Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №522/3749/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3749/25-Е

Провадження № 2/522/1133/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Одеса

Приморський районний суду м. Одеси у складі:

головуючої - судді Косіциної В.В.,

розглянувши на підставі наявних матеріалів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього - ОСОБА_4 про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживачів, у якій позивачка просить: стягнути з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошові кошти, списані 15.01.2025 року з картки № НОМЕР_1 у розмірі 75 000,00 гривень; відновити залишок коштів на рахунку до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 15.01.2025 року шляхом повернення кредитних коштів у розмірі 75 000,00 гривень; скасувати за картковим рахунком ОСОБА_1 будь-яку заборгованість за використаним кредитним лімітом (з урахуванням відсотків, неустойки, комісії та інших штрафних санкцій), що утворилися внаслідок несанкціонованих операцій від 15.01.2025 року; стягнути з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» грошову суму у розмірі 25 000,00 гривень; здійснити розподіл судових витрат.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 03 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Надано відповідачеві 15-ти денний строк для подання відзиву.

17 березня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшли заперечення представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на розгляд справи в порядку спрощеного провадження, у якому заявник просить суд здійснити перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження.

17 березня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» надійшла заява, у якій заявник просив продовжити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 24 березня 2025 року заперечення представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на розгляд справи в порядку спрощеного провадження - залишено без задоволення. Заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про продовження строку для подання відзиву - задоволено частково, надано відповідачеві 15-ти денний строк з моменту отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

07 квітня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника АТ КБ «ПРИВАТБАК» про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, у якій заявник просила залучити в якості третьої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

09 квітня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» надійшло клопотання про витребування доказів, у якому заявник просить суд витребувати:

- у ПрАТ «КИЇВСТАР»: інформацію за номером телефону НОМЕР_3 про те, за якою процедурою було ідентифіковано особу, що здійснювала користування даним номером телефону у період з 14.01.2025 року по 16.01.2025 року; інформацію IMEI, назву, модель пристрою з якого використовувався номер НОМЕР_3 , в якому знаходилася SIM-картка чи профіль eSIM за вказаним номером телефону у період з 14.01.2025 року по 16.01.2025 року; інформацію про кінцеві базові станції зв`язку номеру НОМЕР_3 за період з 14.01.2025 року по 16.01.2025 року із зазначенням геолокації місцезнаходження; інформацію про вхідні та вихідні дзвінки та смс-повідомлення за номером НОМЕР_3 за період з 14.01.2025 року по 16.01.2025 року;

- у ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ»: інформацію за номером телефону НОМЕР_4 про те, за якою процедурою було ідентифіковано особу, що здійснювала користування даним номером телефону у період з 14.01.2025 року по 16.01.2025 року; інформацію IMEI, назву, модель пристрою з якого використовувався номер НОМЕР_4 , в якому знаходилася SIM-картка чи профіль eSIM за вказаним номером телефону у період з 14.01.2025 року по 16.01.2025 року; інформацію про кінцеві базові станції зв`язку номеру НОМЕР_4 за період з 14.01.2025 року по 16.01.2025 року із зазначенням геолокації місцезнаходження; інформацію про вхідні та вихідні дзвінки та смс-повідомлення за номером НОМЕР_4 за період з 14.01.2025 року по 16.01.2025 року;

- у ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області інформацію про стан досудового розслідування кримінального провадження №12025162510000115 від 15.01.2025 року (у томі числі щодо прийнятих процесуальних рішень, із долученням належним чином засвідченої копії кінцевого процесуального рішення у разі його прийняття), а також копії заяви, пояснень та протоколу допиту ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12025162510000115 від 15.01.2025 року;

- у АТ «УНВЕРСАЛ БАНК» інформацію щодо власника картки № НОМЕР_5 monobank, а саме, прізвища, імені та по батькові, дати народження, РНОКПП та адресу реєстрації.

10 березня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 10 квітня 2025 року клопотання представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - задоволено, залучено в якості третьої особи ОСОБА_2 . Задоволено клопотання про витребування доказів.

22 квітня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду від 10.04.2025 року.

23 квітня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла відповідь з ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» на виконання ухвали суду від 10.04.2025 року.

30 квітня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від ПрАТ «КИЇВСТАР» надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 10.04.2025 року.

15 травня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» надійшло клопотання про витребування доказів, у якому заявник просить суд витребувати у Відділу ДРАЦС витяг з державної реєстрації актів цивільного стану про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 19 травня 2025 року вказане клопотання - задоволено.

27 травня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від ВДРАЦС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) надійшла відповідь на виконання ухвали суду від 19 травня 2025 року.

09 червня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про залучення третьої особи, у якому заявник просить залучити в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, у якому заявник просить залучити до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка діятиме в інтересах неповнолітнього - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

09 червня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшли заперечення представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на розгляд справи в порядку спрощеного провадження, у якому заявник просить суд здійснити перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження

Ухвалою суду від 12 червня 2025 року клопотання представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про залучення третьої особи - задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка діятиме в інтересах неповнолітнього - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Здійснено перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 07 липня 2025 року.

07 липня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про розгляд справи без участі.

У підготовче засідання, призначене на 07 липня 2025 року учасники справи у підготовче засідання - не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Ухвалою суду від 07 липня 2025 року закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду на 08 вересня 2025 року.

Судове засідання, призначене на 08 вересня 2025 року не відбулося у зв`язку із надходженням повідомленням про замінування приміщення суду, що підтверджується довідкою. Наступне судове засідання призначено на 20 жовтня 2025 року.

20 жовтня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання, призначене на 20 жовтня 2025 року з`явився представник позивача. Інші учасники справи у судове засідання - не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання клопотання представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про відкладення розгляду справи - задоволено, відкладено судове засідання на 10 листопада 2025 року.

Судове засідання, призначене на 10 листопада 2025 року не відбулося у зв`язку із оголошенням у місті Одесі сигналу «Повітряна тривога», що підтверджується довідкою. Наступне судове засідання призначено на 10 грудня 2025 року.

10 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача - адвоката Гусельщикової Марини Анатоліївни про відкладення розгляду справи.

У судове засідання, призначене на 10 грудня 2025 року учасники справи - не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання відкладено розгляд справи на 09 лютого 2026 року.

09 лютого 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про розгляд справи без участі.

09 лютого 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача - адвоката Гусельщикової Марини Анатоліївни про розгляд справи без участі.

У судове засідання, призначене на 09 лютого 2026 року учасники справи - не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що учасники справи у судове засідання - не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а неявка учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання суд перейшов до стадії ухвалення рішення. Встановлено, що текст рішення буде проголошено 19 лютого 2026 року.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Щодо позовних вимог про стягнення грошових коштів, відновлення залишку коштів на рахунку та скасування за картковим рахунком заборгованості за використаним кредитним лімітом, суд зазначає наступне.

19 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.29).

На виконання умов та правил, ОСОБА_1 відкрито картку № НОМЕР_6 , рахунок НОМЕР_7 , що підтверджується випискою по картці (а.с.19).

Також, на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , рахунок № НОМЕР_8 , що є додатковим електронним платіжним засобом до картки клієнта ОСОБА_2 , що підтверджується випискою по картці (а.с.18)

Позивачка вказує, що 15 січня 2025 року вона здійснила реєстрацію платіжної картки на сайті www.olx.ua, з метою придбання товару, проте, в момент проведення платежу телефон з якого проводилася оплата вимкнувся, та на банківський рахунок НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) невстановленими особами було встановлено кредитний ліміт у розмірі 75 000,00 гривень та списано вказані грошові кошти.

На підтвердження вказаної обставини, позивачем надано виписку по картці від 15.01.2025 року № НОМЕР_9 , зі змісту якої вбачається, що кредитний ліміт по картці № НОМЕР_6 станом на 15.01.2025 року склав 75 000,00 гривень. Залишок на карті на початку періоду - 22,29 гривень. При цьому, у виписці наявно три фінансові операції, по перерахуванню коштів, а саме:

- від 15.01.2025 року на суму з урахуванням комісії - 30 014,33 гривень;

- від 15.01.2025 року на суму з урахуванням комісії - 30 015,00 гривень;

- від 15.01.2025 року на суму з урахуванням комісії - 14 490,00 гривень (а.с.19).

Також вказує, що одночасно із цим, з картки № НОМЕР_1 , рахунок № НОМЕР_8 було списано грошові кошти у розмірі 8 643,00 гривень.

На підтвердження зазначеного, позивачем було надано виписку від 16.01.2025 року №M56T0VRDCFIS4SRQ, зі змісту якого вбачається, що з картки № НОМЕР_1 15.01.2025 року було перераховано грошову суму у розмірі 8 643,00 гривень (а.с.18).

15 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення у якій просила вжити заходи правового характеру щодо невстановленої особи, яка 15.01.2025 року шляхом обману заволоділа грошовими коштами з її банківського рахунку. У зв`язку з чим, 15 січня 2025 року СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУПН в Одеській області внесло до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст.190 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР від 16.01.2025 року (а.с.28).

ОСОБА_1 звернулася до АТ «ПРИВАТБАНК» із заявкою на повернення коштів, на підтвердження чого надала знімки екрану з мобільного додатку «ПРИВАТ24» (а.с.21-25).

Листом від 30.01.2025 року №20.1.0.0.0/7-250116/967, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» відмовив ОСОБА_1 у поверненні коштів. Вказана відмова мотивована тим, що переказ коштів з карток було здійснено шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування. Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією ОСОБА_1 . При процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у додаток, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів.

Звертаючись до суду із позовом, позивачка зазначає про те, що вона дані ПІН-коду, CVV карток, паролі та іншу інформацію будь-яким третім особам не передавала, в момент встановлення кредитного ліміту на картку та списання коштів телефон вимкнувся та позивач намагалася його перезавантажити і в саме цей період відбувся несанкціонований доступ третіх осіб до карток позивачки, у зв`язку з чим, існують підстави для звернення до суду із вказаним позовом.

Заперечуючи проти задоволення позову, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» посилається на те, що позивачка неправдиво та не повністю описує ситуацію що склалася, а говорить лише ті слова та фрази, які не викривають її власну недбалість та бездіяльність по захисту своїх персональних даних, що забезпечило третім особам доступ до додатку Приват24 та її картки.

Суд погоджується із такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною третьою статті 1066 ЦК України визначено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Нормою частини першої статті 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.

Сторони не заперечували існування між собою кредитно-банківських відносин.

Згідно з частиною третьою статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації (частина двадцята статті 38 Закону України «Про платіжні послуги»).

Згідно з пунктом 140 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164, користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.

До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Відповідно до пункту 141 Положення емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення).

Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції(пункт 146 Положення).

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16 (провадження № 61-16504св18) вказано, що: «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 та інших.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності (див. постанову Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 489/1649/17).

З огляду на викладене, у такій категорії справ встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18) (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

У постанові КЦС ВС від 24 вересня 2025 року у справі № 184/1539/24 Верховний Суд вказав, що у справі, яка переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій, урахувавши застосовані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність позову, оскільки позивачка сприяла своїми діями (перехід за гіперпосиланням) стороннім особам в отриманні доступу до власного акаунта «Приват24» з можливістю повністю розпоряджатися її фінансовим номером, її рахунками та коштами в АТ КБ «ПриватБанк», а також можливістю укладати кредитні угоди.

У самій позовній заяві ОСОБА_1 сама ж зазначає про те, що 15 січня 2025 року вона здійснила реєстрацію платіжної картки за посиланням: www.olx.ua з метою придбання товару.

Вказана обставина також підтверджується записом телефонної розмови між ОСОБА_1 та представником АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що долучений до відзиву, у якому вона повідомила, що продавала у мережі Інтернет товари, їй зателефонували, запропонували перейти за посиланням зі значком «OLX» задля того, аби вони їм перерахували кошти.

На веб-порталі https://help.olx.ua/ наявна інструкція щодо реєстрації картки в системі. Зокрема, там зазначено, що в якості даних банківської картки для проведення реєстрації потрібно вказувати: продавцям - номер картки; покупцям - номер картки, термін дії картки та CVV код.

Зазначене у сукупності свідчить про те, що здійснюючи здійснивши перехід за посиланням та провівши реєстрацію картки за посиланням, ОСОБА_1 сприяла своїми діями в отриманні сторонніми особами доступу до власного акаунта «Приват24» з можливістю повністю розпоряджатися її фінансовим номером, її рахунками та коштами в АТ КБ «ПриватБанк», а також можливістю змінювати кредитний ліміт, у зв`язку з чим, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів, відновлення залишку коштів на рахунку та скасування за картковим рахунком заборгованості за кредитним лімітом.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 25 000,00 гривень.

Вказана позовна вимога мотивована тим, що для позивача стала шокуючою та обставина, що належні їй рахунки в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» є незахищеними та її коштами змогли розпорядитися шахраї, вона має постійне хвилювання, що така ситуація може повторитися і в майбутньому, а її персональні дані в банку є легкодоступними.

Згідно із статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності, а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

У постанові КЦС ВС від 08.01.2024 у справі № 454/2855/22, для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, насамперед спричинення позивачеві моральної шкоди.

При цьому слід ураховувати, що причинний зв`язок між шкодою, завданою потерпілому, та протиправним діянням заподіювача шкоди є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

Проте, як вже було встановлено судом, отримання доступу до карткових рахунків відбулося саме за сприяння ОСОБА_1 , яка перейшла за посиланням та здійснила реєстрацію картки, а не з вини АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Тому, оскільки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не вчиняв відносно ОСОБА_1 будь-яких дій, які б містили ознаки складу цивільного правопорушення, яке призвело до завдання моральної шкоди, суд вважає, що вимоги позивачки в цій частині є не обґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього - ОСОБА_4 про захист прав споживачів - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено та підписано 19 лютого 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.