Суд: Херсонський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
Дата: 18 лютого 2026 р.
Справа: №766/13622/16-ц
Суддя: Бездрабко В. О.
ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Постанова
іменем України
справа №766/13622/16
провадження № 22-ц/819/98/26
19 лютого 2026 року м.Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Бездрабко В.О. (суддя-доповідач),
судді: Приходько Л.А.,
Радченко С.В.
секретар судового засідання: Олійник К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 22 травня 2025 року, постановлену під головуванням судді Рядчої Т.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс», треті особи: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про припинення договору поруки,
встановив:
Зміст позовних вимог
В листопаді 2016року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс», треті особи: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про припинення договору поруки, в якому просив визнати припиненим договір поруки №108/109/110/111/17-КL-13/Р-1 від 19 квітня 2013року, укладений між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_1 в частині зобов`язань Спільного українсько-чеського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕВСО» за кредитним договором №108/1/13-КL від 19 квітня 2013 року щодо сплати відсотків нарахованих за період з 19 квітня 2013року по 30 червня 2014 року; в частині зобов`язань Приватного підприємства «Італія - Моторс» за кредитним договором №110/1/13-КL від 19 квітня 2013року щодо сплати відсотків нарахованих за період з 19 квітня 2013року по 30 червня 2014 року; в частині зобов`язань Приватного підприємства «Фірма «Євро-Авто» за кредитним договором №109/1/13-КL від 19 квітня 2013року щодо сплати відсотків нарахованих за період з 19 квітня 2013 року по 30 листопада 2014 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22 травня 2025року позов ОСОБА_1 про припинення договору поруки залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ухвала мотивована тим, що в підготовчі засідання призначені на 10 грудня 2024року, 03 березня 2025року, 14 квітня 2025року та 22 травня 2025року позивач не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином; причини неявки суду не повідомив; заяву про розгляд справи за його відсутності не подав, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Доводи апеляційної скарги
Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_1 діючи через адвоката Харченка Д.М., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм цивільного процесуального права, просить ухвалу суду від 22 травня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Херсонського міського суду Херсонської області.
Скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи. Заявник зазначив, що не був повідомлений про відновлення провадження у справі, яке було зупинено тривалий час, жодних повідомлень про виклик до суду не отримував.
Вказав, що з 29 жовтня 2021року змінив місце проживання та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки №7 від 04 грудня 2025року був офіційно працевлаштований та фактично працював в ТОВ «Віннер Лізинг», яке розташовано за адресою АДРЕСА_2 .
З 22 вересня 2025року отримав статус внутрішньо переміщеної особи і зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .
Позиція інших учасників
Відзив до суду апеляційної інстанції не надходив.
Розгляд справи апеляційним судом
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися в порядку, передбаченому частиною шостою статті 128 ЦПК України, про що свідчать довідки про доставку судових повісток до електронних кабінетів учасників справи та їх представників.
Згідно частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Ураховуючи наведене, баланс інтересів учасників справи у як найшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду цієї справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
01 листопада 2016року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про припинення договору поруки, в якому зазначив адресу свого проживання АДРЕСА_4 . Інформація про інші засоби зв`язку відсутні.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 липня 2018року провадження у справі було зупинено на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, до розгляду справи №826/2184/17.
Ухвалою суду від 13 листопада 2024року провадження у справі поновлено, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження.
Підготовчі засідання призначалися судом першої інстанції на 10 грудня 2024року, 03 березня 2025року, 14 квітня 2025року та 22 травня 2025року, в які позивач не з`явився, причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.
Рекомендовані поштові відправлення про виклик до суду від 23 листопада 2024року; 24 січня; 16 березня; 03 травня 2025року, направлені за відомою суду адресою проживання позивача, повернуто без вручення ОСОБА_1 , з відміткою «адресат відсутній».
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції та застосовані норми права
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються.
Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що: «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними».
Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21) зазначено, що: «саме позивач має бути у першу чергу зацікавлений у розгляді його позовних вимог у розумний строк. Установивши, що позивач, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явилася в судове засідання, не скористалася правом подати заяву про розгляд справи за її відсутності, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Доводи касаційної скарги про те, що залишаючи її позов без розгляду, суд порушив її право на судовий захист, є безпідставними, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України).
Згідно частини першої, третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Днем вручення судової повістки, серед іншого є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
Матеріали справи свідчать, що у призначені судові засідання, зокрема, 14 квітня та 22 травня 2025року ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи в його відсутність не подав. Відповідно до положень пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України позивач вважається таким, що належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 в 2021році змінив місце проживання в межах міста Херсона, а з 02 січня 2023року по 30 серпня 2024року працював в ТОВ «Віннер Лізинг» (Київська область), з приводу чого жодних повідомлень про виклик до суду не отримував, апеляційний суд оцінює критично, адже наведені обставини в силу приписів статті 131 ЦПК України зобов`язували позивача повідомити суд про зміну місця проживання, чого ОСОБА_1 не було зроблено. Судові повістки про виклик направлялися позивачу з дотриманням вимог статті128 ЦПК України.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права при вирішенні питання про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а ухвали Херсонського міського суду від 22 травня 2025року - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду від 22 травня 2025року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий : В.О. Бездрабко
Судді : Л.А. Приходько
С.В. Радченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua