Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №132/913/25 — Вінницький апеляційний суд

Суд: Вінницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

Дата: 16 лютого 2026 р.

Справа: №132/913/25

Суддя: Сало Т. Б.

Справа № 132/913/25

Провадження № 22-ц/801/626/2026

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Павленко І. В.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 рокуСправа № 132/913/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Берегового О.Ю., Матківської М.В., секретар Кулішко Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2025 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, постановлену суддею Павленко І.В. в м. Калинівка, повний текст ухвали складено 24 листопада 2025 року, в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 02 серпня 2007 у цивільній справі №2-915/07,

встановив:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просив:

- прийняти цю заяву до свого провадження і розглянути її у зв`язку з нововиявленими обставинами у справі №2-915/07;

- змінити рішення Калинівського районного суду від 02 серпня 2007 року у справі №2-915/07, як необґрунтоване в частині визнання права власності на земельну частку (пай) та іншого спадкового майна за ОСОБА_2 ;

- розподілити земельну частку (пай) та інше спадкове майно покійної матері ОСОБА_3 у рівних частках згідно із законодавством між усіма спадкоємцями першої черги;

- зобов`язати ОСОБА_4 і ОСОБА_5 надати суду документи, що підтверджують їхнє право на спадщину;

- заборонити відчуження земельної частки (паю) і іншого спадкового майна ОСОБА_4 до вирішення цього питання судом.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Калинівського районного суду від 02 серпня 2007 року у справі №2-915/07 встановлено факт прийняття ОСОБА_2 спадщини на земельну частку (пай) та майновий пай в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Котюжинці Калинівського району Вінницької області. Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай), розміром 4,11 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж: цієї частки в натурі, вартістю 46 102 грн., яка перебуває в колективній власності колишнього КСП «Поділля» с. Котюжинці Калинівського району Вінницької області, що належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ВН N0341046, виданого Калинівською районною державною адміністрацією від 21 травня 1997 року та майновий пай в розмірі 540 грн в майні СВК «Поділля» с. Котюжинці Калинівського району Вінницької області, що належав померлій на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай, серія ВІ УІІ №007427, виданого Котюжинецькою сільською радою в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Котюжинці Калинівського району Вінницької області.

Згідно довідки №165 від 22 травня 2007 року Калинівського районного відділу земельних ресурсів земельна частка (пай) переоформлена на ОСОБА_2 без рішення суду.

Заявник зазначає, що він і його брат - ОСОБА_5 не перечили, щоб сестра ОСОБА_2 користувалась спадщиною покійної мами, так як з м. Віннниці вона переїхала жити в село, бо їй було так вигідно. Користувалась усім маминим домашнім господарством, присадибною ділянкою, включаючи земельний пай. В селі сестра була тимчасово, так як в м.Вінниці мала свою приватну квартиру і була там зареєстрована.

Заявник не оформив своїх прав на спадщину покійної мами, тому що сестра перебувала в батьківській хаті і спадкоємцям було куди приїхати і зупинитись на деякий час. І так тривало на протязі 20 років після смерті мами.

Однак, у 2022 році сестра ОСОБА_2 захворіла, позбулася всього домашнього господарства та переїхала жити у м. Вінницю. А ІНФОРМАЦІЯ_2 раптово померла. Єдиною спадкоємицею покійної сестри стала її донька - ОСОБА_4 , яка оформила на себе, крім іншого, вищезазначені земельну частку (пай) та майновий пай. Вказана спадщина в селі їй не потрібна, а ОСОБА_4 тільки чинить перешкоди, щоб заявника і його брата лишити законної спадщини їхньої матері.

У телефонному режимі ОСОБА_4 повідомила, що існує рішення Калинівського районного суду щодо спадщини на земельну частку (пай) і майновий пай у порядку спадкування. І таким чином, 12 березня 2025 року заявник зміг ознайомитися із справою у Калинівському районному суді, в результаті чого прийшов до висновку, що рішення у справі постановлено на неправдивих доказах, наданих суду його покійною сестрою.

Оскільки з племінницею ОСОБА_4 в досудовому порядку вирішити питання розподілу спадщини на земельну частку (пай) та інше спадкове майно не вдалося за взаємною згодою, заявник вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав на спадщину померлої матері - ОСОБА_3 .

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 02 серпня 2007 у цивільній справі №2-915/07 і залишено це рішення в силі.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Калинівського районного суду Вінницької області для продовження розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в іншому складі суду.

У скарзі зазначає, що висновок суду про відсутність у нього права на подання заяви є помилковим. Суд безпідставно застосував трирічний строк, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, без врахування моменту, коли він дізнався про існування нововиявлених обставин. Висновок суду про зведення доводів заявника до переоцінки доказів є помилковим. Суд вийшов за межі предмета розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 02 серпня 2007 року в цивільній справі №2-915/07 позов ОСОБА_2 до Котюжинецької сільської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом задоволено.

Встановлено факт прийняття ОСОБА_2 спадщини на земельну частку (пай) та майновий пай в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 в с Котюжинці Калинівського району Вінницької області.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай), розміром 4,11 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж: цієї частки в натурі, вартістю 46102 грн., яка перебуває в колективній власності колишнього КСП «Поділля» с. Котюжинці Калинівського району Вінницької області, що належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серія ВН №0341046, виданого Калинівською районною державною адміністрацією від 21.05.1997 року та майновий пай в розмірі 540 грн. в майні СВК «Поділля» с.Котюжинці Калинівського району Вінницької області, що належав померлій на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай, серія ВІ УІІ №007427, виданого Котюжинецькою сільською радою в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Котюжинці Калинівського району Вінницької області.

20 березня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Калинівського районного суду Вінницької області із заявою про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами на підставі п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Перегляд рішень, постанов або ухвал за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві, передбаченим окремим розділом ЦПК України (статті 423-429 глави 3 розділу V «Перегляд судових рішень»).

Відповідно до положень статті 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Під час вирішення питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має керуватися визначеними частиною другою статті 423 ЦПК України підставами, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а також тим, що заявник дотримався умов, які містяться у статтях 424, 426 ЦПК України.

Однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України).

При цьому, у пункті 1 частини першої статті 424 ЦПК України визначено, що із вказаної підстави заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до вимог частини першої статті 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Отже, правом подавати заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами наділені лише учасники справи.

За змістом частини першої статті 352 ЦПК, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

З аналізу вказаних правових норм можна дійти висновку, що особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи чи обов`язки, не має права на подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Суд ухвалою відмовляє у прийнятті такої заяви.

У цьому разі особа, яка не брала участі у справі, має право звернутися до суду з апеляційною скаргою разом із відповідним клопотанням про поновлення процесуального строку на оскарження.

Схожі за змістом правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06 вересня 2018 року у справі №215/6648/15-ц, від 02 вересня 2020 року у справі №295/8984/15-ц, від 01 грудня 2021 року у справі №645/286/16-ц, від 07 липня 2021 року у справі №452/2936/18, від 01 березня 2023 року у справі №761/33869/14-ц.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції, як одну із підстав такої відмови зазначив те, що ОСОБА_1 не був учасником даної справи, а тому не мав права на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Апеляційний суд бере до уваги роз`яснення, викладені у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 1981 року (зі змінами) «Про практику перегляду судами у зв`язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили», відповідно до якого в силу статей 106, 344 ЦПК рішення, ухвали або постанови суду можуть бути переглянуті за поданням прокурора чи за заявою сторони, іншої особи, яка брала участь у справі, або правонаступника сторони, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво. Прокурор вправі звертатися з таким поданням незалежно від того, чи брав він участь у справі. В разі звернення з заявою особи, яка не брала участі у справі, суддя ухвалою відмовляє в прийнятті заяви.

Цивільний процесуальний кодекс України попередньої редакції (1963 року) у статті 136 ЦПК України передбачав, що суддя вирішував питання про прийняття заяви у цивільній справі і встановивши, що вона не відповідає визначеним у цій статті вимогам, відмовляв у прийнятті заяви, про що постановляв мотивовану ухвалу.

Чинний ЦПК України не передбачає такого процесуального рішення, як відмова у прийнятті заяви, натомість передбачає відмову у відкритті провадження у справі (ст.186 ЦПК України).

Стаття 427 ЦПК України передбачає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що надійшла до суду, передається судді, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу , який протягом п`яти днів після надходження заяви до суду перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Однак, підстав відкривати провадження за нововиявленими обставинами особи, яка не є учасником справи, у суду першої інстанції не було, тому суд першої інстанції мав відмовити у відкритті провадження (оскільки відмова у прийнятті заяви чинним ЦПК України не передбачена) на підставі п. 1 ч. 1 ст.186 ЦПК України - заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц вказано, що положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати.

Оскільки правових підстав розглядати заяву особи, яка не є учасником справи, про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, а відтак і відкривати провадження у справі за такою заявою у суду першої інстанції не було, відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України.

У ч. 1 ст. 377 ЦПК України зазначено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 02 серпня 2007 у цивільній справі №2-915/07 підлягає закриттю.

Керуючись ст. 367, 374, 377, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 02 серпня 2007 у цивільній справі №2-915/07 закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 лютого 2026 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.Ю. Береговий

М.В. Матківська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua