Вирок від 19 лютого 2026 р. у справі №736/3023/25 — Сосницький районний суд Чернігівської області

Справа № 736/3023/25

Провадження № 1-кп/745/15/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2026 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів,

потерпілого ОСОБА_6 , законного представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Сосниця кримінальне провадження № 12024270360000264 від 28.07.2024року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця селища Холми, Корюківський район, Чернігівська область, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні осіб похилого віку, дітей та з обмеженими соціальними можливостями, не військовозобов`язаного, не депутата, маючого інвалідність 3-ї групи, учасника бойових дій, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

17.07.2025 близько 21 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки OPEL VECTRA реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною автомобільної дороги Т25-19 (Холми-Жукля) в напрямку смт. Холми, на відстань 2 400 м від домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , діючи необережно, проявив неуважність, кримінальну протиправну недбалість, не передбачив настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, в порушення п.п. 2.3 б, 2.9а, 12.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалась, не обрав безпечну швидкість руху, з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, допустив занесення авто, внаслідок чого, не впорався з керуванням автомобіля, виїхав за межі проїжджої частини дороги, на праве узбіччя, відносно напрямку руху, де автомобіль перевернувся.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки OPEL VECTRA реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: численних саден обличчя та волосистої частини голови, скальпованої рани лівої лопаткової ділянки, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, переломів 10,11,12 хребців грудного відділу хребта, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров`я, які утворилися унаслідок травмуючих дій внутрішніх елементів салону автомобіля, під час дорожньо- транспортної пригоди.

У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 б - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій .зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі); п. 2.9 а - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; п. 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.2 - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

Порушення водієм ОСОБА_4 пунктів 1.5, 2.3 б, п. 2.9 а, 12.1, п. 12.2 Правил дорожнього руху України, є причиною та умовою виникнення та настання даної дорожньо-транспортної пригоди, знаходяться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст. 286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

20.02.2026 рокуміж потерпілим ОСОБА_6 у присутності законного представника ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про примирення.

Відповідно до угоди сторони погодили формулювання обвинувачення та кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.1 ст.286-1 КК України, врахували характер вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку), відсутність обтяжуючих обставин, ставлення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який є особою з інвалідністю 3-ї групи пов`язаної із захистом Батьківщини, ветераном війни – учасником бойових дій, раніше не судимий, та узгодили покарання, з урахуванням ст.69 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому та потерпілому.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, розкаявся, указав, що відшкодував заподіяні потерпілому збитки. Зазначив, що погодився на застосування до нього узгодженого покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про примирення укладену між обвинуваченим та потерпілим.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про примирення та призначити узгоджене сторонами покарання. Також пояснив, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_4 не має, оскільки він відшкодував матеріальну та моральну шкоду. Йому цілком зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України.

Законний представник ОСОБА_8 підтримала думку потерпілого.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував щодо затвердження угоди та призначення обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки умови угоди не суперечать вимогам закону та КПК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.5 ст. 474 КПК України, зокрема, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом або захищатись самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Судом також з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє наслідки укладання та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом з`ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Суд також переконався, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Судом встановлено, що угода відповідає закону, вимогам КПК України, КК України.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

Відповідно до матеріалів, які характеризують особу ОСОБА_4 , за місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо, невійськовозобов"язаний, є особою з інвалідністю 3-ї групи пов`язаної із захистом Батьківщини, раніше не судимий, за медичною допомогою до психіатра-нарколога не звертався, притягувався до адміністративної відповідальності.

Суд, перевіривши угоду встановив, що вона складена відповідно до вимог ст. 471 КПК України, її умови не суперечать вимогам КПК України та КК України, а також інтересам суспільства, не порушують прав свобод чи інтересів сторін або інших осіб, узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, є очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов"язань.

Виходячи з викладеного, заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали у провадженні, приймаючи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, його ступінь тяжкості, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, який є особою з інвалідністю 3-ї групи пов`язаної із захистом Батьківщини, раніше не судимий, відсутність претензій з боку потерпілого, суд вважає наявними достатні підстави для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України при призначенні покарання та дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Ухвалою слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 23.07.2025 накладено арешт на автомобіль марки Ореl модель Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_9 , жительці: АДРЕСА_3 та яким на момент скоєння ДТП користувавсь ОСОБА_4 , із забороною користуватись, розпоряджатись та відчужувати транспортний засіб.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

З огляду на наведене, оскільки у застосуванні арешту майна відпала потреба, суд вважає за можливе скасувати арешт.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню в сумі 8022,60 грн, пов`язані з проведенням судових експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12 КК України, ст. 2, 100, 373, 374, 394, 395 , 468, 469, 471, 473-476 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 20.02.2026 року, укладену між потерпілим ОСОБА_6 у присутності законного представника ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024270360000264 від 28.07.2024.

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, і призначити йому, узгоджене сторонами угоди покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 (п`ятдесят одна тисяча) грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Корюківського районного суду Чернігівської області від 23.07.2025 року на автомобіль марки Ореl модель Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Речові докази по справі: автомобіль марки Ореl модель Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що зберігається на території Корюківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, що за адресою: м. Корюківка, вул, Зарічна, 7, Корюківського району, Чернігівської області – повернути в користування ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 8022,60 грн процесуальних витрат, пов`язаних з проведенням експертиз.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Сосницький районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання та подати до нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1