Постанова від 03 грудня 2025 р. у справі №753/6003/25 — Київський апеляційний суд

Головуючий у суді першої інстанції: Заруба П.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 753/6003/25

провадження № 33/824/4238/2025

4 грудня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,

розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2025 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,

Згідно із постановою, 9 березня 2025 року о 00 годин 55 хвилин в м. Києві по просп. Григоренка, 41 ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 320I д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. В апеляційній скарзі посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення не було надано належної правової оцінки тому, що сам поліцейський Якимчук В.Ю., який і склав відповідний протокол під час допиту в судовому засіданні 16 липня 2025 року підтвердив те, що він особисто не зупинив та не бачив як ОСОБА_1 керував транспортним засобом, повідомивши те, що останньому повідомили про зупинки транспортного засобу інші працівники.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що огляд на стан сп`яніння не було проведено взагалі, оскільки не було складено відповідного акту. Свідки при складанні протоколу були відсутні. Більше того на відео також не зафіксовано, що якийсь огляд проводився, огляд не проводився і на місці спілкування, що зафіксовано на відео, що доводить безпідставність запропонування ОСОБА_1 пройти відповідний огляд на стан сп'яніння, ознак якого у останнього не було. Крім того, зазначає про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення поліцейський вказав, що у ОСОБА_1 був наявний запах алкоголю з порожнини рота, але такий доказ не можна вважати належним, оскільки з відео не зафіксовано перевірку запаху ОСОБА_1 з порожнини рота.

Апелянт вважає, що суб'єктивна сторона складу адмінправопорушення відсутня, оскільки не зафіксовано та не підтверджено доказами, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані сп'яніння.

Вказує, що відсутня об`єктивна сторона складу правопорушення, оскільки поліцейськими не визначено місце скоєння адміністративного правопорушення, а зазначене в протоколі не відповідає дійсним обставинам. Крім того, не встановлений час скоєння адміністративного правопорушення.

Також зазначає про те, що в порушення п.12 Розділу 2 Наказу № 1452/735 ОСОБА_1 не було видано жодного направлення до медичного закладу, який було долучено до матеріалів справи, а тому таке направлення не є належним доказом у справі.

Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений не був.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Цибульський В.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду, провадження у справі закрити.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Як судом першої, так і апеляційної інстанції були досліджені докази у адміністративному провадженні, відповідно до яких вбачається наступне.

Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 266436 від 09 березня 2025 року , 9 березня 2025 року о 00 годин 55 хвилин в м. Києві просп. Григоренка, 41 ОСОБА_1 керував автомобілем BMW 320I д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також судом досліджено наявні в справі письмові докази, а саме: постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4227721 від 09 березня 2025 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та диск з відеозаписом із нагрудної бодікамери інспектора поліції.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи слідує, що відмову водія ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп`яніння зафіксовано працівником поліції відповідно до положень ст. 266 КУпАП та «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС України № 1395 від 7 листопада 2015 року.

DVD диск з відеозаписом є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційним судом досліджено DVD диск з відеозаписом.

З наданого працівниками поліції відеозапису слідує, що під час спілкування працівників поліції з водієм, в останнього були виявлені типові зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння, про що було повідомлено ОСОБА_1 , та запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, роз'яснено, що за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння також є адміністративна відповідальність.

На пропозицію працівників поліції водій відмовився, що було зафіксовано на камеру працівника поліції.

Положеннями частини першої статті 130 КУпАП передбачено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні, тому апеляційний суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає в тому, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду відповідно до встановленого порядку відмовився.

У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" роз`яснено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що всі події відбувалися у відсутність свідків, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки в даному випадку події фіксувалися технічними засобами відеозапису, що виключає залучення свідків. У такому випадку дії працівників поліції відповідають вимогам ст. 266 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом є безпідставними, оскільки жодних доказів на підтвердження своєї позиції останнім не надано. Натомиість в матеріалах справи наявна постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4227721 від 9 березня 2025 року, відповідно до якої водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки і на нього накладено штраф у розмірі 340 грн., який він сплатив на місці.

Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

Таким чином, суд першої інстанції, проаналізувавши усі докази у справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п.2.5 ПДР України, отже дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 15 липня 2025 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її ухвалення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Шкоріна