Вирок від 18 лютого 2026 р. у справі №490/9640/25 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/9640/25 19.02.2026

н\п 1-кп/490/1673/2025

Центральний районний суд міста Миколаєва

Справа № 490/9640/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №62025150010002985 від 12.05.2025 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Халаїдове Монастирищенського району Черскаської області, громадянин України, одружений, має на утриманні малолітнього сина 2011 року народження, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 Кримінального кодексу України,

за участю прокурора ОСОБА_4 , неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 , законного представника потерпілого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_7 ,

встановив:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією на посаді водія 4 зенітного кулеметного відділення 1 зенітного кулеметного взводу 2 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_2 , 11.05.2025 близько 21:35, керуючи технічно справним автомобілем «Peugeot», модель «Landtrek», р.н. НОМЕР_3 , рухаючись по пр. Героїв України в районі перехрестя з вул. Обереговою, зі сторони пров. Парусного у бік вул. Променевої в м. Миколаєві, грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 2.3 «б», 8.7.3.(е), 12.4 ПДР України, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Так, ОСОБА_3 , будучи зобов`язаним знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України, розуміючи, що його дії не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, рухаючись зі швидкістю близько 87-92 км/год, тобто зі швидкістю понад 50 км/год, чим перевищив максимальну швидкість, зазначену в п. 12.4 ПДР України. Крім того, обвинувачений не врахував організацію дорожнього руху, а саме: наявність світлофору, на якому був увімкнений червоний сигнал, який забороняє рух; також не врахував наявність мопеду «Suzuki», під керуванням водія ОСОБА_5 , який перетинав проїзну частину вулиці справа наліво, відносно напрямку руху автомобілю «Peugeot Landtrek», р.н. НОМЕР_3 . Обвинувачений ОСОБА_3 об`єктивно спроможний був виявити дії потерпілого, але не вжив негайних заходів для зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу, аж до його зупинки, та проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофору, після чого допустив зіткнення лівою передньою частиною (лівою частиною переднього бампера, лівою фарою головного освітлення та лівою частиною капоту) автомобілю «Peugeot Landtrek», р.н. НОМЕР_3 , із лівою бічною частиною мопеду «Suzuki», модель «Let`s». У результаті зіткнення водій ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки, перелому лівої голівки гомілкової кістки та саден в ділянці тулубу, які по ступеню тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 415 КК України, а саме: порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення. Зазначив, що дійсно, перебуваючи на військовій службі, керуючи транспортною машиною, яка належить військовій частині, порушив правила дорожнього руху, наслідком чого стала дорожньо-транспортна пригода. Так, 11.05.2025 близько 21:35, рухаючись по пр. Героїв України в м. Миколаєві допустив зіткнення керованого ним автомобілю «Peugeot Landtrek» з мопедом «Suzuki Let`s», яким керував потерпілий ОСОБА_5 . Свою поведінку засуджує; зазначив, що надавав матеріальну допомогу потерпілому на лікування; щиро кається; просить суворо не карати.

Прокурор зазначив про доцільність застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки обвинувачений повністю визнав свою винуватість та не оспорює фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення.

Потерпілий та законний представник потерпілого зазначили, що розуміють положення ч. 3 ст. 349 КПК України, погоджуються не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, таке рішення є добровільним.

Обвинувачений ОСОБА_3 погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються; пояснив, що таке рішення є добровільним, наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України зрозумілі; захисник підтримав позицію обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Характер дій ОСОБА_3 , встановлених судом, свідчать про вчинення ним необережного нетяжкого злочину, наслідком якого було заподіяння потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 415 КК України, як порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд ураховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином; обставини справи; вказані дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, у лікаря психіатра та лікаря нарколога на обліку не перебуває, має на утриманні малолітнього сина 2011 року народження, є військовослужбовцем Збройних Сил України за мобілізацією, за місцем проходження служби характеризується позитивно.

З урахуванням викладеного, обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне надання матеріальної допомоги потерпілому; обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Ураховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід обрати покарання у межах санкції ч. 1 ст. 415 КК України у виді службового обмеження для військовослужбовців з відповідним відрахуванням в дохід держави із суми його грошового забезпечення. Саме таке покарання відповідатиме вимогам ст. 65 КК України: є пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

До обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України, витрати на залучення експерта в сумі: 3 565,60 грн. (висновок експерта від №СЕ-19/115-25/8007-ІТ від 04.06.2025); 3 565,60 грн. (висновок експерта від №СЕ-19/115-25/7999-ІТ від 09.06.2025); 3 565,60 грн. (висновок експерта від №СЕ-19/115-25/8024-ІТ від 10.06.2025); 20 355,84 грн. (висновок експерта від №3123-34-25 від 19.09.2025), загальна сума витрат становить 31 052,64 грн., - має бути стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази, а саме: автомобіль марки «Peugeot Landtrek», р.н. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , переданий на зберігання ОСОБА_8 , - повернути військовій частині НОМЕР_2 ; мопед «Suzuki Let’s», рама № НОМЕР_5 , переданий на зберігання ОСОБА_5 , - повернути законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 16.05.2025 (справа № 489/3642/25, провадження 1-кс/489/1283/2025) на автомобіль марки «Peugeot Landtrek», р.н. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 ; мопед «Suzuki Let’s», рама № НОМЕР_5 , - скасувати.

Керуючись ст. 58, 65, 66, ч. 1 ст. 415 КК України, ст. ст. 100, 124, 174, 349, 369 - 371, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

– ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України, та призначити покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк один рік з відрахуванням в дохід держави десяти відсотків із суми його грошового забезпечення;

– стягнути з ОСОБА_3 витрати на залучення експерта в сумі 31 052,64 грн. (тридцять одна тисяча п`ятдесят дві грн. 64 коп.);

– арешт, накладений ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 16.05.2025 (справа № 489/3642/25, провадження 1-кс/489/1283/2025) на автомобіль марки «Peugeot Landtrek», р.н. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 ; мопед «Suzuki Let’s», рама № НОМЕР_5 , - скасувати;

– відповідно до ст. 100 КПК України речові докази, а саме:

- автомобіль марки «Peugeot Landtrek», р.н. НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , переданий на зберігання ОСОБА_8 , - повернути військовій частині НОМЕР_2 ;

- мопед «Suzuki Let’s», рама № НОМЕР_5 , переданий на зберігання ОСОБА_5 , - повернути законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі через Центральний районний суд міста Миколаєва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.

Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Центральному районному суді міста Миколаєва. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1