Вирок від 18 лютого 2026 р. у справі №461/1375/26 — Галицький районний суд м. Львова

461/1375/26

1-кп/461/376/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2026 м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, у кримінальному провадженні №12026142360000101 від 12 лютого 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженої, раніше судимої, востаннє вироком Галицького районного суду від 25.02.2025 за ч. 2 ст. 389 КК України,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вироком Галицького районного суду м. Львова від 25 лютого 2025 року визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та засуджено до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 рік 7 днів.

25.04.2025 до Личаківського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області надійшло розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили 27.03.2025, а саме: вироку Галицького районного суду міста Львова від 25.02.2025, який було прийнято до виконання та цього ж дня засуджену ОСОБА_3 поставлено на облік.

23 травня 2025 року, ОСОБА_3 з`явилася до Личаківського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області, що за адресою: м. Львів, вул. Мартовича, 3, де їй було роз`яснено порядок та умови відбування покарання у виді пробаційного нагляду, встановлені дні явки на реєстрацію та попереджено про наслідки ухилення від покарання, а саме, що за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України. Про ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання та наслідками ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, свідчить підпис ОСОБА_3 у підписці від 23 травня 2025 року. Про ознайомлення з встановленими дням явки на реєстрацію, свідчить підпис ОСОБА_3 у постанові про встановлення днів явки на реєстрації від 23 травня 2025 року.

Однак, ОСОБА_3 , 16.06.2025, 07.07.2025, 05.01.2026, 19.01.2026 та 02.02.2026 в порушення умов відбування покарання у виді пробаційного нагляду, умисно, без поважних причин, маючи реальну можливість його відбути, всупереч інтересам правосуддя в частині забезпечення виконання покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, будучи ознайомленою з порядком та умовами відбування покарання та попередженою про передбачену законодавством кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, не з`явилась на планову реєстрацію до Личаківського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області, що за адресою: м. Львів, вул. Мартовича, 3, чим порушила обов`язки, покладені на неї вироком Галицького районного суду м. Львова від 25 лютого 2025 року.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви від 17.02.2026 року обвинувачена ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_4 , беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, не оспорювала встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності за правилами спрощеного провадження. Судом шляхом дослідження відповідної заяви встановлено, що сторони, які обізнані зі своїми правами, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, а саме ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, останньою не оспорювалися та беззаперечно визнавалися.

Водночас підстави розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, викладені в згаданому клопотанні прокурора, були ретельно перевірені.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_3 ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, тобто кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України.

Щодо призначення обвинуваченій виду й розміру покарання за вказаний кримінальний проступок, то суд виходить з такого.

Суд, дотримуючись загальних засад призначення покарання, зокрема, призначення покарання у межах, установлених у санкції частини статті, відповідно до положень Загальної частини КК України, із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, призначає покарання, що буде необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, згідно з ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до кримінальних проступків, особу винної, яка раніше судима, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, обставини скоєного кримінального правопорушення та обирає їй покарання у виді обмеження волі ближче до мінімального строку, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 389 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

На переконання суду, таке покарання для засудженого відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, у рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

При цьому, при призначенні покарання, суд враховує, що ОСОБА_3 вироком Галицького районного суду м. Львова від 25 лютого 2025 року визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та засуджено, з урахуванням ст. 71 КК України, до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 рік 7 днів. Покарання за цим вироком не відбуто.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

За таких обставин суд відповідно до ст. 71 КК України призначає ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків з урахуванням положень ст. 72 КК України, яке було б більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім правопорушенням.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.302, 368-371,373,374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Галицького районного суду м. Львова від 25 лютого 2025 року, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1(одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

Строк відбуття покарання обчислювати з дня прибуття і постановки засудженої на облік у виправному центрі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 5 ст. 382 КПК України, вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1