Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №160/13890/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/13890/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Бурової А.Ю.,

за участю:

представника позивача: Афоніна О.В.,

представника відповідача: Лейченка І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025, (суддя суду першої інстанції Лозицька І.О.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/13890/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

УСТАНОВИВ:

14.05.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – податкове повідомлення-рішення від 29.04.2025 № 0223890702, податкове повідомлення-рішення від 29.04.2025 №0223920702, податкове повідомлення-рішення від 29.04.2025 № 0223930702, податкове повідомлення-рішення від 29.04.2025 №0223970702.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 24.04.2025 № 11563/6/99-00-06-01-01-06, контролюючий орган відповідно до п. 2 розділу ІХ “Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами”, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, частково задоволено скарги та скасування ППР від 30.01.2025, зменшив у певній частині нараховані відповідачем суми грошових зобов`язань, суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток та від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, а також у відповідній частині суми штрафних (фінансових) санкцій раніше прийнятих податкових повідомлень-рішень від 30.01.2025. Стаття 60 Податкового кодексу України передбачає, зокрема, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення (пп. 60.1.3. п. 60.1. ст. 60 Податкового кодексу України). При цьому, згідно з п. 60.4. ст. 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених пп. 60.1.3 п. 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшенну суму грошового зобов`язання. Позивач наголошує на правомірності формування податкової звітності за наслідками господарських операцій з його контрагентів у періоді, що перевірявся та зазначає, що висновки відповідача в акті перевірки є протиправними.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 11.08.2025 в задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у рішенні, що оскаржується, суд першої інстанції взагалі проігнорував та жодним чином не оцінив аргументи та доводи Позивача щодо порушення Відповідачем порядку складання оскаржуваних податкових повідомлень- рішень від 29.04.2025 в частині відсутності детальних розрахунків грошових зобов`язань, що на думку Позивача не тільки є порушенням Відповідачем встановленого ст. 58 Податкового кодекс України та «Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, порядку їх складання, але й позбавляє Позивача можливості достовірно визначити повноту та вірність здійснених податковим органом розрахунків відповідних сум податкових зобов`язань. Суд першої інстанції не дослідив та не надав належної оцінки доказам, наданим Позивачем в обґрунтування своїх вимог щодо відсутності порушень податкового законодавства України, та не зазначив про їх відхилення з відповідними мотивами щодо формуваня позивачем податкової звітності по взаємовідносинам з контрагентами – постачальниками в частині придбання послуг перевезення з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 . Також, позивач наголошує, що Той факт, що заборгованість за зобов`язанням фактично не сплачена ТОВ «ЛАНДМАНН» на дату балансу (до терміну закінчення позовної давності), не надає їй статусу довгострокової, оскільки в будь-який момент кредитор може вимагати сплати боргу (наприклад, звернутися до боржника з претензією або вимагати стягнення боргу через суд) чи боржник може здійснити повне або часткове погашення такої заборгованості (за власним рішенням у разі фінансової можливості в добровільному порядку або у примусовому порядку на підставі рішення суду). Застосування Відповідачем до правовідносин, що виникають з договірних зобов`язань щодо оплати товару, П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» та П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів», зокрема, порядку амортизації собівартості фінансових інвестицій, а більш того – пропонування формули дисконтування, що не визначена жодним національним стандартом бухгалтерського обліку чи іншим нормативно-правовим документом, є безпідставним, оскільки це не відповідає суті та змісту правовідносин між ТОВ «ЛАНДМАНН» та EURASIA GROUP AG. Прострочена заборгованість Позивача по зобов`язаннях перед EURASIA GROUP AG за контрактом № LDM-01-2020 від 25.01.2020 не може бути визнана довгостроковим зобов`язанням, тому й немає підстав для дисконтування суми майбутніх платежів. Крім того вказує, що у рішенні суд першої інстанції, з одного боку, зазначає, що «Відповідно до первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку встановлено придбання у ТОВ «Рівер Таун Девелопмент» майнових прав на об`єкт нерухомості на загальну суму 3 577 585,00 грн, у т.ч. ПДВ 596 264,17 грн, а саме - нежитлове приміщення No6 загальною проектною площею 130,81 кв. м. на другому поверсі, що знаходиться за адресою – м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.9-Б», а, з іншого боку, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, в тому числі й в цій частині, приходить до зовсім протилежного висновку, погоджуючись з позицією Відповідача, який нараховує податкові зобов`язання з ПДВ, посилаючись на звільнення таких операцій від оподаткування. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд першої інстанції у рішенні вказав наступні застосовані ним норми права: п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14, п.п. 14.1.129 прим.1 п. 14.1 ст. 14, п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197, п.п. "б" п. 198.5 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, ст. 3 Закону Украі?ни від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, тобто застосував в тому числі й ті самі норми права, на які посилався Позивач.

Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 02.12.2024 по 20.12.2024 проведена документальна планова виїзна перевірка за період з 09.01.2020 по 30.09.2024, за результатами якої складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 26.12.2024 №4162/04- 36-07-02/43441896.

Висновками означеного акта встановлено порушення ТОВ “ЛАНДМАНН”: 1. п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 та пп. 140.5.4, 140.5.5 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінам та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток всього на 927 127 грн., в т.ч. за 2021 рік на суму 927 127 грн., та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за - 2022 рік у сумі 4 299 786 грн., - 2023 рік у сумі 5 641 422 грн., - три квартали 2024 року у сумі 6 004 521 грн.; п.188.1 ст.188, .189.1 ст.189 та п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінам та доповненнями), що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ за вересень 2024 року, що зараховується до складу наступного звітного періоду у сумі 977 815 грн.; порушення п.201.1 ст.120, абз.4 пп.201.10 ст.201, п.120-1.2 ст.120 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінам та доповненнями) в частині нездійснення ТОВ “Ландманн” реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; штрафна санкція складає 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3 400 гривень. 4. пп.16.1.3., п.16.1 ст.16, п.63.3. ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінам та доповненнями, неподання звіту за формою 20- ОПП.

Строк перевірки продовжувався з 16.11.2024 по 20.12.2024 (далі – акт перевірки). Підприємством подано заперечення на акт від 09.01.2025 вих № 333, яке було розглянуто ГУ ДПС у Дніпропетровській області, та висновки акту перевірки викладено у новій редакції (лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.01.2025 вих.№ 4602/6/04-36-07-02-13 “Про результати розгляду заперечень”). На підставі акту перевірки та за результатом розгляду заперечень позивача на акт перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення від 30.01.2025 №0055110702, №0055140702, №0055160702, №0055180702, які підприємством оскаржено в адміністративному порядку до ДПС України. ДПС України про результати розгляду скарги прийнято рішення від 24.04.2025 №11563/6/99-00-06-01-01-06 (міститься в матеріалах справи), яким: скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.01.2025 №№ 0055140702, 0055110702 у частині заниження Товариством показників декларації з податку на прибуток (ряд. 3 РІ Різниці) за 2020 рік та заниження доходів за результатами інвентаризації за ІІІ квартал 2024 року, та у частині застосування штрафних санкцій по податкових повідомленнях-рішеннях ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.01.2025 № 0055110702, а в інших частинах вказані ППР залишено без змін; скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.01.2025 №№ 0055160702, 0055180702 у частині заниження Товариством суми податкових зобов`язань з ПДВ за результатами інвентаризації та у відповідній частині штрафні санкції за відсутність реєстрації податкових накладних, а скаргу – частково задоволено. На підставі вищевказаного рішення ДПС України від 24.04.2025, відповідальним підрозділом ГУ ДПС у Дніпропетровській області внесена інформація щодо часткового підтвердження суми податкового зобов`язання по податкових повідомленнях-рішеннях від 30.01.2025 р. № 0055110702, № 0055140702, 0055160702, 0055180702 в режимі “Апеляційне та судове оскарження” ІС “Податковий блок”. Враховуючи вищенаведене, шляхом опрацювання інформації в режимі “Апеляційне та судове оскарження” ІС “Податковий блок” ГУ ДПС у Дніпропетровській області, складено нові податкові повідомлення-рішення від 29.04.2025 № 0223890702 форма “Р”, № 0223920702 форма “П”, № 0223930702 форма “В4”, №0223970702 форма “ПН”, які надіслано платнику податків засобами поштового зв`язку та отримані позивачем, про що вказано у позовній заяві. Отже, податкові повідомлення-рішення від 30.01.2025 р. №№ 0055140702, 0055110702 у частині заниження Товариством показників декларації з податку на прибуток (ряд. 3 РІ Різниці) за 2020 рік та заниження доходів за результатами інвентаризації за ІІІ квартал 2024 року, та у частині застосування штрафних санкцій по податкових повідомленнях-рішеннях ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.01.2025 № 0055110702 та податкові повідомлення-рішення від 30.01.2025 №№ 0055160702, 0055180702 у частині заниження Товариством суми податкових зобов`язань з ПДВ за результатами інвентаризації та у відповідній частині штрафні санкції за відсутність реєстрації податкових накладних - скасовано на підставі рішення ДПС України від 24.04.2025. Тобто, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 30.01.2025 № 0055110702, № 0055140702, 0055160702, 0055180702 скасовано ГУ ДПС у Дніпропетровській області, та замість них винесено нові ППР від 29.04.2025 № 0223890702 форма “Р”, № 0223920702 форма “П”, № 0223930702 форма “В4”, №0223970702 форма “ПН” на загальну суму 11 254 960,72.

