Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №490/10852/25 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/10852/25 від19.02.2026

н\п 3/490/466/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Ведмеденко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

14 серпня 2025 року о 07 годині 55 хвилин автодорога Н-14, 147 кілометр (Центральний район м. Миколаєва), водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Clio Symbol», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вулиці Кіровоградської в напрямку автодороги Н-14, 147 кілометр, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не переконався в безпечності свого маневру та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Volvo FH 460», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «Scmitz Cargobull», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив п.2.3 «б», 16.11 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином.

Потерпілий ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Зважаючи на викладені обставини, особа належно сповіщалася про час і місце розгляду справи, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не подала письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з`явилася, її поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Відтак, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП України, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.3 "б" Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п.16.11 Правил дорожнього руху України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 422651 від 14.08.2025 року, в якому вказані обставини вчинення адміністративного правопорушення, тобто ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Clio Symbol», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вулиці Кіровоградської в напрямку автодороги Н-14, 147 кілометр, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не переконався в безпечності свого маневру та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Volvo FH 460», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «Scmitz Cargobull», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки;

- схемою місця ДТП від 14.08.2025 року, з яких вбачаються обставини вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди;

- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , відповідно до яких він 14.08.2025 року керував транспортним засобом «Volvo FH 460», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «Scmitz Cargobull», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , по автодорозі Н-14 в напрямку м. Миколаєва, та автомобіль «Renault Clio Symbol», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги не надав йому переваги в русі, в наслідок чого відбулося зіткнення;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких він 14.08.2025 року керував транспортним засобом «Renault Clio Symbol», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги, не надав перевагу в русі автомобілю «Volvo FH 460», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «Scmitz Cargobull», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі;

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в судовому засіданні. При цьому достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог КУпАП під час їх отримання, у справі відсутні і не встановлені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, а саме: порушення останнім, як учасником дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Вказане адміністративне правопорушення було вчинено 14.08.2025 року.

На адресу суду матеріали справи надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області 23.12.2025, тобто більш ніж через 4 місяці з моменту вчинення правопорушення.

Отже, відповідно до приписів ч. 7 ст. 38 КУпАП, стягнення не може бути накладено у зв`язку із спливом строку передбаченого цією статтею.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 38, 124, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Провадження у справі закрити відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя В.Л. Лященко