Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №758/1110/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1110/26

3/758/1597/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2025 року о 23 годині 30 хвилин, у м. Києві, по Гаванському Мосту, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «BMW», моделі «320I», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїів зіткнення з автомобілем марки «Seat», моделі «Toledo», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , який рухався попереду. При цьому усі транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.12.1 та п.13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

26 грудня 2025 року о 23 годині 40 хвилин, у м. Києві, по Гаванському Мосту, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «BMW», моделі «320I», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу Драгер 6820 (№0556), результат позитивний 1,41 проміле, чим порушив п. 2.9.а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину визнав повністю та в учиненому щиро розкаявся.

Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Водночас ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з частинами 2, 3 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При цьому, особа реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України.

Таким чином, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_2 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушив вимоги п. 2.9а ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, установлено дослідженими доказами в справі, зокрема:

- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №551860 від 27 грудня 2025 року, в якому зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;

- результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру «Drager Alcotest ARHK-0556», відповідно до якого під час проведення огляду 27.12.2025 року о 00 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, встановленого результатом тестування у 1,41‰ проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який засвідчено підписом інспектора взводу №1, роти №4 , батальйону №1, полку №1 старшого лейтенанта поліції Чикаленко А.О., яким підтверджується факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння;

- відеозаписом з нагрудної бодікамери працівників патрульної поліції з якого вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного приладу, на 02:38 ОСОБА_1 погодився, на 04:12 зафіксовано позитивний результат 1,41%, поліцейський запитав чи згодний він з результатом, на 04:15 ОСОБА_1 стверджувально киває. На 04:17 поліцейський повідомляє, що буде складено протокол за ч. 1 ст. 130, і роз`яснює ОСОБА_1 права.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Щодо наявності вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України суд зазначає наступне.

Ст. 124 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно з п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

З огляду на наведені обставини та порушення п.12.1 та п.13.1 ПДР України, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених адміністративних правопорушень, установлено дослідженими доказами в справі, зокрема:

- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №551867 від 27 грудня 2025 року, в яких зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень;

- схемою місця ДТП від 26 грудня 2025 року, яка складена у відповідності з вимогами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015; схема підписана учасниками ДТП та на ній зафіксовано: місце зіткнення, ділянку дороги, на якій відбулось ДТП, дорожні знаки та дорожню розмітку; стан покриття проїзної частини, а також, пошкодження, яке автомобіль отримав внаслідок ДТП;

- письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтвердив фактичні обставини справи, викладені в протоколі;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , який підтвердив фактичні обставини справи, викладені в протоколі.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння особою, яка керувала транспортним засобом та склад ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, суд вважає необхідним застосувати правила ч. 2 ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відноситься до числа більш серйозних, оскільки санкція цієї статті передбачає більш суворіше стягнення, ніж санкція ст. 124 КУпАП, тому адміністративне стягнення йому необхідно призначити в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність правопорушника за вчинене адміністративне правопорушення є щире каяття.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, обставиною, що пом`якшує відповідальність, зокрема, щире каяття, а також з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Підстав для призначення правопорушнику будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 665 грн. 60 коп.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, 124, ч. 1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, 307, 308 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір у дохід держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Суддя О. О. Денисов