Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №495/4637/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 21 січня 2026 р.

Справа: №495/4637/25

Суддя: Гелла С. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/4637/25

Номер провадження 2/495/1648/2026

22 січня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово – судді Гелла С.В.,

при секретарі судового засідання Гасанзаде М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 47 937 грн 44 коп., яка складається з: - за договором №75791331 від 28.05.2021 року у розмірі 13625 грн 20 коп., яка складається з: 4 000 грн – заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 9 552 грн – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 64 грн – інфляційні витрати; 9,20 грн – нараховані 3% річних; - за договором №100847220 від 15.08.2021 року у розмірі 16 112 грн 55 коп., яка складається з: 2 052 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 13 820 грн 55 коп. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 240 грн – заборгованість за комісіями; - за договором №4540856 від 04.07.2021 року у розмірі 18 199 грн 69 коп., яка складається з: 2 035 грн – заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 15 594 грн 69 коп. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 570 грн – заборгованість за комісіями.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

28.05.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір №75791331.

04.07.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір №4540856.

15.08.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір №100847220.

Отже, до підписання договорів відповідачу ОСОБА_1 були надані всі можливості для ознайомлення з умовами договору, в тому числі Паспорт споживчого кредиту та розміщена інформація на сайті товариства. Відповідач мала необмежений час для вибору строку та суми позики, а також для ознайомлення з умовами які вона сама обрала та прийняла рішення щодо укладення договорів.

27.01.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу №27/01/2022, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до кредитних договорів, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором №75791331 від 28.05.2021.

10.01.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» було укладено договір факторингу №10-01/2023, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» право грошової вимоги до кредитних договорів, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором №75791331 від 28.05.2021.

17.12.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу №17/12-2021-62, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до кредитних договорів, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором №100847220 від 15.08.2021.

29.11.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» було укладено договір факторингу №29-11-102, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» відступило товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до кредитних договорів, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором №4540856 від 04.07.2021.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №75791331 від 28.05.2021, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 13 625 грн 20 коп., яка складається з: 4 000 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 9 552 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 64 грн – інфляційні збитки; 9,20 грн – нараховані 35 річних.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №100847220 від 15.08.2021, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 16 112 грн 55 коп., яка складається з: 2 052 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 13 820,55 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 240 грн – заборгованість за комісіями.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №4540856 від 04.07.2021, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 18 199 грн 69 коп., яка складається з: 2 035 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 15 594,69 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 570 грн – заборгованість за комісіями.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 47 937 грн 44 коп., яка складається з: 8 087 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 38 967,24 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 810 грн - заборгованість за комісіями; 64 грн – інфляційні збитки; 9,20 грн – нараховані 3% річних.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.09.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не зявився, але надав заяву про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі посилаючись на обставини, які зазначені в позові, просив задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не зявилась, надала відзив в якому просила відмовити позивачу в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.1, 2 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не зявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим у даній цивільній справі ухвалити заочне рішення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямовована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Відповідно до п.1. договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Згідно п.2 договору, сума позики становить 4 000 грн, процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 % яка нараховується за кожен день користування позикою.

Відповідно до договору, позичальник до моменту підписання договору вивчила цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), які розміщені на сайті товариства, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, їй зрозумілі.

Відповідно до положень договору цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Згідно п.6.5. Правил надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у разі неповернення/повернення не в повному розмірі, несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

04.07.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір №4540856.

Згідно п.1.1. договору, кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п.1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 3 000 грн.

Згідно п.1.5.2. договору проценти за користування кредитом - 900 грн, які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п.1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п.2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Пунктом 2.3.1.2. договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Згідно п.4.2. договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору.

Відповідно до п.6.1. договору, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний зокрема через сайт кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно п.6.2. договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником кредитодавцем.

Відповідно до п.6.3. договору приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) кредитодавцем, що розміщені на сайті кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п.6.4. договору укладення кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п.6.5. договору, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

15.08.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір №100847220.

Відповідно до п.1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 2 400 грн.

Згідно п.1.5.2. договору проценти за користування кредитом - 450 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п.2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно п.4.2. договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п..6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору.

Відповідно до п.6.1. договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний зокрема через сайт кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно п.6.2. договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником кредитодавцем.

Відповідно до п.6.5. договору, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

При цьому, відповідач не була позбавлена можливості відповідно до статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення кредитора в письмовій формі з одночасним поверненням грошових коштів, одержаних згідно з цим договором та сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.

Проте, у вказаний строк відповідач від договорів не відмовилась, жодних заперечень щодо їх змісту не висловлювала, що свідчить про її згоду з умовами укладених договорів.

Отже, підписавши договори відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з усіма істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Тобто, відповідач ОСОБА_1 здійснила дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцями було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленими договорами.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, згідно з якою вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права и обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована або прямою нормою закону (нікчемний правочин), або рішенням суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин). У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно із статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 ЦК України.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис, як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача ОСОБА_1 для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може був замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином, (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлене договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відстутшення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Щодо розрахунку заборгованості за договором №75791331 від 28.05.2021.

Відповідно до п.5 договору позики, підписанням цього договору, позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті в мережі інтернет з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, яка передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також з Правилами надання грошових коштів у позику товариством з обмеженю відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення договору зрозуміли.

Згідно п.5.2 договору, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладання цього договору, а також зазначена в Правилах процедура та наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації йому зрозумілі.

Дане застереження в п.5 договору засвідчене особистим електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором, що беззаперечно підтверджує факт ознайомлення відповідача з усіма умовами та Правилами отримання та користування кредитними коштами.

Згідно з договором позики інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною договору, а відтак вимоги Правил є обов`язковими до застосування та виконання сторонами.

На момент укладення договору позики з відповідачем діяли Правила надання грошових коштів у позику товариства з обмеженю відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в редакції, затверджені директором товариства №11/02/21 від 11.02.2021 року, і саме ця редакція була розміщена на сайті позикодавця станом на дату укладення договору позики з відповідачем (28.05.2021) та відповідно, була доступна для безперешкодного ознайомлення в особистому кабінеті відповідача.

Відповідно до пп.6.3 вказаних вище Правил нарахування процентів за користування позикою починається з дати зарахування коштів на платіжну картку позичальника та нараховується за процентними ставками, зазначеними в договорі позики, за кожен день (календарну дату) користування позикою, включаючи день (дату) видачі позики та включаючи день (дату) її повернення.

Згідно пп.6.5 п.6 Правил, у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожен день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Пунктом 7.5 Правил передбачено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою необмежену кількість разів.

Відповідно до п.7.8 Правил, позичальник погоджується, що при обранні виду пролонгації в особистому кабінеті та виконанні умов, встановлених товариством для оформлення пролонгації та продовження строку (терміну) дії договору позики, таке оформлення та продовження відбувається автоматично, а згода позичальника проявляється у здійсненні дій по внесенню грошових коштів на ім`я товариства та без будь-якого додаткового документального оформлення. У такому випадку вчинена позичальником сукупність дій, спрямованих на оформлення пролонгації, в тому числі внесення позичальником грошових коштів на ім`я товариства, є діями, які виражають намір позичальника здійснити подовження.

З розрахунку заборгованості, складеного товариством з обмеженю відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», детально (поденно) відображені усі проведені за договором надання позики операції та нарахування процентів і формування заборгованості відповідача за період з 28.05.2021 по 23.12.2021 року, тобто було продовження строку користування позикою саме за ініціативою відповідача та відповідно, продовжувалось нарахування процентів за користування позикою.

Отже, за понадстрокове користування позикою нарахування процентів здійснювалось на підставі п.6.5. Правил виключно в межах передбаченого строку 90 днів, з дати останнього платежу (25.08.2021) та спливу визначеного строку 30 днів, загалом з 25.09.2021 по 23.12.2021.

Долучений розрахунок заборгованості відповідача, складений товариством з обмеженю відповідальністю «Вердикт Капітал», містить додатково нарахування 3% річних та інфляційних збитків, проведений на підставі ч.2 ст.625 ЦК України за період з 27.01.2022 (дати набуття права вимоги) по 23.02.2022 включно (дата застосування положень ч.2 ст.625 ЦК України), що відповідає чинному законодавству.

Отже, стягувачем було правомірно та у відповідності до домовленості між сторонами, які викладені у договорі, нараховані відсотки в межах дії даного договору з урахуванням погоджених умов щодо строку договору та його пролонгації.

Згідно висновку викладеному у Постанові Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 12.04.2022 по справі №756/6038/20 незгода позичальника з умовами та особливостями кредитування, за відсутності зауважень щодо змісту та умов кредитного договору під час його укладення, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства.

Суд зауважує, що до підписання договору відповідачу ОСОБА_1 були надані всі можливості для ознайомлення з умовами договору, мала час для вибору строку та суми позики, а також для ознайомлення з умовами які остання сама обрала та прийняття рішення. Факт належного ознайомлення з умовами договору, відповідач засвідчила підписавши договір, в якому визначені розмір та порядок нарахування відсотків.

