Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №740/433/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/433/26

Провадження № 3/740/207/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Роздайбіди О.В., при секретарі Дьоміній Н.А., за участі прокурора Хоменка В.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Чернігівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, депутата 8-го скликання Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Відповідно до протоколу ОСОБА_1 , будучи депутатом 8-го скликання Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, тобто у відповідності до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року є суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2022 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подала таку декларацію 17.12.2025, хоча зобов`язана була подати не пізніше 31 січня 2024 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом 8-го скликання Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, тобто у відповідності до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року є суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 та п. 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2023 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подала таку декларацію 17.12.2025, хоча зобов`язана була подати не пізніше 31 січня 2024 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи депутатом 8-го скликання Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, тобто у відповідності до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 року є суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подав, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2021 рік, за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції, а саме подав таку декларацію 17.12.2025, хоча зобов`язана була подати не пізніше 31 березня 2024 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що не мала умислу на неподанн6я декларацій та приховування свого матеріального стану. Вона вчасно подала декларацію за 2024 рік, і про те, що відсутні декларації за попередні роки не знала. Зауважила, що була впевнена втому , що декларації за 2021,2022, 2023 роки подані. Так як особисто заповнювала інформацію декларанта на сайті , підписувала і відправляла її. По технічним причинам внесення інформації, підписання декларацій відбувалося не відразу. Сайт висів, постійно були якісь збої, проте вона зробила все від себе залежне, щоб вчасно подати декларації за звітні роки. Про те що, декларації відсутні дізналася в грудні 2025 року від секретаря сільської ради, якій прийшов лист з НАЗК. Після чого негайно 17 грудня нею було вкинуто всі декларації за три роки. Просила звернути увагу суду, що до цього добросовісно виконувала обов`язки по декларуванню і , що дана ситуація виникла через технічні причини роботи сайту, який під час дії воєнного стану працює з перебоями.

Прокурор в судовому засіданні подав мотивований висновок щодо наявності в діянні ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Обставини, викладені у протоколах про вчинення адміністративного правопорушення, підтримав, зазначив про наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Не вбачав поважних причин щодо неподання декларації, додав що підтверджень технічних причин в роботі сайту Кононенко О.В. не надано.

Заслухавши прокурора, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов?язаний з?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв?язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до пп «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування є суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

Частиною 1 статті 45 Закону України передбачено, що особи, зазначені у п. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно з п. 2-7 Розділу ХІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

ОСОБА_1 є депутатом Вертіївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, що підтверджується витягом із рішення першої сесії восьмого скликання Вертіївської сільської ради від 24 листопада 2020 року.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки вищевказані адміністративні правопорушення скоєні однією й тією самою особою і справи про адміністративні правопорушення розглядаються одним і тим же органом, тому для зручності їх розгляду адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 доцільно об`єднати в одне провадження.

Частина 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Конструктивною ознакою правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх, відповідальність виключається. При цьому, несвоєчасність подання декларації не оспорюється.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від подання чи несвоєчасне подання декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов`язковим елементом його об`єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне несвоєчасне подання електронної декларації.

Під час розгляду справи з матеріалів доданих до протоколу, встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово здійснювала вхід до системи за допомогою кваліфікованого електронного підпису, заповнювала розділи, перевіряла повноту та достовірність зазначеної інформації. Згідно з роздруківкою також наявні відомості про те що суб`єкту повідомлено про логічні помилки («Подати документ»). Всі ці дії відбувалися в період часу призначеного для подання декларацій, а саме в січні 2024 року, березні 2024 року, тривали не один день, що свідчить про активну позицію ОСОБА_1 щодо подання декларацій за звітні роки 2021, 2022 та 2023 рр.

Крім того, зазначені обставини, на думку судді, свідчать про відсутність будь-якого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП та вказують на те, що ОСОБА_1 дійсно була впевнена, що здійсненні нею дії направленні на подання декларацій були результативними. І саме через невизначені технічні причини – декларації не відобразились на сайті НАЗК. Інших доказів, які б свідчили про умисел на несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларацій за 2021, 2022, 2023 роки суду надано не було.

Згідно з роз`ясненням, яке надано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією», суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

До того ж притягнення особи за ч. 1 ст.172-6 КУпАП можливе лише за несвоєчасне подання без поважних причин декларації. У даному випадку саме технічний збій, обумовлений воєнним станом, відключенням електроенергії, постійним повітряними тривогами, міг бути поважною причиною невнесення та невідображення декларацій на сайті НАЗК.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Крім того, суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, в діях (бездіяльності) ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 в діях ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 36, 172-6 ч. 1, 247, 276-280, 283-285 КУпАП, суд,-

ухвалив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя О.В. Роздайбіда