Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №756/10330/22 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року м. Київ

Справа №756/10330/22

Апеляційне провадження №22-ц/824/1196/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В. за участю секретаря Липченко О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Левченко Яни Олександрівни на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Майбоженко А.М. 20 травня 2025 року у м. Києві, у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Левченко Яни Олександрівни про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И В

У травні 2025 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Левченко Я.О. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Подання обґрунтовано тим, що у неї на виконанні перебуває виконавче провадження НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа №756/13030/22, виданого 07 липня 2023 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 3720 доларів США та 56913,9 грн, а також судового збору 1916,17 грн. Боржник не вчиняє жодних дій на виконання рішення суду.

Постановою приватного виконавця від 27 липня 2023 року транспортний засіб «PEUGEOT» НОМЕР_1 , що належить боржнику, оголошено в розшук.

01 серпня 2023 року приватним виконавцем при примусовому виконанні ВП № НОМЕР_6 було здійснено опис майна боржника ОСОБА_1 , а саме: земельних ділянок, кадастрові №№ 7121583501:02:002:0031, 7121583501:02:002:0032. Проте електронні торги з реалізації зазначеного нерухомого майна не відбулись у зв`язку з відсутністю учасників.

У зв`язку з тим, що боржник ухиляється від добровільної сплати боргу, інші кошти чи інші цінності, на які можливо звернути стягнення не виявлені, приватний виконавець просила суд тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за межі України до повного виконання рішення суду.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2025 року у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Левченко Яни Олександрівни про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що приватним виконавцем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Приватним виконавцем не надано доказів, що боржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження, всі інші вжиті приватним виконавцем заходи не свідчать про те, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду. За таких обставин суд не вбачав правових підстав для задоволення подання державного виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Не погодилась із вказаною ухвалою суду приватний виконавець Левченко Я.С., нею подано апеляційну скаргу, в якій вона вказує на те, що суд першої інстанції не здійснив об`єктивної оцінки доказів у справі, не врахував всіх обставин справи, внаслідок чого дійшов неправильних висновків та ухвалив несправедливе та незаконне рішення.

Скаржник вказує на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження, а також постанови про арешт коштів боржника і арешт майна боржника були 11 липня 2023 року направлені сторонам, зокрема боржнику. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомлений про початок примусового виконання рішення, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою зазначеною у виконавчому документі.

Станом на 04 червня 2025 року декларацію про доходи та майно боржником так і не було подано. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не виконано. Боржник не з`являється на вимоги приватного виконавця до його офісу, про причини неявки не повідомляє. А також не вживає жодних заходів щодо виконання рішення суду, а тому вбачається ухилення боржника від виконання рішення суду.

А тому враховуючи залишок заборгованості, який складає 65113,07 грн, ненадання боржником витребуваних документів, неодноразове перебування боржника за межами України, захист прав та інтересів стягувача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення виконання судового рішення.

Однак, суд першої інстанції проігнорував той факт, що приватним виконавцем вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Також суд першої інстанції проігнорував факт бездіяльності боржника щодо надання запитуваної приватним виконавцем інформації, хоча така бездіяльність свідчить про неправомірну, недобросовісну поведінку боржника та приховування інформації про його доходи з метою ухилення від виконання рішення суду.

На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким подання приватного виконавця задовольнити.

Учасники справи в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялися належним чином, причини своєї неявки не повідомили, тому колегія суддів, керуючись положеннями ч. 2 ст. 372 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

В порядку визначеному ч.ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.

Судом встановлено, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 21 лютого 2023 року № 756/10330/22 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі: 3720 доларів США, 56913,9 грн та 1916,17 грн - судового збору (а.с. 39-44).

07 липня 2023 року Оболонським районним судом міста Києва був виданий виконавчий лист № 756/10330/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі: 3720 доларів США, 56913,9 грн та 1916,17 грн - судового збору, який перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Левченко Я.О. виконавче провадження № НОМЕР_6 (а.с. 85).

11 липня 2023 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (а.с. 89).

Цього ж дня приватний виконавець, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про арешт коштів боржника та постанову про арешт майна боржника (а.с. 93-94, 96-97).

Згідно з відповідями з банківських установ у боржника є наявні відкриті рахунки в банках, проте залишок грошових коштів на них відсутній (а.с. 79).

В матеріалах справи наявна вимога від 15 липня 2024 року щодо необхідності 22 липня 2024 року з`явитися на прийом до приватного виконавця за адресою розташування офісу приватного виконавця та надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа та достовірні відомості щодо доходів та майна боржника (а.с. 76-77).

Того ж дня приватним виконавцем було здійснено вихід за адресою реєстрації боржника: АДРЕСА_1 , яким встановлено відсутність боржника за вказаною адресою про що складений відповідний акт (а.с.77-78).

Згідно відповіді МВС України від 27 липня 2023 року на запит приватного виконавця від 11 липня 2023 року боржнику належить на праві власності транспортний засіб, а саме: автомобіль Марка PEUGEOT Модель BOXER Категорія ВАНТАЖНИЙ Рік виробництва 2000 VIN НОМЕР_2 Номер кузова НОМЕР_2 Номерний знак НОМЕР_1 Колір БІЛИЙ (а.с. 32).

Постановою приватного виконавця від 27 липня 2023 року вищезазначений транспортний засіб, що належить боржнику, оголошено в розшук (а.с. 59).

01 липня 2023 року приватним виконавцем при примусовому виконанні ВП № НОМЕР_6 було здійснено опис майна боржника ОСОБА_1 , а саме:

- земельна ділянка, кадастровий номер 7121583501:02:002:0031, площею 0.2498 га, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Дмитрівка, яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЖ 110823, виданий 04 червня 2008 року;

- земельна ділянка, кадастровий номер 7121583501:02:002:0032, площею 0.2492 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Дмитрівка, яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯЖ 110824, виданий 04 червня 2008 року (а.с. 60-62).

Згідно протоколів про результати земельних торгів від 24 вересня 2023 року, від 30 жовтня 2023 року, від 03 грудня 2023 року, від 04 січня 2023 року електронні торги з реалізації зазначеного нерухомого майна не відбулись у зв`язку з відсутністю учасників (а.с. 71-75).

До справи долучено також повідомлення від 05 січня 2023 року вих № 30 щодо права стягування на залишення за собою нереалізованого майна (земельних ділянок) (а.с. 75-76).

Згідно відповідей Пенсійного фонду України на запити приватного виконавця про осіб - боржників, які отримують пенсії щодо боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) інформація відсутня (а.с. 78).

Відповідно до листа Державної міграційної служби України від 18 вересня 2023 року № 6.3-12337/6-23 на ім`я ОСОБА_1 оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , виданий 14 жовтня 2014 року органом видачі 8099, та другий діючий паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 , виданий 14 жовтня 2014 року органом видачі 8099 Крюківським відділом у м. Кременчуці УДМС у Полтавській області; паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5 , виданий 06 червня 2018 року органом видачі 8089 (а.с. 71).

Надано заявником й вимогу від 12 травня 2025 року щодо необхідності 16 травня 2025 року з`явитися боржнику на прийом до приватного виконавця за адресою розташування офісу приватного виконавця та надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа та достовірні відомості щодо доходів та майна боржника (а.с. 80).

З відповіді на запит приватного виконавця Державною прикордонною службою України від 19 травня 2025 року надано інформацію про те, що громадянин України ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в період з 11 липня 2023 року по 19 травня 2025 року неодноразово перетинав державний кордон України, а саме: 13 серпня 2023 року - в`їзд через державний кордон, 22 серпня 2023 року - виїзд через державний кордон, 13 жовтня 2023 року - в`їзд через державний кордон, 23 жовтня 2023 року - виїзд через державний кордон, 05 травня 2025 року - в`їзд через державний кордон, 18 травня 2025 року - виїзд через державний кордон (а.с. 81-82).

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Згідно ст. 13 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Стецов проти України" від 11 травня 2021 року Європейський суд вважає, що, по-перше, намір боржника у разі несплати судового боргу важко встановити та значною мірою така оцінка суб`єктивна; по-друге, це не може бути єдиною підставою для обмеження, яке є предметом спору, якщо воно триває довше, аніж протягом короткого початкового періоду. Відповідна служба має бути спроможна пояснити, яким чином заборона на поїздки може сприяти стягненню заборгованості з урахуванням конкретного випадку заявника та інших обставин справи.

Згідно ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Згідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України", громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань. Громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо, він, зокрема, ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов`язань. Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у зазначеному випадку.

Отже, обов`язковою умовою для звернення державного виконавця з відповідним поданням є ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань, а отже, державний виконавець при зверненні до суду з відповідним поданням, зобов`язаний обґрунтувати та надати відповідні докази ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань.

Тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав уважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 331/8536/17.

З наведених обставин справи вбачається, що на виконанні приватного виконавця перебуває виконаний лист, виданий на підставі заочного рішення суду, яке набрало законної сили, про стягнення заборгованості.

Приватний виконавець вказує, що боржником не вчиняються дії направлені на його виконання, що свідчить про його ухилення від виконання. Проте ухиленням є свідомі та умисні дії особи, що в цій справі не вбачається.

Так, в силу положень Закону України "Про виконавче провадження" боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні дані про те, що боржник фактично обізнаний про розпочате проти нього примусове виконання, що могло б вказувати на наявність дій направлених на ухилення від виконання рішення. До того ж як вбачається рішення суду також було ухвалено без участі боржника, оскільки ухвалено заочне рішення. Надані приватним виконавцем дані про перетин кордону боржником містять дані про здійснення ним 18 травня 2025 року виїзду з території України, після вказаної дати інформація відсутня.

За результатами перевірки майнового стану приватним виконавцем не було виявлено доходів, грошових коштів за рахунок яких можна виконати рішення суду. Водночас в матеріалах справи наявні відомості про наявність у божника рухомого майна у вигляді транспортного засобу та нерухомого майна, а саме земельних ділянок. Транспортний засіб оголошений приватним виконавцем у розшук, проте результати цієї виконавчої дії в матеріалах справи відсутні. Нерухоме майно було виставлено на продаж з електронних торгів, які не відбулись, у зв`язку з чим було запропоновано стягувачу задовольнити свої вимоги за рахунок цього майна, проте і результат вказаної дії також відсутній.

Тому колегія суддів вважає, що посилання приватного виконавця на відсутність іншого майна, або інших доходів боржника, на яке можливо здійснити стягнення, не може слугувати підставою для визнання дій боржника як свідоме ухилення від виконання ним своїх зобов`язань. А наведені обставини спростовують твердження приватного виконавця про те, що нею вжиті всі можливі заходи для примусового виконання рішення суду.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що подання приватного виконавця не містить обґрунтування наявності фактів ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань. Із змісту матеріалів подання судом встановлена лише наявність невиконаних зобов`язань боржником, станом на момент винесення подання, що не є безумовною правовою підставою обмежувати боржника у праві виїзду за межі країни.

Тобто приватним виконавцем не надано належних, достовірних та достатніх доказів, які "поза розумним сумнівом" могли б свідчити про те, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, умисно ухиляється від виконання, покладених на нього зобов`язань по сплаті боргу.

Крім цього, з урахуванням наявності даних про залишення боржником території України та відсутності даних про повернення приватним виконавцем не обґрунтована доцільність застосування такого заходу та можливості виконання цього судового рішення.

Отже вирішуючи спір, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим заявником доказам, як в цілому, так і кожному окремо, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Левченко Я.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди скаржника із висновками суду першої інстанції, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2025 року постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Левченко Яни Олександрівни - залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 20 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

Н.В. Поліщук