Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №650/2521/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

іменем України

справа № 650/2521/25

провадження № 22-ц/819/10/26

19 лютого 2026 року м.Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Бездрабко В.О. (суддя – доповідач),

судді: Базіль Л.В.,

Приходько Л.А.,

секретар судового засідання: Олійник К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04 вересня 2025 року, постановлене під головуванням судді Хомик І.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати,

встановив:

Зміст позовних вимог

В квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.

Позов мотивований тим, що позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 6520686700:03:018:0002, загальною площею 8,9716 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області

21 червня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі №4АА002128-040671500037, за умовами якого позивач передав товариству в оренду належну йому на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

20 січня 2015 року на підставі договору про заміну сторони у договорі, ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» передало право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6520686700:03:018:0002 новому орендарю ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».

28 грудня 2017року між позивачем, ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та новим орендарем в особі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №1100168 до договору оренди землі, за умовами якої сторони погодили розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 308 539,66грн. та встановили розмір орендної плати на рівні 5,91% від нормативної грошової оцінки землі. Строк дії договору погоджено до 31 грудня 2024року. Пунктом 4.5 додаткової угоди передбачено, що орендна плата вноситься орендарем з 01 серпня до 31 грудня кожного року.

30 березня 2021 року між позивачем та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду № 1100168-2 до договору оренди землі від 21 червня 2006 року та додаткової угоди № 1100168, за умовами якої сторони погодили збільшений розмір орендної плати на рівні 6,92% від нормативної грошової оцінки землі. Строк дії договору подовжено до 31 грудня 2029року.

Не зважаючи на умови договору оренди землі, відповідач протягом 2022, 2023, 2024 років виплату орендної плати за користування землею не здійснював, з приводу чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 64 052,83грн.

З початку агресії російської федерації проти України та до дня подачі позовної заяви ТОВ «ЮТС –АГРОПРОДУКТ» не вчинилися дії щодо повідомлення позивача про причини не виконання умов договору оренди, пов`язаних з невиплатою орендної плати.

Окрім того, всупереч умовам договорів, а саме, що земельна ділянка передавалася відповідачу в оренду з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва для вирощування сільгосппродукції, на день звернення з позов до суду ділянка не оброблена, перебуває в сильно забур`яненому стані, що призводить до погіршення якісних властивостей ґрунту та зниження його родючості, що підтверджується листом – довідкою Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 03 березня 2025 року № 01-12/432/25, в якому вказано, що починаючи з 24 лютого 2022 року і по теперішній час ТОВ «ЮТС –АГРОПРОДУКТ» на території Новорайської громади не здійснює господарювання, навіть після проведення розмінування земель на території Новорайської територіальної громади. ТОВ «ЮТС –АГРОПРОДУКТ» не розпочало обробіток земельних угідь та не сплачувало орендарям орендну плату.

Посилаючись на систематичну несплату орендної плати, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням та відсутність будь-яких дій з боку відповідача щодо виконання умов договору, що свідчить про істотне порушення умов оренди, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив розірвати договір оренди землі від 21 червня 2006року (з урахуванням додаткових угод від 28 грудня 2017року та 30 березня 2021 року), укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС – АГРОПРОДУКТ» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:018:0002; стягнути з ТОВ «ЮТС – АГРОПРОДУКТ» на користь позивача заборгованість з орендної плати за землю в загальному розмірі 64 052,83грн. та судові витрати, які складаються з понесених витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн.

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволений частково.

Розірвано договір оренди землі від 21 червня 2006 року №4АА002128-040671500037 (з урахуванням додаткових угод від 28 грудня 2017року та 30 березня 2021 року), укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС – АГРОПРОДУКТ», номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31616060, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:018:0002, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» від 17 квітня 2025 року №1704/25-17.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 42 701,89 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00грн.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання за договором оренди землі, що проявилося у систематичній несплаті орендної плати за 2023, 2024 року, що є підставою для розірвання договору оренди землі.

Суд на підставі листа-довідки Новорайської сільської військової адміністрації від 03 березня 2025 року №01-12/432/25 встановив, що станом на 25 лютого 2025 року земельні ділянки, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», за цільовим призначенням не використовуються, тобто їх обробіток не здійснюється. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» протягом 2022-2024 років зверталось до Новорайської СВА із заявою про визнання орендованих земельних ділянок потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, але у відповідь на таку заяву приймалось лише розпорядження про надання товариству пільг із місцевих податків та зборів на території Новорайської територіальної громади. Такі ділянки комісією військової адміністрації не обстежувались та окремими розпорядженнями не визнавались забрудненими вибухонебезпечними предметами, а вважались такими, що потребують обстеження в зв`язку з тим, що громада тривалий час (вісім місяців 2022 року) перебувала в тимчасовій окупації військовими російської федерації і на цих землях велись бойові дії. Але, вже після деокупації, що відбулась 11 листопада 2022 року, незважаючи на проведення обстеження та очищення цих земельних ділянок спеціальними саперними військами України та відновлення можливості використовувати їх за цільовим призначенням, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не розпочало використання на території Новорайської громади орендованих товариством земельних ділянок і, за наявною інформацією, орендна плата власникам земельних ділянок також не сплачується.

Розпорядження органів місцевого самоврядування про надання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» пільг зі сплати податків та орендної плати стосуються лише земель комунальної власності, тоді як спірна ділянка перебуває у приватній власності позивача, а тому надані товариству пільги зі сплати податків та зборів на спірні відносини не поширюються.

Серед іншого суд зазначив, що надані відповідачем розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31 жовтня 2023р. №163 «Про надання пільг ТОВ ЮТС-АГРОПРОДУКТ, із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2022-2023рр», розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 18 квітня 2024 року №15 «Про нову редакцію розпорядження начальника сільської військової адміністрації «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 11 лютого 2025року №58 «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2025р.» свідчать лише про звільнення відповідача від сплати екологічного податку, плати за землю та нерухоме майно, за знищене або пошкоджене майно внаслідок бойових дій тощо.

Суд критично оцінив посилання відповідача на можливе потенційне забруднення орендованої земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, за відсутності належних та допустимих доказів щодо проведення обстеження ділянки та виявлення вибухонебезпечних предметів, які б унеможливлювали використання землі за цільовим призначенням. За наведених обставин суд вважав, що відповідач не довів невиконання ним договірних зобов`язань щодо виплати орендної плати з причин, які не залежали від його волі та були наслідком настання форс-мажорних обставин, а тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для звільнення орендаря від виконання договірних зобов`язань за 2023–2024 роки. Наявна систематична несплата орендарем орендної плати протягом означеного періоду є підставою для розірвання оспорюваного договору оренди та стягнення заборгованості з орендної плати.

Наведені розпорядження не звільняють ані ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ані ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (як нового орендаря), від обов`язку сплати орендної плати за 2023, 2024роки саме за користування спірної земельної ділянки, яка є приватною власністю і не віднесена до земель комунальної форми власності, а потенційна загроза забруднення орендованої ділянки не може тлумачитися як безумовна підстава для звільнення орендаря від виконання грошового зобов`язання за договорами оренди.

Протягом 2023–2024 років відповідач систематично не сплачував орендну плату, що є істотним порушенням умов договору, а тому заборгованість в розмірі 42 701,89 грн. підлягає стягненню з ТОВ «ПЕРЕМОГА –ПЛЮС», як правонаступника прав та обов`язків ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Суд врахував також пасивну позицію відповідачів, які не пропонували шляхів позасудового врегулювання спору, що фактично позбавляє власника можливості користуватися землею.

Водночас суд визнав, що у 2022 році передана в оренду товариству земельна ділянка перебувала на тимчасово окупованій території Херсонської області, через що орендар об`єктивно не міг нею користуватися, тому за цей період орендна плата не підлягає стягненню.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд здійснив перерозподіл судових витрат та стягнув з ТОВ «ПЕРЕМОГА –ПЛЮС» на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., згідно умов договору про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Ковальчуком О.М., детального опису виконаних адвокатом робіт та наданих послуг.

