Вирок від 18 лютого 2026 р. у справі №401/3425/25 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

копія

справа № 401/3425/25

1-кп/401/194/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2026 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

сторони справи: прокурор ОСОБА_3 ,

потерпіла ОСОБА_4 ,

захисник, адвокат ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025121070000638, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2025 року, відносно, -

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Світловодську Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України судимості не має,

- за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 вчинив умисний злочин проти власності, за таких обставин.

Так, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та який триває по теперішній час на підставі Указів Президента України, прийнятих упродовж 2022 - 2025 років.

05 вересня 2025 року о 14 годині 20 хвилин ОСОБА_6 прибув до хлібного магазину ТОВ «Хлібодар», який знаходиться по вулиці Михайла Грушевського, №10, в місті Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області, та в якому продавцем працювала йому знайома ОСОБА_4 , 1953 року народження.

У приміщенні вказаного магазину ОСОБА_6 помітив на прилавку мобільний телефон «Xiaomi» моделі «Redmi 9 Note», який привернув його увагу, як предмет незаконного збагачення, та який належить продавцю ОСОБА_7 .

Діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно – небезпечних наслідків, чітко усвідомлюючи, що його злочинні дії є помітними та зрозумілими продавцю магазину, взяв до рук мобільний телефон потерпілої, та в присутності покупця магазину ОСОБА_8 , не реагуючи на зауваження потерпілої ОСОБА_4 щодо повернення її майна, покинув приміщення магазину та з місця скоєння злочину зник, тим самим відкрито заволодів мобільним телефоном «Xiaomi» моделі «Redmi 9 Note», яким у подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 3012,70 (три тисячі дванадцять гривень та сімдесят копійок).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , як і під час досудового слідства, в інкримінованому йому злочині винуватим себе визнав та пояснив, що дійсно 05 вересня 2025 року він був випивший. Він дійсно зайшов до хлібного магазину ТОВ «Хлібодар», який знаходиться по вулиці Михайла Грушевського, №10, в місті Світловодську, та в якому продавцем працює раніше йому знайома ОСОБА_4 , для того щоб взяти у неї телефон і зателефонувати своїй матері. У магазині він привітався з продавцем ОСОБА_4 , яка відмовила йому на прохання надати телефон для телефонного дзвінка. Коли в магазин зайшла покупець і її обслуговувала продавець ОСОБА_4 , він без дозволу останньої взяв її телефон з прилавку. На зауваження ОСОБА_4 повернути телефон він не реагував. Забравши без дозволу телефон ОСОБА_4 він швидко вийшов з магазину і втік від ОСОБА_4 , яка вибігши за ним на вулицю кричала повернути телефон. Він втік в сторону гаражів, і з телефону видалив інформацію. Через 10-15 хвилин після викрадення телефону його затримали працівники поліції та вилучити викрадений телефон. Він зізнався у вчиненому. Він повністю зізнається в інкримінованому злочині, вчинив його на гарячу голову, проте вважає, що його дії слід кваліфікувати як шахрайство. У вчиненому кається, просив у потерпілої пробачення, та просив суворо його не карати, призначити йому покарання більш м`яке ніж передбачено законом та звільнити його від відповідальності з випробуваванням.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї провини у вчиненому, його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України повністю підтверджується наданими стороною обвинувачення належними, допустимими та достовірними доказами, які досліджено під час судового розгляду справи.

Показаннями потерпілої ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні пояснила, що дійсно вона особисто знайома з ОСОБА_9 , та знає його батьків по роботі. Вона працює продавцем в хлібному магазині ТОВ «Хлібодар», який знаходиться по вулиці Михайла Грушевського, №10, в місті Світловодськ. 05 вересня 2025 року вона була на роботі. Близько 14 години 30 хвилин в магазин зайшов ОСОБА_10 . Крім неї та Дементія в магазині нікого небуло. ОСОБА_11 попросив у неї телефон зателефонувати матері. Вона відмовила йому надати телефон. В той час коли вона була занята роботою, ОСОБА_11 без її дозволу взяв телефон з прилавка вітрини. В цей час у магазин зайшла покупець. Вона декілька раз просила ОСОБА_12 повернути телефон на місце. Поки вона була занята роботою, ОСОБА_11 швидко вийшов з магазину і втік. Вона вибігля за ним на вулицю, але він зник. Вона викликала поліцію, і ОСОБА_12 затримали з телефоном. Після повернення викраденого ОСОБА_13 телефону, в ньому була стерта вся інформація. Просить призначити обвинуваченому ОСОБА_14 передбачене законом покарання.

Показаннями свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що дійсно 05 вересня 2025 року в обідній час вона зайшла в хлібний магазин в районі поліції. Вона була очевидцем коли в магазині юнак нібито говорив по телефону. Продавець стала гукати юнака вимагаючи повернути телефон, але той вибіг з магазину з телефоном в втік. Продавець побігла за ним в сторону гаражів, але через 3-5 хвилин повернулася, та сказала, що у неї викради телефон.

Протоколом прийняття заяви ОСОБА_4 , 1953 року народження, від 05 вересня 2025 року, про вчинене кримінальне правопорушення з якого видно, що 05 версеняч 2025 року близько 14 години 30 хвилин, в приміщенні хлібного магазину ОСОБА_15 відкрито заволодів її мобільним телефоном «Xiaomi» моделі «Redmi 9 Note», та зник. (а.с. 68).

Результатами огляду місця події, які зафіксовано в протоколі огляду місця події від 06 вересня 2025 року з фототаблицею, з яких видно обстановку в хлібному магазині ТОВ «Хлібодар», який знаходиться по вулиці Михайла Грушевського, №10, в місті Світловодськ, де було відкрито викрадено ОСОБА_6 телефон продавця ОСОБА_4 . Огляд проводився із застосуванням фотозйомки (а.с.70-77).

Результатами пред`явлення свідку ОСОБА_16 особи для впізнання за фотознімками, які зафіксовано в протоколі від 06 вересня 2025 року, з яких видно, що свідок ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_6 , як особу яка виходила з магазину по вулиці Михайла Грушевського, 10, 05 вересня 2025 року з телефоном. (а.с.78-82).

Результатами пред`явлення потерпілій ОСОБА_4 особи для впізнання за фотознімками, які зафіксовано в протоколі від 06 вересня 2025 року, з яких видно, що потерпіла ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_6 , як особу яка відкрито заволоділа її мобільним телефоном в магазині 05 вересня 2025 року (а.с.83-87).

Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05 вересня 2025 року, з якого видно, що 05 вересня 2025 року о 15 годині 57 хвилин працівниками поліції Відділу поліції №1 в м. Світловодську було фактично затримано ОСОБА_6 , безпосередньо після вчинення 05 вересня 2025 року злочину, а саме, після відкритого заволодіння мобільним телефоном «Xiaomi» моделі «Redmi 9 Note», який належить ОСОБА_4 , в хлібному магазині ТОВ «Хлібодар», який знаходиться по вулиці Михайла Грушевського, №10, в місті Світловодськ. Первісна кваліфікація дій ОСОБА_6 надана органом досудового розслідування за ч.4 ст.186 КК України. (а.с. 88-89).

Висновками судової товарознавчої експертизи №2411 від 30 вересня 2025 року в ході якої встановлено ринокву вартість мобільного телефону «Xiaomi» моделі «Redmi 9 Note» (а.с.100-107).

Результатами слідчого експерименту, які зафіксовано в протоколі слідчого експерименту від 11 жовтня 2025 року проведеного з відеозаписом, та з яких видно, що під час слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_4 пояснила про обставини відкритого викрадення ОСОБА_13 в приміщенні магазину її мобільного телефону. (а.с.119-123).

Речовими доказами у кримінальному провадженні: мобільний телефон Xiaomi Redmi 9 Note ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 ; оптичний диск з файлами відеозаписів слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_4 , який долучено до матеріалів кримінального провадження. (а.с.90, 124).

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_6 працівниками поліції фактично було виявлено та затримано 05 вересня 2025 року близько 15 години, і він весь час залишався поряд із працівником поліції.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження.

Відповідно до статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процессуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Частиною 4 статті 186 КК України передбачена кримінальна відповідальність за відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, який карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

У судовому засіданні на підставі належних, допустимих, достовірних доказів достовірно встановлено, що ОСОБА_6 05 вересня 2025 року близько 14 годині 30 хвилин, в умовах воєнного стану, прибув до магазину хлібопекарні ТОВ «Хлібодар», який знаходиться по вулиці Михайла Грушевського, 10 міста Світловодська Олександрійського району Кіровоградської області. Діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 без дозволу власника ОСОБА_4 з прилавку магазину в присутності ОСОБА_4 взяв її телефон. Продовжуючи діяти наполегливо з метою заволодіння телефоном, ОСОБА_17 на вимогу ОСОБА_4 не повернув телефон, а відкрито заволодівши телефоном з місця злочину зник.

Досліджені судом і перелічені у вироку докази є належними і допустимими, оскільки з урахуванням припису положень ст.ст.85, 86 КПК України кожен окремо і у своїй сукупності не скомпрометовані, та обґрунтовано підтверджують обставини щодо вчинення обвинуваченим злочину, вони є достовірними і отримані у встановленому Кримінально - процесуальним кодексом порядку.

Дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, проаналізувавши та оцінивши зібрані у справі докази в їх єдності, і сукупності, та у взаємозв`язку, суд доходить висновку, що вказані докази є належними, допустимими, достовірними та поза розумним сумнівом достатніми для визнання обвинуваченого ОСОБА_6 винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Даючи оцінку результатам судового розгляду справи суд визнає, що винуватість ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині доведена повністю, дії обвинуваченого суд кваліфікує як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто за ч.4 ст.186 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує, що відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При цьому, відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно доположень ст.65 КК Українита постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», - особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів; більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів; у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», - відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Зважується, крім того, на висновки з приводу пропорційності покарання тяжкості правопорушення, висловлені ЄСПЛ в своїх рішеннях, зокрема, у рішеннях по справах Souring v. UK, Shvydka v. Ukraine, Tammer v. Estonia, - за змістом яких захід, що застосовується до порушника має бути пропорційним переслідуваній меті, засудження та покарання порушника не мають бути непропорційними законній меті і підстави, якими керуються національні суди, мають були відповідними і достатніми для виправдання такого втручання.

Вимоги дотримання справедливості при призначенні кримінального покарання закріплені у ст.10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.14 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права 1966 року,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Суд враховує, що у відповідності із статтею 12 КК України обвинувачений ОСОБА_6 вчинив тяжкий, умисний, корисливий, злочин. Обвинувачений свою вину визнав частково та з приводу вчиненого шкодує. Викрадене майно повернуто потерпілій. Обвинувачений має постійне місце проживання де характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, в силу ст.89 КК України судимості не має.

Обставин, що пом`якшують покарання органом обвинувачення не виявлено, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до п.6 ч.1 ст.67 КК України є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Суд враховує, що прокурор в судових дебатах просив призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на 7 років.

Суд зазначає, що у справі не встановлені підстави для застосуванням ч.1 ст.69 КК України та призначення винуватому покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст.186 КК України.

З урахуванням встановлених обставин справи, та даних, що характеризують особу обвинуваченого, виходячи з загальних засад призначення покарання, законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно відповідати обставинам та характеру скоєного правопорушення, та необхідним і достатнім для виправлення винуватої особи, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів, ОСОБА_6 слід призначити покарання, передбачене ч.4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на визначений строк.

Відносно обвинуваченого в зв`язку з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, під час досудового розслідування було обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, строк дії якого судом продовжувався.

Початок строку відбування покарання слід рахувати з дня ухвалення вироку.

Згідно з вимогами ч.5 ст.72 КК України обвинуваченому у строк відбуття покарання слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з часу затримання і взяття обвинуваченого під варту, тобто з 05 вересня 2025 року, і по день який передує ухваленню вироку суду, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Судові витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує, керуючись правилами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за який призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня винесення вироку суду, тобто з 19 лютого 2026 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_6 зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з дня взяття його під варту 05 вересня 2025 року по 18 лютого 2026 року, включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день відбуття покарання.

До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Речові докази у кримінальному провадженні:

1. Оптичний диск з файлами відеозаписів слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_4 , який долучено до матеріалів кримінального провадження – залишити при матеріалах справи.

2. мобільний телефон Xiaomi Redmi 9 Note ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 – залишити їй за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Світловодський міськрайонний суд упродовж 30 днів з дня його проголошення, а засудженим – у той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя Світловодського

міськрайонного судду ОСОБА_1

Згідно з оригіналом