Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №760/16533/20 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/16533/20 Головуючий в суді І інстанції Калініченко О.Б.

Провадження № 33/824/1156/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Сича Євгена Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2025 року про поновлення строку для пред`явлення до виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року у справі №760/16533/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2025 року заяву представника Київської митниці Державної митної служби України про поновлення строку для пред`явлення до виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року у справі задоволено.

Поновлено строк для пред`явлення до виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року у справі, якою визнано винним громадянина ОСОБА_1 , керівника ТОВ «Інвест Опт Груп», у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 1 986 054,09 грн 09 коп. з конфіскацією цих товарів та стягнуто судовий збір у розмірі 454 грн 00 коп..

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Сич Є.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 05 січня 2026 року подав апеляційну скаргу, у якій просила скасувати оскаржувану постанову та ухвали нову, якою відмовити у задоволенні заяви Київської митниці Державної митної служби України про поновлення строку для пред`явлення до виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року.

Крім того, одночасно із апеляційною скаргою адвокат Сич Є.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , заявив клопотання, у якому порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку захисник ОСОБА_1 - адвокат Сич Є.Ю., зазначає, що ОСОБА_1 не був повідомлений про дату, час та місце розгляду судом першої інстанції заяви про поновлення строку для пред`явлення до виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року та не отримував винесеної постанови. Зазначає, що про існування оскаржуваної постанови стало відомо після відкриття виконавчого провадження та з`ясування підстав накладення арешту на майно, тобто після 25 грудня 2025 року. 30 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, а 05 січня 2026 року було надано доступ до матеріалів справи та можливість ознайомитися із заявою Київської митниці Державної митної служби України про поновлення строку для пред`явлення до виконання постанови та із оскаржуваною постановою, відтак вважає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин.

Доводи апеляційної скарги адвокат Сич Є.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , обгрунтовував тим, що задовольняючи заяву Київської митниці Державної митної служби України про поновлення строку для пред`явлення до виконання постанови, суд першої інстанції не вказав мотивів, з яких не було взято до уваги постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року та від 21 червня 2024 року, якими вже двічі було відмовлено у задоволенні аналогічних заяв митниці про поновлення строку.

Звертає увагу, що судом першої інстанції не було зазначено підстав та доказів поважності причин пропуску строків заявником, та не було вказано мотивів, з яких суд виходив, поновлюючи строк.

У судовому засіданні захисника ОСОБА_1 - адвокат Сич Є.Ю., доводи апеляційної скарги підтримував та просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник Київської митниці Державної митної служби України - Рубченко І.І., у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржувану постанову без змін. Крім того, у судовому засіданні представником митниці було заявлено клопотання про закриття апеляційного провадження у зв`язку з тим, що постанова суду першої інстанції, якою було поновлено строк для пред`явлення до виконання постанови, не підлягає апеляційному оскарженню відповідно до норм КУпАП, однак вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частина перша статті 55 Конституції України передбачає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Ця норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та II до Конвенції» від 17.07.1997, Україна визнає на своїй території дію ст. 25 Конвенції про визнання компетенції Європейської комісії з прав людини та ст. 46 Конвенції про визнання обов`язковою без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції втілює «право на суд», за яким право на доступ до суду (тобто право ініціювати провадження у національних судах) становить лише один з його аспектів. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання в її права (зокрема, рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France), параграф 36; від 28 лютого 2008 року у справі «Церква села Сосулівка проти України», заява № 37878/02, параграф 50).

Так, у своєму рішенні у справі «Скорик проти України» ЄСПЛ зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією, а у справі «Белле проти Франції» («Bellet v. France») Суд зазначив, що право на доступ до суду повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним чи ілюзорним».

Крім того, у справі «Зубак проти Хорватії» ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи щодо доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6, наприклад, у тій частині, в якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що поновлення строку для пред`явлення постанови до виконання безпосередньо впливає на права та обов`язки особи, оскільки відновлює можливість застосування заходів примусового виконання.

З огляду на викладене вище та приймаючи до уваги норми прямої дії Конституції України, положення національного законодавства, а також міжнародно-правові договори та рішення Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, суд апеляційної інстанції вважає, що реалізація права на судовий захист шляхом подання апеляційної скарги на постанову, якою було поновлено строк для пред`явлення до виконання постанови, підлягає регулюванню за аналогією закону, відтак подана апеляційна скаргапідлягає прийняттю до розгляду.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, доводи адвоката Сича Є.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2025 року, на думку суду апеляційної інстанції, є обґрунтованими.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 , або ж його представника, не було повідомлено про розгляд заяви Київської митниці Державної митної служби України про поновлення строку для пред`явлення до виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року у суді першої інстанції. Також у матеріалах справи відсутні докази належного отримання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, копії повного тексту оскаржуваної постанови.

У матеріалах справи наявний супровідний лист від 03 грудня 2025 року про направлення належним чином завіреної копії постанови від 17 жовтня 2025 року на поштову адресу ОСОБА_1 (а.с. 236 том 1), однак матеріали справи не містять відомостей щодо отримання зазначеного поштового відправлення.

Відтак, суд апеляційної інстанції приймає до уваги аргументи, які наведено у клопотанні про поновлення строку.

Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити адвокату Сичу Є.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2025 року, як такий, що пропущений з поважних причин.

Встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року ОСОБА_1 , керівника ТОВ «Інвест Опт Груп» визнано винним у порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, застосувавши до нього стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 1 986 054,09 грн з конфіскацією цих товарів.

Супровідним листом від 09 липня 2021 року Київський апеляційний суд направив постанову від 09 липня 2021 року на електронну адресу Київської митниці Державної митної служби України, а саме: kv.post@customs.gov.ua(а.с. 179 том 1).

22 липня 2021 року матеріали справи повернулись до суду першої інстанції (а.с. 181 том 1).

Супровідним листом від 25 липня 2022 року Солом`янський районний суд міста Києва направив на поштову адресу Київської митниці Державної митної служби України: б-р. Вацлава Гавела, буд. 8-А, м. Київ, 03124, паперову копію постанови Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року (а.с. 182 том 1).

19 серпня 2022 року представниця Київської митниці Державної митної служби України вперше звернулась до суду першої інстанції із заявою про поновлення строку для пред`явлення постанови до виконання, однак постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року у задоволенні зазначеної заяви було відмовлено.

31 травня 2024 року представник митниці вдруге звернувся до суду першої інстанції із заявою про поновлення строку для пред`явлення постанови до виконання, у задоволенні якої постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 21 червня 2024 року також було відмовлено.

07 жовтня 2024 року Київська митниця Державної митної служби України у особі свого представника - Рубченка І.І., втретє звернулась до Солом`янського районного суду міста Києва із заявою про поновлення строку для пред`явлення постанови Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року до виконання.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2025 року поновлено строк для пред`явлення до виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року у справі.

У своїй постанові суд першої інстанції без наведення належного обгрунтування такого висновку зазначає, що строк звернення до виконання постанови судді пропущено стягувачем з поважних причин, а тому такий підлягає поновленню.

Вказана постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства, а тому, виходячи з повноважень суду апеляційної інстанції, визначених ст. 294 КУпАП, підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. В той же час за положеннями ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанова суду по справі про адміністративне правопорушення є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи за якими стягувачем є держава або державний орган можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно зі ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до положень ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Статтею 304 КУпАП передбачено, що питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Постанова Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року була проголошена у судовому засіданні. При розгляді справи у судовому засіданні були присутні представники Київської митниці Державної митної служби України - Король Л.І. та Ніконов Г.В..

Супровідним листом від 09 липня 2021 року на офіційну електронну адресу Київської митниці Державної митної служби України Київським апеляційним судом було надіслано копію постанови від 09 липня 2021 року, отримання якої підтвердив представник Київської митниці Державної митної служби України - Рубченко І.І., у своїх поданих 30 січня 2026 року додаткових поясненнях.

Рубченко І.І. у своїх поясненнях зазначає, що постанова Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року надійшла до електронну адресу митниці 13 липня 2021 року, та була зареєстрована за № 1988/8/Е3 від 13.07.2021 і направлена згідно резолюції начальника митниці на розгляд до управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, що підтверджується долученими до пояснень знімками екрану.

Як вбачається з матеріалів справи митний орган з часу набрання законної сили постанови Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року, або ж з моменту ознайомлення із повним текстом вказаної постанови, не вчиняв жодних необхідних дії щодо звернення її до виконання, більш як через десять місяць після закінчення строку пред`явлення постанови до виконання Київська митниця Державної митної служби України вперше звернулась до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення постанови для виконання. Заява митниці не містить жодних обгрунтувань поважності пропуску строку.

За відсутності поважних причин пропуску строку пред`явлення до виконання судового рішення заява про поновлення такого строку не може бути задоволена, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення заяви Київської митниці Державної митної служби України є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, ухваливши нову, якою відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення постанови до виконання.

Керуючись ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 283, 289, 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити адвоката Сичу Євгену Юрійовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2025 року.

Клопотання Рубченка Іллі Ігоровича, який представляє інтереси Київської митниці Державної митної служби України, про закриття апеляційного провадження залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу адвоката Сича Євгена Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2025 року задовольнити.

Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2025 року скасувати.

У задоволенні заяви Київської митниці Державної митної служби України про поновлення строку для пред`явлення до виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено «19» лютого 2026 року.

Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко