинення його виконання.

Щодо посилання скаржника, що в результаті виконавчих дій його родину незаконно виселили із частини займаного житлового будинку, а саме дитячої кімнати та заблоковано вхід до кухні і санвузлу та вважає, що вказані незаконні дії проводилися державним виконавцем з перевищенням та зловживанням службових повноважень, без наявності відповідного рішення суду про усунення перешкод у користуванні майном та примусового проникнення до помешкання, без залучення до виконання служби у справах дітей, права та інтереси яких були грубо порушені, колегія суддів зазначає наступне.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області 24.01.2013 у справі № 2-275/11, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 17.12.2013, та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.12.2014 року, задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_2 . Виділено у приватну власність ОСОБА_10 в натурі 7/25 частин домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , виділено ОСОБА_1 18/25 частин цього домоволодіння, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за різницю у 22/100 частин вказаного домоволодіння у розмірі 64113грн., встановлено порядок користування присадибною земельною ділянкою, виділено ОСОБА_11 409 кв.м, виділено ОСОБА_1 409 кв.м, визначено межу розподілу земельних ділянок, вирішено питання судових витрат. Дане рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ч, 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права позивача (стягувача) на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

ЄСПЛ, здійснюючи тлумачення ст. 6 Конвенції, зазначає, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін, а тому виконання рішення, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» («Горнсбі проти Греції»).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Отже, дані доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими, адже у ОСОБА_1 було достатньо часу для добровільного виконання судового рішення, дії скаржника навпаки свідчать про його протиправну поведінку направлену на умисне невиконання рішення суду.

Згідно ч. 2,3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Колегія суддів зазначає, що скаржником не доведено, що головним державним виконавцем Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області при винесенні постанов про відкриття, відкладення, зупинення, поновлення та закінчення виконавчого провадження були порушені норми Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Судом апеляційної інстанції, як і судом першої встановлено, що рішення суду, на виконання якого виданий виконавчий лист, не скасоване, а тому головним державним виконавцем правомірно проведено дії з примусового виконання виконавчого листа № 2/504/112/13, виданого 26.03.2013р. Комінтернівським районним судом Одеської області про встановлення порядку користування присадибною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, оскільки головним державним виконавцем Лиманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області здійснені всі визначені чинним законодавством дії, спрямовані на виконання рішення суду, будь-яких порушень у діях головного державного виконавця не виявлено, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Частиною першою статті 229 ЦПК України передбачено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в своїй більшості зводяться до відсутності перевірки судом добровільності виконання судового рішення та переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм матеріального та процесуального закону.

З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення скарги.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 березня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

Ю.П. Лозко