Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №459/1098/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 459/1098/25 Головуючий у 1 інстанції: Дем`яновська Ю.Д.

Провадження № 22-ц/811/3433/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого–суддіНіткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Шептицького міського суду Львівської області від 22 вересня 2025 року в складі судді Дем`яновської Ю.Д. у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У квітні 2025 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 29.01.2023 року в розмірі 38 727 гривень 91 копійка, з яких: 31324 грн. 67 коп. заборгованість за тілом кредиту, 7403 грн 24 коп. заборгованість за простроченими відсотками.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, 29.01.2023 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт споживчого кредиту. 29.01.2023 відповідач власноручно на планшеті підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». Вказує, що на підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії якої 03/26, тип - "Універсальна GOLD VISA".

Додає, що відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, відтак, відповідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з врахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 12.03.2025 має заборгованість 38 727 гривень 91 копійка, з яких: 31324 гривень 67 копійок заборгованість за кредитом, 7403 гривень 24 копійок заборгованість за простроченими процентами. Просив позов задовольнити.

Оскаржуваним заочним рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 22 вересня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 31 324 (тридцять одну тисячу триста двадцять чотири) гривні 67 копійок заборгованості за кредитним договором №б/н від 29.01.2023, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

В задоволенні решти вимог – відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 1959 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 33 копійок судових витрат понесених на сплату судового збору.

Рішення суду оскаржив АТ КБ «Приватбанк», вважає незаконним в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків.

В обгрунтування доводів скарги покликається на те, що в оскаржуваній частині рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи. На думку представника АТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення із відповідача відсотків за користування кредитом, мотивувавши свої висновки тим, що позивач нараховував відповідачу відсотки за використання кредитного ліміту та списуавав їх за рахунок кредитного ліміту щомісячно. Таким чином вважає, що суд дійшов висновку, що віднесення позивачем до суми тіла кредиту надлишкових коштів є неправомірним.

Апелянт вказує на те, що підписавши заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідач погодився з умовами договору, зокрема, про те, що повернення кредиту здійснюється шляхом ініціювання Банком дебетового переказу з рахунку клієнта, у т.ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором.

Таким чином, нарахування 40,8% річних за користування кредитом та списання за рахунок кредитного ліміту узгоджується з умовами договору.

Докази погашення відсотків за користування кредитом особисто відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Суд не прийняв до уваги розрахунок заборгованості, наданий АТ КБ «Приват Банк», мотивуючи тим, що з такого вбачається, що відповідачем по відсотках погашено лише 2315,49 грн.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки суд не надав належної оцінки виписці по рахунку, яка додана до позову, разом з розрахунком заборгованості.

Так, з виписки по рахунку вбачається, що станом на 01.03.2025 загальна сума заборгованості по кредиту (тіло та відсотки) становить 38727,91грн. Якщо від суми 3727,91 відняти 7403,23 грн (відсотки заявлені в позові), то отримаємо 31324,87 грн (тіло заявлене в позові).

Просить скасувати рішення Шептицького міського суду Львівської області від 22 вересня 2025 року в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками у розмірі 7403,24 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги АТ КБ «Приват Банк», в іншій частині рішення залишити без змін.

Відзивв на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою апеляційне провадження.

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогами щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, сумарний розмір якої не перевищує тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

При цьому, згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зважаючи на те, що рішення оскаржено лише в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача відсотків за кредитним договором, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду лише в частині вирішення позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення відсотків за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що для карт «Універсальна Голд» передбачена відсоткова ставка 40.8 % річних, що складає 3,4 % в місяць.

Як свідчить розрахунок заборгованості, позивач нараховував відповідачу відсотки за використання кредитного ліміту та списував їх за рахунок кредитного ліміту щомісячно.

Також, суд звернув увагу, що згідно із розрахунком заборгованості, відповідачем погашено за поточним тілом кредиту 84 899,04 грн., за простроченим тілом кредиту погашено заборгованість 1900 грн., хоча відповідно до матеріалів справи максимальний розмір кредитного ліміту становив 34 000 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що віднесення позивачем до суми тіла кредиту надлишкових коштів є неправомірним.

Перевіряючи рішення в оскаржуваній його частині колегія суддів виходить з такого.

Як вбачається із матерілів справи та встановлено судом, 29.01.2023 відповідач ОСОБА_1 підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с.61-80), якою приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Відділені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка», «Регулярні платежі». Тип кредиту: розмір кредитного ліміту не перевищує: 200 000 для карт «Універсальна», 200 000 для карт «Універсальна GOLD», 300 000 для Преміальної картки Platinum, 300 000 грн для Преміальної картки World Black Edition, 300 000 грн для Преміальної картки Visa Signature, 400 000 грн для Преміальної картки World Elite, 800 000 для Преміальної картки Infinite; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка для карт «Універсальна» - 42,0 %, для карт «Універсальна GOLD» - 40,8 %.

