Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №420/20108/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/20108/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року (суддя Іванов Е.А., м. Одеса повний текст рішення складений 01.09.2025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

24.06.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просила:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач) щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 сум пенсії, нарахованих за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №420/14556/20 в розмірі 146 221,20 грн, за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі №420/29252/23 в розмірі 9508,90 грн, за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №420/33429/23 в розмірі 63656,76 грн, що разом становить 219 386,86 грн, які підлягали виплаті її чоловіку ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 сум пенсії, нарахованих за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №420/14556/20 в розмірі 146 221,20 грн, за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі №420/29252/23 в розмірі 9508,90 грн, за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №420/33429/23 в розмірі 63 656,76 грн, що разом становить 219 386,86 грн, які підлягали виплаті її чоловіку ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 сум пенсії, нарахованих за рішеннями Одеського окружного адміністративного суду у справах №420/14556/20 від 15.02.2021, від 22.12.2023 №420/29252/23, від 22.02.2024 №420/33429/23, які підлягали виплаті її чоловіку ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 сум пенсії, нарахованих за рішеннями Одеського окружного адміністративного суду у справах №420/14556/20 від 15.02.2021, від 22.12.2023 у справі №420/29252/23, від 22.02.2024 у справі №420/33429/23, які підлягали виплаті її чоловіку ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини. Оскільки ОСОБА_1 не є стягувачем по справам №420/14556/20, №420/29252/23 та №420/33429/23, тому для виплати недоотриманої доплати пенсії за зазначеними рішеннями суду правові підстави відсутні.

Апелянт зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частини першої статті 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом. Додатково апелянт повідомляє, що Кабінетом Міністрів України бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено. Станом на 29.09.2025 за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 19.11.2020 включно.

Отже апелянт вважає, що погашення заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. У зв`язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279 “Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги”, починаючи з 1 квітня 2021 року асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України.

Позивачка своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалася, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 року позивачем у справі не оскаржувалось, а тому перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється судом апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачка є дружиною померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 , який після звільнення та до моменту смерті перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII.

За рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №420/14556/20 нарахована та не виплачена сума пенсії в розмірі 146 221,20 грн., що підтверджується листом ГУПФУ від 21.04.2021 та розрахунком на доплату від 07.04.2021;

за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі №420/29252/23 нарахована та не виплачена сума пенсії в розмірі 9 508,90 грн., що підтверджується листом ГУПФУ від 29.05.2024 та розрахунком на доплату від 24.04.2024;

За рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі №420/33429/23 нарахована та не виплачена сума пенсії в розмірі 63 656,76 грн., що підтверджується листом ГУПФУ від 29.05.2024 та розрахунком на доплату від 24.04.2024.

Разом сума пенсії, яка залишилася не виплаченої ОСОБА_2 , становить 219 386,86 грн.

Відповідач не заперечує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та позивач у встановленому законом порядку, 05.05.2025 року звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області, у якій просила виплатити на виконання ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» недоотриману пенсію її померлого чоловіка на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду у справі від 15.02.2021 у справі №420/14556/20, від 22.02.2024 у справі №420/33429/23 та у справі №22.12.2023 у справі №420/29252/23. Однак, відповідач рішенням від 05.05.2025 року №1348 відмовив у цьому з підстав того, що позивачка не проживала з померлим разом.

Вважаючи протиправною таке рішення, позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Так, відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, частиною другою статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (надалі - Закон №2262-ХІІ), нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Положеннями частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Спірні правовідносини виникли з приводу наявності підстав для отримання позивачкою сум нарахованої, але невиплаченої пенсії її померлого чоловіка.

На виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду у справі від 15.02.2021 у справі №420/14556/20, від 22.02.2024 у справі №420/33429/23 та у справі №22.12.2023 у справі №420/29252/23.

Однак, за наведеними вище приписами статті 61 Закону №2262-ХІІ суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім`ї, які або належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера.

Під час судового розгляду справи встановлено, що чоловік позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що спонукало звернення позивачки до відповідача із заявою від 05.05.2025 року про виплату недоодержаної ним пенсії.

Позивачка звернулася до Пенсійного фонду після смерті чоловіка у межах шестимісячного строку, як того передбачає норма ст. 61 Закону №2262-ХІІ.

Відтак, позивачка, як дружина померлого пенсіонера ОСОБА_2 , звернулася до Пенсійного органу за відповідною виплатою не пізніше шести місяців після його смерті, а тому суд дійшов висновку, що вона має право на одержання суми недоодержаної за життя ним пенсії.

Щодо доводів апелянта про можливість отримання позивачем недоотриманої пенсії померлого лише у разі заміни сторони виконавчого провадження слід зазначити наступне.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Таким чином, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонеру з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч. 1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ. З огляду на викладене, такі доводи відповідача безпідставні.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанцій були порушені норми матеріального права. Суд правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на викладене колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя В.А.Голуб

Суддя Ю.В.Осіпов