Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №761/38303/20 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/1359/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року місто Київ

справа № 761/38303/20

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Голуб С.А.

за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчих листах, постановлену під головуванням судді Савчук Ю.Н., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчих листах, заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , стягувач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,-

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2024 року заявник ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернувся до суду із заявою, в якій просив замінити сторону стягувача з ВАТ «КБ «Надра», як вибулої сторони на його правонаступника, а саме: ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у виконавчих листах у справі №2-8443/10 боржник: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які видавалися Шевченківським районним судом міста Києва.

В мотивування вимог посилався на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2010 року у цивільній справі №2-8443/10 позов ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 242458,87 доларів США, що становить 1936034,08 грн., та судові витрати 1820 грн., а всього 1937854,08 грн.

17 липня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення права вимоги №GL48N718070_I_3, згідно якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Вказував, що відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, а тому виникає необхідність у процесуальному правонаступництві та заміні стягувача у виконавчих листах, виданих у цивільній справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, заявник ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову, якою заяву задовольнити.

В обґрунтування вимог посилався на те, що ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було подано заяву про заміну стягувача у виконавчих листах, а не заміну сторони виконавчого провадження, як це було зазначено в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року.

Вказував, що згідно відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 березня 2025 року, було встановлено, що в останнє виконавчий лист №2-8443/10 від 15 листопада 2010 року, виданий Шевченківським районним судом міста Києва, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» у розмірі 1937854,08 грн. був повернутий стягувачу 08 листопада 2019 року, відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа закінчився 19 жовтня 2014 року.

Зазначав, що у зв`язку з тим, що строки пред`явлення виконавчого документа, станом на 26 квітня 2022 року, а саме на дату набрання чинності Закону від 15 березня 2022 року №2129-ІХ «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про викове провадження», не пропущеній, строки пред`явлення виконавчого листа по справі №2-8443/10 перериваються.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 27травня 2010 року у цивільній справі №2-8443/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ«Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 242458,87 доларів США, що становить 1936034,08 грн. та судові витрати у розмірі 1820 грн., а всього 1937854,08 грн.

ПАТ «КБ «Надра» 31 січня 2014 року звернулося до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міськрайонного управління юстиції із заявами про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів, виданих Шевченківським районним судом міста Києва у справі №2-8443/10.

Згідно договору №GL48N718070_І_3 про відступлення прав вимоги від 17 липня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за №509, право вимоги за кредитним договором №8/2007/840-К/1278-Н від 29 серпня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Пунктом 1 договору №GL48N718070_І_3 передбачено, що за цим договором банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього договору.

Відповідно до витягу з реєстру договорів до ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» перейшло право вимоги за кредитним договором №8/2007/840-К/1278-Н від 29 серпня 2007 року.

Звертаючись до суду з даною заяво, заявник посилався на те, що відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, а тому виникає необхідність у процесуальному правонаступництві та заміні стягувача у виконавчих листах, виданих у цивільній справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Внаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі №910/2954/17.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом. Заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 сформулювала висновок, згідно з яким заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має процесуальну мету, яку суд також враховує разом з доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою про правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчено, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а тому суд оцінює ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Аналогічні висновки містяться також у постановах Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №2-186/10, від 13 липня 2022 року у справі №1309/8166/12.

У заяві ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» зазначало, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2010 року у цивільній справі №2-8443/10 на даний час не виконано.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19 березня 2025 року вбачається, що згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебували наступні виконавчі провадження, а саме:

у період з 10 липня 2012 року по 08 листопада 2019 року виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №2-8443/10 від 15 листопада 2010 року, виданого Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» у розмірі 1937854,08 грн. Дане виконавче провадження 08 листопада 2019 року завершено, відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»;

у період з 03 лютого 2014 року по 24 квітня 2014 року виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №2-8443/10 від 24.05.2013, виданого Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» у розмірі 1937854,08 грн. Дане виконавче провадження 24 квітня 2014 року завершено, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»;

у період з 04 липня 2012 року по 29 грудня 2012 року виконавче провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа №2-8443/10 від 15.11.2010, виданого Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» у розмірі 1937854,08 грн. Дане виконавче провадження 29 грудня 2012 року завершено, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»;

у період з 12 квітня 2013 року по 18 жовтня 2013 року виконавче провадження НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа № 2-8443/10 від 15.11.2010, виданого Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» у розмірі 1937854,08 грн. Дане виконавче провадження 18 жовтня 2013 року завершено, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»;

у період з 03 лютого 2014 року по 24 квітня 2014 року виконавче провадження НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа №2-8443/10 від 24.05.2013, виданого Шевченківським районним судом м. Кисва, про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» у розмірі 1937854,08 грн. Дане виконавче провадження 24.04.2014 завершено, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

У вказаній відповіді зазначено, що на момент надання відповіді, повторно на виконання, виконавчі листи № 2-8443/10, виданого Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором у розмірі 242458,87 доларів США, що становить 1936034,08 грн., та судові витрати 1820 грн., а всього 1937854,08 грн. до територіальних відділів ДВС Дніпропетровської області не надходили та не перебувають.

На момент набрання рішенням законної сили діяли положення Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21квітня 1999 року.

Статтею 22 Закону №606-XIV було передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 Закону №606-XIV строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Отже, за приписами Закону №606-XIV, який діяв на момент набрання рішенням законної сили та враховуючи, що 24 квітня 2014 року повернено виконавчий лист №2-8443/10 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» у розмірі 1937854,08 грн., а відтак стягувач міг повторно пред`явили вказаний виконавчий лист до виконання протягом року з моменту повернення.

З наведеного слідує, що строк пред`явлення виконавчого листа №2-8443/10 відносно боржника ОСОБА_2 на виконання рішення суду від 27 травня 2010 року сплив 25 квітня 2015 року ще до придбання 17 липня 2020 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у ПАТ КБ «Надра» права вимоги до ОСОБА_2 у даній справі.

Таким чином, під час продажу ПАТ КБ «Надра» права вимоги ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_2 , банк вже втратив право пред`явлення виконавчого листа у даній справі до виконання. За умовами договору про відступлення прав вимоги до нового кредитора - правонаступника стягувача переходять усі права первісного кредитора.

За наведених обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача за виконавчим листом №2-8443/10 відносно боржника ОСОБА_2 не відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України.

Щодо заміни стягувача з ВАТ «КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у виконавчому листі №2-8443/10, виданому Шевченківським районним судом міста Києва щодо боржника ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частинами 4 і 5 зазначеної статті передбачено, що у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, при цьому у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Згідно з п.п.5, 7 Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України «Про виконавче провадження» від 02червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Виходячи з системного аналізу вимог Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року та п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (протягом 3-х років), тобто має місце пряма вказівка законодавця про надання зворотної дії в часі положенню щодо поширення 3-х річного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, які були видані до 05 жовтня 2016 року, а не лише після набрання чинності Закону від 02 червня 2016 року.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2018 року у справі №910/7155/14, від 28 грудня 2018 року у справі №910/11424/15, від 20 травня 2019 року у справі №904/10285/15.

Виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №2-8443/10 від 15 листопада 2010 року, виданого Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» у розмірі 1937854,08 грн. завершене 08 листопада 2019 року відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче проваджения».

Згідно з п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Відповідно до ч.5 ст.37 вказаного Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий лист №2-8443/10 від 15 листопада 2010 року, виданий Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» у розмірі 1937854,08 грн. був повернутий 08 листопада 2019 року відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче проваджения», а тому ПАТ КБ «Надра» мав право повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», тобто до 09 листопада 2022 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Водночас, Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжений і на даний час.

Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22, від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22, від 27 лютого 2024 року у справі 2-361/11

У зв'язку з встановленням на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану, строк пред'явлення до примусового виконання виконавчого листа №2-8443/10, виданого Шевченківським районним судом міста Києва щодо боржника ОСОБА_1 у цій справі перервався та на момент звернення до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі не є пропущеним.

А відтак,колегія суддів приходить до висновку, що наявні підстави для замінити стягувача з ВАТ «КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у виконавчому листі №2-8443/10, виданому Шевченківським районним судом міста Києва щодо боржника ОСОБА_1 у справі за позовом ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчих листах.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчих листах, заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , стягувач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» - задовольнити частково.

Замінити стягувача з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (код ЄДРПОУ 20025456) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ 40696815) у виконавчому листі №2-8443/10, виданому Шевченківським районним судом міста Києва щодо боржника ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу.

В решті вимог заяви відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.

Головуючий:

Судді: