Рішення від 09 лютого 2026 р. у справі №461/8766/25 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/8766/25

Провадження №2-а/461/9/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2026 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Чубей К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування постанови та закриття провадження справі –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України, у якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 08.10.2025 №22/2025/02-2-02 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та закрити провадження у справі.

В обґрунтування позову покликається на те, що 13.10.2025 він отримав постанову від 08.10.2025 №22/2025/02-2-02 по справі про адміністративне правопорушення, в якій вказано, що головний інспектор будівельного нагляду розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 25.09.2025 №42, протокол про адміністративне правопорушення від 25.09.2025, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил від 25.09.2025. Позивач стверджує, що вищезазначеного припису та інших вказаних документів він не отримував.

Крім того, згідно з постановою КМУ №303 від 13.03.22, під час воєнного стану планові та позапланові перевірки припинені. Однак, якщо наявна загроза, що може негативно вплинути на безпеку, права чи законні інтереси громадян, перевірка може бути дозволена за рішенням центральних органів виконавчої влади. Позивач вважає, що проведена позапланова перевірка є незаконною, оскільки незрозумілим та необгрунтованим є той факт, на підставі яких даних встановлена загроза, що може негативно вплинути на безпеку, права чи законні інтереси громадян.

Також позивач зазначав, що постанова від 08.10.2025 №22/2025/02-2-02 – це третя постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у справі за результатами перевірок на АДРЕСА_1 . Зокрема, рішенням Галицького районного суду м. Львова від 25.03.2025 у справі №461/470/25 постанову головного інспектора будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Павліва О.Т. №6/24/02-08 від 30.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП до покарання у виді штрафу в розмірі 34000,00 грн. скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 19.08.2025 у справі №461/5267/25 постанову по справі про адміністративне правопорушення №11/2025/02-2-02 від 22.04.2025, винесену головним інспектором будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду ДІАМ Павлівим О.Т., відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП - скасовано, а провадження у справі - закрито.

Позивач вказує, що постанова ДІАМ від 08.10.2025 №22/2025/02-2-02 по справі про адміністративне правопорушення була винесена щодо факту невиконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 квітня 2025 року. Зокрема, в постанові по справі про адміністративне правопорушення №11/2025/02-2-02 від 22.04.2025 у вступній частині також вказано, що вона розглянута на підставі припису від 17.04.2025. Обидві постанови були винесені щодо однієї особи - ОСОБА_1 . Отже, у даному випадку притягнення до відповідальності ОСОБА_1 на підставі частини 1 статті 188-42 КУпАП повністю збігаються суб`єкт відповідальності, вид порушення і підстава притягнення до адміністративної відповідальності. Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що в нього виникло право на скасування постанови від 08.10.2025 №22/2025/02-2-02 у зв`язку з тим, що відносно нього уже була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, яка скасована, а провадження у справі закрито, щодо того самого факту невиконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 квітня 2025 року, що порушує приписи ст. 61 Конституції України.

Крім того, позивач стверджує, що під час розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо нього не були дотримані норми ст.ст. 268, 280 КУпАП. Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення від 08.10.2025 №22/2025/02-2-02, справа про адміністративне правопорушення була розглянута за відсутності ОСОБА_1 , а отже з порушенням його права бути присутнім при її розгляді, що на думку позивача, є безумовною підставою для скасування постанови, яка була прийнята без з`ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Як зазначено в постанові, інформація про час і дату розгляду справи зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення від 25 вересня 2025 року. Однак, даного протоколу позивач не отримав.

Враховуючи вищенаведене, і те, що відповідальність за статтею 188-42 КУпАП передбачена за невиконання законних приписів, а ОСОБА_1 не міг бути замовником будівництва відповідно до п.4 ч.1 ст.1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», відтак вважає, що приписи та постанова про накладення штрафу є протиправними, а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 24.10.2025 позовну заяву залишено без руху.

03.11.2025 на виконання вимог ухвали суду представник позивача Хром`як У.В. через Електронний суд подала заяву про усунення недоліків, зокрема просила долучити до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.11.2025 відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Окрім того, ухвалою суду позивачу поновлено строк на оскарження постанови.

13.11.2025 представник Державної інспекції архітектури та містобудування України Атаманюк Б.Р. через Електронний суд подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

В обґрунтування відзиву покликається на те, що приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 квітня 2025 року від ОСОБА_1 вимагалося: усунути у встановленому законом порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом приведення земельної ділянки у попередній стан, що існував до початку самочинного будівництва у термін до 17 червня 2025 року. Сам по собі факт оскарження припису або незгода позивача з його змістом не є правовою підставою для невиконання вимог такого припису. Представник стверджує, що позивач був належним чином повідомлений про проведення позапланового заходу на об`єкті будівництва за адресою: вул. Паркова, 9, м. Львів, повідомленням від 12 вересня 2025 року за №2247/02/12-25. 17 вересня 2025 року о 10 год. 00 хв. Головні інспектори прибули на об`єкт будівництва за адресою: вул. Паркова, 9, м. Львів, для проведення позапланової перевірки та встановили, що суб`єкт містобудування не прибув для проведення позапланової перевірки та не уповноважив особу. Відтак, для участі у проведенні позапланової перевірки був залучений представник органу місцевого самоврядування, а саме Львівської міської ради. Під час проведення позапланової перевірки на вищезазначеному об`єкті будівництва Головними інспекторами встановлено, що ОСОБА_1 не виконав вимогу припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 квітня 2025 року, а саме не усунув у встановленому законом порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо об`єкта будівництва за адресою: вул. Паркова, 9, м. Львів, шляхом приведення земельної ділянки у попередній стан, що існував до початку самочинного будівництва у термін до 17 червня 2025 року. Вищезазначені обставини зафіксовані в Акті складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 25.09.2025 №42.

У зв`язку з виявленими порушеннями, крім акта перевірки, було складено протокол про адміністративне правопорушення від 25.09.2025 та видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.09.2025. Відповідно до протоколу, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся о 10 год. 00 хв. 08 жовтня 2025 року у приміщенні Державної інспекції архітектури та містобудування України за адресою: вулиця Генерала Чупринки, 71, поверх 1, кабінет 110, місто Львів, 79044. Представник стверджує, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був додатково повідомлений телефонограмою від 07.10.2025 №1.

Щодо покликання позивача на наявність рішень у справах №461/470/25 та №461/5267/25, представник вказує, що вони ухвалені у справах, які стосувалися інших правовідносин, а саме – оскарження рішень органів державного архітектурно-будівельного контролю, прийнятих за результатами інших заходів контролю та за іншими фактами виявлених порушень позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Відповідно, обставини, встановлені у тих справах, не можуть мати преюдиційного значення для цієї справи, оскільки не стосуються предмета доказування у ній та не підтверджують відсутності складу правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності. Більш того, преюдиційний факт, на який посилається позивач, полягає у тому, що він не був власником нерухомого майна на момент виконання самочинного будівництва, а набув право власності на об`єкт після завершення будівельних робіт. Проте ці обставини не мають значення для розгляду даної справи, оскільки оскаржуваною постановою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності не за здійснення самочинного будівництва, а за невиконання вимог припису від 17 квітня 2025 року, який був адресований безпосередньо йому як чинному власнику об`єкта.

Крім того, представник зазначив, що позивач помилково стверджує, що постанова ДІАМ від 08.10.2025 №22/2025/02-2-02 прийнята щодо того самого факту невиконання припису, який був предметом розгляду в постанові від 22.04.2025 №11/2025/02-2-02, оскільки постанова №11/2025/02-2-02 від 22 квітня 2025 року була прийнята за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, пов`язаного з невиконанням припису ДІАМ від 20 грудня 2024 року. Цим приписом суб`єкту містобудування було визначено усунути допущені порушення законодавства шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт, у строк до 20 лютого 2025 року. Водночас, постанова №22/2025/02-2-02 від 08 жовтня 2025 року стосувалася іншого факту правопорушення, а саме невиконання припису від 17 квітня 2025 року, яким було визначено усунути порушення шляхом приведення земельної ділянки у попередній стан, що існував до початку самочинного будівництва, у строк до 17 червня 2025 року. Таким чином, другий припис мав зовсім інший предмет зобов`язання – не легалізацію будівництва, а усунення наслідків самочинного будівництва шляхом демонтажу та відновлення земельної ділянки.

