Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №309/816/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 309/816/25

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., перевіривши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 на постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 23 травня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 23 травня 2025 рокувизнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до постанови суду, - ОСОБА_1 25.02.2025 року о 17 год. 53 хв. у с. Велятино, по вул. Незалежності, №53, будучи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та допустив зіткнення з парканом.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

На зазначену постанову суду ОСОБА_1 09.02.2026 через суд першої інстанціїподав апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість постанови, просить суд скасувати оскаржувану постанову суду від 23.05.2025 та закрити провадження.

Одночасно ОСОБА_1 просить визнати пропущення строку на оскарження прийнятого рішення поважною та поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.

У відповідності до ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанову суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вищевказана норма – ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Із викладеного слідує, що законодавець визначив процесуальний механізм, яким обумовив обрахування строку на апеляційне оскарження постанови судді саме з моменту її винесення.

Закон не містить приписів, які б створювали передумови для іншого обрахування строку на апеляційне оскарження, в тому числі для правопорушника, як окремого суб`єкта права на апеляційне оскарження.

Така позиція законодавця обґрунтована тим, щоб стимулювати особу сумлінно та своєчасно реалізовувати процесуальні права та належним чином виконувати обов`язки, покладені на неї законом.

При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження.

Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Із матеріалів справи слідує, що оскаржувана постанова прийнята судом 23 травня 2025 року, відтак у даному випадку строк на апеляційне оскарження починає перебіг з 24 травня 2025 року і спливає 02 червня 2025 року.

Апеляційна скарга подана ОСОБА_1 до Хустського районного суду Закарпатської області 09.02.2026 (згідно штемпелю суду), тобто із значним пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Причини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 у апеляційній скарзі не зазначає, а посилається на те, що 26.01.2026 на його мобільний телефон було встановлено програму, додаток «Штрафи ПДР», з якого він дізнався, що його Хустським районним судом Закарпатської області було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП., та 30.01.2026 апелянт ознайомився з матеріалами справи №309/816/25 та прийнятою постановою від 23.05.2025.

Проте, вказані обставини не можуть слугувати підставами для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був обізнаний, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення та з приводу події, яка мала місце 25.02.2025 надав пояснення, отже достеменно був обізнаний про наявність протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно нього та про скерування його на розгляд до Хустського районного суду Закарпатської області.

Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Саме собою прохання поновити строк на апеляційне оскарження без зазначення наявності поважних причин для поновлення строку для апеляційного оскарження, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд зауважує, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Сукупність вказаних обставин свідчать про відсутність об`єктивних обставин, які б безумовно свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а відтак і слугували підставами для задоволення клопотання.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи те, що у клопотанні не наведено жодних доказів та мотивів про поважність причин, які позбавили ОСОБА_1 можливості оскаржити постанову судді в межах передбаченого законом строку, апеляційний суд доходить висновку, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення від 23.05.2025, у зв`язку з чим, відсутні підстави для поновлення такого строку.

Отже, апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.

Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 23 травня 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - повернути ОСОБА_1 , як особі, яка її подала.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага