Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №607/25269/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

10.02.2026 Справа №607/25269/25 Провадження №2/607/391/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача заборгованість за Договорами № 3037401493-63933 від 08.04.2021 та № 555141085964001 від 26.03.2021 у розмірі 22 242,8 грн.

Позов мотивовано тим, що ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 08.04.2021 уклали Договір № 3037401493-63933, відповідно до умов якого розмір кредиту - 2000 грн, дата повернення кредиту 22.04.2021, термін користування кредитом 14 діб.

05.08.2021 було укладено договір №05/08/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3037401493-63933.

10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3037401493-63933.

28.02.2025 було укладено договір №28-08/25, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3037401493-63933.

Розмір заборгованості за Договором № 3037401493-63933 від 08.04.2021 станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 14 558 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2000 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги – 12 558 грн.

Крім того, ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 08.04.2021 уклали Договір № 555141085964001, відповідно до якого сторони продовжили строк виконання зобов`язання позивальника по погашенню заборгованості за попереднім Договором № 55141085964 в сумі 3000 грн на новий строк 30 днів.

18.12.2023 укладено договір №18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 555141085964001.

Розмір заборгованості за Договором № 555141085964001 від 26.03.2021 станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 7 684,80 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3000,00 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги – 684,80 грн.

Загальний розмір заборгованості за вищевказаними Договорами, станом на день формування позовної заяви становить 22242,80 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5000, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 17 242,80 грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, у позовній заяві просив розглядати її за відсутності їх представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації останнього та розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади та додатково – шляхом направлення повідомлення на номер мобільного телефону. Попередньо не повідомив суд про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзив на позов не подавав. На підставі вимог ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 08.04.2021 уклали Договір про надання коштів у позику № 3037401493-63933.

Згідно умов договору позичальник надає відповідачу кредит у розмірі 2000 гривень 08.04.2021, дата повернення кредиту 22.04.2021 (включно), строк користування кредитом 14 діб.

Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором V9DRMKV5, який був відправлений 08.04.2021 17:53:09 та введено 08.04.2021 17:54:50.

Сторони погодили графік розрахунків, який є додатком №1 до договору, відповідно до якого 22.04.2021 ОСОБА_1 зобов`язувався повернути 2546 грн кредиту, в тому числі 2000 грн – тіло та 546 грн – відсотки.

Позивачем надано паспорт кредиту та правила про надання коштів у позику.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 2873_241209140708 від 09.12.2024, 08.04.2021 було перераховано грошові кошти у розмірі 2000,00 грн на картку № НОМЕР_1 .

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» 05.08.2021 уклали договір №05-08/21 відповідно до якого відступлено права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Право вимоги вважається відступленим (переданим) Кредитором та набутим (прийнятим) Новим Кредитом в день підписання сторонами Акту приймання передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (п.5.2).

Відповідно до акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 05.08.2021 (а.с. 28), реєстру боржників (а.с. 29-31), ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги, в тому числі за договором № 3037401493-63933 до відповідача.

ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 10.03.2023 уклали договір №10-03/2023/01, відповідно до якого відступлено права вимоги за кредитними договорами до позичальників

Право вимоги вважається відступленим (переданим) Кредитором та набутим (прийнятим) Новим Кредитом в день підписання сторонами Акту приймання передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (п.5.2).

Відповідно до акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 10.03.2023 (а.с. 40), реєстру боржників (а.с. 43-46), ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги, в тому числі за договором № 3037401493-63933 до відповідача.

28.08.2025 було укладено договір №28-08/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Право вимоги вважається відступленим (переданим) Кредитором та набутим (прийнятим) Новим Кредитом в день підписання сторонами Акту приймання передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (п.5.2).

Відповідно до акту приймання передачі Реєстру Боржників від 28.08.2025 (а.с. 69), реєстру боржників (а.с. 71-72), ТОВ ««КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитним договором до позичальника ОСОБА_1 , а саме - за договором № 3037401493-63933.

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора за кредитним договором № 3037401493-63933 від 08.04.2021, заборгованість становить 2546 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2000,00 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 546 грн (а.с. 16).

Крім того, згідно розрахунку позивача за кредитним договором № 3037401493-63933 від 08.04.2021 станом на 12.11.2025 (а.с. 20), станом на день розрахунку заборгованість становить за тілом кредиту – 2000 грн, заборгованість за відсотками – 12 558 грн, разом – 14 558 грн.

ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 26.03.2021 уклали Договір позики № 555141085964001 (пролонгація), відповідно до умов якого сторони домовилися продовжити строк виконання зобов`язань Позичальника по погашенні заборгованості по договору позики № 555141085964 в сумі 3000 грн на строк 30 днів, під проценти, вказані у п. 1.1.1. Договору.

Відповідно до п. 1.1.1. Договору, сторони погодили тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить вiд фактичного виконання Позичальником умов договору та становить: 1.1.1.1. Знижена процентна ставка, фіксована становить 730.00 % річних від суми Позики у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення заборгованостi або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днiв, що слідують за датою закінчення такого строку; 1.1.1.2. Стандартна процента ставка, фіксована становить 950.00 % річних від суми Позики та застосовується: - у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в пп 1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та - у межах періоду прострочення, але не більше 30 (тридцяти) календарних днiв поспiль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивiльного кодексу України

Договір підписаний відповідачем 26.03.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (СМС-код) 0901.

Сторони погодили графік платежів, який є додатком №1 до договору № 555141085964001 від 26.03.2021, та відповідно до якого за весь строк кредитування ОСОБА_1 повинен платити 26.04.2021 3000 грн тіла кредиту та 1800 грн – відсотків, разом – 4800 грн

26.03.2021 ОСОБА_1 також підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором (СМС-код) 0901 заявку на пролонгацію по договору позики № 555141085964 від 26.02.2021, у якій просив перерахувати кошти по новому договору позики № 555141085964001 в рахунок виконання грошових зобов`язань та погашення поточної заборгованості за діючою позикою № 555141085964 від 26.02.2021.

Відповідно до довідки ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія», підтверджено, що клієнтом ОСОБА_1 погашено заборгованість по договору № 555141085964 від 26.02.2021 шляхом перерахування коштів згідно умов Договору позики (пролонгації) № 555141085964001 від 26.03.2021.

18.12.2023 укладено договір №18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників.

Право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру боржників в паперовому вигляді, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до Боржників (п.6.1.4).

Відповідно до платіжної інструкції від 27.12.2023 ТОВ «Факторинг Партнерс» перерахувало «ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» 1100000 грн фінансування за договором факторингу.

Відповідно до акту приймання передачі Реєстру Боржників від 22.12.2023 (а.с. 56), реєстру боржників (а.с. 59-61), ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 555141085964001.

Відповідно до розрахунку позивача за кредитним договором № 555141085964001 від 26.03.2021 станом на 12.11.2025 (а.с. 19), заборгованість відповідача становить за тілом кредиту – 3000 грн, заборгованість за відсотками – 4684,8 грн, разом – 7684,80 грн.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі №524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 08.04.2021 уклали Договір про надання коштів у позику № 3037401493-63933 на суму 2000 гривень до 22.04.2021 (включно), строк користування кредитом 14 діб.

Факт одержання коштів відповідачем підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 09.12.2024, відповідно до якого 08.04.2021 було перераховано грошові кошти у розмірі 2000,00 грн на картку № НОМЕР_1 .

Як встановлено судом, на підставі договорів від 05.08.2021 №05-08/21, від 10.03.2023 № 10-03/2023/01, від 28.08.2025 №28-08/25 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 3037401493-63933, що підтверджується змістом договорів, актами приймання передачі, реєстрами прав вимог, які досліджені судом.

Суд зазначає, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Як видно із розрахунку наданого позивачем, ним нараховувалися відсотки і після закінчення строку кредитування – з 05.08.2021 по 10.03.2023, тоді як строк кредитування, який передбачений договором закінчився 22.04.2021, що не узгоджується з Правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 відповідно до якої поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про укладення угоди про продовження строку кредитування.

Тому, підтвердженим розміром відсотків, за кредитним договором суд вважає, розмір відсотків, який погоджений сторонами у графіку розрахунків, який є додатком №1 до договору 546 грн .

Оскільки відповідачем не спростовано такий розмір заборгованості, то позов в цій частині підлягає до часткового задоволення, на суму 2546 грн.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 26.03.2021 уклали на підставі Заявки на пролонгацію від 26.03.2021 до договору позики 555141085964 був укладений Договір позики № 555141085964001, відповідно до умов якого сторони домовилися продовжити строк виконання зобов`язань Позичальника по погашенні заборгованості по договору позики № 555141085964 в сумі 3000 грн на строк 30 днів.

Підписавши заявку на пролонгацію по договору позики № 555141085964 від 26.02.2021, відповідач просив перерахувати кошти по новому договору позики № 555141085964001 в рахунок виконання грошових зобов`язань та погашення поточної заборгованості за діючою позикою № 555141085964 від 26.02.2021.

Довідкою ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія», підтверджено, що клієнтом ОСОБА_1 погашено заборгованість по договору № 555141085964 від 26.02.2021 шляхом перерахування коштів згідно умов Договору позики (пролонгації) № 555141085964001 від 26.03.2021.

Як встановлено судом, на підставі договору факторингу від 18.12.2023 №18/12-2023 право вимоги до відповідача за кредитним договором № 555141085964001 перейшло до позивача, що підтверджується змістом договору, актом приймання передачі, реєстром права вимоги, які досліджені судом.

Як видно із графіку платежів, який є додатком №1 до договору, сторони погодили розмір відсотків у розмірі 1800 грн.

Разом із тим, позивачем заявлено розмір відсотків 7684,80 грн.

Тому, суд вважає підтвердженим розмір відсотків погоджений у Додатку № 1 до Договору позики № 555141085964001 від 26.03.2021 (а.с. 41) у розмірі 1800 грн.

Тому, позов в цій частині підлягає до часткового задоволення, шляхом стягнення 3000 грн тіла кредиту та 1800 грн – відсотків, разом – 4800 грн.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Згідно з статтею 81 Цивільним процесуальним кодексом України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, реалізуючи принцип змагальності сторін.

Отже, оскільки відповідачем не спростовано загальний розмір заборгованості за Договорами № 3037401493-63933 від 08.04.2021 та № 555141085964001 від 26.03.2021 у розмірі 7 346 грн (2546 грн + 4800 грн) вказану суму слід стягнути із відповідача в користь позивача.

Позивачем понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн (а.с. 108).

Окрім того, позивач стверджує що поніс витрати на правову допомогу у розмірі 13000 гривень, на підтвердження яких надає: договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, заявку №854 від 01.10.2025, витяг з Акту №21 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025 та Прайс – лист АО «Лігал Ассістанс».

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.

Згідно додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою – п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. (відповідна правова позиція викладена у Постановах ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18).

Суд вважає, що такі послуги, які зазначені у переліку які зазначені у заявці, як надання усної консультації з вивченням документів складання – 2 години на суму 4000 грн (п.1.2) не підтверджені матеріалами справи, не відповідають критеріям обґрунтованості та розумної необхідності, не доведено, що вказані послуги стосуються розгляду цієї справи, а не інших, є необхідними та неминучими для цієї справи, при цьому, на думку суду вказані послуги охоплюється послугою написання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.

На підставі наведеного, суд доходить висновку що позивачу слід відшкодувати лише необхідні і розумні витрати на правову допомогу. Такими у цій справі є витрати у розмірі 9000 грн.

Загалом судові витрати будуть становити 11 422,40 (2422,40+9000) грн.

Судом задоволено позовних вимог на суму 7 346 грн із 22 242,8 грн, що становить 33,02 %. Отже, в силу статті 141 ЦПК України, із відповідача в користь позивача слід стягнути 3 771,68 (11 422,40 * 33,02 %) грн судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» 7 346 (сім тисяч триста сорок шість) гривень заборгованості за кредитними договорами № 3037401493-63933 від 08.04.2021 та № 555141085964001 від 26.03.2021 та 3 771 гривень 68 копійок судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 10.02.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м. Київ, 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 .

Головуючий суддяВ. М. Позняк