Крім того, на момент укладення кредитних договорів відповідач жодного разу не зверталась до кредиторів із заявами про надання роз`яснень незрозумілих їй умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, що свідчить про прийняття та згоду зі всіма умовами такого договору, в тому числі із спірними умовами про продовження строку кредитування.

Таким чином, посилання відповідача на несправедливі умови договору є безпідставними.

Щодо розрахунку заборгованості за договорами №100847220 та №4540856.

Умови договорів №100847220 та №4540856 є тотожними, щодо правил нарахування процентів та проведення сплат за користування кредитними коштами.

У 5 розділі договорів про споживчий кредит міститься застереження наступного змісту, позичальник підтверджує, що до укладання договору уважно ознайомився з текстом кредитного договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України.

Дане застереження засвідчене особистим електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором, що підтверджує факт ознайомлення відповідача з усіма умовами та Правилами отримання та користування кредитними коштами.

Позивачем надано розрахунок заборгованості, з якого вбачається загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника, а саме: відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» вбачається нарахування відсотків відповідно до п.1.5.2 та нарахування відсотків відповідно до п.1.6 у розмірі 5,00% (з урахуванням п.2.3.1.1 та п. 2.3.1.2 договору на підставі проведеної та погодженої сторонами пролонгації).

З огляду на положення п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», положення ч.5 ст.8 вказаного Закону щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, вводиться в дію поетапно, а саме протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг". Так протягом перших 120 днів установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Таким чином, даним законом встановлено наступні обмеження відсоткової ставки: з 23.11.2023 по 22.03.2024 року - максимальний розмір відсоткової ставки 2,5%; з 23.03.2024 по 22.07.2024 року - максимальний розмір відсоткової ставки 1,5%; з 23.07.2024 року по даний час - максимальний розмір відсоткової ставки 1%, отже, даним законом прямо передбачено період набрання відповідних змін граничних відсоткових ставок.

Відповідно до ст.58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Кредитний договір відповідає умовам Закону України «Про споживче кредитування», за таких обставин, застосування відповідачем при здійсненні розрахунку заборгованості за кредитним договором денної відсоткової ставки на рівні 1 % є безпідставним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 наведено висновок про застосування норм права, суть якого полягає у тому, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України.

У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Окрім вказаного, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року справа №910/4518/16, зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Підписуючи договір позики сторони погодили умови повернення позики, в тому числі порядок нарахування процентів по договору у разі належного та неналежного виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до п.2.2.1 договору, позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1 - п.1.5.2 договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною в п.1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною в п.1.6 договору, в сумі на та умовах визначених в п.2.3 договору.

Відповідно до п.2.2.2 договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3 договору.

Згідно п.2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п.1.6 договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6 договору. Стандартна (базова) ставка не є підвищеною.

Згідно п.1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Підпункт 2.3.1.1 передбачає пролонгацію на пільгових умовах.

Підпункт 2.3.1.2. визначає пролонгацію на стандартних (базових) умовах, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 договору.

Відповідно до п.2.3.2 розділ 2.3 договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст.212 ЦК України, і яка(і) полягає(ють) у наступному: а) здійснені платежу(ів) позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п.2.3.1.1 договору та розділу 6 Правил; б) продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п. 1.3, п. 2.3.1.1, п. 2.3.1.2 договору.

Після настання зазначених в пунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п. 1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п.1.4 змінюється пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку №1, і розміщується кредитодавцем в особовому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення.

Таким чином, сторонами погоджено, строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. Сторони договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін.

Підписанням даного договору відповідач погодилась на зазначені умови, отже, останньою було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості.

Кредитором нараховано заборгованість відповідно до умов укладеного договору.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2023 року по справі №199/7014/20 Велика Палата Верховного Суду чітко роз`яснила, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

Оскільки, Законом №1734-УШ прямо передбачено право банку (фінансовоїустанови) встановлювати у кредитному договорі комісію, то умови п.1.5.1 договору в частині нарахуваннятакої комісії неєнікчемнимивідповіднодоположень ч.1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 названого Закону, а розглядаються з точки зору права як такі, що юридично мали місце і створили правові наслідки для сторін правочину.

Аналогічні висновки викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19.

В тому числі, в рішенні суду було зазначено «Відповідно до ч.2 ст.8 Закону про споживче кредитування для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: - доходи кредитодавця у вигляді процентів; - комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; - інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо). вищенаведеного вбачається, що Закон про споживче кредитування безумовно та однозначно передбачає право позивача на встановлення комісії за надання кредиту за кредитним договором. Національний банк України, який є державним регулятором ринку фінансових послуг в Україні, своєю Постановою від 11.02.2021 р. №16 затвердив «Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит», надалі за текстом поіменовані «Правила розрахунку». Вказані Правила розрахунку передбачають правомірність встановлення позивачем супровідних послуг за кредитом в тому числі і комісії за надання кредиту. Крім того, додатком №1 до Правил розрахунку, затверджено типову форму таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. В даній таблиці передбачена комісія за надання кредиту, про що свідчить 8 стовбець таблиці. Таким чином, спеціальним законодавством України прямо визначені можливості позивача, як небанківської фінансової установи, як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача. Крім того, комісія за надання кредиту також визначена в кредитному договорі (п.1.5.1.договору визначено, що договором передбачена комісія), який був підписаний відповідачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за кредитним договором.»

Таким чином, враховуючи, вищевикладене, норми чинного законодавства та роз`яснення Верховного Суду незгода відповідача із комісією є помилковою та безпідставною.

Окрім того, правові висновки щодо застосування відповідної норми права вже викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 і від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17.

Відповідно до пункту 91 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України».

Тобто, ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку заборгованості вбачається період нарахування процентів за відсотковою ставкою відповідно до п.1.5.2 договору, в подальшому у зв`язку із частковою сплатою за договором було пролонговано дію строку кредитування за ініціативою позичальника, відповідно до умов договору п.2.3.1.1 та відповідно до вимог п.2.2.1 сплачено комісію за пролонгацію.

Проте, в подальшому нарахування процентів було продовжено на підставі п.1.6 та п.2.3.1.2 договору, тобто відбулася пролонгація на стандартних умовах, оскільки сплат від позичальника не надходило.

Всі проведені сплати відображені в розрахунку заборгованості, проте у зв`язку із порушенням строків сплати процентів за договорами, заборгованість в повному обсязі не була погашена відповідачем, тому вказані посилання відповідача є безпідставними.

Заборгованість відповідача складає з заборгованість за тілом кредиту, процентами за користування кредитними коштами та комісії, пеня та штрафи позивачем не нараховані та не заявлені до стягнення з відповідача.

З дати відступлення прав вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) за договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобовязань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобовязань, відповідно до законодавства та умов договорів фінансових послуг.

Стягувачем було правомірно та у відповідності до домовленостей між сторонами, що викладені в даному договорі, нараховано відсотки в межах дії даного договору з урахуванням погоджених умов щодо строку договору та строку нарахування процентів.

В паспорті споживчого кредиту наявне застереження наступного змісту, наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Використання інших способів надання кредиту та/або зміна інших вищезазначених умов кредитування можуть мати наслідком застосування іншої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача. зокрема у випадку продовження споживачем (позичальником) строку кредитування згідно п.2.3 договору в такому разі паспорт споживчого кредиту не оновлюється.

Всі інші доводи відповідача є нічим іншим як непогодженням з позовними вимогами, без належного правового обґрунтування, з урахуванням визначеності правомірності правочину.

Позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості виключно суми, яка була передана в рамках підписаного договору факторингу.

Щодо стягнення на користь позивача витрат за правничу допомогу у розмірі 16 000 грн.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У частинах першій, другій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача були надані наступні документи: копія заявки на надання юридичної допомоги №7 від 01.05.2025; копія витягу з акту №9 про надання правової допомоги від 30.05.2025; копія договору №02-09/2024-2 від02.09.2024 про надання правової допомоги.

Враховуючи наведені вище положення закону, якими встановлено, що витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги адвоката, несуть сторони, а також той факт, що представник позивача у справі належним чином документально підтвердив такі витрати, і їх розмір є співмірним, що вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн..

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12-13, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість у загальному розмірі 47 937 грн 44 коп., яка складається з:

- за договором №75791331 від 28.05.2021 року у розмірі 13625 грн 20 коп., яка складається з: 4 000 грн – заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 9 552 грн – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 64 грн – інфляційні витрати; 9,20 грн – нараховані 3% річних;

- за договором №100847220 від 15.08.2021 року у розмірі 16 112 грн 55 коп., яка складається з: 2 052 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 13 820 грн 55 коп. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 240 грн – заборгованість за комісіями;

- за договором №4540856 від 04.07.2021 року у розмірі 18 199 грн 69 коп., яка складається з: 2 035 грн – заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту); 15 594 грн 69 коп. – заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 570 грн – заборгованість за комісіями.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Гелла С.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua