Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №711/4816/25 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року

м. Черкаси

Справа № 711/4816/25

Провадження № 22-ц/821/128/26

Категорія: 308000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,

секретаря - Кукушкіної А. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Конопатського Олександра Олеговича на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради про визнання наймачем житлового приміщення, -

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Конопатський О. О. звернувся до суду з позовом до Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради про визнання ОСОБА_1 наймачем квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначав, що квартира АДРЕСА_1 у 1972 році на підставі ордеру № 2040 була надана ОСОБА_2 зі складом сімї 3 особи: дружина ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 та донька ОСОБА_5 .

22.11.1986 ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 у зв`язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження від 15.10.2024 № 00047468305.

Як вбачається з поквартирної картки на квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вселився у вказану квартиру як зять основного квартиронаймача ІНФОРМАЦІЯ_1 , де зареєстрований і проживає до цього часу. Вказана обставина також підтверджується листом Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» від 12.05.2025 № 9425/13810-01-10.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 11.07.1995 серії НОМЕР_1 .

Пунктом 3 рішення виконавчого комітету Придніпровської районної ради народних депутатів м. Черкаси від 16.08.1995 № 394 було вирішено переоформити особовий рахунок двокімнатної квартири АДРЕСА_1 житловою площею 33,11 кв.м на ім`я ОСОБА_3 , в зв`язку зі смертю основного квартиронаймача. Склад сім`ї 4 особи, а саме: ОСОБА_3 , дочка ОСОБА_7 , зять ОСОБА_1 та внук ОСОБА_8 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 09.07.2003 № НОМЕР_2 .

Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 був розірваний 24.01.2007, актовий запис № 46, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження від 15.10.2024 № 00047468305.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 08.11.2013 серії НОМЕР_3 .

Після смерті ОСОБА_7 позивач зареєстрований та проживає в квартирі одноосібно.

Позивач, маючи намір приватизувати квартиру АДРЕСА_1 , звернувся на консультацію до відповідача, де йому роз`яснили, що він не є квартиронаймачем і не має права подати заяву на приватизацію квартиру, а тому спочатку необхідно переоформити Договір найму квартири на нього.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив змінити Договір найму житлового приміщення та визнати його наймачем квартири АДРЕСА_1 .

Листом від 22.10.2024 № 87 відповідач у задоволенні заяви позивача щодо переоформлення Договору найму квартири відмовив, оскільки, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 був розірваний 24.01.2007, а тому позивач не є членом сім`ї наймача.

Вказував, що оскільки позивач вселився в квартиру АДРЕСА_1 на законних підставах, як член сім`ї ОСОБА_2 , а після його смерті був визнаний членом сім`ї наймача ОСОБА_3 , постійно проживав з нею та після її смерті продовжує проживати, відтак виникла необхідність визнати його наймачем вказаної квартири у судовому порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.10.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд зазначив, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 (основного квартиронаймача після смерті ОСОБА_2 ) матеріали справи не містять доказів щодо переоформлення особового рахунку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 як на її дочку ОСОБА_7 , так і на зятя ОСОБА_1 , та внука ОСОБА_8 , які були членами сім`ї основного квартиронаймача ОСОБА_3 .

Суд вказав, що матеріали справи не містять належних і допустимих засобів доказування, якими б підтверджувався юридичний факт проживання позивача у спірному жилому приміщенні, починаючи з 06.07.2003, тобто після смерті основного квартиронаймача ОСОБА_3 , зокрема, актів, довідок, квитанцій на оплату житлово-комунальних послуг тощо; також позивачем не заявлялося клопотання про допит в якості свідків осіб, які б могли підтвердити факт проживання позивача у спірному жилому приміщенні після смерті ОСОБА_3 .

Крім того, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів факту продовження проживання позивача ОСОБА_1 у спірному жилому приміщенні після розірвання шлюбу з ОСОБА_7 , а також і після смерті останньої, що настала ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На думку суду, позивач не довів, що квартира АДРЕСА_1 , починаючи з липня 2003 року була його постійним житлом, що він набув прав і обовязків наймача у розумінні ЖК України, як після смерті основного квартиронаймача ОСОБА_3 , так і після розірвання шлюбу з ОСОБА_7 , членом сімї якої він був до 24.01.2007.

