Вирок від 19 лютого 2026 р. у справі №509/2111/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Суд: Чорноморський міський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Погроза або насильство щодо журналіста

Дата: 19 лютого 2026 р.

Справа: №509/2111/25

Суддя: Тюмін Ю. О.

Дата документу 20.02.2026

Справа № 509/2111/25

1-кп/501/46/26

ВИРОК

Іменем України

20 лютого 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області, суддя ОСОБА_1

Секретар судового засідання – ОСОБА_2

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12024162380000607 від 07.11.2024

Прокурори – ОСОБА_3

Захисник – ОСОБА_4

Потерпілий – ОСОБА_5 .

Обвинувачений:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Калаглія, Овідіопольського району, Одеської області, громадянин України, з вищою освітою, одружений, має неповнолітнього онука, рибалка СВК «КРАП ЗАРЯ-2», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 345-1 КК України

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив умисний злочин за наступних обставин, а саме статтею 1 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» (Назва Закону в редакції Закону № 2849-IX від 13.12.2022, надалі Закон) визначено, що журналіст - творчий працівник суб`єкта у сфері медіа, який професійно збирає, одержує, створює, редагує, поширює і забезпечує підготовку інформації для медіа. Статус журналіста підтверджується документом, виданим суб`єктом у сфері медіа, професійною чи творчою спілкою журналістів. Документ, що підтверджує статус журналіста, має містити найменування та вид медіа, його ідентифікатор у Реєстрі суб`єктів у сфері медіа або найменування професійної чи творчої спілки, фото, прізвище, ім`я та по батькові журналіста, номер документа, дату видачі і строк його дії, підпис особи, яка видала документ.

Статтею 11-1 цього Закону передбачені права та обов`язки журналіста:

1. Журналіст має право:

1) під час виконання професійних обов`язків здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, крім випадків, передбачених законом;

2) безперешкодно відвідувати приміщення суб`єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством;

3) не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дає можливість встановити джерела інформації, крім випадків, коли його зобов`язано до цього рішенням суду відповідно до закону;

4) після пред`явлення документа, що підтверджує статус журналіста, має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій, крім випадків, передбачених законом;

5) поширювати підготовлені ним матеріали (фонограми, відеозаписи, письмові тексти тощо) за власним підписом (авторством) або під умовним ім`ям (псевдонімом);

6) відмовитися від авторства (підпису) на матеріал, якщо його зміст після редакційної правки (редагування) суперечить його переконанням;

7) на вільний доступ до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів; обмеження цього доступу зумовлюється лише специфікою цінностей та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством.

2. Журналіст зобов`язаний:

1) подавати для поширення достовірну інформацію та дотримуватися вимог Кодексу етики українського журналіста;

2) задовольняти прохання осіб, які надають інформацію, щодо їх авторства або збереження таємниці авторства;

3) відмовлятися від доручення редактора (керівника медіа) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення закону;

4) представлятися та у разі особистої присутності пред`являти документ, що підтверджує його професійну належність;

5) утримуватися від поширення в комерційних цілях інформаційних матеріалів, які містять рекламні відомості про реквізити виробника продукції чи послуг (його адресу, контактний телефон, банківський рахунок), комерційні ознаки товару чи послуг тощо.

Абзац 1 статті 17 Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» визначає, що відповідальність за вчинення кримінального правопорушення проти журналіста у зв`язку з виконанням ним професійних обов`язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу.

Так, відповідно до протоколу № 27, рішення № 1433 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 16.11.2023 зареєстровано фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 , суб`єктом у сфері онлайн – медіа, внесено до Реєстру суб`єктів у сфері медіа відомості щодо реєстранта фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 , з присвоєнням йому ідентифікатора у Реєстрі, як суб`єкта у сфері онлайн – медіа, Ідентифікатора медіа – R40-01746, за адресою за якою здійснюється редакційний контроль - вул. Портова, буд. 7, смт Овідіополь Одеської області, 67801 з видом онлайн – медіа - вебсайту з назвою онлайн - медіа - «Альтернатива.орг».

Таким чином, ОСОБА_5 відповідно до Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» є журналістом – суб`єктом у сфері онлайн - медіа та має документ, що підтверджує статус журналіста, який містить найменування та вид медіа, його ідентифікатор у Реєстрі суб`єктів у сфері медіа, фото, прізвище, ім`я та по батькові журналіста, номер документа, дату видачі і строк його дії, підпис особи, яка видала документ.

17.10.2024 суб`єктом у сфері онлайн-медіа «Альтернитива.орг» було випасано редакційне завдання, відповідно до якого журналісту ОСОБА_5 було доручено проведення журналістського завдання законної діяльності місця базування № 3.47 ОД флоту рибної власності користувачем СВК «КРАП ЗАРЯ-2», що розташоване за адресою: Одеська область, Одеський район, село Калаглія, вулиця Лиманська, 53.

Так, 25.10.2024 ОСОБА_5 , на виконання редакційного завдання, здійснюючі свою журналістську діяльність прибув за адресою: Одеська область, Одеський район, село Калаглія, вулиця Лиманська, 53.

У цей час за місцем проведення репортажу знаходились особи, які зберігали за даною адресою рибальський інвентар та плавзасоби. У зв`язку з вищевикладеним ОСОБА_5 з метою відзняти дії даних осіб, підійшов до останніх, представився та показав посвідчення журналіста.

Під час здійснення професійної діяльності журналіст ОСОБА_5 мав при собі на видному місці відповідне посвідчення журналіста та відеоапаратуру для запису, якою почав здійснювати відеозапис репортажу, з метою його поширювання на вебсайті онлайн – медіа «Альтернатива.орг». В подальшому в ході проведення репортажу у ОСОБА_5 виник конфлікт з ОСОБА_6 , який є рибалкою

ОСОБА_6 маючи прямий намір, спрямований на припинення здійснення професійної діяльності журналіста ОСОБА_5 , будучи достовірно обізнаним про той факт, що останній є журналістом у сфері онлайн - медіа «Альтернатива.орг», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, спрямованих на висловлення погроз щодо спричинення тілесних ушкоджень журналісту у зв`язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їхнього настання почав погрожувати ОСОБА_5 розуміючи, що ця погроза буде здатна викликати у останнього побоювання у подальшому продовжувати вести репортаж, за участю місцевих рибалок і бажаючи цього, висловив погрозу на адресу журналіста: «Шо? От Гераса привет дядя попку порвут нахуй понял….Пацани прийдуть порвуть сраку», які останній сприйняв як реальні погрози щодо спричинення йому тілесних ушкоджень.

За таких обставин, висловлювання ОСОБА_6 містять прямі погрози застосуванням фізичного насильства відносно журналіста ОСОБА_5 у зв`язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 345-1 КК України, тобто погроза насильства щодо журналіста, у зв`язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності.

Стаття Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Стаття 345-1. Погроза або насильство щодо журналіста

ОСОБА_7 вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім`ї у зв`язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності -

карається виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Обвинувачений ОСОБА_6 вину не визнав та пояснив, що він знає ОСОБА_5 , на місце події прибула поліція з журналістом ОСОБА_5 і почали ходити по території, ставити питання, заважати, був робочий день під час промислу в серпні місяці. Він займається рибним промислом, він рибалка офіційно працевлаштований у кооперативі «Заря 2». Працював за договором про спільну діяльність з КРАП «Заря», не найманий працівник. ОСОБА_5 ставив питання, що вони незаконно працюють, називав браконьєрами. На момент початку конфлікту були присутні всі рибалки. Без поліції ОСОБА_5 не пам`ятає. Спочатку потерпілий був без камери, потім почав знімати на камеру. Особисто у нього не було конфлікту з ОСОБА_5 , не виказував погрози, казав, що він заважає. Обставини, які зафіксовано на переглянутому відеозаписі мали місце. Те, що він казав потерпілому не є погрозами, погроз йому не висловлював. Посилався на хлопців, які можуть «приїхати» - це хлопці, які служать, колишні рибалки, це вийшло спонтанно. Територія причалу орендована, є її директор, вони там працюють. Гаразд його знайомий. Щодо погроз від Гаразда йому не відомо Не міг би реалізувати погрозу незважаючи на перевагу у статурі через виховання.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого про те, що він не погрожував журналісту, оскільки вони спростовані сукупністю досліджених доказів. Давання неправдивих показань обвинуваченим суд пов`язує з його прагненням ввести суд в оману з метою уникнути відповідальності за вчинене.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого знає візуально, знає, що він рибалка. Він є фізичною особою-підприємцем, зареєстрований, як онлайн-медіа «Альтернатива.орг», виконує функції журналіста. 25.10.2024 р. він виконував свої журналістські завдання, отримав інформацію про те, що в Овідіопольському суді перебуває провадження відносно гр. Спотикайла, який обвинувачується в незаконному будівництві в с. Миколаївка, яке використовується для зберігання малих суден. Всі рибалки не зареєстровані, не оформлені, не сплачують податки. Він приїхав на лиман до с. Миколаївка за своїм редакційним завданням на автомобілі ВАЗ 2107, включив відеокамеру, почав фіксування. Він зайшов до приміщення, якась споруда, в якій були рибаки, почали його виганяти, він представлявся і просив представитись рибалок. Однак ніхто не відповідав. Обвинувачений почав погрожувати йому особою, про яку ходили чутки, як про таку що всіх б`є, відносно якої є багато кримінальних проваджень. В той момент він був в жилетці, з посвідченням на шиї, представився. З діалогу з рибалками, йому було зрозуміло, що вони його знають. Особи вважали, що він їм заважає працювати, що через нього вони мають випустити рибу, чим втрачають прибуток. Там було декілька осіб на машинах, які поїхали, коли побачили його. Ніякого фізичного контакту між ним та особами, які були там не було. Особи там працюють неофіційно, не сплачують податки. Погрози обвинуваченого виразились у тому, що він нецензурною лайкою виражався, кричав на нього, говорив, що приїде місцевий авторитет на прізвище ОСОБА_8 , який з ним розбереться, що йому буде погано. Погрозу обвинуваченого він сприймав, як реальну, бо є люди, які постраждали та зверталися до поліції із заявами про побиття Гараздом. Після цього конфлікту з обвинуваченим не спілкувався, повторних погроз не було. Територія, на якій це відбувалась не приватна, не огороджена. Обвинувачений погрожував йому особисто, дослівно погроз не пам`ятає. Споруда, до якої він зайшов, була збудована з плівки та палок, як курінь, частково знаходився на березі, частково на воді, підхід до неї вільний.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що із обвинуваченим він колега по роботі, не підлеглі один одному, працюють рибалками «КРАП Заря2», працюють по погоді, по сезону, заробітну плату отримують по вилову. Взагалі 9 рибалок, на роботу ходять всі. Раніше він бачив ролики потерпілого. Бачив лише початок подій, бо зважував рибу та складав в багажник. ОСОБА_5 приїхав та почав знімати, казав що це незаконне браконьєрство, він зайшов під навіс, де відпочивають хлопці, казав, що це незаконно, говорив, що вони ухилянти, почав конфліктувати, принижувати хлопців. У потерпілого на спині був напис «Преса», чи було посвідчення, не пам`ятає. Гаразд це колишній рибалка, військовозобов`язаний, давно його знає. Особисто він не погрожував потерпілому. Він офіційно оформлений, як рибалка. Не бачив, як потерпілий спілкувався з обвинуваченим. Він коли побачив, що ОСОБА_5 зайшов, сів в автомобіль та поїхав. Це відбувалось під навісом, побудований з дерев`яних стовпів та плівки, як стіни, навіс там стоїть постійно, час від часу його ремонтують. Це місце знаходиться на території підприємства, де вони працюють.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що із обвинуваченим знайомий, вони навчались в одній школі, разом працюють, не підпорядковуються один одному. Потерпілий його знайомий, знає, що він з м. Овідіополь. З потерпілим було два конфлікти, перший, коли потерпілий на перехресті залишив автомобіль і пішов знімати, зробив йому зауваження, що перекрив дорогу, другий конфлікт був на лимані, за місцем його роботи. Працює рибалкою «КРАП Зоря 2». У той день до обіду вони привезли рибу на берег. Коли вибирали рибу із сіток, з`явився ОСОБА_5 з камерою, казав, що вони займаються браконьєрством, розпізнавальних знаків журналіста на потерпілому не бачив. Особисто він не ображав потерпілого. ОСОБА_5 чіплявся до обвинуваченого ОСОБА_6 . Всі казали, що мають документи, що все законно. Територія орендується підприємством, перед в`їздом стоїть знак «В`їзд заборонено». ОСОБА_5 зайшов у приміщення – будка, розміром 5 на 4 метри, оббита плівкою, де вони перебували, усім було образливо через слова потерпілого, він не чув, щоб ОСОБА_6 погрожував потерпілому. Не територію йде одна дорога.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він керівник підприємства, а ОСОБА_6 – рибалка на його підприємстві. Підприємство -кооператив. До події ОСОБА_5 не бачив та не знав. У листопаді 2024 р. йому подзвонили з бази-стоянки та повідомили, що на територію підприємства незаконно проник ОСОБА_5 та вимагає документи. Він спілкувався з ОСОБА_5 по телефону, останній повідомив, що проводить перевірку корупційної діяльності. Але їх діяльність законна. Він сказав, що викликає представників правоохоронних органів, домовились зустрітись наступного дня для надання господарчих документів. З боку ОСОБА_5 не було заяв, що йому погрожують. Він казав поліцейським та ДПС про незаконну діяльність, про погрози не казав, залишив базу разом з поліцейськими. Він особисто не був на місці під час події, дивився репортаж потерпілого. Наступного дня він зустрівся з ОСОБА_5 , показував документи, той не казав, що рибалки або ОСОБА_6 йому погрожував. Заява про погрози з`явилась через місяць, ОСОБА_6 сказав, що його викликають до поліції. Потерпілий звернувся із заявою про погрозу лише тоді, коли не підтвердились його звинувачення в незаконній діяльності. Земельною ділянкою користується підприємство з 2015 р., це база-стоянка, її орендує ОСОБА_12 та вона за ним зареєстрована (рибак, член кооперативу) для рибогосподарських потреб. Оренда сплачується до теперішнього часу, з ним договірні відносини для спільного використання. База стоянки має бути загороджена, є охоронюваною, стоїть шлагбаум. Юридична адреса у підприємства існує з 2011 р., на його думку сторонні особи не мають права проходити на територію. ОСОБА_5 незаконно проник на територію бази-стоянки, до поліції про незаконне проникнення із заявою не звертався.

07.11.2024 р. до ЄРДР (а.с. 149) внесені відомості за заявою від журналіста онлайн-медіа «Альтернатива.орг» про те що ОСОБА_5 , здійснюючи професійну діяльність, отримав від ОСОБА_6 погрози фізичною розправою.

Відповідно до рішення № 1433 від 16.11.2023 р. (т. 1 а.с. 150-151) ОСОБА_5 зареєстровано ФОП, суб`єктом у сфері онлайн-медіа та внесені відомості до Реєстру суб`єктів у сфері медіа, присвоєно ідентифікатор у Реєстрі.

Посвідчення № 001 на ім`я ОСОБА_5 видане 16.11.2023 р. та дійсне до 16.11.2026 р. містить відомості про здійснення онлайн-медіа діяльності, ідентифікатор медіа R40-01746, назва «Альтернатива.орг» (т. 1 а.с 153).

Згідно з приміткою до ст. 345-1 КК України під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347-1, 348-1 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов`язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.

ОСОБА_5 доручено провести журналістське розслідування за місцем базування СВК «КРАП Заря-2» за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Калаглія, вул. Лиманська, 53в, відповідно до редакційного завдання від 17.10.2024 р. (т. а.с. 152).

Флеш накопичувач, на якому зафіксовано погрози фізичною розправою на адресу журналіста ОСОБА_5 отримано від потерпілого відповідно до протоколу від 13.11.2024 р. (т.1 а.с. 154) містить відеозапис спілкування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , який оглянуто відповідно до протоколу огляду предмета від 13.11.2024 р. (т. 1 а.с. 171-173) та переглянутий в судовому засіданні. На відеозаписі містяться зафіксовано обвинуваченого ОСОБА_6 , який перебуває біля водойми, в присутності інших осіб чоловічої статі висловлює погрози, вживаючи нецензурну лайку та підвищений тон.

Встановлений факт наявності погрози застосування фізичного насилля у висловлюваннях ОСОБА_6 на адресу ОСОБА_5 , які зафіксовані у протоколі огляду предмету від 03.11.2024 р. відповідно до висновку експерта № 24-6914 від 21.03.2024 р. (т. 1 а.с. 156-159).

Досліджені судом документи підтверджують здійснення СВК «КРАП Заря-2» риболовецької діяльності: договори про спільну діяльність та розподіл продукції; довідки про відсутність заборгованості з плате6жів; договір оренди земельної ділянки від 11.11.2022 р., від 13.11.2023 р. та від 04.04.2025 р.; рішення Овідіопольської селищної ради про надання громадянину України ОСОБА_12 в короткострокову оренду земельної ділянки; витяг із статуту СВК «КРАП Заря-2»; правила користування базою стоянкою № 3.47ОД та судами приписаними до бази стоянки (т. 1 а.с.188-226).

Відповідальність за ч. 1 ст. 345-1 КК України настає у випадку вчинення дій, перелік яких наведений у диспозиції цієї статті виключно у зв`язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності. Такі дії мають бути вчинені з метою перешкодити журналісту виконати його редакційне завдання, не допустити здійсненню ним професійної діяльності.

Встановлення наявності або відсутності умислу на вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 345-1 КК України, потребує доведення, що обвинувачений усвідомлював, що особа, якій він висловлює погрози в момент висловлення таких погроз виконує свою професійну діяльність та вчиняються саме у зв`язку із здійсненням цієї професійної діяльності, а також те, що особа, на адресу якої висловлюються погрози, є журналістом.

Законом саме на журналіста покладається обов`язок назватися та пред`явити документ, або вчинити інші дії, щоб розпізнати його як журналіста, а тому лише за виконання цих дій журналістом можна стверджувати, що обвинувачений міг усвідомлювати те, що перед ним знаходиться журналіст, який виконує редакційне завдання, а не інша особа.

Із досліджених судом доказів вбачається, що потерпілий, був зовнішньо оснащений засобами, які дозволяли його розпізнати, як представника преси, зокрема потерпілий пояснив, що був вдягнений в жилет з надписом «Преса», мав посвідчення журналіста на шиї та представився. Його показання узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_9 , який підтвердив наявність напису на жилетці, хоча й повідомив, що не бачив посвідчення. Крім того свідки та обвинувачений підтвердили, що потерпілий був з камерою, та врешті решт, обвинувачений пояснив, що він знав ОСОБА_5 та бачив його ролики.

Тому, не викликає сумніву обставина, що обвинувачений розумів, що він вчиняє протиправні дії відносно журналіста зв`язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності.

Суд враховує, що є сумнівними з точки зору журналістської етики дії журналіста, який ще на стадії збору матеріалу стверджує про порушення особами закону, висловлюючи звинувачення особам. Крім того, не є очевидним право журналіста пройти на територію стоянки рибалок та в приміщення рибалок. Відсутні дані про те, що територія мала огорожу, що потребувало подолати її (проникати на територію), крім того, приміщення рибалок не було капітальним, а мало вигляд куреня, зробленого з підручних матеріалів. Тобто територія стоянки – частина берега водойми не мала очевидних ознак окремої «недоторканої» території.

Водночас, саморобне приміщення рибалок є володіння особи, недоторканість якого охороняється законом, оскільки відсутність огорожі та не капітальність будівлі не означає, що будь-хто може на власний розсуд заходити не в своє приміщення. В іншому випадку під загрозою не тільки рибалки, а й звичайні туристи, які вправі розраховувати, що в їхній «намет», встановлений на відкритому просторі, не вправі проникати будь-хто без запрошення і без дозволу.

Разом з тим, допущення журналістом зазначених порушень не дає підстави для висновку, що він не здійснював законну професійну діяльність.

Тим більше, незадоволення неетичною поведінкою журналіста не є правовою підставою вчиняти злочин проти такого журналіста. Допущені журналістом порушення не створювали у обвинуваченого стан необхідної оборони.

Кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 345-1 КК України, на відміну від ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 195 КК України настає незалежно від наявності обставин, які є підставою сприймати погрозу як реальну.

Тому винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину доведена поза розумним сумнівом.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд у відповідності до ст. 65 – 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Стаття 3 Конституції України встановлює, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір (Стаття 34 Конституції України).

Відсутні обставини, які відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_6 не має судимостей, проте не вперше притягується до кримінальної відповідальності, про що свідчать дані вимоги УІАЗ ГУНП від 21.04.2024 р. (т. 1 а.с. 162-163), а також копія обвинувального акту відносно ОСОБА_6 24.12.2024 р. (а.с. 164 – 169), не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та психіатра, що підтверджується довідками від 22.04.2025 р. № 89 та № 93 (т. 1 а.с. 170).

Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив умисний нетяжкий злочин, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до даних досудової доповіді (а.с. 125-137), орган пробації оцінив як середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства. Орган пробації вважає необхідним у випадку звільнення від відбування покарання з випробуванням крім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_6 додаткові обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 76 КК України, а саме виконати заходи, передбачені пробаційною програмою «Профілактика агресивної поведінки».

Суд дійшов висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також попередження вчинення нових злочинів необхідним і достатнім є призначення покарання у виді пробаційного нагляду. Таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень.

Частиною 2 ст. 59-1 КК України визначені обов`язки, які суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації відповідно до ст. 49-2 КВК України.

Цивільний позов

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов (т. 1 а.с. 74-100) про стягнення завданої моральної шкоди у розмірі 150 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що погрози були спрямовані на припинення законної діяльності журналіста, порушили його право на професійну безпеку, а також спричинили негативні морально-психологічні наслідки: тривогу, страх, приниження, відчуття небезпеки, що обмежувало подальшу діяльність журналіста у межах реалізації свого права, були висловлені у момент, коли потерпілий здійснював фіксацію події для подальшого розміщення репортажу в онлайн-медіа «Альтернатива.орг», отже дії ОСОБА_13 несли ризик перешкоджання свободі слова, втручання у незалежність медіа та створення атмосфери страху і небезпеки для особи, що здійснює публічну функцію інформування суспільства. Унаслідок погроз: ОСОБА_5 відчув емоційне напруження, хвилювання, обґрунтованій страх за своє майно та свою фізичну безпеку; порушено нормальний психологічний стан журналіста, оскільки він був змушений діяти під тиском, озиратися, коригувати фіксацію репортажу, що напряму вплинуло на реалізацію його професійних обов`язків; у подальшому ОСОБА_5 зазнавав постійного нервового напруження, тривалого відчуття загрози т а небезпеки при виконанні журналістських завдань, обмеження свободи професійної самореалізації. Вказані дії спричинили загострення та погіршення стану здоров`я ОСОБА_5 .

На підтвердження позовних вимог потерпілий долучив: копію паспорта, рішення № 1433 від16.11.2023 р. яким ОСОБА_5 зареєстровано ФОП, субєктом у сфері онлайн-медіа та внесено відомості до Реєстру суб`єктів у сфері медіа, копію посвідчення № 001 від 16.11.2023 р. виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 10797/25.

Сторона захисту не подала заперечень проти цивільного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 3, 9 постанови № 4 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував характер вчиненого кримінального правопорушення, ступінь вини обвинуваченого, характер немайнових втрат, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, вимушені зміни при виконанні професійних обов`язків, та дійшов висновку, що заявлений потерпілим розмір моральної шкоди у сумі 150 000 гривень є завищеним і з обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно стягнути на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Судові витрати

Крім того, потерпілий у цивільному позові зазначив, що витрати на правову допомогу склали 50 000 грн. Цивільний позов доповнений заявою від 16.09.2025 р. (т. 1 а.с. 139-146), договір про надання правової допомоги від 23.06.2025 р., відповідно до якого вартість правової допомоги складає 50 000 грн.

Процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу (п. 1 ч. 1ст. 118 КПК України).

Відповідно до ч. 2 с. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати (ч. 1 ст. 124 КПК України).

Надання потерпілому ОСОБА_5 правової допомоги підтверджуються договорам від 23.06.2025 р. (т. 1 а.с. 143-145), в якому зазначено, що вартість правової допомоги складає 50 000 грн. та актом приймання-передачі наданих послуг від 16.09.2025 р. (т. 1 а.с. 146).

Суд враховує, що потерпілим не надано платіжних документів про сплату грошових коштів за надані послуги правничої допомоги, водночас надані документи свідчать про виникнення у потерпілого зобов`язання сплатити адвокату надані послуги.

Сторона захисту не подавала клопотань про зменшення розміру витрат на правову допомогу, у зв`язку з чим витрати на правову допомогу підлягають стягненню в заявленому розмірі.

В силу ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_6 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової лінгвістичної експертизи в сумі 29 685,60 грн. (т. 1 а.с. 155).

Речові докази

Постановою слідчого від 13.11.2024 р. визнано речовим доказом флешнакопичувач з відеозаписом, який долучено до матеріалів справи.

Документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України).

Флеш-накопичувач, що є речовим доказом, необхідно зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжні заходи.

Обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід не обирався, враховуючи висновок про призначення покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, а також відсутність письмового клопотання прокурора, відсутні підстави для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 369 – 371, 373 – 375 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винуватим у злочину, передбачених ч. 1 ст. 345-1 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 такі обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Профілактика агресивної поведінки».

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Задовольнити частково цивільний позов потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в розмірі 10 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 витрати потерпілого на правову допомогу в розмірі 50 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в сумі 29 685,60 гривень.

Флеш-накопичувач, визнаний речовим доказом, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua