Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №521/457/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/457/26

Номер провадження 3/521/816/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Шевчук Н.О., за участю секретаря судового засідання Жекової А.О., розглянувши в залі суду матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за участі: ОСОБА_1 , його захисника Грицюка Олександра Олексійовича, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

До Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшли матеріали з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Так, згідно електронного протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 558599 від 04.01.2026 року, складеного о 12 год. 06 хв., вбачається, що 04.01.2026 року об 11 год. 30 хв. у м. Одесі по вул. Стовпова, 17В, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , з порушенням ПДР, а саме, не працюючою задньою лівою фарою, при цьому, мав ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість шкіри обличчя, тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП «ООМЦПЗ» ООР водій відмовився під час фіксації на ПВР 474391, 470614, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

07.02.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від захисника ОСОБА_1 – адвоката Грицюка О.О. надійшло клопотання (вх. №8266), у якому захисник просив суд долучити до матеріалів справи відповідні письмові документи. Вказане клопотання разом із додатками долучене до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

12.12.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від захисника ОСОБА_1 – адвоката Грицюка О.О. надійшло клопотання (вх. №9536), у якому захисник просив суд долучити до матеріалів справи відповідні письмові документи, а саме роздруківки скріншотів телефону, відеозаписи з камери мобільного телефону ОСОБА_1 , реєстратора службового авто поліції. Вказане клопотання разом із додатками долучене до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні, яке проводилося 10.02.2026 року та 16.02.2026 року ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнав, пояснив суду, що 04.01.2026 року дійсно рухався на своєму авто від будинку бабусі по вул. Стовпова у м. Одесі, близько 11 год. 24 хв. його зупинили працівники поліції, які почали йому погрожувати тим, що викличуть працівників ТЦК. В подальшому, як зазначив ОСОБА_1 , він, злякавшись, не виходив з авто, почав телефонувати на 102, щоб заявити про те, що працівники поліції вимагають у нього неправомірну вигоду. На запитання головуючого в судовому засіданні про причини відмови на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичній установі, ОСОБА_1 пояснив, що такої пропозиції від поліцейських не чув, оскільки в цей час розмовляв по телефону. Також як зазначив ОСОБА_1 він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичній установі під час зупинки його працівниками поліції, про що повідомив працівника поліції до моменту складення відносно нього протоколу про адмінправопорушення, та відразу після конфлікту та складення постанови про адміністративне правопорушення відносно нього поїхав до медичного закладу та здійснив всі необхідні дослідження, які показали, що ознак наркотичного сп`яніння у нього не виявлено.

Захисник Грицюк О.О. в судовому засіданні підтримав доводи свого підзахисного, просив закрити провадження відносно нього, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

20.02.2026 року в судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Грицюк О.О. не з`явилися, скерували через канцелярію Хаджибейського районного суду міста Одеси заяву (вх. №11377) у якій підтримали заявлену раніше позицію щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що 20.02.2026 року учасники справи до судового засідання не з`явилися, розгляд справи на звукозаписувальний пристрій судом не здійснювався.

Розглянувши матеріали Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, суд приходить до такого.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У даному разі судом з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 558599 від 04.01.2026 року, складеного о 12 год. 06 хв., встановлено, що 04.01.2026 року об 11 год. 30 хв. у м. Одесі по вул. Стовпова, 17В, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , з порушенням ПДР, а саме, не працюючою задньою лівою фарою, при цьому, мав ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість шкіри обличчя, тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП «ООМЦПЗ» ООР водій відмовився під час фіксації на ПВР 474391, 470614, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Так, в судовому засіданні, факт керування транспортним засобом 04.01.2026 року ОСОБА_1 не заперечувався.

Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).

У даному разі, переглянувши в судовому засіданні відеозаписи, долучені Управлінням до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме відеозаписи з ПВР №474391, 470614 судом встановлено, що починається такий відеозапис об 11 год. 24 хв. 04.01.2026 року – працівник поліції підходить до автомобіля, зауважує про причину зупинки – несправність фари; об 11 год. 26 хв., 11 год. 29 хв. – працівник поліції зазначає водію, що у нього встановлено ознаки наркотичного сп`яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук), при цьому, водій перебуває в автомобілі, дверцята зачинені, вікно зачинене більш ніж на 1/8 проміжку, мається невелика частина відчиненого вікна; об 11 год. 28 хв., об 11 год. 30 хв. – працівник поліції пропонує проїхати до медичного закладу для проходження огляду; об 11 год. 40 хв. працівник поліції підходить до авто водія зазначаючи про можливість отримання останнім копії протоколу про адміністративне правопорушення на що отримує відповідь водія про згоду пройти огляд в медичному закладі; об 11 год. 41 хв. патрульний поліцейський висловився «виходьте, поїхали», після чого, відчинивши дверцята службового авто повідомив напарника про те, що водій згодний їхати в медичну установу для проходження огляду. На зазначене, інший патрульний поліцейський повідомив колегу, що протокол вже складено та прийнято рішення про відмову водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. В цей же час, до службового патрульного авто підійшов ОСОБА_1 та повідомив про бажання пройти огляд в медичній установі, на що останньому було повідомлено поліцейським про відмову.

Також, у матеріалах справи наявні відеозаписи зі службового авто патрульних поліцейських, з яких судом встановлено факт переслідування поліцейськими авто ОСОБА_1 ; відеозаписи з особистого телефона ОСОБА_1 на яких зафіксовано двох поліцейських, особи яких встановити неможливо, в тому числі і з наданих ОСОБА_1 скріншотів з мобільного телефону.

Окрім наведеного, з наданого ОСОБА_1 висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000023, дата заповнення 07.01.2026 року, який складено об 13 год. 25 хв. 04.01.2026 року, вбачається, що у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено.

З результату токсикологічного дослідження №6 від 06.01.2025 року вбачається, що у сечі ОСОБА_1 наркотичні, психотропні та інші речовини не виявлено.

З Акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000023, дата заповнення 04.01.2026 року об 13 год. 25 хв. вбачається, що ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено (тверезий).

Окрім наведеного, захисником ОСОБА_1 – адвокатом Грицюком О.О. суду надано низку інших документів, про наявність яких оголошено в судовому засіданні, проте, останнім правова оцінка судом не надається у зв`язку із тим, що предметом судового розгляду у даному разі є встановлення наявності або відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд зазначає, що згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли остання почала рухатись.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.

Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Згідно із положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

У даному разі, під час перегляду відеозапису, наданого Управлінням суду разом з матеріалами справи, судом встановлено, що блідість обличчя, тремтіння пальців рук у водія працівниками поліції не перевірялися, яким чином працівниками поліції визначалися підстави вважати, що поведінка водія не відповідає обстановці також не встановлено.

Окрім вказаного, судом із матеріалів справи, в тому числі із відеозаписів встановлено, що станом на 11 год. 41 хв. водій автомобіля виявив бажання пройти огляд на стан сп`яніння в медичній установі, на що працівники поліції повідомили останньому, що протокол вже складено.

Проте, як вбачається із наявного у матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 558599 від 04.01.2026 року, останній складено об 12 год. 06 хв., тобто фактично за 25 хв. після того, як водій вказав про згоду на проходження огляду в медичній установі.

Таким чином, встановлені судом під час розгляду справи обставини справи, в тому числі досліджені відеоматеріали не підтверджують достеменно відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичній установі на вимогу поліцейського. Навпаки, під час складення поліцейськими адміністративних матеріалів, водій ОСОБА_1 виявив бажання пройти такий огляд.

Відтак, на підставі встановлених судом обставин справи, суд приходить до висновку, що наведені фактичні обставини щодо відсутності відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у відповідності до ст. 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на його користь і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, суд зазначає, що доводи захисту про те, що до ОСОБА_1 застосовувалися провокаційні механізми працівниками поліції, або вибіркове використання ними владних повноважень, суд вважає недоведеними, оскільки вказані доводи додатково потребують відповідних преюдиційних рішень на їх підтвердження, з огляду на що, такі доводи до уваги не приймаються.

Суд зазначає, що не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов`язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що органом поліції не доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, а тому відсутні правові підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності, з огляду на що, провадження по справі про адміністративне правопорушення потребує закриття.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283, 284, 287, 294 КУпАП, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Одеського апеляційного суду, протягом десяти днів з моменту її винесення.

Суддя Н.О. Шевчук