Вирок від 18 лютого 2026 р. у справі №487/9380/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9380/25

Провадження № 1-кп/487/400/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду м. Миколаєва кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025152030000988 від 13.07.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гута-Глебівська Новоушицького району Хмельницької області, українця, громадянина України, маючий середню освіту, одружений, маючому на утриманні доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді сержанта із матеріального забезпечення 141 роти охорони у військовому званні «сержант»,

за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,-

за участю сторін судового провадження:

прокурора - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

обвинуваченого - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним:

Судом встановлено, що ОСОБА_3 прийнятий на військову службу за контрактом наказом № 6-РС командира військової частини НОМЕР_2 від 02.02.2023 та призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 в подальшому наказомкомандиравійськовоїчастини НОМЕР_1 від 30.06.2024 №55-РС призначений на посаду сержанта із матеріального забезпечення 141 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та поставлено на усі види забезпечення.

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з 02.02.2023, тобто з моменту відправлення ОСОБА_3 до військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця – особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку – проходження військової служби.

Відповідно до положень ст. 3 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948, кожна людина, свободу та особисту недоторканність.

Відповідно до ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі – Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.

Указом Президента України «Про введення в України воєнного стану» № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Указ затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022.

З моменту видання Президентом України Указу «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти воєнний стан, який триває дотепер.

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до вимог ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІV, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Відповідно до ст. 68 Конституції України сержант ОСОБА_3 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, сержант ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні умисного злочину проти життя та здоров`я особи, за наступних обставин.

Так, 13.07.2025 близько о 21 годині 50 хвилин, ОСОБА_3 , перебував у власних справах спільно з співмешканкою ОСОБА_7 біля входу до гастроному « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Нікольська, 2, де також знаходився ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що за концентрацією етанолу в крові відповідає до середнього ступеню, ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_7 співмешканки ОСОБА_3 та почав просити грошові кошти.

Будучи не задоволеним діями ОСОБА_8 , ОСОБА_3 зробив йому зауваження та попрохав відійти від його співмешканки ОСОБА_7 , однак останній проігнорував зауваження ОСОБА_3 та продовжив просити грошові кошти, що викликало обурення ОСОБА_3 який у свою чергу підійшов до ОСОБА_8 та на підставі раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_3 виник конфлікт з ОСОБА_8 під час якого ОСОБА_3 вчинив злочин при наступних обставинах.

Так, перебуваючи у вказаному місці у вказаний час ОСОБА_3 не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, хоча повинен був і міг їх передбачити, діючи з непрямим умислом у вигляді злочинної недбалості, перебуваючи під час конфлікту напроти ОСОБА_8 замахнувся на останнього своєю правою рукою, чим спричинив різкий вплив на тіло ОСОБА_8 , внаслідок чого останній втративши рівновагу набув початкового прискорення та впав на площину – асфальтне покриття, отримавши від падіння тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді рани S-подібної форми, крововиливу в м`які тканини, крововиливів під тверду мозкову оболонку (субдурального) та під павутинну оболонку мозку (субарахноїдального), з подальшим набряком та набуханням мозку, що перебуває у причинному зв`язку із подальшим настанням смерті останнього.

В подальшому ОСОБА_3 з місця скоєння кримінального правопорушення зник.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 119 КК України, тобто незаконне вбивство через необережність.

Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин:

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 який безпосередньо при допиті під час судового розгляду вину в інкримінованому йому злочині визнав в повному обсязі та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті.

За згодою обвинуваченої та інших учасників судового провадження, суд в силу ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільними дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції не має, а також йому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Доказами на підтвердження встановлених судом обставин є пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 та наданими прокурором матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведена повністю, і дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 119 КК України, тобто вбивствочерез необережність.

За положеннями ст. 9 Конституції України, ч. 2 ст. 8 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ зобов`язанні застосовувати положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику ЄСПЛ, як джерела права.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції кожному гарантовано право на справедливий суд.

Вирішуючи питання, щодо призначення обвинуваченим покарання суд виходить з загальних засад призначення покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи кожного обвинуваченого та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При цьому, суд враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету – покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесено законом до категорії тяжких злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, визнання провини, сприяння розкриттю злочину, часткове зарахування застави для цілей оборони України.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченій, суд також враховує особу обвинуваченого то, що він раніше не судимий, на даний час боронить Батьківщину, у Комунальному некомерційному підприємстві "Миколаївського обласного центру психічного здоров`я" Миколаївської обласної ради на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра.

На думку суду, перелічені обставини пом`якшують обвинуваченому ОСОБА_3 покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

З урахуванням кримінально-правової оцінки обставин, які врахував суд при визначенні виду покарання та які впливають на його розмір, наявні підстави для застосування норми матеріального права, передбаченої ст. 69 КК України (див. Постанову ВС ККС від 27.06.2019 у справі № 736/710/16-к, н/п № 51-8399 км 18 та Постанову ВС ККС від 20.08.2019 у справі № 753/13581/17, н/п № 51-2612 км 19).

Відповідно до ст.66 КК України у якості обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття, визнання винуватості, активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно до ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання вЗагальній частиніцього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до ст.58 КК України, покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк.Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

У даному випадку, приймаючи до уваги обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, а саме щире каяття, визнання винуватості, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення,що, на переконання суду, істотно знижують тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, який є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, а такожберучи до уваги його намір продовжити військову службу, враховуючи позицію сторони обвинувачення, суд вважає, що в даному випадку існують всі передбачені законом обставинипризначити обвинуваченому основне покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу, а саме, строком на два роки,та замість покарання у виді позбавлення волі на строк два роки на підставі ст.58 КК України призначити ОСОБА_3 службове обмеження для військовослужбовців із відрахуванням в дохід держави з суми грошового забезпечення 10 відсотків.

На думку суду застосування саме такого виду та міри основного покарання відповідатиме меті кримінального покарання, сприятиме виправленню обвинуваченого та запобігатиме вчиненню нових злочинів, як обвинуваченим, так і іншими особами.

Долю речових доказів вирішити на підставі 100 КК України.

Керуючись ст. ст. 369-376 КПК України , суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.58 КК України ОСОБА_3 замість призначеного покарання у виді позбавлення волі призначити покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців із відрахуванням в дохід держави з суми грошового забезпечення 10 (десяти) відсотків строком на 2 (два) роки.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 вимоги п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили у вигляді застави залишити без змін, після чого скасувати та повернути заставу заставодавцю, ОСОБА_9 суму внесеної ним застави в розмірі 151400,00 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок у кримінальному провадженні 487/4821/25, яка внесена згідно з квитанції від 24.07.2025 за наступними реквізитами: рахунок UA843223130000000000100170162, код отримувача 26299835, банк отримувача Державна казначейська служба України м.Київ, призначення платежу застава за ОСОБА_3 .

Заставу внесену ОСОБА_10 в розмірі 151400,00 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок у кримінальному провадженні 487/4821/25, яка внесена згідно з квитанції від 24.07.2025 №ПН3067938 за наступними реквізитами: рахунок UA843223130000000000100170162, код отримувача 26299835, банк отримувача Державна казначейська служба України м.Київ, призначення платежу застава за ОСОБА_3 , перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України за наступними реквізитами: Національний банк України, МФО 300001, рахунок № UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України, призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України.

Зарахувати ОСОБА_3 відповідно до ч.5 ст. 72 КК України у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 14 липня 2025 року по 25 липня 2025 року за правилами п.1 ч.1 ст.72 КК України із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає трьом дням службового обмеження для військовослужбовців.

Речові докази, а саме - змив упаковано до паперового конверту №1, кепка чорного кольору упаковано до паперового конверту №2, пластикова пляшка упаковано до паперового конверту №3, пластикові чарки упаковано до паперового конверту №4, пластикова чарка упаковано до паперового конверту №5, одяг упакований до сей пакету №WAR16207, паперовий конверт в якому знаходиться букальний епітелій ОСОБА_3 - знищити.

Речовий доказ, а саме мобільний телефон IPHONE SE, imei НОМЕР_3 , imei НОМЕР_4 , з номером мобільного телефону НОМЕР_5 , мобільний телефон марки (Хуавей) синього кольору в якому знаходиться сім карта оператора "ВФ України" упакований до сейф-пакету №PSP1082183 - повернути власнику

Речовий доказ, а саме документи на ім`я ОСОБА_8 упаковано до паперового конверту - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1