13.11.2025 представник Державної інспекції архітектури та містобудування України Атаманюк Б.Р. через Електронний суд подав клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву, оскільки встановленого судом строку виявилось недостатньо для підготовки копій зазначених документів, а також для формування кінцевої правової позиції органу щодо спірних правовідносин.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13.11.2025 Державній інспекції архітектури та містобудування України продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву, а розгляд справи відкладено.

21.11.2025 представник позивача Хром`як У.В. через Електронний суд подала клопотання про доручення доказів, зокрема просила долучити до матеріалів справи: рішення Галицького районного суду м. Львова від 19.08.2025 у справі №461/5267/25 та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №461/5267/25; рішення Галицького районного суду м. Львова від 25.03.2025 у справі №461/470/25 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №461/470/25.

25.11.2025 представник Державної інспекції архітектури та містобудування України Атаманюк Б.Р. через Електронний суд повторно подав відзив на позовну заяву та долучив до нього копії необхідних документів.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 02.12.2025 розгляд справи було відкладено у зв`язку із клопотанням представника позивача.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 16.12.2025 розгляд справи було відкладено у зв`язку із клопотанням представника позивача.

23.12.2025 представник позивача Хром`як У.В. через Електронний суд подала клопотання про доручення доказів, зокрема просила долучити до матеріалів справи рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі №461/219/26 про визнання позапланової перевірки протиправною та скасування припису від 20.12.2024.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.02.2026 розгляд справи було відкладено у зв`язку із клопотанням представника позивача.

06.02.2026 представник Державної інспекції архітектури та містобудування України Атаманюк Б.Р. через Електронний суд подав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференці.

Сторони у справі про судовий розгляд даного позову повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши заяву представника Державної інспекції архітектури та містобудування України Атаманюка Б.Р. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Із зазначеної норми вбачається, що постановлення ухвали про участь сторін в судовому засіданні в режимі відеоконференції є правом суду.

Окрім того, чинним КАС України передбачено можливість розгляду справ без участі сторін у справі.

Враховуючи те, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.11.2025 у даній справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, судом роз`яснено сторонам право подавати письмові пояснення з приводу спору, відтак суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви представника Державної інспекції архітектури та містобудування України Атаманюка Б.Р. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції необхідно відмовити.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 квітня 2025 року від ОСОБА_1 вимагалося: усунути у встановленому законом порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом приведення земельної ділянки у попередній стан, що існував до початку самочинного будівництва у термін до 17 червня 2025 року /а.с.147-151/.

Згідно наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України від 10 вересня 2025 року № 192 «Про проведення позапланової перевірки» /а.с.158-159/ та відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 11 вересня 2025 року № 2223/02/12-25/а.с.160-161/, проведена позапланова перевірка на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , щодо виконання суб`єктом містобудування вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 квітня 2025 року.

Під час проведення позапланової перевірки на вищезазначеному об`єкті будівництва головними інспекторами будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду ОСОБА_2 та Костівим Р.О. встановлено, що суб`єкт містобудування не виконав вимогу припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 квітня 2025 року, а саме не усунув у встановленому законом порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо об`єкта будівництва за адресою: вул. Паркова, 9, м. Львів, шляхом приведення земельної ділянки у попередній стан, що існував до початку самочинного будівництва у термін до 17 червня 2025 року.

Вищезазначені обставини зафіксовані головними інспекторами в Акті складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 25.09.2025 №42 /а.с.177-203/.

25.09.2025 головним інспектором будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Домашовцем Р.С. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП /а.с.204-209/.

08.10.2025 постановою головного інспектора будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Костіва Р.О. №22/2025/02-2-02 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення /а.с.216-220/.

Як вбачається зі змісту постанови, така прийнята на підставі акту складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 25 вересня 2025 року №42, протоколу про адміністративне правопорушення від 25 вересня 2025 року, припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25 вересня 2025 року.

У постанові зазначено, з-поміж іншого, що приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17.04.2025 вимагається: усунути у встановленому законом порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом приведення земельної ділянки у попередній стан, що існував до початку самочинного будівництва у термін до 17 червня 2025 року. Суб`єкт містобудування був належним чином повідомлений про проведення позапланового заходу на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , повідомленням від 12 вересня 2025 року за №2247/02/12-25. 17 вересня 2025 року о 10 годині 00 хвилин Головні інспектори прибули на об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , для проведення перевірки та встановили, що суб`єкт містобудування не прибув для проведення позапланової перевірки та не уповноважив особу. Під час проведення позапланової перевірки на вищезазначеному об`єкті будівництва Головними інспекторами встановлено, що суб`єкт містобудування не виконав вимогу припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів, правил від 17 квітня 2025 року, а саме не усунув у встановленому законом порядку допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо об`єкта будівництва за адресою: вул. Паркова, 9, м. Львів, шляхом приведення земельної ділянки у попередній стан, що існував до початку самочинного будівництва у термін до 17 червня 2025 року. Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

У пункті 5 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За приписами пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки, серед іншого, є перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (п.9 Порядку № 553).

Відповідно до п.п. 1 п. 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Згідно з п. 12. Порядку №553, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

У пункті 13 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, серед іншого, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відтак, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет виконання вимог приписів та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.

Законодавство не передбачає чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки (на відміну від планової, що врегульовано п. 12 Порядку №553) як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.

Таким чином, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані повідомити суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки для того, щоб надати суб`єкту містобудування право взяти участь у здійсненні позапланового заходу контролю та надати документи з питань, що виникають під час його здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повідомлявся про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , повідомленням №2247/02/12-25 від 17.09.2025, однак поштове відправлення було повернено відправнику у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується трекінгом поштового відправлення за №0505368903188.

Відтак, у матеріалах справи відсутні докази про своєчасне повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки у період з 12.09.2025 по 25.09.2025 щодо виконання суб`єктом містобудування вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 квітня 2025 року.

Суд також звертає увагу, що матеріали справи не містять підтверджень про те, що позивач був ознайомлений або отримав копію припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 квітня 2025 року, за невиконання умов якого відповідач виніс оскаржувану постанову. Такий припис був складений у відсутності ОСОБА_1 та містить примітку про його направлення поштовим відправленням 17.04.2025, однак підтвердження про його отримання позивачем відсутнє.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Таким чином, про розгляд справи про адміністративне правопорушення має бути повідомлена особа, яка притягується до адміністративної відповідності.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Однак, суду не надані докази належного сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що істотно впливає на фактичну можливість особи реалізувати передбачені ст. 268 КУпАП права з метою всебічного з`ясування обставин справи.

Недотримання відповідачем вимог щодо належного сповіщення позивача про розгляд відносно нього справи про адміністративне правопорушення, позбавлення його можливості реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, фактично призвели до прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення без всебічного і об`єктивного встановлення обставин в справі.

Аналізуючи обставини справи, досліджені матеріали, приймаючи до уваги порушення відповідачем вимог щодо належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи про адміністративне правопорушення, відсутність доказів про отримання ОСОБА_1 припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 17 квітня 2025 року, за невиконання якого він був притягнений до адміністративної відповідальності, оцінивши законність оскаржуваної постанови, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позову та задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.

Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч. 3 ст. 286 КАС України, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно задоволити, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 08.10.2025 №22/2025/02-2-02 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та закрити провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня 2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, таким чином, позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову і позивачем сплачено судовий збір при подачі позовної заяви /а.с.23/, то сума судового збору в розмірі 605,60 грн. має бути йому компенсована за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 188-42, 245, 268, 278, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 11, 72, 73, 139, 229, 241, 246, 250, 286, 295 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування постанови та закриття провадження справі– задоволити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 08.10.2025 №22/2025/02-2-02, винесену головним інспектором будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Костівим Ростиславом Олеговичем, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень - Державної інспекції архітектури та містобудування України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_2

Відповідач: Державна інспекція архітектури та містобудування України, ЄДРПОУ 44245840, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, буд. 26.

Суддя Зубачик Н.Б.