Щодо порушень встановлених під час перевірки, суд зазначає наступне.

Щодо взаємовідносин ТОВ “ЛАНДМАНН” з контрагентами – постачальниками в частині придбання послуг перевезення. Перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ “ЛАНДМАНН” з наступними контрагентами – постачальниками, в частині придбання послуг перевезення: 1) ФОП ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_1 ). Взаємовідносини ТОВ “ЛАНДМАНН” з ФОП ОСОБА_1 відбувались на підставі укладеного договору перевезення вантажів автомобільним транспортом від 07.08.2020 №01/08-2020. Згідно з інформаційних баз даних ДПС та в ході аналізу податкової звітності перевіркою встановлено: орган ДПС - 417.ГУ ДПС у Дніпропетровській області Придніпровська ДПІ (Дніпровського р-н); стан платника - 0.платник податків за основним місцем обліку; вид діяльності - 49.41 - вантажний автомобiльний транспорт. ТОВ “ЛАНДМАНН” по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 не надано до перевірки та до заперечень товарно-транспортні накладні (далі – ТТН) за період взаємовідносин 2020-2024 роки на суму 72 700 гривень (перелік відсутніх ТТН вказано у акті перевірки). 2) ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ). Взаємовідносини ТОВ “ЛАНДМАНН” з ФОП ОСОБА_2 відбувались на підставі укладених договорів з організації перевезення вантажів від 05.01.2021 №1 та від 05.01.2022 №1. Згідно з інформаційних баз даних ДПС та в ході аналізу податкової звітності перевіркою встановлено: орган ДПС - 423.ГУ ДПС у Дніпропетровській області Новомосковська ДПІ; стан платника - 12.припинено, але не знято з облiку (КОР пустi, але не закритi); вид діяльності - 49.41 - вантажний автомобiльний транспорт. ТОВ “ЛАНДМАНН” по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 не надано до перевірки та до заперечень від 09.01.2025 №333 (вх. ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.01.2025 №2356/6) ТТН за період взаємовідносин 2020-2022 роки на суму 136 300 гривень (перелік відсутніх ТТН вказано у акті перевірки) . 3) ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ). Взаємовідносини ТОВ “ЛАНДМАНН” з ФОП ОСОБА_3 відбувались на підставі укладених типових договорів-замовлень на перевезення вантажу. Згідно з інформаційних баз даних ДПС та в ході аналізу податкової звітності перевіркою встановлено: орган ДПС - 467.ГУ ДПС у Дніпропетровській області Правобережна ДПІ (Новокодацький р-н); стан платника - 0. платник податків за основним місцем обліку; вид діяльності - 49.41 - вантажний автомобiльний транспорт. ТОВ “ЛАНДМАНН” по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3 не надано до перевірки та до заперечень ТТН за період взаємовідносин 2021 рік на суму 27 800 грн. (перелік відсутніх ТТН вказано у акті перевірки). Таким чином, перевіркою зроблено висновок, що Товариством по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 236 800 гривень.