Також, 29.01.2023 відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту (а.с.81-89), у якому зазначено істотні умови кредитного договору для карток із різним кредитним лімітом, зокрема: до 200 000 грн., до 300 000 грн., до 400 000 грн., до 800 000 грн. відповідно, строк договору 12 місяців з пролонгацією, пільговий період до 55 днів, мета споживчі потреби, процентна ставка у межах пільгового періоду 0.00001 % річних, за межами пільгового періоду 42 % річних, 40.8 % річних, 36 % річних, зазначені загальні витрати за кредитом за різними картами.

АТ КБ «Приватбанк» надав довідку про видачу ОСОБА_1 кредитних карток, зміну кредитного ліміту та виписку за договором б\н від 29.01.2023 за період з 29.01.2023 по 13.03.2025, в якій відображені операції щодо формування заборгованості та нарахування процентів за користування кредитом у відповідному розмірі.

Із довідки про видані картки вбачається, що 29.01.2023 ОСОБА_1 видано карту «Універсальна GOLD» № НОМЕР_1 , строк дії якої 03/26 (а.с.60).

29.01.2023 ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 встановлено кредитний ліміт 34000 грн, який, в подальшому зменшувався, зокрема: 12.06.2024 до 32 240, 00 грн., 24.07.2024 року 30140,00 грн., 01.11.2024 до 0,00 грн. (а.с.59).

Із наданих позивачем доказів, зокрема виписки за карткою вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами шляхом оплати ними за товари та послуги, а також здійснював повернення кредитних коштів позивачу.

Кредитний договір відповідачем недійсним не визнавався, ОСОБА_1 користувався кредитними коштами протягом тривалого часу, договір ним виконувався, тобто вносилися платежі, хоч і не своєчасно та не в повному обсязі, списувалися відсотки за використання кредитного ліміту, що в своїй сукупності вказує на наявність договірних відносин між сторонами та дійсність кредитного договору.

Оскільки відповідач кредит не повернув, розмір заборгованості станом на 12.03.2025 становить 38 727 гривень 91 копійка, з яких: 31324 гривень 67 копійок заборгованість за кредитом, 7403 гривень 24 копійок заборгованість за простроченими процентами.

Дані, відображені у розрахунку заборгованості, відповідають вказаній виписці, яка є первинним бухгалтерським документом, а отже, є належним доказом на підтвердження наявності та розміру заборгованості за кредитом та процентами.

При цьому ОСОБА_1 не оспорював підписання ним Паспорта споживчого кредиту від 29.01.2023 та Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 29.01.2023.

Також, в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували наданий АТ КБ «Приватбанк» розрахунок заборгованості та виписку по договору.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на встановлені обставини справи, заслуговують на увагу посилання АТ КБ «ПриватБанк» в апеляційній скарзі на право банку вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, при цьому суд першої інстанції не звернув увагу на долучену до матеріалів справи заяву ОСОБА_1 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» від 29.01.2023, яка містить підпис позичальника ОСОБА_1 та в якій детально відображено всі умови кредитування.

Отже сторонами, при підписанні позичальником заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» від 29.01.2023, досягнуто згоди щодо розміру процентної ставка для карт «Універсальна Gold» 40,8% річних.

З виписки по рахунку вбачається, що протягом усього строку кредитування відповідачу нараховувалася проценти за користування кредитними коштами у розмірі 3,4 % в місяць. А саме, як встановив суд першої інстанції, 01.04.2023відбулося списання відсотків (за ставкою 3,4%) у розмірі 287,83 грн; 01.05.2023 (за ставкою 3,4%) – 722,88 грн; 01.06.2023 (за ставкою 3,4%) – 1063,68 грн.; 01.07.2023 (за ставкою 3,4%) – 1036,39 грн.; 01.08.2023 (за ставкою 3,4%) – 1155,43 грн; 01.09.2023 (за ставкою 3,4%) – 1163,65 грн.; 01.10.2023 (за ставкою 3,4%) – 1134,63 грн; 01.11.2023 (за ставкою 3,4%) – 1165,94 грн.; 01.12.2023 (за ставкою 3,4%) – 1133,60 грн.; 01.01.2024 (за ставкою 3,4%) – 1178,04 грн.; 01.02.2024 (за ставкою 3,4%) – 1193,48 грн.; 01.03.2024 (за ставкою 3,4%) – 1104,/97 грн.; 01.04.2024 (за ставкою 3,4%) – 1174,16 грн.; 01.05.2024 (за ставкою 3,4%) – 1153,12 грн.; 01.06.2024 (за ставкою 3,4%) – 1210,52 грн.; 01.07.2024 (за ставкою 3,4%) – 1109,54 грн.; 01.08.2024 (за ставкою 3,4%) – 1120,69 грн.; 01.09.2024 (за ставкою 3,4%) – 1080,37 грн.; 01.10.2024 (за ставкою 3,4%) – 1045,86 грн.; 01.11.2024 (за ставкою 3,4%) – 1081,54 грн.; 01.12.2024 (за ставкою 3,4%) – 1047,36 грн.; 01.01.2025 (за ставкою 3,4%) – 1082,52 грн.; 01.02.2025 (за ставкою 3,4%) – 1085,31 грн.; 01.03.2025 (за ставкою 3,4%) – 980,28 грн.

