Вирок від 18 лютого 2026 р. у справі №465/114/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/114/26

1-кп/465/813/26

ВИРОК

Іменем України

19.02.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.390-1 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 , 01.01.2026 року близько 13:00 год., діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, всупереч рішення Франківського районного суду м. Львова від 11.12.2025 у справі №465/11091/25 (№2-о/465/410/25) про видачу обмежувального припису, згідно якого йому строком на 1 місяць було заборонено: перебувати в місці спільного проживання з його матір`ю ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 не виконав вищевказаний обмежувальний припис Франківського районного суду м.Львова від 11.12.2025, прийшовши у місце проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 та перебував за вищевказаною адресою.

Окрім цього, ОСОБА_4 , 02.01.2026 близько 09:20 год., діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, всупереч вищевказаного рішення Франківського районного суду м. Львова від 11.12.2025 у справі №465/11091/25 (№2-о/465/410/25) про видачу обмежувального припису, не виконав вказаний обмежувальний припис, прийшовши у місце проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 та перебував за вищевказаною адресою.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому, підтвердивши усі викладені в обвинувальному акті обставини.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.

А тому, з врахуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, враховуючи згоду учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оскільки, ОСОБА_4 вчинив декілька тотожних кримінальних правопорушень, суд кваліфікує його дії за ст.390-1 КК України за епізодами невиконання обмежувальних приписів (01.01.2026, 02.01.2026), а не за кожен із них окремо, оскільки вони підпадають під дію однієї і тієї ж статті закону України про кримінальну відповідальність і повторної кваліфікації не потребують.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст.390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувального припису.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які є кримінальними проступками, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра відповідно до довідки №20 від 05.01.2026 року не перебуває та лікаря-нарколога, відповідно до довідки № 9 від 02.01.2026року не перебуває, є раніше судимим, ніде не працює.

Обставинами, що пом`якшують покарання є визнання обвинуваченим вини у вчинених кримінальних правопорушеннях, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, позицію сторони обвинувачення, та враховуючи, що за приписамист. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням на нього, у відповідності до ст. 59-1 КК України, обов`язків.

З огляду на вимоги ч.2 ст.65 КК України визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних проступків та злочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 59-1 ККУкраїни, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду, згідно ч. 2 ст. 59-1 КК України, такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Судом встановлено, що вироком Франківського районного суду м.Львова від 30.12.2025 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік та покладено на засудженого передбачені ст. 59-1 КК України обов`язки.

Таким чином суд приходить до висновку, що остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити відповідно до ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні до обвинуваченого не застосовувався.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати по справі за проведення судових експертиз відсутні.

Керуючись ст.370, 373, 374 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченогост. 390-1 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.71 КК України до даного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Франківського районного суду м.Львова від 30.12.2025 року та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 місяців.

У відповідності до ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1