В бухгалтерському та податковому обліках ТОВ “ЛАНДМАНН” не визначено та не відображено фінансовий дохід від дисконтування заборгованості, а саме, за кредиторською заборгованістю, яка виникла на підставі укладеного контракту між ТОВ “ЛАНДМАНН” та EURASIA GROUP AG від 25.01.2020 №LDM-01-2020. Загальна заборгованість за вищезазначеним контрактом становить: - 459 078,45 Євро (дата виникнення 03.03.2021); - 315 829,85 USD (дата виникнення 07.07.2021). В бухгалтерському обліку ТОВ “ЛАНДМАНН” дана операція відображена наступним чином: 2022 рік: С-до на початок Кт 632 – 14 195 899,28 грн. (у валюті 459 078,45 Євро); Дт 632 “Розрахунки з іншими дебіторами (в національній валюті)”; Кт 714 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 1 955 306,93 грн; Дт 945 “Витрати від операційної курсової різниці”; Кт 632 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 5 640 972,36 грн; С-до на кінець Кт – 17 881 564,71 грн (у валюті 459 078,45 Євро). С-до на початок Кт 632 – 8 615 269,81 грн (у валюті 315 829,85 USD); Дт 945 “Витрати від операційної курсової різниці”; Кт 632 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 2 934 185,64 грн; С-до на кінець Кт – 11 549 455,45 грн. (у валюті 315 829,85 USD). 2023 рік: С-до на початок Кт 632 – 17 881 564,71 грн. (у валюті 459 078,45 Євро); Дт 632 “Розрахунки з іншими дебіторами (в національній валюті)”; Кт 714 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 1 852 473,37 грн; Дт 945 “Витрати від операційної курсової різниці”; Кт 632 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 3 347 645,97 грн; С-до на кінець Кт – 19 376 737,31 грн. (у валюті 459 078,45 Євро). С-до на початок Кт 632 – 11 549 455,45 грн. (у валюті 315 829,85 USD); Дт 632 “Розрахунки з іншими дебіторами (в національній валюті)”; Кт 714 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 64 018,71 грн; Дт 945 “Витрати від операційної курсової різниці”; Кт 632 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 510 538,95 грн$ С-до на кінець Кт – 11 995 975,69 грн. (у валюті 315 829,85 USD)/ Три квартали 2024 року: С-до на початок Кт 632 – 19 376 737,31 грн. (у валюті 459 078,45 Євро); Дт 632 “Розрахунки з іншими дебіторами (в національній валюті)”; Кт 714 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 728 006,60 грн; Дт 945 “Витрати від операційної курсової різниці”; Кт 632 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 2 447 806,29 грн; С-до на кінець Кт – 21 096 537,00 грн. (у валюті 459 078,45 Євро). С-до на початок Кт 632 – 11 995 975,69 грн. (у валюті 315 829,85 USD); Дт 632 “Розрахунки з іншими дебіторами (в національній валюті)”; Кт 714 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 41 531,61 грн; Дт 945 “Витрати від операційної курсової різниці”; Кт 632 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 1 047 133,86 гривень; С-до на кінець Кт – 13 001 577,94 грн. (у валюті 315 829,85 USD).

Товариством не визначено та не відображено фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості в загальному розмірі 7 615 106 грн (в одиницях податкової звітності) у 3 кварталі 2024 року. Таким чином, на порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), встановлено заниження показника у рядку 01 Декларації “Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку” на суму 7 615 106 гривень. Позивач не погоджується з вищезазначеним висновком перевірки та зазначає, що ТОВ “ЛАНДМАНН” планує погасити кредиторську заборгованість, а EURASIA GROUP. AG не прощає борг. Ані EURASIA GROUP AG – кредитору, ані ТОВ “ЛАНДМАНН” - боржнику наразі не відомий строк виконання простроченого зобов`язання, тому достовірно визначити оцінку такої заборгованості не представляється за можливе та вона не може розглядатися як довгострокова.

При здійсненні аналізу рахунку 717 “Дохід від списання кредиторської заборгованості” ТОВ “ЛАНДМАНН” за період з 09.01.2020 по 30.09.2024 встановлено отримання кредит-нот від постачальників – нерезидентів.

Платником податків здійснюється операція зі списання товарно-матеріальних цінностей, які починають використовуватись в операціях, що не є господарською діяльністю підприємства та під час придбання товарно-матеріальних цінностей суми ПДВ було включено до складу податкового кредиту, то ТОВ “ЛАНДМАНН” зобов`язаний не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбується їх списання, здійснити нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за основною ставкою виходячи з вартості придбаних таких товарно-матеріальних цінностей.

Щодо придбання у ТОВ “Рівер Таун Девелопмент” майнових прав на об`єкт нерухомості.

Відповідно до первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку встановлено придбання у ТОВ “Рівер Таун Девелопмент” майнових прав на об`єкт нерухомості на загальну суму 3 577 585,00 грн, у т.ч. ПДВ 596 264,17 грн, а саме - нежитлове приміщення №6 загальною проектною площею 130,81 кв. м. на другому поверсі, що знаходиться за адресою – м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.9-Б.

Cуми ПДВ по вищевказаній операції з придбання майнових прав віднесені до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за листопад 2021 року – 587 936,18 гривень. До перевірки надано договір купівлі-продажу майнових прав від 19.11.2021 № 21/10/21-ОФ/2ПК укладений з ТОВ “Рівер Таун Девелопмент” (продавець). Предметом зазначеного договору визначено – продавець продав, а покупець купив майнові права на об`єкт, які продавець зобов`язується передати за актом приймання – передачі майнових прав на об`єкт покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити майнові права на умовах, визначених цим договором.

Товариством в порушення п.198.5 ст.198 ПК України занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ всього у розмірі 587 936 гривень. Позивачем зазначено, що ТОВ “ЛАНДМАНН” було здійснено операцію з придбання у ТОВ “Рівер Таун Девелопмент” майнових прав на об`єкт нерухомості, а саме – на нежитлове приміщення.

Підприємство подано заперечення на акт від 09.01.2025 вих № 333, яке було розглянуто ГУ ДПС у Дніпропетровській області, та висновки акту перевірки викладено у новій редакції (лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.01.2025 вих.№ 4602/6/04-36-07-02-13 “Про результати розгляду заперечень” міститься в матеріалах справи). На підставі акту перевірки та за результатом розгляду заперечень позивача на акт перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення від 30.01.2025 № 0055110702, № 0055140702, 0055160702, 0055180702. Не погодившись із вищевказанами податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ “Ландманн” оскаржено в адміністративному порядку до ДПС України, рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 24.04.2025 № 11563/6/99-00-06-01-01-06: скасовано ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.01.2025 №№ 0055140702, 0055110702 у частині заниження Товариством показників декларації з податку на прибуток (ряд. 3 РІ Різниці) за 2020 рік та заниження доходів за результатами інвентаризації за ІІІ квартал 2024 року, та у частині застосування штрафних санкцій по ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.01.2025 № 0055110702, а в інших частинах вказані ППР залишено без змін; скасовано ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.01.2025 №№0055160702, 0055180702 у частині заниження Товариством суми податкових зобов`язань з ПДВ за результатами інвентаризації та у відповідній частині штрафні санкції за відсутність реєстрації податкових накладних, а скаргу – частково задоволено. На підставі вищевказаного рішення ДПС України від 24.04.2025, відповідальним підрозділом ГУ ДПС у Дніпропетровській області внесена інформація щодо часткового підтвердження суми податкового зобов`язання по ППР від 30.01.2025 № 0055110702, № 0055140702, 0055160702, 0055180702 в режимі “Апеляційне та судове оскарження” ІС “Податковий блок”. Враховуючи вищенаведене, шляхом опрацювання інформації в режимі “Апеляційне та судове оскарження” ІС “Податковий блок” ГУ ДПС у Дніпропетровській області, складено нові податкові повідомлення-рішення від 29.04.2025 № 0223890702 форма “Р”, № 0223920702 форма “П”, № 0223930702 форма “В4”, №0223970702 форма “ПН”, які надіслано платнику податків засобами поштового зв`язку та отримані позивачем, який є предметом розгляду даної справи, з урахуванням уточненої позовної заяви.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ухваленні у відношенні позивача податкові повідомлення – рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Згідно з п.п.20.1.4 та п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків ( пп.75.1.2.).

Відповідно до п. 79.1. ст. 79 ПКУ документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України (надалі по тексту – ПК України), передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Пп.86.7.1. п. 86.7 ст. 86 ПК України, акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/ або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. 86.7.3. Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відповідно до п.п.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПК України, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості, крім першого постачання таких об`єктів.

Відповідно до п.п. "б" п.198.5 ст.198 розділу V ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 ПК України.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів регулюються Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” (далі – Закон № 2658). Відповідно до ст. 3 Закону № 2658 визначено, що майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), спеціальне майнове право на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та право вимоги. Згідно з п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПК України, об`єкти житлової нерухомості – будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об`єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки. Підпунктом 14.1.129 прим.1 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що об`єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають згідно з положеннями розділу III “Податок на прибуток підприємств” ПК України.

Відповідно до норм ст. 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

на суму перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу.

норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року;

на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки", при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року;

на суму операції, яку контролюючий орган не враховує (не визнає) внаслідок застосування підпункту 39.2.2.12 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

При збільшенні фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податків відповідно до вимог цього підпункту інші коригування, передбачені підпунктами 140.5.1 і 140.5.2 цього пункту щодо такої операції, не застосовуються.