З наведеного слід дійти висновку, що протягом тривалого періоду часу відповідач користувався кредитними коштами, за що Банк регулярно здійснював списання відсотків за користування кредитним лімітом.

Матеріли справи не містять доказів, що з моменту встановлення кредитного ліміту за кредитним рахунком та з моменту списання відсотків, відповідач висловлював незгоду з такими діями Банку, з посиланням на непогодження умов щодо розміру сплачених відсотків, тощо.

Також, матеріали справи не містять доказів, що відповідач звертався до суду з позовом про визнання недійсними та неправомірними умови щодо розміру та сум відсотків, які списувалися банком протягом 2023-2025 років користування кредитним лімітом.

В матеріалах справи відсутні належні докази, що Банком невірно здійснено розрахунок заборгованості, якими, зокрема, можуть бути висновок експерта (спеціаліста), щодо розміру відсотків.

Наданий Банком до позовної заяви розрахунок заборгованості підписаний уповноваженою особою АТ КБ «ПРИВАТБАНК», містить інформацію щодо предмета доказування, а отже згідно ст. 77 ЦПК України є належним доказом на підтвердження позовних вимог.

Встановлення кредитного ліміту лише надає клієнту можливість використати суму кредитного ліміту або утриматися від її використання, а зобов`язання з повернення кредитних коштів залежить лише від волевиявлення клієнта.

Таким чином, відповідач на власний розсуд вирішував чи використовувати наданий йому кредитний ліміт, чи утриматися від його використання. Ключовим моментом є власне дії Відповідача з ініціювання платіжної операції за рахунок не власних коштів, а за рахунок кредитних коштів, що становить собою операцію з кредитування рахунку, чим фактично акцептовано пропозицію Банку з кредитування рахунку в обсязі та в межах кредитного ліміту, що свідчить про прийняття та схвалення власними діями факту кредитування рахунку в обсязі, що визначено самим відповідачем вчиняючи саме таку кількість транзакцій і в такому обсязі, в якому він вважав за доцільне використати запозичені кошти.

Висновки суду про те, що банк протиправно списував нараховані відповідачу відсотки з його рахунку, збільшуючи тим самим суму заборгованості за тілом кредиту, не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 1.4 Заяви заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» від 29.01.2023 також передбачено, що повернення кредиту може здійснюватися шляхом ініціювання Банком дебетового переказу з рахунку клієнта, у т.ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим договором (а.с.65).

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що у разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається простроченою. Прострочене тіло кредиту - це кредитні кошти, які були надані клієнту та не були повернені у строк, передбачений договором. Тобто, якщо позичальник своєчасно не повертає заборгованість за фактично використаними кредитними коштами (тілом кредиту), така заборгованість стає простроченою та відображається у відповідній колонці розрахунку заборгованості.

Кредитний ліміт є поновлювальною кредитною лінією, тому відповідач міг використовувати кредитні кошти, погашати заборгованість та знову користуватися кредитними коштами. Отже, сума заборгованості за поточним та простроченим тілом кредиту постійно змінюється в залежності від використання кредитних коштів та внесення платежів на погашення заборгованості.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 7403 грн. 24 коп.

Відповідно, заочне рішення Шептицького міського суду Львівської області від 22 вересня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками за користування кредитом за кредитним договором в сумі 7403 грн. 24 коп. необхідно скасувати, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення таких позовних вимог.

Також, підлягає скасуванню рішення суду першої інстанції у частині розподілу судових витрат.

За наслідком розгляду справи в суді апеляційної інстанції з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню 2 422,40 грн. судового збору за подання позовної заяви та 3 633,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Заочне рішення Шептицького міського суду Львівської області від 22 вересня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками за користування кредитом за кредитним договором скасувати.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за відсотками за користування кредитом за кредитним договором від 29 січня 2023 року в сумі 7403 грн. 24 коп., змінивши загальний розмір заборгованості, яку стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» за кредитним договором №б/н від 29.01.2023, з 31324 гривні 67 копійок до 38727 (тридцять вісім тисяч сімсот двадцять сім) гривень 91 копійок.

Заочне рішення Шептицького міського суду Львівської області від 22 вересня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 1959 гривень 33 копійок судових витрат понесених на сплату судового збору – скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 2 422,40 грн. судового збору за подання позовної заяви та 3633,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, а разом 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 17 лютого 2026 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк