Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №133/3421/24 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 133/3421/24

Провадження № 22-ц/801/350/2026

Категорія: 88

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєлін Є. В.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 рокуСправа № 133/3421/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя – доповідач),

суддів Міхасішина І.В., Оніщука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Литвин Ю.О.,

розглянув (в режимі відеоконференції) у відкритому судовому засіданні справу № 133/3421/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Махнівської сільської ради Вінницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28.11.2025, ухвалене у складі судді Сєліна Є.В. в приміщенні суду в м. Калинівка, -

в с т а н о в и в :

6.11.2024 ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Махнівської сільської ради Вінницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, в якому просить : (1) визнати його двоюрідного діда ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Комсомольське Козятинського району Вінницької області, недієздатним; (2) встановити над ОСОБА_2 опіку та призначити ОСОБА_1 його опікуном.

Заява обґрунтована тим, що заявник має двоюрідного діда ОСОБА_2 , який є інвалідом 2 групи з дитинства, страждає на хронічне психічне захворювання, та за станом свого здоров`я, не може самостійно усвідомлювати та здійснювати свої цивільні права, а тому він вимушений звернутися до суду із вказаною заявою.

На підставі розпорядження в.о. голови Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_6 від 15.11.2024, визначено передати зазначену справу на розгляд до Калинівського районного суду Вінницької області.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28.11.2025 заяву про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна – задоволено частково. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Комсомольське Козятинського району Вінницької області, недієздатним. У задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном недієздатної особи ОСОБА_2 - відмовлено. Визначено строк дії рішення суду - два роки з моменту набрання ним законної сили.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в призначенні опікуна, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу (вх № 14362/25-вх від 19.12.2025), в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном та ухвалити нове, яким призначити його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 ..

Основними доводами апеляційної скарги є те, що: (1) заявник проживає спільно з ОСОБА_2 , веде спільне господарство, забезпечує його побутові та медичні потреби; звернення до суду стало необхідним для забезпечення опіки, захисту прав та інтересів його як недієздатної особи; догляд за ОСОБА_2 він здійснює безперервно з 2021 і по теперішній час; (2) суд першої інстанції не встановив жодних перешкод для призначення заявника опікуном ОСОБА_2 ; (3) інші родичі ОСОБА_2 категорично відмовились бути його опікунами; (4) відмова у призначенні особи, яка фактично та тривалий час здійснює опіку, без визначення альтернативного опікуна, прямо суперечить цьому принципу та створює правову невизначеність для недієздатної особи.

21.01.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшла заяви (вх № 930/26-вх, 931/26-вх; 933/26-вх;) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про розгляд справи за їх відсутності.

17.02.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшла заява (вх № 2008/26-вх) ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , просить розглядати справу у відсутності ОСОБА_2 , апеляційну скаргу підтримує та просить її задовольнити.

У строк встановлений судом відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце її розгляду.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина друга статті 372 ЦПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині), Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

У справі встановлено наступні обставини.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Комсомольське Козятинського району Вінницької області, є інвалідом 2 групи з дитинства безтерміново, який за висновком медико-соціальної експертної комісії потребує постійного стороннього догляду та допомоги, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 28.01.2002 Управлінням соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 13, складеного 13.01.2022 судово-психіатричним експертом, лікарем-психіатром Вінницької філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії МОЗ України» ОСОБА_9 – ОСОБА_2 , на момент проведення експертного дослідження, страждав на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді розумової відсталості помірного ступеня з відсутністю відхилень в поведінці (F71.0), не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому потребував опіки.

Згідно рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 19.04.2022 у справі № 133/3284/21 (номер провадження 2-о/132/8/22), ОСОБА_2 було визнано недієздатним, встановлено над ним опіку, та призначено ОСОБА_1 його опікуном.

Як встановлено з матеріалів цієї справи, опікун, представник органу опіки та піклування до суду із відповідним клопотанням про продовження строку дії рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 19.04.2022 у справі № 133/3284/21 (номер провадження 2-о/132/8/22) про визнання ОСОБА_2 недієздатним, в строк, передбачений ч.7 ст.300 ЦПК України, не зверталися.

6.11.2024 ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про визнання його двоюрідного діда ОСОБА_2 недієздатним, встановлення над ним опіки, та призначення його опікуном, до якої зокрема долучив:

довідку про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб та землекористування № 1224, видану 30.10.2024 Махнівською сільською радою Хмільницького району Вінницької області, згідно якої, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та до складу його сім`ї входить: онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

акт обстеження житлово-побутових умов, складений 30.10.2024 головою Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Кузьмінським П.В., згідно якого було обстежено житлово-побутові умови ОСОБА_2 (який проживає разом із онуком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), є інвалідом другої групи з дитинства, не може сам себе обслуговувати, та потребує стороннього догляду;

висновок органу опіки та піклування, затверджений рішенням виконавчого комітету Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 24.10.2024 № 140, згідно якого дослівно, розглянувши заяву ОСОБА_1 , орган опіки та піклування встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який відповідно до довідки та акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії Д-70 № 733702 від 12.02.1975, має другу групу інвалідності з дитинства. Враховуючи викладене, керуючись нормами ЦК України, Правилами опіки та піклування, орган опіки та піклування визнає доцільним призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .

На підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 24.01.2025 у справі призначено судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Вінницької філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України». Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 597, складеного 24.07.2025 повідним експертом – начальником Вінницької філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» Марункевичем М.І., ОСОБА_2 на теперішній час страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді розумової відсталості помірного ступеня з відсутністю відхилень поведінки (F71.0), внаслідок свого захворювання не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому потребує опіки.

Під час судового розгляду, ОСОБА_1 додатково суду надав:

довідку про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб та землекористування № 948, видану 13.11.2025 Махнівською сільською радою Хмільницького району Вінницької області, згідно якої, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та до складу його сім`ї входить: онук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

акт обстеження житлово-побутових умов, складений 13.11.2025 головою Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Кузьмінським П.В., згідно якого було обстежено житлово-побутові умови ОСОБА_2 (який проживає разом із онуком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), є інвалідом другої групи з дитинства, не може сам себе обслуговувати, та потребує стороннього догляду;

витяг із застосунку Резерв+, згідно якого, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним, придатний до проходження військової служби (постанова ВЛК від 20.05.2020), перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ), відстрочки від призову під час мобілізації не має.

Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заява про визнання ОСОБА_2 недієздатним є обґрунтованою, а в частині призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованою.

Висновок суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_2 зроблено за повного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

За статтею 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можливо дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Згідно частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.1999 № 34/166/131/88 ( далі Правила).

Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 7.04.2022 у справі № 712/10043/20).

Верховний Суд у постанові від 30.10.2025 у справі № 689/1554/24 зауважив, що подання органу опіки і піклування має рекомендаційний характер та не може бути самостійним засобом захисту порушеного права. Цьому документу може бути надана лише оцінка в сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні по суті питання, для якого він був складений.

ОСОБА_1 надано суду висновок органу опіки та піклування, затверджений рішенням виконавчого комітету Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 24.10.2024 № 140, який був оцінений судом першої інстанції як доказ, що не відповідає вимогам закону.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

1.3. Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

1.4. Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад.

1.5. Органи опіки та піклування здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства.

Отже, за чинним законодавством і спеціальним нормативним актом опіка та піклування в усіх випадках встановлюється органами опіки та піклування (п.3.1. Правил). Положення, відповідно до якого суд встановлює опіку у випадку визнання особи недієздатною і піклування у випадку визнання особи обмежено дієздатною, пояснюється тим, що ці справи розглядаються в порядку окремого провадження судом з обов`язковою участю представника органів опіки та піклування і при призначенні опікуна чи піклувальника суд має врахувати висновок (рішення) органів опіки та піклування (ст. 60 ЦК України).

У Постанові від 4.07.2018 у справі № 496/4271/16-а Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов`язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.

Розділ 3 Правил визначає порядок призначення опікуна, вимоги до опікуна та перелік документів, які мають бути подані до заяви, що свідчить про необхідність відповідних органів у дослідженні даного питання та ухвалення рішення.

У своїх висновках Верховний Суд неодноразово вказував на критерії належної обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, та виснував, що такими критеріями є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Постанова Верховного Суду від 11.09.2023 у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23).

Отже, як вбачається з вищевикладеного, саме на органи опіки та піклування відповідно до покладених на них завдань та розподілу повноважень між структурними підрозділами відповідних управлінь і відділів місцевої державної адміністрації покладено обов`язок вирішення питань про встановлення опіки та піклування та проведення іншої діяльності щодо забезпечення прав та інтересів повнолітніх осіб, які потребують опіки та піклування. Висновки, щодо можливості/ доцільності призначення того чи іншого опікуна недієздатному, органом опіки та піклування викладають у формі мотивованого та логічно-структурованого рішення, на підставі якого даний орган звертається до суду з поданням ( процесуальна форма звернення).

У матеріалах даної справи відсутнє подання органу опіки та піклування про призначення заявника опікуном недієздатного.

Наявний у справі висновок (без дати) органу опіки та піклування, який затверджений рішенням Махнівської сільської ради від 24.10.2024 року № 140 не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, а також не містить обґрунтувань чи буде відповідати інтересам недієздатного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначення йому опікуном його двоюрідного внука ОСОБА_1 .

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

З аналізу положень Закону України « Про психіатричну допомогу», Конвенції про права осіб з інвалідністю, яка набрала чинності для України 6.03.2010, Резолюції 46/119 Генеральної Асамблеї ООН «Принципи захисту психічно хворих осіб і покращення психіатричної допомоги» від 17.12.1991 (п.17) вбачається, що контрольний орган при ухваленні будь- яких рішень щодо осіб, які страждають на психічні захворювання має бути незалежним та неупередженим, діючим відповідно до положень, викладених внутрішнім законодавством, а також більш детально надавати оцінку наданим документам та отримувати допомогу від одного чи більше кваліфікованих і незалежних психіатричних робітників і приймати до уваги їх поради. Усі заходи, пов`язані з реалізацією правоздатності, мають передбачати належні та ефективні гарантії недопущення зловживань відповідно до міжнародного права з прав людини. Такі гарантії повинні забезпечувати, щоб заходи, пов`язані з реалізацією правоздатності, орієнтувалися на повагу до прав, волі та переваг особи, були вільні від конфлікту інтересів і недоречного впливу, були співрозмірними обставинам цієї особи й пристосовані до них, застосовувалися протягом якомога меншого строку й регулярно перевірялися компетентним, незалежним та безстороннім органом чи судовою інстанцією.

Як вбачається з матеріалів справи, місце реєстрації заявника та підопічного різняться; заявник працює у Козятинському міськрайонному суді; медичні довідки про стан здоров`я заявника видані КП «Козятинська Центральна Районна лікарня». Підопічний має двох братів та дві сестри. З висновку експерта вбачається, що одна із сестер та її діти страждають на розумову відсталість.

Об`єктивних обставин, які б унеможливлювали та/або увільняли від права (обов`язку) піклування та виконання функцій опікуна зі сторони рідного брата ОСОБА_3 , рідної сестри ОСОБА_5 та рідного брата ОСОБА_4 , органом опіки та піклування у поданні не наведено.

Твердження заявника про те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в силу різних обставин не можуть здійснювати опіку над своїм братом ОСОБА_2 , не перевірено органом опіки та піклування.

Два брати та сестра ОСОБА_5 не висловили свого бажання бути опікунами ОСОБА_2 , у свою чергу думка інших членів родини (племінників, дружин братів, тощо) з`ясована не була.

Крім цього, у висновку органу опіки не зазначено тривалість здійснення догляду ОСОБА_1 за двоюрідним дідом, тривалість взаємних відносини між заявником та підопічним, не зазначено, який період брався до уваги здійснення догляду та взаємовідносин між заявником та двоюрідним дідом органом опіки та піклування, не встановлено майнову спроможність заявника надавати необхідну допомогу недієздатному, забезпечувати його доглядом та лікуванням. Не було з`ясовано мотивів заявника для взяття хворого під опіку.

У матеріалах справи відсутні докази про особисті стосунки між заявником та підопічним, на підставі яких можливо дійти висновку про прихильність підопічного до двоюрідного внука.

ОСОБА_1 у поданій до суду заяві також не зазначив об`єктивних відомостей (даних) про свій особистий сімейний, майновий стан, та фактичну здатність виконувати функції опікуна виходячи із конкретних обставин життєдіяльності та виконання передбачених законом обов`язків, та на їх підтвердження не надав належних доказів.

У постанові ВС від 28.05.2025 у справі № 641/7190/23 зазначено, що орган опіки та піклування зобов`язаний у поданні щодо призначення опікуна над недієздатною особою надати належно вмотивовані висновки про можливість здійснення такої опіки, зокрема щодо зайнятості кандидата, взаємин із підопічним та наявності альтернативних кандидатур. В умовах воєнного стану при поданні кандидатури чоловічої статі призовного віку необхідно додатково обґрунтувати необхідність його призначення опікуном, щоб уникнути зловживань і забезпечити баланс між правом на опіку та конституційним обов`язком щодо захисту держави.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи подання органу опіки та піклування, про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , а також відсутності у матеріалах справи обґрунтованого та логічно-структурованого рішення органу опіки та піклування, колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про призначення заявника опікуном недієздатного ОСОБА_2 . Саме лише бажання ОСОБА_1 бути опікуном свого двоюрідного діда ОСОБА_2 не може бути безумовною підставою для призначення його опікуном.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб та землекористування № 1224, виданої 30.10.2024 Махнівською сільською радою Хмільницького району Вінницької області; акту обстеження житлово-побутових умов, складеного 30.10.2024 головою Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Кузьмінським П.В.; довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб та землекористування АДРЕСА_3 , виданої 13.11.2025 Махнівською сільською радою Хмільницького району Вінницької області; акту обстеження житлово-побутових умов, складеного 13.11.2025 головою Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Кузьмінським П.В., згідно яких ОСОБА_1 проживає разом із своїм двоюрідним дідом ОСОБА_2 , оскільки дані документи (довідка, акт) не містять посилання на джерело інформації, за допомогою яких встановлено факт спільного проживання. Таким чином, зазначені довідки та акти не містять даних, на підставі яких суд може встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із двоюрідним дідом ОСОБА_2 , та здійснення першим відносно останнього постійного (щоденного) догляду та допомоги, що має значення для вирішення цієї справи, оскільки в довідках та актах не зазначено з якого саме часу ОСОБА_1 постійно проживає з ОСОБА_2 , та з якого часу він здійснює постійний (щоденний) догляд та допомогу, на підставі яких джерел інформації дана обставина встановлена особою (комісією), яка видала (склала) довідку та акт.

Наявність попереднього рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 19.04.2022 у справі № 133/3284/21 (номер провадження 2-о/132/8/22) про призначення ОСОБА_1 опікуном над двоюрідним дідом ОСОБА_2 , яке втратило свою чинність, не є безумовною підставою для призначення опікуном недієздатної особи.

Верховний Суд у своїй постанові від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 виснував, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

Як встановлено судом, заявник ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

Орган опіки та піклування, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, не з`ясував необхідність призначення особи чоловічої статі призовного віку опікуном над недієздатною особою, та не мотивував своє подання з цього приводу.

Згідно приписів частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини 4 статті 206 ЦПК України якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно приписів частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок й про те, що визнання заінтересованими особами вимог ОСОБА_1 за встановлених у даній справі обставин, суперечить закону та порушує права та інтереси ОСОБА_2 .. Висновок опікунської ради про можливість призначення заявника ОСОБА_1 опікуном, суд вважав необґрунтованим.

Відмова в задоволенні заяви про призначення опікуна не позбавляє орган опіки та піклування вирішити питання опіки над недієздатним ОСОБА_2 відповідно до законодавства.

З урахуванням наведеного, до встановлення опіки і призначення опікуна у встановленому законом порядку, тимчасово, відповідну опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем села Комсомольське Козятинського району Вінницької області, має здійснювати Орган опіки та піклування за місцем проживання останнього.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції (в оскаржуваній частині), з якими погоджується апеляційний суд.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат.

Порядок розгляду справ окремого провадження визначений статтею 294 ЦПК України, відповідно до частини сьомої якої при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи (частина третя статті 42 ЦПК України).

З огляду на викладене відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, можливе у справах позовного провадження, але у справах окремого провадження, з урахуванням особливостей розгляду цих справ, судові витрати не відшкодовуються (постанова Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 263/1265/18 та від 16.11.2022 у справі № 214/4179/21, постанова ОП КЦС від 25.03.2024 у справі № 161/9609/22).

Оскільки заявник при поданні апеляційної скарги звільнений від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) – без змін, відтак апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28.11.2025у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови скалдено 19.02.2026.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: І. В. Міхасішин

В. В. Оніщук