Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №456/2556/25 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2556/25

Провадження № 2/456/113/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 січня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу №456/556/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Процент» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №95974-3710-1 від 25.01.2024 в розмірі 30881,25 гривень, яка складається з 3050,00 грн., - заборгованості за кредитом, 27831,25 грн., за нарахованими процентами за період з 25.01.2024 по 24.01.2025, що нараховані відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5%), а також судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 25.01.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №5974-3710-1 , відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 3050,00 грн строком на 365 днів до 24.01.2024 шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5 %). Кредитний договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідачки на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.на та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, у зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, Позивач звертає стягнення виключно на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 25.01.2024 по 24.01.2025.

Позивач не вимагає та не пред`являє вимоги дострокового повернення суми кредиту відповідно до п. 2.1.2, 2.1.6, 4.7 кредитного договору. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань заборгованість відповідача за кредитним договором за нарахованими та несплаченими процентами станом на 18.04.2025 становить 30881,25грн., за період з 25.01.2024. по 24.01.2025, що нараховані відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та графіку платежів, яка відповідачем в добровільному порядку не погашається.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 14.05.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25.07.2025. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі.

Ухвалою суду від 25.07.2025 справу розглядом відкладено на 06 листопада 2025 року.

Ухвалою суду від 25.07.2025 справу розглядом відкладено на 12 січня 2026 року.

Розгляд справи відбувся 12.01.2026, за відсутності сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові.

Відтак суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 25.01.2024 між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 , укладено кредитний договір №5974-3710-1, згідно з яким Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 3050,00 грн на засадах зворотності, строковості, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити нараховані проценти.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору розмір кредиту становить 3050,00 грн; процентна ставка за користування кредитом становить 2,5% від суми кредиту за кожний день (річна процентна ставка становить 912,50%) користування кредитом; строк надання кредиту та строк дії договору становить 365днів зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно з Додатком № 1 до цього договору; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Сума загального розміру кредиту та загальних витрат, орієнтовна реальна річна процентна ставка зазначені в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.6).

Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , що належить позичальниці.

Переказ суми кредиту здійснюється Товариством через платіжний сервіс FONDY (ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» здійснює діяльність переказу коштів без відкриття рахунків, веб-сайт https://fondy.ua) або іншим способом) (п. 1.7).

Розділом 6 кредитного договору передбачено, що договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на сайті https://procent.com.ua відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». З метою отримання кредиту позичальник проходить реєстрацію в ІКС шляхом заповнення всіх необхідних полів (в тому числі ПІБ, РНОКПП, номер телефону, номер електронного платіжного засобу), підтверджує номер телефону, за яким буде здійснюватися подальша ідентифікація позичальника в ІКС, ознайомлюється з Правилами, надає згоду на обробку персональних даних та згоду на отримання та передачу інформації з Бюро кредитних історій шляхом проставлення відповідних відміток. Після проведення реєстрації в ІКС позичальнику створюється Особистий кабінет, в якому відображаються всі його анкетні дані.

Кредитний договір, таблицю обчислення загальної вартості кредиту і графік платежів підписано ОСОБА_1 , за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

Свої зобов`язання за договором ОСОБА_1 , не виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 18.04.2025 утворилась заборгованість, що згідно з розрахунком позивача становить 30881,00.

Витягом з інформаційно-телекомунікаційної системи підтверджено хронологію дій щодо укладення кредитного договору.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що між сторонами існували договірні правовідносини, що виникли на підставі кредитного договору (оферти) на спеціальних умовах.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом частин 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно зі ст. 64 ЦПК України.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов`язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов`язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, вичерпну інформацію про отримання коштів позичальницею, наявність заборгованості.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Всупереч вищенаведеному, відповідачем не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов`язань за договором.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка визначена позивачем до стягнення за кредитом та за несплаченими процентами в розмірі 30881,25 грн., яка складається з 3050,00 грн., заборгованість за кредитом, 27831,25 гривень заборгованість за нарахованими процентами за період з 25.01.2024 по 24.01.2025, що нараховані відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5%).

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Враховуючи, що зазначена заборгованість на даний час залишається непогашеною, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до задоволення з урахуванням встановлених судом обставин. А відтак з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №5974-2710-1 від 25.01.2024 за кредитом та нарахованими та несплаченими процентами в розмірі 30881,25,00 грн.

Щодо судових витрат.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи..

Враховуючи вищевикладене, дотримуючись принципів розумності та співмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для цієї справи слід стягнути у сумі 10000,00 грн..

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст..7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 133, 141, 244, 245, 259, 263-268, 279 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (ЄДРПОУ 41466388, 03150, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4) заборгованість за кредитним договором №5974-3710-1 від 25.01.2024 в загальній сумі 30881 (тридцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) грн. 25 коп., яка складається з: заборгованість за кредитом в сумі – 3050 (три тисячі п`ятдесят) грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими відсотками за період з 25.01.2024 по 24.01.2025 в сумі – 27831 (двадцять сім тисяч вісімсот тридцять одна) грн. 00 коп., витрати на правову допомогу в сумі – 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн..40 коп..

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду виготовлений 22.01.2026.

Суддя Р. Т. Шрамко