Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №390/221/26 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Суд: Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 17 лютого 2026 р.

Справа: №390/221/26

Суддя: Підгірська Г. О.

Справа № 390/221/26

Провадження № 3/390/70/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2026 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі судді Підгірської Г.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною п`ятою статті 126, частиною третьою статті 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Кропивницького районного суду Кіровоградської області надійшли матеріали адміністративних справ щодо скоєння ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126, частиною третьою статті 130 КУпАП, які постановою суду від 16.02.2026 об`єднано в одне адміністративне провадження у справі № 390/221/26.

Згідно наданих документів 28.01.2026 о 12:05 на трасі -14 46 км ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ2121 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (нечітка мова та хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, дане порушення вчинено повторно двічі протягом року, чим порушив п.2.5. ПДР України.

В той же час, 28.01.2026 о 12:05 на трасі Н-14 46 км ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ2121 д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, дане порушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.а. ПДР України.

До протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 долучив заявку на отримання судових повісток за допомогою смс-повідомлення.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. В матеріалах справи також є підтвердження про отримання ним смс-повідомлень.

З метою забезпечення реалізації ОСОБА_1 прав, судом використано усі можливі способи його сповіщення про місце і час розгляду справи.

Проте, судом встановлено наступні обставини:

1) працівниками поліції повідомлено ОСОБА_1 про направлення матеріалів справ про адміністративні правопорушення для розгляду до Кропивницького районного суду Кіровоградської області;

2) суд здійснював виклик ОСОБА_1 , однак останній не вжив жодних заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження;

3) жодних клопотань, заяв тощо, які б обґрунтовували неможливість явки до суду чи про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 до суду не було подано.

Таким чином, судом вичерпані всі доступні можливості для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.

Зважаючи на викладені обставини та те, що ОСОБА_1 своєчасно і належним чином сповіщався про час і місце розгляду справи, з урахуванням строків розгляду справ, суд відповідно до вимог частини першої статті 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених статтею 1 КУпАП.

З метою своєчасного та належного розгляду справи, виконання завдань провадження в справі про адміністративне правопорушення, з врахуванням вимог частини другої статті 268 КУпАП, відповідно до якої під час розгляду судом справ, передбачених частиною п`ятою статті 126 та частиною третьою статті 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без його участі.

Дослідивши та вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали суд дійшов до наступного висновку.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною третьою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КупАП в повному обсязі підтверджується такими матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 577546 від 28.01.2026; відеозаписами з боді-камер поліцейських, на яких зафіксовано відмову ОСОБА_1 пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з відміткою про відмову; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння з поміткою «не проводився»; довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 протягом року чотири рази піддавався адміністративному стягненню за керування транспортним засобом в стані сп`яніння чи відмову від проходження відповідного огляду; розписка про відсторонення від керуванням транспортним засобом, тощо.

Враховуючи наведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд визнає доведеним поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, будучи особою, яка вже двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КпАП України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за частиною п`ятою статті 126 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою – четвертою цієї статті.

Наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 577569 28.01.2026, постановою про накладення адміністративного правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі; постановою Подільського районного суду міста Кропивницького від 27.08.2025; довідкою про неотримання посвідчення водія; довідкою про притягнення до адміністративної відповідальності; довідкою про належність транспортного засобу - ОСОБА_2 ; відеозаписами з боді-камер поліцейських, довідкою з КРУП ГУНП в Кіровоградській області, що за відомостями ГСЦ документ відсутній та іншими матеріалами справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною п`ятою статті 126 КУпАП, а саме: повторно протягом року вчинив порушення, передбачене частинами другою-четвертою статті 126 КУпАП.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Згідно зі статтею 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Вчинення правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 130 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Зважаючи на санкції, правопорушення передбачене частиною третьою статті 130 КУпАП є більш серйозним правопорушенням з числа вчинених.

Враховуючи характер правопорушень, особу правопорушника, який зважаючи на статтю 36 КУпАП, суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк п`ятнадцять дібз позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.

Суд не вбачає підстав для застосування стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, оскільки ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу ВАЗ 2121 д.н.з. НОМЕР_1 .

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до вимог статті 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється Законом України «Про судовий збір», сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення.

Керуючись статтею 30, 36, частиною п`ятою статті 126, частиною третьою статті 130, статтями 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 130 та частиною п`ятою статті 126 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді у виді адміністративного арешту на строк 15 (п`ятнадцять) дібз позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Допустити виконання постанови після набрання постановою законної сили.

Початок строку відбування адміністративного арешту обчислювати з моменту адміністративного затримання у порядку виконання даної постанови.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Г.О. Підгірська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua