Вирок від 18 лютого 2026 р. у справі №522/28024/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/28024/25

Провадження по справі № 1-кп/522/2307/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12025164500000280 від 14.10.2025, на підставі обвинувального акту стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болград Одеської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 10.09.2025 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 190 КК України, з призначенням покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік;

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4

захисника обвинуваченого,- адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

потерпілої – ОСОБА_6 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 ,позиціонуючи себе як особу, що має досвід в ремонті та обслуговуванні кондиціонерів, 07 серпня 2025 року в телефонному режимі з потерпілою ОСОБА_6 домовився про зустріч 08 серпня 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 , де під час спілкування з ОСОБА_6 , прийняв від останньої замовлення на проведення ремонту кондиціонеру.

У цей момент у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами потерпілої ОСОБА_6 .

Після чого, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужими грошовими коштами, шляхом обману ОСОБА_6 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, не ставлячи до відома замовника про свій злочинний намір, під приводом, начебто, надання послуг з проведення ремонтних робіт по кондиціонеру, але не маючи на меті проводити їх у дійсності, переконав останню у необхідності купівлі нового кондиціонеру за 350 доларів США (згідно курсу обміну валюти НБУ станом на момент вчинення злочину складає 14 507 гривень 50 копійок).

У свою чергу, ОСОБА_6 , будучи введеною в оману та будучи впевненою в благонадійності та добропорядності останнього, прибувши за адресою мешкання: АДРЕСА_3 , погодилась на вказану умову ОСОБА_3 та 08 серпня 2025 року, в якості оплати за новий кондиціонер, особисто передала ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 350 доларів США (згідно курсу обміну валюти НБУ станом на момент вчинення злочину складає 14 507 гривень 50 копійок).

Далі ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужими грошовими коштами, шляхом обману, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, не маючи на меті встановлювати кондиціонер, у телефонному режимі переконав ОСОБА_6 у начебто, необхідності додатково придбати запчастин до кондиціонеру та щодо його встановлення, за грошові кошти в сумі 2 500 гривень, які ОСОБА_6 22.09.2025 перерахувала зі своєї банківської картки АТ КБ «Приват Банк» з рахунковим рахунком НОМЕР_1 на рахунок, який надіслав ОСОБА_3 № НОМЕР_2 .

У свою чергу, ОСОБА_3 , досягнувши своєї злочинної мети, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами в сумі 17 007 гривень 50 копійок, використав їх на власні потреби, так і не здійснивши встановлення кондиціонеру, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. У вчиненому каявся, просив суд не призначати покарання, пов`язане з позбавленням волі. Одночасно зауважив, що в ході судового розгляду ним відшкодовано матеріальну шкоду потерпілій у повному обсязі.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю відшкодував шкоду, спричинену злочином, та просила не призначати йому покарання, пов`язане з позбавленням волі.

Суд з`ясував, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що провина обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, дії ОСОБА_3 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу обвинуваченого, умови його життя, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд, зокрема, враховує те, що ОСОБА_3 раніше судимий, вчинив умисне кримінальне правопорушення (злочин), яке відноситься до категорії нетяжкого злочину відповідно до ст. 12 КК України, повне відшкодування потерпілій матеріальної шкоди, спричиненої злочином, прохання потерпілої не призначати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до положень ст.66 КК України, являється щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині), повне відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до положень ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, тобто висловив щирий жаль з приводу вчиненого кримінального правопорушення та осуд своєї поведінки, повне відшкодування шкоди, спричиненої злочином, відсутність позовної заяви у справі, думку потерпілої щодо можливості не призначати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, а також те, що ОСОБА_3 на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, які дають у своїй сукупності підстави суду вважати, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства і необхідності призначення йому покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від призначеного покарання з іспитовим строком, із застосуванням вимог ст. 75 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 і для попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив дане кримінальне правопорушення до винесення вироку Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2025, у зв`язку з чим суд повинен призначити йому покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України.

Проте, з урахуванням вимог п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та усталеній судовій практиці (постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 443/806/19 та від 15.02.2021 у справі № 760/26543/17 тощо), відповідно до якої суд, який призначає особі покарання за злочин, вчинений до постановлення вироку в першій справі, не може ревізувати міру покарання, призначену особі попереднім вироком, таким чином, покарання, визначене ОСОБА_3 вироком Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2025 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України у виді 1 року пробаційного нагляду, підлягає самостійному виконанню.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання щодо речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 368-371, 373, 374, 376, 392, 393, 394, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Покарання, призначене ОСОБА_3 вироком Приморського районного суду м. Одеси від 10.09.2025, виконувати самостійно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту – сплинув.

Речові докази: скріншоти з мобільного телефону, який надав обвинувачений ОСОБА_3 – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси в Одеський апеляційний суд апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, представнику потерпілої сторони, обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_8