Доводи апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду від 04 вересня 2025 року, ТОВ «ЮТС – АГРОПРОДУКТ» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалите нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Скаржник зазначив, що між ТОВ «ЮТС –АГРОПРОДУКТ» та орендодавцем існують правовідносини з оренди землі сільськогосподарського призначення. З 24 лютого 2022 року у зв`язку зі збройною агресією військами рф частина території України, включаючи Херсонську область та земельні ділянки Бериславського району, були тимчасово окуповані, у зв`язку з чим ТОВ «ЮТС –АГРОПРОДУКТ» не мало можливості здійснювати господарську діяльність на орендованих ділянках. Після звільнення території Бериславського району Херсонської області підприємство не припустило до оброблення орендованих земель сільськогосподарського призначення, оскільки земельні угіддя забрудненні вибухонебезпечними предметами. Крім того, майно товариства під час окупації території Бериславського району було розграбовано.

Товариство вказало, що основними доказами для задоволення позову суд безпідставно визнав листи-довідки Новорайської сільської військової адміністрації від 03 березня 2025року №01-12/432/25 та від 05 травня 2025року №01-12/1008/25, які не містять конкретних відомостей щодо спірної земельної ділянки, не містять посилань на документи про проведене розмінування орендованих товариством земель, не підтверджені додатками та видані органом, який не наділений повноваженнями надавати такі довідки, а тому ці документи є неналежними та недопустимими доказами у справі й не мали братися судом до уваги.

Згідно розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023року №24 «Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили»; розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023року №163 «Про надання пільг із місцевих податків і зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2022-2023роки», ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» включено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали від обставин непереборної сили; товариству надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов`язання за період з 01 березня 2022року по 31 грудня 2023року. Земельні ділянки загальною площею 12338,0283га, які перебувають у користуванні ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», у зв`язку їх з потенційною загрозою забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об`єктом оподаткування у визначений період.

Також товариству надавалися пільги щодо нарахування та сплати орендної плати за землі комунальної власності на підставі розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації від 06 лютого 2024року №29.

Листом ГУ ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025року підтверджено потенційне забруднення орендованих ділянок вибухонебезпечними предметами та не залучення підрозділів ДСНС до проведення робіт з розмінування території. На підставі зазначених документів скаржник виснував, що використання товариством землі було об`єктивно неможливим у 2022–2024 роках, що згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України звільняє орендаря від сплати орендної плати.

Товариство зазначило, що суд неправильно застосував норми матеріального права, не врахувавши положення частини шостої статті 762 ЦК України та правові висновки Верховного Суду, в яких вказано, що перебування земельних ділянок у зоні бойових дій чи тимчасовій окупації підтверджує неможливість їх використання і звільняє орендаря від обов`язку виплати орендної плати.

Скаржник вказав, що в ході розгляду справи, суд першої інстанції допустив істотні процесуальні порушення, оскільки не забезпечив належного повідомлення іншого співвідповідача - ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» про день, час та місце судового засідання та провів розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, хоча після подання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зустрічного позову справа підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, що є безумовними підставами для скасування судового рішення.

Крім того, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не погодилося з рішенням суду в частині стягнення на користь позивача судових витрат в сумі 7 000,00грн. за надання професійної правничої допомоги адвокатом, пославшись на їх завищений розмір щодо категорії справи, предмету спору, велику кількість подібних справ про розірвання договорів оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати, які перебувають на розгляді суду, за участі адвоката Ковальчука М.О., який представляє інтереси позивачів та вже сформував правове обґрунтування позовних вимог у подібних спорах. Товариство просило зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до 3 000,00грн.

Правова позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Ковальчук М.О., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , просив скаргу залишити без задоволення, вказавши про законність та обґрунтованість рішення суду від 04 вересня 2025 року.

Розгляд справи апеляційним судом

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином згідно приписів частини шостої статті 128 ЦПК України, що підтверджується довідками про доставку судових повісток до електронних кабінетів сторін та рекомендованим листом з повідомленням про відсутність ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» за адресою місцезнаходження (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Ураховуючи наведене, баланс інтересів учасників справи у як найшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду цієї справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.

В апеляційній скарзі ТОВ «ЮТС – АГРОПРОДУКТ» заявило клопотання про витребування інформації щодо перебування адвоката ОСОБА_2 на обліку у контролюючому органі за місцем свого постійного проживання, як самозайнятої особи чи фізичної особи-підприємця; інформації щодо декларування адвокатом Ковальчуком М.О., який діє в інтересах позивача, отриманого доходу в розмірі 10000,00грн. за надання правничої допомоги в межах розгляду цієї справи і фактично сплаченого податку від задекларованого доходу.

Обговоривши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки розгляд питання декларування доходів адвокатом та сплати податків від отриманого доходу перебуває поза межами предмету розгляду цієї справи. Вирішення питання про розподіл судових витрат, серед яких стягнення витрат на професійну правничу допомогу, не залежить від сплати або несплати позивачем таких витрат на час розгляду справи (див. постанову Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019року у справі №922/445/19).

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно Державного акту на право власності від 07 травня 2003 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:018:0002, загальною площею 8,97 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

21 червня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі №4АА002128-040671500037, за яким позивач передав товариству в оренду належну йому на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Строк дії договору – 10 років (пункт8).

20 січня 2015 року на підставі договору про заміну сторони у договорі, ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» передало право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6520686700:03:018:0002 новому орендарю ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».

28 грудня 2017року між позивачем, ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та новим орендарем в особі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №100168 до договору оренди землі від 21 червня 2006 року, за умовами якої сторони погодили розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 308 539,66грн. та встановили розмір орендної плати на рівні 5,91% від нормативної грошової оцінки землі. Пунктом 4.5 додаткової угоди передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у строк з 01 серпня до 31 грудня кожного року. Строк дії договору погоджено до 31 грудня 2024року.

30 березня 2021 року між позивачем та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №1100168-2 до договору оренди землі від 21 червня 2006 року та додаткової угоди № 1100168, за умовами якої сторони погодили збільшений розмір орендної плати на рівні 6,92% від нормативної грошової оцінки землі. Строк дії договору подовжено до 31 грудня 2029року.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» протягом 2022, 2023, 2024 років виплату орендної плати за користування землею не здійснював, з приводу чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 64 052,83 грн.

Належна ОСОБА_1 земельна ділянка розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що відноситься до Новорайської селищної територіальної громади Бериславського району Херсонської області, яка у період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а з 11 листопада 2022 року Новорайська селищна територіальна громада Бериславського району Херсонської області віднесена до території можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, яким було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року№ 376, який є чинним.

Лист – довідка Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 03 березня 2025 року №01-12/432/25 свідчить, що станом на 25 лютого 2025року земельні ділянки, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» товариством не використовуються, обробіток землі не здійснюється.

Ці ділянки комісією військової адміністрації не обстежувалися та окремими розпорядженнями не визнавалися забрудненими вибухонебезпечними предметами, а вважались такими, що потребують обстеження в зв`язку з тим, що громада вісім місяців 2022року перебувала в окупації військових рф і на цих землях велися бойові дії.

Після деокупації території (11 листопада 2022року), незважаючи на проведення обстеження та очищення ділянок спеціальними саперними військами України, ТОВ «ЮТС –АГРОПРОДУКТ» так і не почало обробіток земельних угідь, орендна плата власникам землі не сплачується.

Згідно листа – довідки від 05 травня 2025 року №01-12/1008/25 Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області встановлено, що розпорядженнями Новорайської СВА №163 від 31 жовтня 2023року; №29 від 06 лютого 2024 року та №154 від 18 квітня 2024року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» надавалися пільги зі сплати місцевих податків та зборів. Однак, ці розпорядження не звільняли товариство від обов`язку сплати орендної плати за орендовані земельні ділянки приватної власності; товариство не звільнялося від сплати ПДФО та військового збору.

Новорайською СВА не здійснювалися окремі заходи щодо визнання земельних ділянок приватної власності забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами і така інформація не вносилась до Державного земельного кадастру.

Відповідно до розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року №24, ТОВ «ЮТС –АГРОПРОДУКТ» включено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили. Розпорядження підлягає затвердженню на сесії обласної ради (пункт 2).

Згідно розпоряджень Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31 жовтня 2023 року №163; від 06 лютого 2024року №29; від 18 квітня 2024 року №154, від 11 лютого 2025року №58 ТОВ «ЮТС-АГРОПОДУКТ» надавалися пільги з нарахування та сплати орендної плати за землі комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов`язання за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року; з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року та 01 січня 2025року по 31 грудня 2025року.

17 квітня 2025 року на підставі договору №1704/25-24 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, ТОВ «ЮТС –АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди, у тому числі, належної позивачу земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА –ПЛЮС».

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі є окремим видом найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.

Договір оренди землі, відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендодавець, відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі», має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату» орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 (провадження № 12-19гс24) підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Оскільки позивач мотивував позовні вимоги тим, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вчасно не сплачувало орендну плату за 2022 - 2024 роки, тому саме відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати в обумовлений договором строк до 31 грудня кожного року або довести належними та допустимими доказами наявність обставин, що унеможливили виконання орендарем договірних зобов`язань.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Згідно частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до глави 58 ЦК України оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому загальні положення про найм (оренду) застосовуються до регулювання відносин з найму (оренди) земельної ділянки, якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом.

Положення Закону України «Про оренду землі» не забороняють застосування до відносин з оренди землі наведених загальних положень, викладених в статті 762 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17)).

За положеннями частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Обставини, передбачені частиною шостою статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21), у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали товариству виконати передбачений договором обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 рік, оскільки земельна ділянка, що розташована на території Степнянської сільської ради та відноситься до Новорайської селищної територіальної громади Бериславського району Херсонської області в період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією військами рф, а тому в 2022 році орендар значною мірою був позбавлений можливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та отримати дохід від господарської діяльності в означений період, та як наслідок здійснити виплату орендної плати за 2022рік.

Разом з цим, обґрунтовуючи свої заперечення щодо неможливості виплати орендної плати за 2023, 2024 роки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» також посилається на наявність обставин непереборної сили, за які відповідач не відповідає, що унеможливлює розірвання договору оренди землі на підставі систематичної несплати орендної плати за цей період та на неможливість використання орендованої земельної ділянки належної позивачу через її потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами.

Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість використання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» орендованих земельних ділянок протягом 2023, 2024 років, за які товариством не вносилася орендна плата, через наведені скаржником обставини як підстави для застосування положень частини шостої статті 762 ЦК України, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в установленому процесуальним законом порядку, не надано.

Передана в оренду земельна ділянка розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району Херсонської області, яка з 11 листопада 2022 року віднесена до території можливих бойових дій, тобто бойові дії у 2023 та 2024 роках на вказаній території не велися.

В ході розгляду справи представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заперечував наявність у товариства можливості використання орендованої земельної ділянки у 2023,2024роках, пославшись на розпорядження органів місцевого самоврядування про надання ТОВ «ЮТС –АГРОПРОДУКТ» пільг з нарахування та сплати податків та зборів за орендну плату за користування землями комунальної власності, а не землями приватної власності.

Посилання товариства на розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області за 2023-2025 роки, якими орендовані ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» земельні ділянки визнано непридатними для використання у зв`язку з їх потенційною загрозою забруднення вибухонебезпечними предметами та наданням товариству податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельних ділянок, не свідчать про об`єктивну неможливість товариства використовувати орендовані земельні ділянки за цільовим призначенням протягом 2023-2024 років та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від виконання обов`язку зі сплати орендної плати.

Лист Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Херсонській області від 27 травня 2025року про те, що піротехнічні розрахунки ДСНС України не залучалися до робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС –АГРОПРОДУКТ» на території Бериславського району, не спростовує інформацію наведену в листі Новорайської сільської військової адміністрації від 03 березня 2025 року №01-12/432/25 про те, що обстеження та очищення цих ділянок після деокупації територій здійснювалося спеціальними саперними військами України. У листі від 27 травня 2025року ГУ ДСНС у Херсонській області вказало, що роботи з розмінування орендованих ділянок проводились іншими фаховими відомствами з розмінування.

Слід також врахувати, що чинне законодавство не покладає обов`язок здійснення розмінування виключно на державні органи. Відповідач, як суб`єкт господарювання, мав можливість самостійно ініціювати проведення відповідних заходів із залученням спеціалізованих підприємств або організацій, що мають відповідну ліцензію та дозвіл на проведення робіт із розмінування. Відтак посилання на обставини непереборної сили є безпідставним, оскільки відповідач не довів, що ним вчинялися всі необхідні та можливі дії для належного виконання умов договору оренди.

Таким чином, сам факт наявності листа ДСНС не підтверджує об`єктивної неможливості використання орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням, а невиконання зобов`язань орендарем в 2023, 2024р. не може бути виправдане обставинами непереборної сили.

Аргументи ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про те, що Новорайська сільська військова адміністрація Бериславського району не є уповноваженим органом, який наділений правом видавати листи-довідки зі спірних питань, колегія суддів визнає неприйнятними з огляду на приписи статті 4, 6 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», якими визначено повноваження військово-цивільних адміністрацій та їх керівників.

Доводи апеляційної скарги про те, що на підставі розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023року №24, ТОВ «ЮТС–АГРОПРОДУКТ» включено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно пункту 2 цього розпорядження воно підлягало затвердженню сесією обласної ради, однак відповідного рішення обласної ради скаржник не надав. Ураховуючи викладене, слід визнати, що зазначене розпорядження без його затвердження сесією обласної ради не створює для відповідача правових наслідків у вигляді звільнення від виконання договірних зобов`язання, у тому числі і обов`язку зі сплати орендної плати за 2023,2024роки.

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості здійснення товариством господарської діяльності через знищення та розкрадання майна підприємства, зокрема сільськогосподарської техніки, колегія суддів також відхиляє, оскільки відповідачем не доведено втрату всієї техніки та обладнання, необхідного для обробітку землі та неможливості залучення такої техніки на правах оренди.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не довело наявність беззаперечних обставин, які б унеможливлювали використання орендарем належної позивачу земельної ділянки протягом 2023-2024років, та як наслідок звільняли відповідача від обов`язку виконання зобов`язань з виплати орендної плати за 2023, 2024роки. Систематичне невиконання орендарем умов договору оренди землі є підставою для дострокового розірвання договору та стягнення заборгованості з орендної плати, розмір якої скаржником не заперечувався.

Згідно пунктів 3, 7 частини третьої статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати. Ухвалено розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 30 травня 2025 року до участі в справі залучено співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Ухвалами від 26 червня 2025року повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії; відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно частини другої, третьої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1)ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, малозначних справ, до яких віднесено справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справи, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналізуючи предмет спору та характер спірних правовідносин, які не свідчать про складність справи, не вимагають проведення підготовчого судового засідання для повного, об`єктивного та всебічного встановлення обставин справи, колегія суддів погоджується з ухвалою суду про можливість розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, який з урахуванням особливостей позовних вимог є найбільш доцільним та відповідає принципам ефективного судового розгляду з огляду на можливість розгляду справи з урахуванням наданих письмових доказів, позицій сторін, які можуть бути з`ясовані в межах судового засідання тощо. При цьому суд не позбавлений можливості вирішувати клопотання, зокрема про витребування доказів, а учасники справи надати усні пояснення щодо своїх вимог і заперечень.

Твердження ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про необхідність розгляду справи лише за правилами загального позовного провадження позбавленні правового обґрунтування, а посилання товариства на порушення судом приписів частини п`ятої статті 274 ЦПК України з огляду на подання підприємством зустрічного позову до ОСОБА_1 про зобов`язання привести належну позивачу на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 6520686700:03:018:0002 у придатний для використання стан, шляхом надання доступу до ділянки на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі, з огляду на ухвалу суду від 26 червня 2025року про повернення зустрічного позову, слід визнати неприйнятними.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» належним чином повідомлялося про день, час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, що підтверджено довідками про доставку судових повісток до електронного кабінету товариства. При цьому, колегія судів критично оцінює доводи апеляційної скарги, як підставу для скасування ухваленого у справі судового рішення, про неналежне повідомлення іншого співвідповідача – ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» про розгляд справи, адже ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» апеляційна скарга не подавалася (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).

У справі, що переглядається встановлено, що в межах цієї справи позивачу ОСОБА_1 надавалася професійна правнича допомога адвокатом Ковальчуком М.О. на підставі договору про надання правової допомоги від 08 квітня 2025року.

За умовами цього договору адвокат зобов`язався надати замовнику за плату правничу допомогу щодо здійснення представництва і захисту прав та інтересів клієнта в усіх без виключення органах власті, у тому числі, в судах всіх інстанцій. Пунктом 3 договору сторони визначили, що за правову допомогу у справі замовник сплачує адвокату винагороду в сумі 10 000,00грн.

Відповідно до детального опису витрат адвоката, вартість наданої правової допомоги склала 10 000,00грн., з яких 08 квітня 2025року – зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 година) – 2 000,00грн.; 08-14 квітня 2025року – підготовка позовної заяви та пакету документів (04 години) – 8 000,00грн.

На підтвердження оплати позивачем вартості наданої правничої допомоги в розмірі 10000,00грн. надано квитанцію до прибуткового касового ордера від 08 квітня 2025року.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000 від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частини першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої наведеної норми права, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У відповідності до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерій реальності витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 51 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна та інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Витрати, які понесені стороною, документально доведені та обґрунтовані. Згідно з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року справа № 757/47925/15-ц, від 20 червня 2018 року справа № 127/1284/14-ц, від 27 червня 2018 року справа №554/9348/15-ц, від 25 липня 2018 року справа № 522/4198/17-ц, від 13 березня 2019 року справа № 283/2065/14-ц, від 20 березня 2019 року справа № 753/23491/16-ц, від 23 січня 2019 року справа № 552/2145/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 635/5462/17, від 31 січня 2019 року справа № 204/6539/16-ц, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим.

В ході розгляду справи ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у відзиві на позов заперечувало співмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат, пов`язаних із наданням позивачу правничої допомоги, зі складністю справи, яка є малозначною; їх відповідності вимогам розумності та справедливості з огляду на характер виниклих між сторонами правовідносин; поданням адвокатом позивача процесуальних документів, які не є складними за своїм правовим змістом та не потребують тривалого аналізу судової практики. Відповідач вважав, що достатнім розміром відшкодування позивачу цих витрат є 3000,00грн.

Оцінивши витрати позивача, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також часу, який міг би витратити адвокат на вивчення, попереднє опрацювання та правовий аналіз наданих клієнтом матеріалів; опрацювання законодавчої бази та судової практики, що регулюють спірні відносини, формулювання правової позиції; підготовку, складання, оформлення та направлення позовної заяви тощо, а також подальші підготовку, складання та подання адвокатом Ковальчуком М.О. в суді першої інстанції відповіді на відзив; заперечення щодо поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», керуючись принципами справедливості та співмірності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмірним у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог є призначення позивачеві 7000,00 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на зміст рішення суду першої інстанції встановлено, що судові витрати у справі стягнуто з ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС», яке заперечень щодо постановленого у справі рішення не висловило та з апеляційною скаргою не зверталося.

За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04 вересня 2025 року постановлено з додержанням вимог закону, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, надана правильна оцінка наявним у справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Розподіл судових витрат в порядку частини тринадцятої статті 141 ЦПК України не здійснюється у зв`язку із залишенням апеляційної скарги ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» залишити без задоволення.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді: Л.В. Базіль

Л.А. Приходько