Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №731/40/26 — Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/40/26

Провадження №3/731/25/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області

у складі:

судді Савенка А.І.,

секретаря Леоненко Г.В.,

розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Варвинським РС УДМС 09 березня 2017 року, громадянина України, уродженця смт Варва Варвинського району Чернігівської області, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, до адміністративної відповідальності протягом року не притягався,

за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 20 січня 2026 року, за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, завдав кілька ударів долонею по голові, що не спричинило тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю доньки, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву, в якій вину у вчиненні правопорушення визнав, просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП правопорушенням є, зокрема, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, що тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Згідно з ч. 2 ст. 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, що тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

Згідно з п. 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07 грудня 2017 року (зі змінами) психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до ст. 3 Закону № 2229-ІV від 07 грудня 2017 року сфера дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, незалежно від факту спільного проживання, поширюється на подружжя, колишнє подружжя, батьків та дітей, а також на осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, поясненнями потерпілих та свідків, а також іншими документами.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 047477, складеним 22 січня 2026 року (а.с. 2), що підтверджує особу порушника, час, місце та обставини вчинення адміністративного правопорушення;

- письмовими поясненнями неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що вона мешкає з батьком, дядьком та бабусею. З батьком ОСОБА_1 у неї склалися неприязні стосунки, часто виникають конфлікти. Зазвичай конфлікти звершуються тим, що батько піднімає на неї руку, кричить, висловлюється на її адресу образливими та нецензурними словами. Останній такий випадок був 20 січня 2026 року, коли батько змушував її вчити уроки під час зимових канікул. В результаті конфлікту батько почав кричати на неї, висловлювався на її адресу образливими та нецензурними словами, вдарив долонею по потилиці та ременем по руці. Батько звинувачував її у статевих зв`язках та вимагав довідку від гінеколога. 22 січня 2026 року вона розповіла про ситуацію своєму класному керівникові ОСОБА_3 . Вона не хоче йти додому за жодних обставин з міркувань власної безпеки, буде звертатися до відповідної служби, надає згоду на тимчасове перебування у безпечному місці, а саме: за місцем проживання класного керівника ОСОБА_3 (а.с. 3);

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , відповідно до яких вона є класним керівником 10-А класу ліцею № 2. У неї в класі навчається ОСОБА_2 , 2010 року народження. Нещодавно від ОСОБА_4 їй стало відомо, що та систематично потерпає від домашнього насильства фізичного та психологічного характеру з боку батька ОСОБА_1 . Останній такий випадок був 20 січня 2026 року, коли під час конфлікту батько кричав на неї, висловлювався на її адресу образливими та нецензурними словами, вдарив долонею по потилиці. При цьому батько вимагав довідку від гінеколога у зв`язку з втратою цнотливості. Після цієї події дівчина відмовилася йти додому, так як турбувалася про свою безпеку. ОСОБА_3 повідомила про факт домашнього насильства службу у справах дітей та поліцію. У зв`язку з наведеним педагог надала згоду на тимчасове перебування ОСОБА_5 за місцем свого проживання до вирішення справи по суті (а.с. 4);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який підтвердив, що дійсно у нього напружені стосунки з донькою. Вони часто конфліктують, іноді він проводить виховну роботу із застосуванням фізичної сили. 20 січня 2026 року, у вечірній час, він попросив дочку, щоб вона повчила уроки, але вона цього не зробила. Тоді він почав висловлюватися в її бік нецензурною лайкою та кілька разів ударив долонею по потилиці у виховних цілях. Після цього Лада на здоров`я не скаржилась (а.с. 5).

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, доведена повністю.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд вважає щире каяття особи.

Обираючи вид та міру адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, те, що він до адміністративної відповідальності за домашнє насильство раніше не притягався, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення в межах, передбачених санкціями ч. 1 та ч. 2 статті 173-2 КУпАП, у виді штрафу, що буде необхідним та достатнім для його виправлення, а також буде підставою для запобігання вчиненню ним нових аналогічних правопорушень.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. 36, 40-1, ч. 2 ст. 173-2, ст. 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Суддя А.І. Савенко