Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №505/296/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 505/296/25

№ 3-в/505/1/2026

09 лютого 2026 року м. Подільськ

суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Ващук О.В., розглянувши заяву адвоката Слаблюка Василя Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про надання відстрочки в оплаті штрафу за постановою суду від 17 грудня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП,

встановила:

Постановою Подільського міськрайонного суду Одеської області 17 грудня 2025 року у справі 505/296/25 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП, та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на 1 (один) рік.

Через систему «Електронний суду» 29 січня 2026 року надійшла заява від адвоката Слаблюк В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 про відстрочку виконання вказаної постанови суду.

Адвокат Слаблюк В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 у своїй заяві зазначив, що постановою Одеського апеляційного суду від 26 січня 2026 року зазначену постанову суду залишено без змін, а тому пославшись на те, що ОСОБА_1 немає можливості сплатити штраф та судовий збір, просив суд про відстрочку виконання вказаної постанови суду на строк до 20 лютого 2026 року.

Зі змісту заява вбачається, що до заяви долучено додатки, які надає адвокат, разом з тим, окрім копії документів на підтвердження повноважень адвоката, інших документів додано не було.

Вивчивши заяву адвоката Слаблюка В.М., вважаю зазначити таке.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами (ст. 298 КУпАП).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) визначені Законом України «Про виконавче провадження».

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Так, заявник, мотивуючи свою заяву, посилається на те, що він є неплатоспроможним.

Проте, подана заява є необґрунтованою, оскільки заявником належно не обґрунтовані підстави розстрочки сплати штрафу, обставини, що ускладнюють виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення або роблять його неможливим. Також заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували його матеріальне становище, наявність чи відсутність джерел доходу, заява взагалі не містить жодних додатків.

Додатково суд роз`яснює, що порядок провадження по виконанню постанови про накладення штрафу визначено главою 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КупАП).

Відповідно до положень ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Доказом виконання постанови, а саме сплати штрафу, являється квитанція банківської установи, оригінал якої необхідно надати до суду, у разі добровільної сплати штрафу.

Згідно з частиною 1 статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, суд, яким винесено постанову, звертається до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, шляхом надсилання для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, а відділ державної виконавчої служби уповноважений приступити до примусового стягнення подвійного розміру накладеного штрафу.

На час звернення з заявою про розстрочку сплати штрафу постанова Подільського міськрайонного суду Одеської області 17 грудня 2025 року набрала законної сили.

Відповідно до статті 304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Згідно з ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Розстрочення виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення є винятком із загального правила.

Воно можливе, наприклад, у зв`язку з тяжкою хворобою особи, яку притягнуто до відповідальності, якщо цей факт підтверджено документом лікувальної установи; у зв`язку зі складними сімейними обставинами або іншими серйозними причинами, що об`єктивно перешкоджають невідкладній реалізації постанови.

Звернувшись до суду з вказаною заявою, адвокат Слаблюк В.М. не долучив до матеріалів справи жодних доказів, які б підтверджували обставини, що ускладнюють виконання постанови або роблять його неможливим.

Слід зазначити, що лише одне посилання адвоката Слаблюка В.М. на скрутне матеріальне становище за відсутності інших доказів не може бути підставою для надання розстрочки в оплаті штрафу.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 справа № 2-54/08 при розгляді питання про відстрочення виконання судового рішення вказав, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

У кожному конкретному випадку особа повинна довести, як ті чи інші обставини впливають на неможливість виплати штрафу одним платежем. Наприклад: наявність утримання дітей, батьків; відсутність роботи чи низький рівень заробітної плати; наявність кредитних зобов`язань; інвалідність, хвороба особи чи членів його сім`ї.

Крім того, штраф, як вид адміністративного стягнення, полягає в грошовому стягненні й накладається судом у випадках і розмірі, установлених законом, з урахуванням законодавчо визначених його розмірів.

По суті, штраф є заходом примусу, що застосовують від імені держави за постановою суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні її права власності на певну суму грошових коштів, цей вид стягнення спричиняє істотні матеріальні наслідки, невигідні для винуватої особи. Відтак, призначене стягнення у виді штрафу спрямовано саме на створення істотних матеріальних наслідків для винуватої особи, який за змістом клопотання хоче їх уникнути шляхом сплати у вигідний для нього спосіб, що зводить нанівець саму суть такого стягнення, запропонований засудженим механізм розстрочки штрафу взагалі протирічить приписам КУпАП щодо строків його сплати.

Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід`ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції.

Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов`язкове, судове рішення залишалося невиконаним.

За таких обставин, задоволення заяви адвокат Слаблюка В.М. про розстрочення сплати штрафу допускає можливість невиконання судового рішення, що протирічить приписам статті 23 КУпАП про те, що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень.

Надання безпідставної розстрочки виконання постанови буде порушувати принципи правової визначеності та рівності усіх перед законом.

Оскільки при розгляді заяви про розстрочку виконання адміністративного стягнення в частині сплати штрафу заявником не було надано належних та допустимих доказів наявності обставин, передбачених ч. 1ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності яких суддя може прийняти рішення про таку розстрочку, а також враховуючи, що нормами КупАП не передбачено наявності інших обставин (підстав), при існуванні яких можливо розстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, тому суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та необхідність відмови у її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 283, 284, 301, 304, КупАП, суддя,

постановила:

У задоволенні заяви адвоката Слаблюка В.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 про розстрочку виконання постанови Подільського міськрайонного суду Одеської області 17 грудня 2025 року у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Ващук