Обов`язок здійснення коригування фінансового результату до оподаткування, передбаченого цим підпунктом, покладається на контролюючий орган, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суми коригувань, передбачених підпунктами 140.5.1 і 140.5.2 цього пункту, якщо платник податку самостійно вже застосував ці коригування щодо такої операції;

на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації;

на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:

неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;

нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2-1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 і підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидентів, визначених абзацами третім і четвертим цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов`язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки".

У випадку незастосування вимог цього підпункту на підставі абзацу шостого цього підпункту, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку операцію за результатами аналізу відповідно до статті 39 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому абзацом першим підпункту 140.5.2-1 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом сьомим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

На суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь:

нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2-1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь у нерезидентів, визначених абзацами другим та третім цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов`язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу "витягнутої руки", встановленого статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", та вартістю реалізації.

У випадку незастосування вимог цього підпункту на підставі абзацу п`ятого цього підпункту, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку операцію за результатами аналізу відповідно до статті 39 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому абзацом першим підпункту 140.5.2-1 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом шостим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Відповідно до норм ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до норм ст.189 ПК України У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.

У разі якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.

У випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому цим розділом.

Датою збільшення податкових зобов`язань платника податку є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 187.1 статті 187 цього Кодексу.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб`єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону (за вибором платника податку). При цьому середньоринкова вартість транспортного засобу визначається відповідно до пункту 173.1 статті 173 цього Кодексу;

для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Для цілей цього розділу:

вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новими транспортними засобами вважаються:

а) наземний транспортний засіб - той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;

б) судно - те, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не було зареєстровано в інших державах та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;

в) літальний апарат - той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення;

Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов`язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Зазначений порядок дати виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту застосовується також на операції з примусового продажу арештованого майна органами юстиції.

У разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв`язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів.

Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об`єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об`єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу.

Норми пунктів 189.3-189.5 цієї статті не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів.

У разі якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об`єктом оподаткування згідно із статтею 185 цього Кодексу, під забезпечення боргових зобов`язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому пунктом 188.1 статті 188 цього Кодексу, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

На номінал векселя, у тому числі без урахування дисконтів або з урахуванням процентів, податкові зобов`язання не нараховуються.

У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

У разі якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов`язання.

У випадках, коли платник податку здійснює операції з постачання особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об`єктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку.

У разі постачання відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. До бази оподаткування не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії.

У разі постачання на митній території України товарів, які є продуктами переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, у тому числі отриманих як оплата за постачання послуг з переробки, база оподаткування визначається згідно із статтею 188 цього Кодексу.

У разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу.

База оподаткування операцій з постачання послуг з перевезення (переміщення, транспортування) природного газу транскордонними газопроводами (транспортування природного газу територією України в митному режимі транзиту), що виконуються (надаються) публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог Митного кодексу України.

У разі постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, при їх постачанні на митній території України, базою оподаткування є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування податку на додану вартість.

Стосовно взаємовідносин ТОВ “ЛАНДМАНН” з контрагентами – постачальниками в частині придбання послуг перевезення суд зазначає таке.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ “ЛАНДМАНН” з наступними контрагентами – постачальниками, в частині придбання послуг перевезення: 1) ФОП ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_1 ). Взаємовідносини ТОВ “ЛАНДМАНН” з ФОП ОСОБА_1 відбувались на підставі укладеного договору перевезення вантажів автомобільним транспортом від 07.08.2020 №01/08-2020. Згідно з інформаційних баз даних ДПС та в ході аналізу податкової звітності перевіркою встановлено: орган ДПС - 417.ГУ ДПС у Дніпропетровській області Придніпровська ДПІ (Дніпровського р-н); стан платника - 0.платник податків за основним місцем обліку; вид діяльності - 49.41 - вантажний автомобiльний транспорт. ТОВ “ЛАНДМАНН” по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 не надано до перевірки та до заперечень товарно-транспортні накладні (далі – ТТН) за період взаємовідносин 2020-2024 роки на суму 72 700 гривень (перелік відсутніх ТТН вказано у акті перевірки). 2) ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ). Взаємовідносини ТОВ “ЛАНДМАНН” з ФОП ОСОБА_2 відбувались на підставі укладених договорів з організації перевезення вантажів від 05.01.2021 №1 та від 05.01.2022 №1. Згідно з інформаційних баз даних ДПС та в ході аналізу податкової звітності перевіркою встановлено: орган ДПС - 423.ГУ ДПС у Дніпропетровській області Новомосковська ДПІ; стан платника - 12.припинено, але не знято з облiку (КОР пустi, але не закритi); вид діяльності - 49.41 - вантажний автомобiльний транспорт. ТОВ “ЛАНДМАНН” по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_2 не надано до перевірки та до заперечень від 09.01.2025 №333 (вх. ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.01.2025 №2356/6) ТТН за період взаємовідносин 2020-2022 роки на суму 136 300 гривень (перелік відсутніх ТТН вказано у акті перевірки) . 3) ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ). Взаємовідносини ТОВ “ЛАНДМАНН” з ФОП ОСОБА_3 відбувались на підставі укладених типових договорів-замовлень на перевезення вантажу. Згідно з інформаційних баз даних ДПС та в ході аналізу податкової звітності перевіркою встановлено: орган ДПС - 467.ГУ ДПС у Дніпропетровській області Правобережна ДПІ (Новокодацький р-н); стан платника - 0. платник податків за основним місцем обліку; вид діяльності - 49.41 - вантажний автомобiльний транспорт. ТОВ “ЛАНДМАНН” по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3 не надано до перевірки та до заперечень ТТН за період взаємовідносин 2021 рік на суму 27 800 грн. (перелік відсутніх ТТН вказано у акті перевірки). Таким чином, перевіркою зроблено висновок, що Товариством по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 236 800 гривень.

Так, судом встановлено, що в бухгалтерському та податковому обліках ТОВ “ЛАНДМАНН” не визначено та не відображено фінансовий дохід від дисконтування заборгованості, а саме, за кредиторською заборгованістю, яка виникла на підставі укладеного контракту між ТОВ “ЛАНДМАНН” та EURASIA GROUP AG від 25.01.2020 №LDM-01-2020. Загальна заборгованість за вищезазначеним контрактом становить: - 459 078,45 Євро (дата виникнення 03.03.2021); - 315 829,85 USD (дата виникнення 07.07.2021). В бухгалтерському обліку ТОВ “ЛАНДМАНН” дана операція відображена наступним чином: 2022 рік: С-до на початок Кт 632 – 14 195 899,28 грн. (у валюті 459 078,45 Євро); Дт 632 “Розрахунки з іншими дебіторами (в національній валюті)”; Кт 714 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 1 955 306,93 грн; Дт 945 “Витрати від операційної курсової різниці”; Кт 632 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 5 640 972,36 грн; С-до на кінець Кт – 17 881 564,71 грн (у валюті 459 078,45 Євро). С-до на початок Кт 632 – 8 615 269,81 грн (у валюті 315 829,85 USD); Дт 945 “Витрати від операційної курсової різниці”; Кт 632 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 2 934 185,64 грн; С-до на кінець Кт – 11 549 455,45 грн. (у валюті 315 829,85 USD). 2023 рік: С-до на початок Кт 632 – 17 881 564,71 грн. (у валюті 459 078,45 Євро); Дт 632 “Розрахунки з іншими дебіторами (в національній валюті)”; Кт 714 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 1 852 473,37 грн; Дт 945 “Витрати від операційної курсової різниці”; Кт 632 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 3 347 645,97 грн; С-до на кінець Кт – 19 376 737,31 грн. (у валюті 459 078,45 Євро). С-до на початок Кт 632 – 11 549 455,45 грн. (у валюті 315 829,85 USD); Дт 632 “Розрахунки з іншими дебіторами (в національній валюті)”; Кт 714 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 64 018,71 грн; Дт 945 “Витрати від операційної курсової різниці”; Кт 632 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 510 538,95 грн$ С-до на кінець Кт – 11 995 975,69 грн. (у валюті 315 829,85 USD)/ Три квартали 2024 року: С-до на початок Кт 632 – 19 376 737,31 грн. (у валюті 459 078,45 Євро); Дт 632 “Розрахунки з іншими дебіторами (в національній валюті)”; Кт 714 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 728 006,60 грн; Дт 945 “Витрати від операційної курсової різниці”; Кт 632 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 2 447 806,29 грн; С-до на кінець Кт – 21 096 537,00 грн. (у валюті 459 078,45 Євро). С-до на початок Кт 632 – 11 995 975,69 грн. (у валюті 315 829,85 USD); Дт 632 “Розрахунки з іншими дебіторами (в національній валюті)”; Кт 714 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 41 531,61 грн; Дт 945 “Витрати від операційної курсової різниці”; Кт 632 “Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)” на суму 1 047 133,86 гривень; С-до на кінець Кт – 13 001 577,94 грн. (у валюті 315 829,85 USD).

Товариством не визначено та не відображено фінансовий дохід від дисконтування кредиторської заборгованості в момент виникнення заборгованості в загальному розмірі 7 615 106 грн (в одиницях податкової звітності) у 3 кварталі 2024 року. Таким чином, на порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), встановлено заниження показника у рядку 01 Декларації “Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку” на суму 7 615 106 гривень.

Позивач не погоджується з вищезазначеним висновком перевірки та зазначає, що ТОВ “ЛАНДМАНН” планує погасити кредиторську заборгованість, а EURASIA GROUP. AG не прощає борг. Ані EURASIA GROUP AG – кредитору, ані ТОВ “ЛАНДМАНН” - боржнику наразі не відомий строк виконання простроченого зобов`язання, тому достовірно визначити оцінку такої заборгованості не представляється за можливе та вона не може розглядатися як довгострокова.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 ПК України позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов`язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

За загальним правилом для цілей бухгалтерського обліку отримана поворотна фінансова допомога є зобов`язанням (пункт 5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20 - далі П(С)БО 11) та враховуючи те, що вона підлягає погашенню грошовими коштами, таке зобов`язання є фінансовим інструментом (фінансовим зобов`язанням) (пункт 4 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року № 559 - далі П(С)БО 13).

У взаємозв`язку з викладеним, доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

П(С)БО 13 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інструменти та її розкриття у фінансовій звітності.

Згідно з визначеними поняттями у пункті 4 П(С)БО 13, фінансовий актив - це: а) грошові кошти та їх еквіваленти; б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.

Фінансове зобов`язання - контрактне зобов`язання: а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству; б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах.

Приписами пункту 6 П(С)БО 13 визначено, що фінансові активи включають: грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи.

Пунктом 10 П(С)БО 13 передбачено, що фінансовий актив або фінансове зобов`язання відображається у балансі, якщо підприємство є стороною-укладачем угоди щодо фінансового інструмента.

Згідно із пунктом 29 П(С)БО 13 фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов`язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов`язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).

Пункт 30 П(С)БО 13 передбачає, що на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові активи оцінюються за їх справедливою вартістю, крім: дебіторської заборгованості, що не призначена для перепродажу; фінансових інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення; фінансових активів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити; фінансових інвестицій та інших фінансових активів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю.

На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов`язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов`язань, призначених для перепродажу, і зобов`язань за похідними фінансовими інструментами (пункт 31 П(С)БО 13).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (далі - П(С)БО 15).

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Згідно із пунктом 7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Відповідно до пункту 11 П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2004 року № 817 (далі - П(С)БО 28) теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу визначається застосуванням відповідної ставки дисконту до майбутніх грошових потоків від безперервного використання активу та його продажу (списання) наприкінці строку корисного використання (експлуатації). Майбутні грошові потоки від активу визначаються виходячи з фінансових планів підприємства на період не більше п`яти років. Якщо в підприємства є досвід визначення суми очікуваного відшкодування активу і наявні розрахунки, що свідчать про достовірність оцінки майбутніх грошових потоків, то така оцінка може визначатися на підставі фінансових планів підприємства, які охоплюють період більше п`яти років.

За приписами пункту 14 П(С)БО 28 ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.

При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків.

Як вже зазначалося вище, згідно з П(С)БО 11 зобов`язання поділяються на довгострокові та поточні.

Пунктом 4 П(С)БО 11 визначено, що поточні зобов`язання - це зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців починаючи з дати балансу.

В свою чергу, дисконтуванню на дату балансу підлягають лише довгострокові грошові зобов`язання, за якими передбачаються майбутні платежі і тільки на той строк, що залишився до погашення (за умовами договору).

Відповідно до пункту 4 П(С)БО 11 довгострокові зобов`язання - це всі зобов`язання, які не є поточними.

Пунктом 8 П(С)БО 11 передбачено, що зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, слід дійти висновку, що правила дисконтування із включенням суми дисконту до інших доходів поширюються лише на довгострокові зобов`язання.

Проаналізувавши спріні відносини, враховуючи дату виникнення зобов`язань, та їх відображення в фінансовій звітності на дату балансу, колегія суддів суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що зобов`язання є довгостроковими, відтак підлягали дискотуванню. Однак, позивач не відобразив доходу від дискотування зобов`язань, внаслідок чого занизив показник у рядку 01 Декларації “Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку” на суму 7 615 106 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих рішень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду – відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН» - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 в адміністративній справі № 160/13890/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трицдяти днів до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 17.02.2026.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш