Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №495/9104/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/9104/25

Номер провадження 3/495/450/2026

12 лютого 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

27.11.2025 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №012429Е від 21.11.2025 року ОСОБА_2 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 204-1Кодексу України про адміністративні правопорушення із таким формулюванням: 21.11.2025 о 02:10 год.. прикордонним нарядом «Контрольний пост» на автодорозі Одеса-Рені М-16 (48 км. 600м.) на відстані 3900м. від лінії державного кордону, було виявлено громадянина України ОСОБА_3 , який не маючи документів, які дають підстави для виїзду за кордон в пунктах пропуску через державний кордон, здійснив спробу незаконного поза пунктом пропуску, перетину державного кордону з України в Республіку Молдова, спільно з громадянином ОСОБА_4 , який демаркований у відповідності до Положення про демаркацію державного кордону між Україною і Республікою Молдова на ділянці автодороги Одеса-Рені в районі прикордонного знаку №0608, що проходить через ділянку автодороги Одеса-Рені на території Білгород-Дністровського району Одеської області, чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», ст. 5 Закону України «Про прикордонний контроль», тобто вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 204 КУпАП.

У чергове засідання призначене на 12.02.2026 року ОСОБА_3 та його представник адвокат Колєснік Б.В. не з`явилась, про час та міс слухання справи повідомлялись.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 повідомлявся за допомогою судових повісток про виклик у судове засідання (на підтвердження чого у справі наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення), причини неявки суду невідомі, клопотань або заперечень на адресу суду не надав.

Адвокат Колєснік Б.В. повідомлявся про час та місце слухання справи за допомогою судових повісток, які були йому доставлені через систему «Електронний суд», подав клопотання про відкладення розгляду справи.

На переконання суду така поведінка особи яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника свідомо направлена на затягування розгляду справи на невизначений період часу, з метою спливу строку, передбаченого ст.38 КУпАП, для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 204-1 КУпАП з огляду на наступне.

Суд зазначає, що у разі неможливості прибути в судове засідання ОСОБА_5 та його представника Колєснік Б.В., останні не були позбавлені права звернутись до суду з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних засобів зв`язку.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), суд зазначив, що сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

Суд здійснив всі можливі заходи для забезпечення права ОСОБА_3 та його представника Колєсніка Б.В. на доступ до правосуддя, шляхом направлень судових повісток, задоволення клопотання адвоката Колєснік Б.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте ОСОБА_3 не з`явився до суду за викликом, а отже свідомо, за власної волі, позбавив себе можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП та надати пояснення щодо фактичних обставин справи.

Окрім того, суд вважає за можливе роз`яснити, частиною 1 ст.21 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний в тому числі і дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Відповідно до ст.42 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Згідно із ч.2 ст.44 Правил адвокатської етики, адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Разом з тим, дії адвоката Колєсніка Б.В. у даному випадку сприяють невиправданому затягуванню судового розгляду та позбавляють суд можливості розглянути дані матеріали у розумні строки.

Відповідно до договору про надання правової допомоги укладеної між адвокатом Колєснік Б.В. (як адвокат) та ОСОБА_3 (як клієнт) адвокат взяв на себе зобов`язання надавати клієнту правничу допомогу з 14.01.2026, в той час як судові засідання призначалась на 27.01.2026, 10.02.2026 та 12.02.2026.

Вказане свідчить про те, що у адвоката було достатньо часу для узгодження правової позиції з клієнтом направленої на добросовісне виконання взятого на себе доручення.

Окрім того, на виконання клопотання адвоката Колєсніка Б.В. про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді адміністративний протокол та додані до нього документи були відскановані та внесенні до «Електронного суду», а тому ОСОБА_6 міг надати до суду клопотання або заперечення на протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_7 .

Адвокат, як фахівець в галузі права не міг не знати, що строк розгляду справи про адміністративне правопорушення становить 15 днів з моменту отримання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів (ч.1 ст. 277 КУпАП), а строк накладення адміністративного стягнення не може перевищувати 3 (трьох) місяців з дня вчинення правопорушення (ч.2 ст.38 КУпАП).

Враховуючи викладене, та з урахування що положеннями ч.2 ст.268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.204-1 КУпАП з метою розгляду справи в розумні строки, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності ОСОБА_3 та його представника.

Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №012429Е від 21.11.2025; рапортами; схемою виявлення порушника державного кордону України ОСОБА_7 ; паспортом громадянина України.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204 КУпАП.

Відповідно до санкції ч.2 ст. 204-1 КУпАП за дане адміністративне правопорушення передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу від п`ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП, ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665 грн 60 коп.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 27, 33-35, 204-1, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить – 8500 грн (вісім тисяч п`ятсот грн) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу (частина перша статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення)

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу (стаття 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.

Суддя С.В. Гелла