Рішення від 27 січня 2026 р. у справі №946/5112/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/5112/25

Провадження № 2/946/1145/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Пащенко Т.П.,

секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , після якого відкрилась спадщина. На день смерті від ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку по АДРЕСА_1 , який належав йому на підставі виписки з погосподарської книги Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Багатянського старостинського округу №24 від 15.01.2025р., право власності не зареєстровано. Батько заповіт не залишав. Спадкоємцями за законом першої черги є: дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 , оскільки фактично мешкали з батьком та були зареєстровані разом із ним. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мачуха позивача ОСОБА_3 після якої відкрилась спадщина, оскільки, на день смерті від ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається із частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , яку вона прийняла після свого померлого чоловіка ОСОБА_2 , але не оформила своїх прав. ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений секретарем Багатянської сільської ради за №75 від 01.03.2000 року. Відповідно до заповіту все своє майно ОСОБА_3 заповідала ОСОБА_1 . Спадщину ОСОБА_1 прийняв, оскільки він проживав разом із померлою. Крім того, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 14.04.2008 року, видане державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Черненко С. М. в реєстрі за №3-2884 підтверджується, що спадкоємцем після померлої ОСОБА_3 є ОСОБА_1 . ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні спадщини у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Листом державного нотаріуса Горючкіної О. М. №246/02-14 від 28.02.2025 року було рекомендовано звернутися до суду щодо вирішення питання про прийняття спадщини. З огляду на викладене, позивач просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , та визнати право власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом і за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 оку.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача – адвокат Константинов В.І. надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України – спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Ухвалою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11.07.2025 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі (а.с.30).

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.11.2025 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.75).

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 28.12.1998 року, виданим Багатянською сільською Радою Ізмаїльського району Одеської області 28.12.1998 року (а.с.6).

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_2 , згідно ст. 525 ЦК УРСР (1963 року), відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку по АДРЕСА_1 , який належав померлому ОСОБА_2 на підставі виписки з погосподарської книги Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Багатянського старостинського округу №24 від 15.01.2025 року, право власності не зареєстровано (а.с.12).

Частиною 1 статті 524 ЦК УРСР (1963 року) визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 фактично мешкали з померлим ОСОБА_2 та були зареєстровані разом із ним, що підтверджується довідкою Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 01.03.2000 року №539 (а.с.50).

Відповідно до Виписки з погосподарської книги Багатянського старостинського округу виконавчого округу Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 15.01.2025 року №24 та довідки від 27.01.2025 року №23 в будинку були зареєстровані: син ОСОБА_1 , з 1966 року по теперішній час, невістка ОСОБА_4 з 1988 року по теперішній час, онук ОСОБА_5 з 1993 року по теперішній час. За даними Саф`янівської сільської ради спадкодавцем не складено заповіт (а.с.12, 13).

Таким чином, ст. 530 ЦК УРСР (1963 року), спадкоємцями за законом першої черги після померлого ОСОБА_2 є:

- дружина ОСОБА_3 (свідоцтво про укладання шлюбу серія НОМЕР_3 від 14.04.1980 року (а.с.47 зворот);

- син ОСОБА_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_4 від 25.03.1967 року (а.с.48),

оскільки фактично мешкали з померлим ОСОБА_2 та були зареєстровані разом із ним, що підтверджується довідкою Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №23 від 27.01.2025 року (а.с.13) та довідкою Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 01.03.2000 року №539 (а.с.50).

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.03.2000 року, виданим державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О. М. в реєстрі за №2-1268 підтверджується, що спадкоємцями після померлого ОСОБА_2 є в рівних частках його дружина ОСОБА_3 та його син ОСОБА_1 (а.с.23).

Інших спадкоємців, які заявили про свої права на спадкове майно немає.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як було з`ясовано судом, на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_1 були зареєстровані та проживали у спадковому будинку, тому вважаються такими, що фактично прийняли спадщину відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 06.05.2006 року, виданого Багатянською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

Після померлої ОСОБА_3 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилась спадщина, яка складається із частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , яку вона прийняла після свого померлого чоловіка ОСОБА_2 , але не оформила своїх прав.

Згідно ст. 1233 ЦК заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений секретарем Багатянської сільської ради за №75 від 01.03.2000 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13.03.2008 року (а.с.26).

Відповідно до заповіту все своє майно ОСОБА_3 заповідала ОСОБА_1 (а.с.55).

Спадщину ОСОБА_1 прийняв, оскільки він проживав разом із померлою, що підтверджується довідкою Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №22 від 15.01.2025 року та довідкою №600 від 14.04.2008 року (а.с.59).

Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 14.04.2008 року, виданим державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Черненко С. М. в реєстрі за №3-2884 підтверджується, що спадкоємцем після померлої ОСОБА_3 є ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1241 ЦК України, осіб, які б мали право на обов`язкову частку не виявлено.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 (а.с.64).

Письмовою відповіддю державного нотаріусу Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Горючкіної О.М. від 28.02.2025 року ОСОБА_1 було відмовлено у прийнятті спадщини у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , рекомендовано звернутися до суду щодо вирішення питання про прийняття спадщини (а.с.19).

Відповідно до ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснень, викладених у п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Факт того, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 підтверджується:

- довідкою Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №23 від 27.01.2025 року (а.с.13);

- випискою з погосподарської книги Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Багатянського старостинського округу №24 від 15.01.2025 року (а.с.12);

- свідоцтвом про право на спадщину за законом від 02.03.2000 року, виданим державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О. М. в реєстрі за №2-1268 (а.с.23).

Відповідно до п.п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів. Спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що визнання права власності на спадкове майно в нотаріальному порядку, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачами вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивачів на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст.16 ЦК України, в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 13, 78, 81, 133, 141, 259, 263-265, 315 ЦПК України, ст.525, 534, 535, 549 ЦК УРСР (1963 року), ст.ст. 316, 328, 1216, 1217, 1220, 1222, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , адреса реєстрації: адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, адреса місцезнаходження юридичної особи: 68670, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф`яни, вул. Грушевського, 85, про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 і за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 оку.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.П.Пащенко