Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №446/380/26 — Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/380/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026142420000020 від 09.02.2026 за обвинуваченням

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Колоденці, Кам`янка-Бузького району Львівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із повною загальною середньою освітою, одруженого, працюючого у ТзОВ ЛЕОПОЛІС-ПЛЮС на посаді охоронника, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 , 08 лютого 2026 року приблизно о 20:00 год, знаходячись у спальній кімнаті житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаючи про те, що здоров`я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально караним, під час конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із своєю дружиною ОСОБА_4 , маючи умисел на спричинення їй тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання, застосувавши до останньої фізичне насильство, як форму домашнього насильства відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно застосував фізичну силу, а саме коли потерпіла перебувала у лежачому положенні на ліжку, умисно наніс останній один удар кулаком правої руки в ніс.

У подальшому, ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на заподіяння тілесних ушкоджень, в той же день, перебуваючи у вищевказаному місці та в той же час, коли потерпіла перебувала у лежачому положенні на ліжку, умисно наніс ще не менше п`яти ударів кулаками обох рук по правій руці та правій нозі.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження у виді синця на переніссі, синця на задній поверхні правого плеча в середній третині та синця на бічній поверхні правого стегна в середній третині, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 спричинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Прокурор Кам`янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури ОСОБА_5 подав до суду обвинувальний акт щодо кримінального правопорушення, в якому зазначив про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпілою ОСОБА_4 додано заяву від 13.02.2026, в якій вона не заперечує проти розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , є кримінальним проступком.

Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Як видно з доданої до обвинувального акту письмової заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника ОСОБА_6 , обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності.

Окрім цього, до обвинувального акта долучено матеріали досудового розслідування за № 12026142420000020 від 09.02.2026 та документи, що засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, зокрема витягом з ЄРДР від 13.02.2026 (матеріали кримінального провадження, а.с. 1), поясненнями ОСОБА_4 від 08.02.2026 (матеріали кримінального провадження, а.с. 4), поясненнями ОСОБА_3 від 08.02.2026 (матеріали кримінального провадження, а.с. 5), протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 08.02.2026 (матеріали кримінального провадження, а.с. 6-7), протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 09.02.2026 (матеріали кримінального провадження, а.с. 19-21), протоколом проведення слідчого експерименту від 09.02.2026 (матеріали кримінального провадження, а.с. 22-24), висновком експерта №12/2026 від 11.02.2026 (матеріали кримінального провадження, а.с. 27-28), протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11.02.2026 (матеріали кримінального провадження, а.с. 29-33), протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.02.2026 (матеріали кримінального провадження, а.с. 34-38), протоколом огляду предмета від 11.02.2026 (матеріали кримінального провадження, а.с. 48-49), протоколом допиту підозрюваного від 13.02.2026 (матеріали кримінального провадження, а.с. 65-67).

Відтак, з урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України – спричинення умисного легкого тілесного ушкодження доведена повністю встановленими органом досудового розслідування обставинами.

Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що він раніше не судимий, із повною загальною середньою освітою, одружений, працюючий у ТзОВ ЛЕОПОЛІС-ПЛЮС на посаді охоронника, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Відтак, з урахуванням усіх обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті, суд не знаходить, так як вважає їх такими, що не призведуть до виправлення особи засудженого і запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Цивільного позову не було заявлено.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, не застосовувались.

Керуючись ст. 381, 382 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят гривень. 00 коп) грн.

Речові докази:

- наданий начальником ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області один оптичний диск DVD-R "Verbatim" - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12026142420000020 від 09.02.2026.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

Копія вироку не пізніше наступного дня за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1