Вирок від 19 лютого 2026 р. у справі №442/1360/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/1360/26

Провадження № 1-кп/442/190/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду в місті Дрогобичі у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження №120261421100000381 від 11.02.2026

відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дрогобич Львівської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, не працюючого, не інваліда, розлученого, раніше не судимого, військовозобов`язаного, зареєстрованого на АДРЕСА_1 , фактично проживаючого на АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що відповідно до рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.04.2020 року зобов`язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів для дитини відповідного віку, починаючи з 27.01.2020 року і до досягнення дітьми повноліття, та відкритого виконавчого провадження №62250935, будучи ознайомленим із його змістом, розуміючи про необхідність сплати аліментів на утримання дітей, в порушення вимог ст. ст. 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України та ст. ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», маючи умисел на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітніх дітей, діючи умисно у період часу з 01.07.2025 по 31.01.2026 жодних дій, спрямованих на виконання рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.04.2020 не здійснив, а накопичив заборгованість по аліментах на загальну суму 76555 гривень 63 копійки. Так, будучи дієздатним, на роботу офіційно не влаштувався, заходів до пошуку роботи не вживав, на обліку у Дрогобицькій філії Львівського обласного центру зайнятості не перебував, що свідчить про його бездіяльність, отримавши в грудні 2025 року дохід в сумі 8754 гривень 50 копійок за оренду земельної ділянки (пай), будь-якої допомоги на утримання дітей не надавав, та за період часу з 01.07.2025 по 31.01.2026 утворив заборгованість зі сплати аліментів у розмірі в сумі 22 688 гривень, яка сукупно перевищує суму виплат за 7 місяців відповідних платежів, а загальна заборгованість становить 76 555 гривень 63 копійки, внаслідок чого порушив та продовжує порушувати право дітей на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток.

Таким чином, ОСОБА_3 , злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України.

Прокурор ОСОБА_7 звернулась до суду з клопотанням про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника – адвоката ОСОБА_8 , подано заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Неповнолітні потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та їхній законний представник ОСОБА_9 у поданій заяві також згідні на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути даний обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що не суперечить ч. 2 ст. 381 КПК.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист обвинуваченої було роз`яснено та дотримано, сумнівів у добровільності поданих заяв у суду не виникло, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.

Таким чином, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю знайшла своє підтвердження та його дії вірно кваліфікуються за ч. 1 ст. 164 КК України, як умисне злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (проступку), дані про особу обвинуваченого: раніше не судимий, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, не працевлаштований.

Обставиною, що пом`якшують покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання своєї винуватості.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

На підставі вищенаведеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого, який завдану шкоду не відшкодував, суд доходить до висновку, що покарання обвинуваченому необхідно призначити в межах санкції статті за якою кваліфіковано проступок, а саме, у виді пробаційного нагляду, яке буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Заходи по забезпеченню кримінального провадження, в т. ч. і запобіжний захід, - не застосовувались.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік.

На підставі п. п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України встановити ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Вирок суду привести до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання законної сили або звернення його до виконання.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1