Вирок від 18 лютого 2026 р. у справі №741/2130/25 — Носівський районний суд Чернігівської області

Номер провадження 1-кп/741/78/26

Єдиний унікальний номер 741/2130/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025270420000192 від 13 листопада 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Носівка Чернігівської області, громадянина України, освіта – повна загальна середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 08 серпня 2024 року Носівським районним судом Чернігівської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він 06.11.2025 о 20 год. 30 хв., перебуваючи в якості гостя у будинку за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 та знаходячись у стані алкогольного сп?яніння, реалізуючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, введеного на всій території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався, востанне Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року № 793/2025 з 05 год. 30 хв. 05.11.2025 строком на 90 діб, впевнившись, що його дії є непомітними для інших осіб, зі столу у кімнаті кухні таємно повторно викрав мобільний телефон марки «ZTE» моделі «Nubia Neo 2 5G» 8/256 GB жовтого кольору вартістю 7682,70 грн., після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, отримавши, можливість розпорядитися ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Надав показання, що він 06.11.2025 о 20 год. 30 хв., перебуваючи в якості гостя у будинку за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 та знаходячись у стані алкогольного сп?яніння, реалізуючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, впевнившись, що його дії є непомітними для інших осіб, зі столу у кімнаті кухні таємно повторно викрав мобільний телефон марки «ZTE» моделі «Nubia Neo 2 5G» 8/256 GB жовтого кольору, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, отримавши, можливість розпорядитися ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму. Повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, заслухавши думку прокурора, потерпілої, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

При призначенні ОСОБА_5 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься, відповідно до вимог ст. 12 КК України, до тяжких злочинів, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України на 5 (п?ять) років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки та покладено на нього зобов?язанні передбачені ст. 76 КК України, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває і не перебував, характеризується задовільно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп?яніння.

З урахуванням вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який раніше судимий за умисні корисливі кримінальні правопорушення, на шлях виправлення і перевиховання не став та вчинив новий корисливий злочин, правильних висновків для себе не робить, суд дійшов висновку, що його виправлення та перевиховання можливе лише в ізоляції від суспільства.

Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст. 75 КК України чи призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України встановлено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому, згідно з приписами ч. 4 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу винного, який раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, непрацює, за місцем проживання скарг та заяв на ОСОБА_5 не надходило, на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебував та не перебуває, конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, вид та вартість викраденого майна 7682,70 грн., і призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч .4 ст.185 КК України, оскільки виправлення та перевиховання ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства неможливе.

Враховуючи, що ОСОБА_5 раніше був засуджений вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 08.08.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки, вчинив нове кримінальне правопорушення в період іспитового строку, у зв?язку з чим до покарання у виді позбавлення волі за цим вироком відповідно до положень ч. 1 ст.71 КК України слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 08.08.2024 у виді позбавлення волі та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

На думку суду, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових проступків та злочинів.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого витрати пов`язані із проведенням експертизи у розмірі 1782,80 грн.

Цивільний позов по провадженню відсутній.

Запобіжний захід - тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 100, 124, ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п?ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання, призначене за вироком Носівського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2024 року, остаточно призначивши йому покарання у виді 5 (п?яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраховувати з моменту його фактичного затримання - 26 листопада 2025 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбуття покарання термін його попереднього ув?язнення з 26.11.2025 року до дня набрання даним вироком законної сили, із розрахунку, що один день попереднього ув?язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, - залишити без змін.

Речові докази:

- фіскальний чек № 4392269251023104916 за 10 год. 49 хв. 23.10.2025, на якому відображено купівлю товару, а саме смартфону ZTE Nubia Gaming Neo 2 5 G8/256G, IMEI: НОМЕР_1 переданий під зберігальну розписку потерпілій – залишити потерпілій ОСОБА_4 ;

- мобільний телефон марки Nubia Neo 2 5G 8/256 GB, жовтого кольору переданий під розписку потерпілій – залишити потерпілій ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи, в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 80 коп.

Вирок суду може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 2 ст. 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору та потерпілій.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1