Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №491/30/26 — Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/30/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Ананьїв

Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Надєр Л. М., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст.126 ч.5, 130 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 19 лютого 2024 року органом 5136, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ст.ст.126 ч.5, 130 ч.ч.1, 2 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

21 січня 2026 року до Ананьївського районного суду Одеської області з Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст.126 ч.5, 130 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначені матеріли були зареєстровані в Автоматизованій системі документообігу суду та їм було присвоєно єдині унікальні номери судових справ 491/30/26, 491/31/26.

За результатами автоматизованого розподілу судових справ справи №№491/30/26, 491/31/26 було передано для розгляду судді Ананьївського районного суду Одеської області Надєр Л.М..

З наведеного вбачається, що особою, щодо якої складені вище вказані протоколи, відповідно, зареєстровано судові справи №№491/30/26, 491/31/26, є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому всі зазначені вище справи перебувають на розгляді у судді Ананьївського районного суду Одеської області Надєр Л.М..

Частиною 2 ст.36 КУпАП визначено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до розділу ІІІ п.6 «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 №814, в редакції від 15 липня 2024 року, у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об`єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об`єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).

Аналізуючи положення розділу ІІІ п.6 «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 №814, є підстави для об`єднання вище вказаних матеріалів.

Враховуючи викладене, з метою дотримання вимог ч.2 ст.36 КУпАП суд на місці постановляє об`єднати справи №№491/30/26, 491/31/26 в одне провадження, присвоївши об`єднаній справі єдиний унікальний номер 491/30/26, оскільки вказана справа зареєстрована в АБД Д3 першою.

20 грудня 2025 року о 00 годин 04 хвилини ОСОБА_1 в м. Ананьїв, вул. Пролетарська, 12, Подільського району Одеської області керував автомобілем марки «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1а ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.126 КУпАП.

За вказаним фактом працівником поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 20 грудня 2025 року серії ЕПР1 №545692 за ч.5 ст.126 КУпАП.

20 грудня 2025 року о 00 годин 04 хвилини ОСОБА_1 в м. Ананьїв, вул. Пролетарська, 12, Подільського району Одеської області керував автомобілем марки «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, нечітка мова), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.п ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП.

За вказаним фактом працівником поліції відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 20 грудня 2025 року серії ЕПР1 №545671 за ч.2 ст.130 КУпАП.

Після надходження до суду справу було призначено до розгляду на 18 лютого 2026 року та за місцем мешкання, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було направлено повістку про виклик до суду, однак ОСОБА_1 на виклик суду не з`явився. Конверти повернулися до суду з відмітками поштового відділення «адресат відсутній», хоча вказану адресу ОСОБА_1 надав при встановленні його особи працівниками поліції, що підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення.

При цьому, з урахуванням наведених вище обставин, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 достеменно відомо про складення відносно нього вище вказаних протоколів про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 зі свого боку ознайомлений з місцем розгляду справи, та що розгляд справи відбудеться Ананьївським районним судом Одеської області.

Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Також, суд бере до уваги, що пунктом «с» частини 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особі гарантовано право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Зі свого боку ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складення відносно нього вказаних протоколів, жодного разу не вжив заходів, щоб дізнатися про стан розгляду справи відносно нього, а також не подав до суду жодних клопотань щодо необхідності забезпечення захисту його прав в суді за допомогою захисника тощо.

Крім того відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі та з ними можливо ознайомитись на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/ та сайті Ананьївського районного суду Одеської області за адресою в мережі Інтернет https://an.od.court.gov.ua/sud1501/gromadyanam/csz/.

З диспозиції ч.1 ст.268 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 ст.268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 126, 130 КУпАП, не віднесено до категорії справ, розгляд яких має здійснюватись за обов`язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Водночас, станом на 18 лютого 2026 року від ОСОБА_1 , будь-яких заяв або клопотань, в тому числі про відкладення розгляду справи, не надходило.

Враховуючи викладене, відсутність клопотань ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 2 ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Водночас суд приходить до висновку про те, що в рамках розгляду вказаної справи провадження у справі за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.

Встановлено, що відносно ОСОБА_1 20 грудня 2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №545671 за керування ним автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, та дії ОСОБА_1 працівником поліції було кваліфіковано за ч.2 ст.130 КУпАП, тобто, повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому з доданого до протоколу витягу з ІПС «Армор» вбачається, що 03 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №530150 за ч.2 ст.130 КУпАП.

Однак судом було встановлено, що постановою Біляївського районного суду Одеської області від 06 листопада 2025 року, яка набрала законної сили 18 листопада 2025 року, ОСОБА_1 було визнано винним та притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП та на підставі ч.3 ст.30 КУпАП на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки 4 місяці 25 днів.

Стаття 130 КУпАП за змістом складається з вичерпної кількості частин, які відповідають певному складу адміністративного правопорушення, вчиненого особою.

Частиною 2 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Водночас ч.3 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 20 грудня 2025 року на момент вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП був таким, на якого протягом року було двічі – Постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 21 березня 2025 року, та постановою Біляївського районного суду Одеської області від 06 листопада 2025 року, накладено адміністративне стягнення за дії, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного встановлено, що дії ОСОБА_1 , які мали місце 20 грудня 2025 року, та за які відносно нього складено вище зазначений протокол про адміністративне правопорушення, підпадають під склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.130 КУпАП, а саме - дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Також суд звертає увагу на те, що суд не вправі самостійно змінювати кваліфікацію дій ОСОБА_1 на ч.3 ст.130 КУпАП.

Суд, враховуючи вищезазначені обставини, вважає, що адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , було безпідставно кваліфіковано за ч.2 ст.130 КУпАП.

Так, згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Приймаючи дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Так, зокрема, винуватість особи поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, відеоматеріалами та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Відповідно до ст.19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд зазначає, що діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право суду змінювати правову кваліфікацію вчиненого правопорушення.

Суд зазначає, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Алене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Частиною 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП.

Водночас, вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №545692 від 20 грудня 2025 року, постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 07 березня 2025 року у справі №521/1786/25, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення витягу з ІПС «Армор» та постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 07 березня 2025 року вбачається, що протягом року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого..

Суд звертає увагу на те, що згідно доданої до протоколу копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 31 серпня 2023 року власником автомобіля марки «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_3 є ОСОБА_2 , а тому питання оплатного вилучення транспортного засобу у ОСОБА_1 розглядатися не може.

Відповідно до ст.401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3328 гривень.

З наведеного вбачається, що у 2026 році у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути стягнено судовий збір у розмірі 665,60 гривень (3328 гривень * 0,2 = 665,60 гривні).

Обставин, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст.34 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує вину ОСОБА_1 , відповідно до положень ст.35 КУпАП, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має бути визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, на нього має бути накладено стягнення в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 401, 126 ч.5, 130 ч.2, 221, 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 19 лютого 2024 року органом 5136, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 , винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративні стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобам на строк 6 (шість) років.

Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №545671 від 20 грудня 2025 року за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 19 лютого 2024 року органом 5136, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , мешканцем АДРЕСА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Реквізити для сплати штрафу: Розрахунковий рахунок: UA148999980313050106000015634. Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції, Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.). Код банку (МФО): 899998, Отримувач: ГУК в Од.обл./м.Ананьїв/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526.

Роз`яснити, що відповідно до положень ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання копії постанови, а у разі її оскарження не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, зазначений вище, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір призначеного штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету22030106, Призначення платежу*;101;_________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя: Надєр Л. М.

Постанова вступила в законну силу „___” _______ 20___ року та може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців „___” _________ 20__ року.