Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №160/6612/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2026 року справа 160/6612/25

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 (суддя Златін С.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про виплату компенсації податку на доходи фізичних осіб

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28.02.2025 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати компенсації податку і доходів фізичних осіб у відповідності до пунктів 2, 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержані військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постаново Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 при нарахуванні індексації грошового забезпечення і виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 по справі №160/27358/21 (в редакції постанови третього апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022);

- зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію податку на доходи фізичних осіб у відповідності до пунктів 2, Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою "Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 за виплачену індексацію грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 по справі №160/27358/21 (в редакції постанови третього апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022);

- зобов`язати виплатити суму - різницю індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018 по 21.04.2021 в розмірі 3981 гривень 25 копійок із одночасною компенсацією суми податку і доходи фізичних осіб у відповідності до пунктів 2, 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержані, військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постаново "Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 позов задоволений.

Прийняте рішення суд мотивував тим, що одночасно з виплатою позивачеві грошового забезпечення при звільненні на виконання рішення суду позивачу також мала бути виплачена грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з його грошового забезпечення.

В апеляційній скарзі 3 Державного пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області просить скасувати рішення суду та закрити провадження по справі. Вказують що позивачка не має права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з її грошового забезпечення, оскільки на момент виплати припинила виконувати обов`язки військової служби. Вважають, що позовні вимоги в цій справі були предметом розгляду у справи №160/27358/21.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

ОСОБА_1 проходила службу в Головному управлінні ДСНС України у Дніпропетровській області у період з вересня 2004 року.

На підставі наказу начальника ГУ МНС України в Дніпропетровській області №139 від 21.04.2021 за підпунктом 3 пункту 176 (за станом здоров`я) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11.07.2013 позивачку звільнено з 21.04.2021.

Службу позивачка проходила на посаді диспетчера 10 державного пожежно - рятувальної частини 3 державного пожежно - рятувального загону Головного Управління ДСНС України у Дніпропетровській області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 по справі №160/27358/21:

- визнано протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у січні 2016, лютому 2016 – вересні 2019, квітні 2021;

- зобов`язано 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у січні 2016, лютому 2016 – вересні 2019, квітні 2021.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.11.2022 по справі №160/27358/21 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 в адміністративній справі №160/27358/21 - змінено: абзаци 2,3 резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: "Зобов`язати 3 Державний пожежно - рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008; у період з 01.03.2018 по 21.04.2021 із застосуванням базового місяця - березень 2018 та із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.

Відповідач, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/27358/21 здійснило виплату суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця – січень 2008 року, та за період з 01.03.2018 по 21.04.2021 із застосуванням базового місяця – березень 2018 року та із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, було виконано шляхом перерахунку на рахунок позивача коштів в сумі 68455,19 грн.

З метою уточнення правильності нарахування індексації грошового забезпечення позивач звернулася до відповідача.

Відповідач листом №49-302-100/49-3-4 від 10.01.2025 повідомив позивачку, що відповідно до рішення Третього апеляційного суду від 02.11.2022 по справі №160/27358/21 їй була нарахована і виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, за період з 01.03.2018 по 21.04.2021 із застосуванням базового місяця - березень 2018 року та із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003. На рахунок позивача перераховано кошти в сумі 68455,19 грн., платіжне доручення №1394 від 05.12.2022.

Стосовно компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Відповідно до пунктів 4-5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З наведеного вбачається, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Оскільки суму індексації грошового забезпечення позивачки виплачено за період проходження служби, відповідач при проведенні нарахування та виплати зазначених сум мав здійснити виплату грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, незалежно від того чи такі виплати мали місце під час проходження служби чи після звільнення на виконання рішення суду.

Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації - різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 420/6982/21 з подібними правовідносинами, яка, є застосовною і до спірних правовідносин.

Колегія суддів зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, сума можливої індексації у березні 2018 року становить 4463,15 грн.

Виходячи з даних, які зазначені у особовій картці грошового забезпечення позивачки, у березні 2018 року підвищення грошового доходу позивача у зв`язку зі зміною посадових окладів становило 481,90 грн (7774,20 грн (сума грошового забезпечення, виплаченого позивачці у березні) – 7292,30 грн (сума грошового забезпечення, виплаченого позивачці у лютому 2018 року).

Враховуючи вказане, нарахування та виплата позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.04.2021 повинна була здійснюватися із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих, цін - березень 2018 року із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та із врахуванням суми - різниці індексації грошового забезпечення в розмірі 3981,25 грн (4463,15 – 481,90).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про наявність у позивачки права на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.04.2021 із застосуванням індексації - різниці (щомісячної фіксованої індексації) в розмірі 3981,25 грн.

Оскільки право на нарахування індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі та нарахування й виплата компенсації податку на доходи фізичних осіб, не були предметом розгляду у справі №160/27358/21 колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними вимоги апеляційної скарги про закриття провадження у справі.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 19.02.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді Т.І. Ясенова

судді О.В. Головко