Таким чином позивачем не доведено нерозривного зв`язку зі спірним жилим приміщенням як єдиним житлом, яким ОСОБА_1 постійно користується.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки стороною позивача не надано достатніх і достовірних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 – адвокат Конопатський О. О. через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

На думку скаржника помилковим є висновок суду про те, що даний спір є спором про право користування житлом і позивач не довів факту свого проживання у спірному житлі.

Зокрема, зазначає, що розірвання шлюбу між позивачем та ОСОБА_7 24.01.2007 не має принципового значення для даного спору, оскільки це відбулося вже після смерті основного квартиронаймача.

Позивач та його колишня дружина залишилися проживати у спірному житлі до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого у спірному житлі залишився проживати позивач.

Відтак вселення позивача відбулося на законних підставах, на яких він проживав і має право проживати і до цього часу.

Вважає, що відсутні правові підстави для визнання позивача таким, що втратив право користування житлом чи його виселення.

Ні позивачем, ні до нього, вимог щодо права користування житлом не заявлено.

Вказує, що відмовляючи у задоволенні заяви позивача про зміну Договору найму, відповідач не заперечував факту проживання позивача у спірному житлі і не посилався на те, що відсутні докази його проживання у спірному житлі. Відповідач посилався лише на факт розірвання шлюбу з донькою основного квартиронаймача після її смерті.

При цьому законодавство не заперечує можливості підтвердження факту проживання особи фактом реєстрації її місця проживання у певному житлі.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу Черкаського апеляційного суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_4 , виданого Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області від 02.07.2012, та витягу з Реєстру територіальної громади № 2024/011300753 від 18.09.2024 місцем реєстрації проживання ОСОБА_1 з 14.12.1986 і до теперішнього часу є: АДРЕСА_2 (а.с. 4, 8).

Згідно копії ордера № 2040, що виданий виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ОСОБА_2 надано право зайняти квартиру із двох кімнат по АДРЕСА_2 . Склад сімї: ОСОБА_3 – дружина; ОСОБА_4 – син; ОСОБА_5 – дочка (а.с. 11).

Листом Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) від 15.10.2024 № 3316/32.17-04-05 повідомлено, що проведеною перевіркою по архіву Відділу виявлено актовий запис про народження, складений відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками якої є: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_3 (а.с. 5).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 15.10.2024 № 00047468305, 22.11.1986 складений актовий запис № 2881 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_9

24.01.2007 Придніпровським районним у місті Черкаси відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Черкаській області складений актовий запис про розірвання шлюбу № 46 між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (а.с. 5 зворотній бік – 6).

Згідно копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , що видане 11.07.1995 Відділом реєстрації актів громадянського стану Черкаського міськвиконкому, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 (а.с. 8 зворотній бік).

Відповідно до архівного витягу з рішення виконавчого комітету Придніпровської районної ради народних депутатів м. Черкаси № 394 від 16.08.1995 «Про переоформлення особових рахунків найму житлових приміщень по РЕУ-1 Придніпровського р-ну, м. Черкаси», пунктом 3 вирішено переоформити особовий рахунок двокімнатної квартири АДРЕСА_1 житловою площею 33,11 кв.м на ім`я ОСОБА_3 , в зв`язку зі смертю основного квартиронаймача. Склад сім`ї 4 особи: ОСОБА_3 , дочка - ОСОБА_7 , зять - ОСОБА_1 , внук - ОСОБА_8 (а.с. 7).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблений запис № 1843 та підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 09.07.2003 (а.с. 9).

Згідно копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , що видане 08.05.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 (а.с. 9 зворотній бік).

Як вбачається із довідки Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради № 9425/13810-01-10 від 12.05.2025, станом на 12.05.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи з 24.12.1986 і дотепер (а.с. 6 зворотній бік).

Відповідно до листа Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради від 22.10.2024 № 87, повноваження щодо зміни Договору найму та здійснення приватизації державного житлового фонду у м. Черкаси покладені на Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради.

Також у листі вказано, що з інформації Управління ведення реєстру територіальної громади, місця проживання та оформлення біометричних документів, яке є підрозділом Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради, станом на 18.10.2024, квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , 1940 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . Будь-які документи, що свідчать про зміну Договору найму з померлого наймача ОСОБА_3 на одного із членів її сім`ї відсутні. В квартирі з 2013 року зареєстрований лише ОСОБА_1 одноосібно.

Крім того, у вказаному листі Департаменту повідомлено позивача про те, що надані ним документи з метою зміни Договору найму свідчать про те, що шлюб між ним та ОСОБА_7 (донькою по відношенню до наймача квартири) у 2007 році був розірваний, а у 2013 році ОСОБА_7 – померла. У зв`язку з чим, Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради вказав, що ОСОБА_1 , відповідно до наданих ним документів, не є членом сім`ї наймача, а тому відсутні правові підстави для задоволення прохання про зміну Договору найму квартири АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Згідно довідки військової частини НОМЕР_6 НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 08/2624 від 09.10.2024 ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині з 27.09.2024 по теперішній час (а.с. 20).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 – адвоката Конопатського О. О., представника відповідача - Кирмана В. О., переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

У відповідності до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Згідно ст. 310 ЦК України фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер (ст. 61 ЖК України).

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені у частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно зі ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Наявність чи відсутність реєстрації сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилася туди як член сім`ї наймача приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Відсутність письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 червня 2020 року у справі № 755/16392/17 (провадження № 61-310св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 466/5057/17 (провадження № 61-42617св18), від 26 грудня 2024 року у справі № 489/1183/21 (провадження № 61-7939св24).

У п. 40 рішення Європейського суду з прав людини від 02 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» зазначено, що згідно з Конвенцією поняття «житло» не обмежується приміщенням яке законно займано або створено. Чи є конкретне місце проживання «житлом», яке підлягає захисту на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин, а саме - від наявності достатніх та триваючих зв`язків із конкретним місцем.

За висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2023 року у справі № 359/4376/22, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований в спірній квартирі з 24.12.1986, тобто, з того часу коли основним квартиронаймачем був ОСОБА_2 .

В 1995 році при переоформленні особових рахунків найму житлового приміщення на ОСОБА_3 , після смерті ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 був членом сім`ї основного квартиронаймача та входив до складу її сім`ї.

Припинення сімейних відносин позивача з ОСОБА_5 , дочкою квартиронаймача, у тому числі внаслідок розірвання шлюбу, не впливає на житлові права та обов`язки ОСОБА_1 , який продовжив проживати в займаному житловому приміщенні.

Сам факт вселення ОСОБА_1 до квартири зі згоди наймача, свідчить про набуття такою особою рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням.

Крім того, матеріали справи не містить доказів, що по спірній квартирі наявна заборгованість зі сплати комунальних послуг.

Як визначено ст. 106 ЖК України, повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

Згідно ст. 62 ЖК України до відносин, що випливають з договору найму жилого приміщення, у відповідних випадках застосовуються також норми ЦК України.

Статтею 824 ЦК України передбачено, що на вимогу наймача та інших осіб, які постійно проживають разом з ним, та за згодою наймодавця наймач у договорі найму житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з наймачем. У разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб. У цьому разі договір найму житла залишається чинним на попередніх умовах.

Відтак, наймачем за договором найму житла може стати будь-яка повнолітня особа, яка постійно проживала з колишнім наймачем. При цьому ст. 824 ЦК України не вимагається доведення факту родинних відносин з наймачем.

Згідно ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Як визначено п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 07 лютого 2022 року № 265, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Місце проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано належним чином, отже факт його проживання за вказаною адресою на потребує доведення, матеріали справи не містять відомостей про те, що померлі наймачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечували проти реєстрації та проживання позивача у квартирі, зверталися до суду з позовом про його виселення чи визнання таким, що втратив право користування житлом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів вважає висновки суду щодо недоведеності позивачем того, що спірна квартира була постійним його житлом, що він набув прав і обов`язків наймача після смерті основного квартиронаймача ОСОБА_3 необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 набув статусу наймача квартири, за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача, оскільки тривалий час, починаючи з 1986 року проживає в зазначеній квартирі, а вселення до квартири відбулося з дозволу особи, на ім`я якої в свій час було видано ордер, що у розумінні положень ст. 106 ЖК України, є достатньою правовою підставою для задоволення позову.

Суд першої інстанції не врахував, що позивач тривалий час зареєстрований за однією адресою ( АДРЕСА_2 ), з 2013 року одноособово зареєстрований за вказаною адресою, спорів щодо виселення або втрати ним права користування житловим приміщенням немає, відтак дійшов помилкових висновків про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно до приписів ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 – адвоката Конопатського О. О. підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог з вищенаведених підстав.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Конопатського Олександра Олеговича – задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 жовтня 2025 року – скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_8 ) наймачем квартири АДРЕСА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 19 лютого 2026 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. В. Карпенко

О. М. Новіков